Реанімаційний пакет реформ закликав нардепів не підтримувати законопроєкт, який посилює кримінальну відповідальність військовослужбовців

Коаліція РПР закликала народних депутатів не підтримувати законопроєкт №8271, який додатково посилює кримінальну відповідальність для військовослужбовців.

Цей законопроєкт був зареєстрований у Верховній Раді 8 грудня. Ось текст звернення повністю:

«Вчинення військового злочину в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці вже тягне за собою найсуворішу кваліфікацію відповідно до Кримінального кодексу.

Законопроєкт № 8271 передбачає заборону судам призначати більш м’яке покарання, ніж визначене санкцією статті, за вчинення в умовах воєнного стану або бойової обстановки непокори, невиконання наказу, погрози або насильства щодо начальника, самовільного залишення військової частини або місця служби, дезертирства, самовільного залишення поля бою або відмови діяти зброєю.

Довідково: чинна норма передбачає таку можливість за рішенням суду, якщо наявні кілька обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, і з урахуванням особи винного.

№8271 також забороняє звільняти особу від відбування покарання з випробуванням за вчинення перерахованих злочинів. За невиконання наказу під час воєнного стану проєкт передбачає позбавлення волі строком від 5 до 8 років замість чинного строку — від 3 до 7.

Усе це не дозволить судам врахувати конкретні обставини кожної окремої справи та обрати ту міру покарання, яка відповідає рівню суспільної небезпеки вчиненого людиною. Це матиме негативні наслідки для захисту прав військових, яких обвинувачують у вчиненні злочину, та знизить рівень мотивації під час служби.

Окрім наведених критичних недоліків, законопроєкт № 8271 передбачає:

• збільшення строку можливого арешту з утриманням на гауптвахті за військові адміністративні правопорушення до 15 діб (наразі до 10 діб);
• огляд військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
• скасування гарантії збереження робочого місця для тих військовослужбовців, яких визнали винними у вчиненні кримінальних порушень проти порядку несення військової служби.

Нагадаємо, що зараз військовослужбовцями є далеко не всі, хто має спеціальну освіту, досвід тощо. Це також люди, які раптово для себе прийняли рішення захищати Батьківщину від ворога або були відірвані від свого звичайного життя через мобілізацію та необхідність захистити власну державу від агресора.

Посилення кримінальної відповідальності не може бути способом покращення військової дисципліни.

Головний комітет ВРУ пропонує підтримати цей проєкт одразу за основу та в цілому, без можливості доопрацювання тексту до другого читання.

Усе це знизить рівень судового захисту прав обвинувачених військовослужбовців, може негативно вплинути на рівень довіри військових до командування та негативно вплине на вмотивованість людей без досвіду військової служби під час проведення мобілізації. У підсумку це може нести ризики як для захисту прав людини, так і для обороноздатності держави».

Попри цей заклик, законопроєкт був проголосований 13 грудня і прийнятий в цілому. У пояснювальній записці обґрунтовано потребу його прийняття наступним чином:

«Враховуючи триваючу фазу війни та оголошений воєнний стан в Україні, за вказаними правопорушеннями (самовільне залишення військовослужбовцем військової частини або місця служби) розглядається значна кількість справ, як у кримінальному, так і в адміністративному провадженні. Така судова практика розгляду справ моделює негативну поведінку серед військовослужбовців та нівелює принцип невідворотності справедливого покарання за скоєння правопорушень, пов’язаних з самовільним залишенням військової частини, під час виконання обов’язків військової служби. Виходячи з вищевикладеного, під час опрацювання проєкту Закону було схвалено одностайність думки про необхідність внесення до діючого законодавства відповідних змін, оскільки за правилами нормотворення, класично вважається, що саме наявна розбіжність у практиці застосування законодавства судами породжує обґрунтованість до укладення проєкту Закону про внесення змін».

Згідно з інформацією на сайті парламенту, у день голосування, 13 грудня, законопроєкт підписав голова Верховної Ради і нині документ передано на підпис Президенту.