Комітет гуманітарної та інформполітики пом’якшив норму про блокування онлайн-ЗМІ у проєкті про медіа: не місяць, а 14 днів

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики на засіданні 12 грудня одноголосно повернувся до розгляду законопроєкту «Про медіа». Після кількох робочих зустрічей представників парламентських фракцій і груп було вирішено внести кілька поправок у таблицю до другого читання, яку комітет підтримав 6 грудня.

Голова комітету Микита Потураєв повідомив колегам про результати обговорень зауважень від фракцій і груп щодо проєкту про медіа. За його словами, не дійшли згоди щодо пропозицій фракції «Батьківщина» про видалення, або кардинальну зміну норм, які стосуються виборчого законодавства, а саме діяльності медіа під час виборів. А також пропозицій фракції «Європейська солідарність» щодо державного каналу «Рада» і відновлення цифрового мовлення трьох каналів (5-го, Прямого й Еспресо). Водночас було вирішено дещо пом’якшити норму про тимчасове блокування зареєстрованих онлайн-медіа, а саме зменшити термін з місяця до 14 календарних днів.

Більшістю голосів (Микола Княжицький, Володимир В’ятрович і Гео Лерос утрималися) комітет врахував у редакції комітету поправку №1692, а саме частину 14 статті 116 викласти у такій редакції: «У разі вчинення зареєстрованим суб’єктом онлайн-медіа грубого порушення застосовувати такі заходи реагування: а). Штраф. Б). Штраф у подвійному розмірі у випадку вчинення впродовж одного місяця другого або третього грубого порушення після застосування штрафу, рішення про які не було скасовано у визначеному законом порядку. В). Заборона поширення онлайн-медіа за рішенням суду у випадку вчинення впродовж одного місяця четвертого грубого порушення, якщо за попередні грубі порушення було застосовано штрафи, рішення про які не були скасовані у визначеному законом порядку».  Член комітету від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький зауважив, що, на думку його фракції, зупиняти роботу як зареєстрованих, так і не зареєстрованих онлайн-медіа можна тільки за рішенням суду.

Також більшістю голосів було підтримано в редакції комітету зміна абзацу 5 частини 13 статті 116 «Тимчасова заборона поширення онлайн медіа у випадку вчинення значного порушення, якщо упродовж одного місяця до суб’єкта було застосовано 5 штрафів за вчинення значних порушень, рішення про які не було скасовано у визначено законом порядку. Строк тимчасової заборони становить 14 календарних днів».

Члени комітету внесли також кілька технічних правок, які стосуються провайдерів аудіовізуальних сервісів та співрегулювання. За словами заступниці голови комітету Євгенії Кравчук, ця правка удосконалює механізм співрегуляції, синхронізуючи його з Європейською директивою. Співрегулівним органам додаються повноваження у вирішенні питань по рекламі, приміром написання відповідних кодексів.  

Микола Княжицький сказав, що фракція ще не ухвалювала рішення щодо свої позиції по закону про медіа, але є декілька принципових питань, які турбують його колег. «Ми як опозиція вважаємо, що закон непогано підготовлений, і стоїмо за євроінтеграцію, але стоїмо на тих принципах, що ніколи не затвердимо існування державного телебачення. І ми не вважаємо, що можна в позасудовий спосіб блокувати навіть незареєстровані ЗМІ, оскільки це потім доведеться оскаржувати в суді Вовка (Окружний адміністративний суд — РЕД.), проти якого ввели санкції. І поки цей суддя працює в позасудовий спосіб іти до нього щось — це просто неможливо. Ми не проти голосувати за повернення до правок, бо це логічне продовження нашої роботи. Але голосувати загалом в цій ситуації ми не можемо. Позавчора увечері наші три канали ввімкнули в ефір всюди окрім Києва. Зранку їх знову вимкнули. Тому для нас важливо не тільки як закон написано, а й його імплементація. Наша принципова позиція полягає в тому, що ми не можемо говорити про свободу слова, а діяти зовсім інакше. Тому дії української влади по відновленню свободи слова мають синхронізуватися з прийняттям законодавства», — сказав він.

Микита Потураєв у коментарі «Детектору медіа» зазначив, що питання щодо каналу «Рада» та відновлення цифрового мовлення трьох каналів мають обговорити на погоджувальній раді, а потім можуть бути внесені пропозиції з голосу в сесійній залі під час ухвалення закону про медіа. Щодо пропозицій фракції «Батьківщина», то він категорично проти прибирати із законопроєкту про медіа зміни до виборчого законодавства. «Ці зміни напрацьовувалися спільно з «Опорою» та іншими громадськими організаціями. На необхідності таких змін наголошували міжнародні експерти. Ці зміни мають ліквідувати всі двозначності у застосуванні норм щодо діяльності медіа під час виборів, а також ліквідувати всі чорні схеми, які застосовували політтехнологи під час виборів», — сказав Микита Потураєв.  

Нагадаємо, Представництво Євросоюзу в Україні на початку листопада повідомило, що була надана попередня неофіційна оцінка стосовно погодження законопроєкту «Про медіа» із Директивою про аудіовізуальні медіа-послуги (AVMSD), щоб допомогти українській владі розробити та погодити таке законодавство з нормами ЄС щодо аудіовізуальних медіа.

23 серпня комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики більшістю голосів підтримав за основу законопроєкт «Про медіа», доопрацьований в комітеті.

27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

29 серпня низка народних депутатів звернулися до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука із закликом зняти документ із найближчого пленарного засідання. На думку 34 нардепів, серед яких були представники п'яти фракцій та позафракційні, в оновленому документі існують «небезпеки розмінування культурного кордону з Росією».

Фото: «Радіо Свобода»