ІМІ: Закон про медіа не дає чіткого визначення поняття онлайн-медіа –остаточні критерії встановить регулятор

Закон «Про медіа», прийнятий нещодавно Верховною Радою, не дає чіткого визначення, які саме суб’єкти вважаються онлайн-медіа. До таких не зараховуються приватні сторінки в соцмережах та сайти неінформаційних компаній. Остаточні критерії встановить орган спільного регулювання.

Про це йдеться в аналізі закону «Про медіа» від Інституту масової інформації.

Закон містить таке визначення поняття «онлайн-медіа»: «онлайн-медіа – медіа, що регулярно поширює інформацію в текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті, крім медіа, які віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа».

Тобто, пояснюють в ІМІ, це визначення пропонує три ознаки онлайн-медіа: воно має бути власне медіа (відповідати законодавчому визначенню медіа), мати власний вебсайт і, до того ж, регулярно його наповнювати.

У наявних в законі визначеннях немає згадок про журналістів чи журналістську діяльність, а, як відзначають в ІМІ, регулярно «створювати, добирати й поширювати масову інформацію на своєму вебсайті зараз може кожен охочий».

Натомість термін «редакційна відповідальність» (чи «редакційний контроль», який фігурує у законодавчому визначенні «медіа») присутній лише в Директиві ЄС від 10.03.2010, і він стосується суто ТБ й аудіовізуальних послуг.

Тож, резюмують в ІМІ, у визначенні онлайн-медіа остаточні критерії має встановити орган спільного регулювання.

Водночас, сторінка особи в соцмережі не вважатиметься онлайн-медіа, якщо її власник добровільно не зареєструється у цьому статусі.

Крім того, до сфери дії закону не входить поширення інформації на власних вебсайтах підприємцями або юридичними особами, якщо поширення інформації не є основним видом їхньої діяльності, а поширювана інформація стосується їхньої господарської діяльності.

В ІМІ також пояснюють, що дія закону поширюється на всіх суб’єктів у сфері онлайн-медіа, безвідносно до того, чи вони зареєструвались чи ні як суб’єкт у сфері медіа. Це означає, що скасування реєстрації онлайн-медіа не призведе до припинення роботи сайту, а відсутність реєстрації не перешкоджатиме притягненню медіа до відповідальності за порушення закону.

Крім того, поширення джинси зараховано до незначних порушень, тож за немарковану рекламу чи агітацію закривати сайти не зможуть. Але за такі порушення Нацрада може видати припис або оштрафувати.

Штраф загрожуватиме у разі вчинення певної кількості незначних порушень, за які були винесені приписи, якщо вимоги цих приписів не були виконані і рішення про ці приписи не були скасовані. Для зареєстрованих медіа допускається впродовж місяця 5 незначених порушень, для незареєстрованих  – 3.

До незначних порушень також зараховано порушення вимог щодо прозорості даних, порушення строків внесення змін до реєстру, ненадання інформації на запит Нацради тощо.

Врешті, закон прирівнює поняття ЗМІ до поняття медіа, що означає, що відтепер онлайн-медіа підпадатимуть під дію закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Тож відтепер усі онлайнмедіа будуть зобов’язані мати повноцінну україномовну версію, не меншу за змістом і наповненням за іншомовні версії. 

Нагадаємо, у вівторок, 13 грудня, Верховна Рада ухвалила новий закон «Про медіа» у другому читанні і в цілому.

Заступниця голови парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук повідомила, що новий законопроєкт про медіа не передбачає обов’язкової реєстрації для онлайн-ЗМІ і скасовує повноваження Нацради повністю блокувати медіа без рішення суду.

• Читайте також: Аналіз базових положень закону «Про медіа» щодо онлайн-медіа

Крім того, Кравчук заявила, що при прийнятті закону у Верховній Раді погодились скасувати зміни до Виборчого кодексу. Це було умовою для надання голосів за закон «Про медіа» від двох парламентських фракцій – «Європейської солідарності» та «Батьківщини».

Фото: istockphoto.com