Казус Бату. Як один допис змінив ставлення до автора українських бестселерів про NASA

Віктор Трегубов, блогер, військовий і співзасновник партії «Демократична сокира»,  написав викривальний допис про україномовного автора Доржа Бату, справжнє ім’я якого — Андрій Васильєв. Бату — колишній тележурналіст, автор  двох романів про свою роботу в американській космічній агенції NASA, де він нібито коригував траєкторії супутників. Пост був довгим, але  якщо коротко, Трегубов  стверджує, що Бату вигадав свою біографію. Також він звинуватив  Бату у тому, що він вигадав інтерв’ю з  російським політиком Олексієм Навальним, після чого Васильєва звільнили з «Голосу Америки».

Основними претензіями Трегубова до Бату було те, що останній ніколи не  працював в NASA чи взагалі в проектах, пов’язаних із космосом, і не мав стосунку до Національної гвардії США. А також що герої книжок Бату — вигадані. Це доволі несподіване звинувачення на адресу автора художніх книжок, бо здебільшого робота белетриста — це і є вигадування персонажів та сюжетів. Але у Трегубова претензія до письменника, як зрозуміло з посту, базувалася на тому, що Бату систематично переконував читачів у реальності прототипів своїх персонажів — і навіть продавав на аукціоні речі, які начебто їм належать. Гроші, як стверджує Бату, будуть перераховані на українське військо. Він організовував і інші збори на потреби українських захисників. 

Доказів того, що Бату неналежним чином витрачав зібрані гроші, немає. Як і доказів звинувачень у вигадках біографії — ніяких документальних підтверджень своїм словам Трегубов не надав.

Наступного дня після публікації Трегубова Дорж Бату відповів публічно —  фейсбук-дописом, який не можна коментувати (на запит «Детектора медіа» він не відповів).

Відповідь письменника, який натякнув на готовність відстоювати свою честь у суді, на жаль, не прояснила, а навіть трохи заплутала читачів. Оскільки не стало зрозуміліше, чи працював Бату в NASA — попри його слова, що він працює за контрактом у приватній компанії, що виконує державні замовлення. Раніше він не раз давав інтерв’ю українським медіа, у яких його називали «офіцером НАСА». І він ніколи не спростовував ці твердження, хоча в одному інтерв’ю зауважив, що працював в «афілійованій з NASA і SpaceX» компанії. Також він багато років  фотографувався у футболках та куртках із логотипом саме NASA — хоча, напевно, їх можна купити в крамниці для туристів, яких водять на екскурсії в агенцію.

Навіть блог на УП, який він оприлюднив у 2018 році, прямо був підписаний «оператор NASA»

Що відомо про Доржа Бату?

Він народився в Улан-Уде у 1977 році, справжнє його ім'я — Андрій Васильєв, за освітою він історик, працював на декількох російських каналах журналістом, у 2002 переїхав до України. Працював на каналах «Інтер», «1+1» і ТОНІС. У 2011 році переїхав в Америку, де живе зараз із дружиною і двомя доньками. Працював у російськомовній редакції «Голосу Америки» з 2011 по 2013 рік. Із 2013 року  нібито працює у космічній галузі. 

Також у недавньому інтерв’ю «Радіо Свобода» він зазначив, що багато років працював з ООН, а тепер навчатиме українських військових працювати із супутниковими даними  в межах місії НАТО.

У пості-відповіді Трегубову він окремо наголосив, що не раз розповідав історію з підробним інтерв’ю Олексія Навального і ніколи її не приховував. Вона описана також в одній із його книжок. За його словами, шахрай видав себе за Навального у новій соцмережі, а журналіст не зміг виявити обман. Вибачення «Голосу Америки» можуть частково підтвердити слова Бату: у матеріалі із вибаченнями йшлося про «недостатні методи верифікації» у «світі, що швидко змінюється».   Бату пише, що працював на «Голосі Америки» і після історії з фейковим інтерв’ю, і загалом пропрацював там майже три роки.

