«1+1 media» закликає Верховну Раду ухвалити новий закон «Про медіа»

Група «1+1 media» закликає Верховну Раду України та парламентські фракції завершити реформування законодавства у сфері медіа та ухвалити новий закон «Про медіа».

У відповідній заяві «1+1 media» наводить аргументи, чому це вкрай важливо зробити найближчим часом.

У групі «1+1 media» вважають, що новий закон «Про медіа» дозволить оновити чинний закон «Про телебачення і радіомовлення», який давно не оновлювався. Також у заяві наголошується, що над нормами нового закону працювали експерти із різних організацій.

Крім цього, у документі акцентують, що закон «Про медіа» є євроінтеграційним і визначальним для європейського майбутнього мільйонів українців. Новий закон допоможе забезпечувати обороноздатність країни та гідно тримати інформаційний фронт. 

Даємо повний текст заяви «1+1 media»:

«Група "1+1 media" звертається до Верховної Ради України та парламентських фракцій із проханням завершити реформування законодавства у сфері медіа та прийняти новий Закон України "Про медіа". Нижче наводимо аргументи, чому це вкрай важливо зробити найближчим часом і не піддаватися на маніпулятивні заяви та блокування процесу представниками фракцій "Батьківщина", "Європейська Солідарність", "Голос".

По-перше, чинний Закон України "Про телебачення і радіомовлення" не оновлювався вже 16 років, в той час, коли галузь стрімко розвивається, пристосовується до нових реалій та викликів. У звʼязку з розвитком онлайн-середовища та появою нових методів та інструментів комунікації з аудиторією, Закон не відповідає рівню технологічного розвитку українських медіа. Враховуючи це, упродовж трьох останніх років законопроект доопрацьовувався робочою групою у складі представників медіагалузі, регулятора, громадських організацій за системної підтримки міжнародних експертів. Всі учасники процесу досягли консенсусу щодо фінального тексту та готові рекомендувати його.

По-друге, Закон України "Про медіа" є євроінтеграційним і визначальним для європейського майбутнього мільйонів українців. Так, після надання Україні 23 червня 2022 року статусу держави-кандидата на входження до ЄС, Україна повинна першочергово виконати 7 рекомендацій Єврокомісії, серед яких є ухвалення комплексного закону про медіа. Більше того, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, підписаною ще в 2014 році, Україна має протерміноване зобов’язання щодо оновлення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа-сервісів відповідно до вимог відповідної  директиви. Закон було ухвалено в першому читанні лише в серпні 2022 року, після трьох років від первинно визначеного строку Угодою про асоціацію. Тому, ухвалення законопроекту в грудні 2022 року має поставити крапку в усіх процесах, що гальмували розвиток цієї справи. Таке рішення має стати підтвердженням для наших міжнародних партнерів, де Інститут медіа є однією з найважливіших галузей у функціонуванні держави, наших непохитних намірів щодо вступу до ЄС.

По-третє, виклики, зумовлені повномасштабною війною рф проти України, є важливим рушієм змін, які передбачають протидію великим масивам дезінформації, спростування російських фейків та боротьбу з пропагандою. У цьому випадку завдання медіа – допомагати в обороноздатності країни та гідно тримати інформаційний фронт. І новий Закон сприяє цьому.

По-четверте, законопроект про медіа актуальний для поточних реалій. Він системно змінює підхід до регулювання медійного простору. Зокрема, змінює систему ліцензування і реєстрації медіа, запроваджує приписи регулятора, як превентивний захід реагування, та упорядковує систему санкцій, запроваджує нове для медійного простору явище – систему співрегулювання, посилює функціонал та незалежність регулятора – Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Важливо, що новий Закон пропонує регулювання порядку діяльності регулятора та медіа під час агресії, надає визначення "держави-агресора", визначає зміст інформації, яка пов’язана зі збройною агресією, яку суб’єктам у сфері аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа забороняється поширювати, містить обмеження щодо діяльності суб’єктів у сфері медіа під час збройної агресії та забороняється діяльність медіа-сервісів держави-окупанта. 

Відповідно, ми вважаємо, що прийняття Закону України "Про медіа" є важливим кроком на шляху до нашого європейського майбутнього, а також необхідним інструментом для створення послідовної, комплексної правової бази, яка приведе до ефективного регулювання медіасередовища України та забезпечення належного захисту нашого інформаційного простору.

Закликаємо парламентські фракції і групи припинити спроби змінити чи зруйнувати збалансоване регулювання медійного ринку, відповідально поставитися до виконання міжнародних зобов’язань, що стоять перед Україною, та забезпечити прийняття законопроекту про медіа у другому читанні та в цілому без суттєвих змін редакції законопроекту від 6 грудня 2022 року, яка була рекомендована Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики».

30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, «за» проголосували 233 нардепи. Ще 27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС. Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ та різних вебплатформ (на кшталт Netlix чи Facebook). Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним. Законопроєкт «Про медіа» передбачає, зокрема, залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці.  

В Україні критика законопроєкту зосередилась на тому, що нібито нова редакція документа «фактично скасовує заборону російської музики та "чорні списки"» діячів, які загрожують національній безпеці України. 

Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін запевнив, що законопроєкт «Про медіа» не знищує «чорні списки». За його словами, він робить його ведення більш цивілізованим.

Також спільнота критикує окремі положення законопроєкту, які нібито містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії. Зокрема, як заявляв громадянський рух «Відсіч», ці зміни передбачають фактичне зменшення української пісенної квоти в радіоефірі на 10%.

Нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук заявила, що ухвалений законопроєкт «Про медіа» не зменшує квоти, а збільшує.

6 грудня парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні, яке тривало впродовж п’яти днів, розглянув 2323 поправки і більшістю голосів рекомендував Верховній Раді підтримати законопроєкт «Про медіа» у другому читанні і в цілому.

8 грудня громадські організації закликали Раду ухвалити новий закон «Про медіа».