Але на сайті «Голосу Америки» можна побачити, що матеріали Андрія Васильєва з’являлися лише в дуже короткий проміжок часу — з 4 грудня 2011 року (на фейсбуку письменника зазначено, що він почав працювати на «Голос Америки» 1 грудня 2011 року) і до 30 січня 2012 року. Саме в цей день вийшло несправжнє інтерв’ю Навального. Потім на сайті з’явилося лише дві новини за підписом Васильєва — в листопаді 2012 року. Більше матеріалів за підписом Васильєва на сайті немає. Загалом їх близько сорока, два з нихнедоступні з невідомих причин.

Після цього, судячи з біографії Бату, він працював в журналістиці, але це не було основним місцем його роботи. Як видно з відео, записаних для українських медіа, він співпрацював з «1+1» іГромадським у 2013—2016 роках. При цьому з 2013 року він представлявся журналістом медіа PRESS AV. Зараз у PRESS AV є лише давно недіючий твіттер, із якого видно, що єдиним його співробітником є Дорж Бату, та ютуб-канал із 28 підписниками, де викладені репортажі Андрія Васильєва для різних українських медіа. З них декілька з ООН: Васильєв брав там коментарі в українських представників, але навряд чи можна це назвати «багаторічною роботою в ООН».

Попри всі ці дивні обставини й деталі, ніщо з них не доводить злі наміри Доржа Бату. Хоча багато кого в соцмережах після виникнення скандалу обурює саме те, що письменник не раз казав: люди, про яких він пише в своїх книжках, реально існують. Він навіть показував фото головної героїні двох своїх книжок Франчески. 

Видавництво Старого Лева, яке п’ять років співпрацює з Бату, спочатку відреагувало на скандал не дуже переконливими фразами, що у видавництва немає причин сумніватися в даних, які надав автор. Але за півтори доби після скандалу оголосило, що розірвало контракт з Доржем Бату, мотивуючи це тим, що автор ввів в оману читачів.

З іншого боку, багато хто схвально ставиться до літературних містифікацій.   У виправдальних дописах люди наводять приклади відомих містифікацій, згадуючи українську письменницю Наталену Королеву або польсько-американського Єжи Косинського. Знайшлись і ті, хто звинуватив Трегубова — в бездоказовності обвинувачень і навіть у тому, що Трегубов виклав свій пост саме тоді, коли петиція з проханням надати українське громадянство племіннику Андрія Васильєва з’явилася на сайті президента. Це неправда: петиція про представлення громадянства Олексію Васильєву, громадянину Росії, який зараз воює за Україну, була створена 14 листопада, задовго до того, як Трегубов написав свій пост.

Поки що справа не дійшла до суду і обидві сторони конфілкту не коментують ситуацію. Але вже зрозуміло одне: нарешті у користувачів соцмереж з’явився привід поговорити про книжки, а не війну — і думок у всіх багато і різноманітних.

Андрій Іздрик, звукорежисер, продюсер

Міріам Драгіна, поетка, радіоведуча:

Лєна Чиченіна, телеведуча і культурна критикиня:

Мартин Якуб, письменник:

Наталя Корнієнко, журналістка «Читомо»:

Тетяна Гонченко, журналістка, авторка телеграм-каналу про книжки:

Зоя Звіняцьківська, критикиня моди:

Андрій Стельмах: 

Олександр Хоменко, фотограф:

Сергій Сидоров,  журналіст-розслідувач:

Артем Чапай, письменник і військовий:

Олександр Красовицький, видавець:

Ольга Кашпор, журналістка «1+1»:

В'ячеслав Шрамович, фотораф, Бі-бі-сі:

Тетяна Пушнова, редакторка «Української правди»:

Деякі  учасники дискусії виришили вивести на чисту воду і Віктора Трегубова.

Антон Кушнір, Лабораторія цифрової безпеки:

Олена Шульга, координаторка «Інженерного тижня»:

Суперечка так усіх захопила, що навіть з'явилися меми.

Радій Радутний, письменник:

Вікторія Волонитерець, медіаменеджерка:

Оксана Мороз, засновниця ініціативи «Як не стати овочем»: