Вступний іспит до ЄС: як Україна виконує рекомендації Єврокомісії

У червні 2022 року Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус держави — кандидатки у члени Євросоюзу за умови виконання сімох рекомендацій, які стосуються боротьби з корупцією та відмиванням грошей, ухвалення антиолігархічного законодавства та нового закону про ЗМІ, забезпечення прав національних меншин, а також реформи добору суддів Конституційного Суду та судової реформи. Єврокомісія планує надати детальну оцінку виконання Україною цих рекомендацій до кінця 2022 року. А українська влада запевняє, що встигне зробити все вчасно.

9 грудня експерти громадянського суспільства за участі політиків і міжнародних партнерів підбили попередні підсумки цього процесу під час круглого столу, організованого Коаліцією «Реанімаційний пакет реформ».

«Рішення Єврокомісії щодо надання Україні статусу кандидатки до ЄС адвокатувало все українське громадянське суспільство, й це було спільною перемогою. Але зараз перед нашою державою стоїть нове не менш важливе завдання. Тому експерти громадянського суспільства підготували документ із детальним аналізом стану виконання Україною рекомендацій Єврокомісії», — розпочала захід Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції РПР. У сфері конституційної реформи однією з головних рекомендацій Єврокомісії було запровадження конкурсного добору суддів Конституційного Суду на основі оцінювання їхньої доброчесності та професіоналізму.

До цього часу відбувалося маніпулювання терміном «конкурсний добір», через що відбувалася імітація конкурсу або він проводився не так, як слід, каже Олександр Марусяк, експерт Центру політико-правових реформ.

У серпні у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо конкурсного добору суддів Конституційного суду України. Але він викликає занепокоєння у представників громадянського суспільства, адже для проведення конкурсу не передбачено створення конкурсної комісії. Тобто кожен суб’єкт призначення суддів КСУ (президент, парламент і з’їзд суддів) буде проводити власні конкурси окремо. Але реальний конкурс закріплюється лише щодо суддів, які призначаються за квотою президента, зазначає Марусяк: «Необхідно створити або єдиний орган добору суддів КСУ, або дорадчу групу експертів при кожному із суб’єктів призначення».

У сфері судової реформи головні рекомендації Єврокомісії — завершити перевірку доброчесності членів Вищої ради правосуддя та провести добір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. «Ця рекомендація з’явилася не цього року. Про реформу ВРП і ВККС нам говорили наші міжнародні партнери ще з 2019 року», — нагадує Роман Смалюк, експерт Центру політико-правових реформ.

У 2021 році створили необхідну нормативну базу для оновлення ВРП і ВККС. І вже обрано трьох члени ВРП за новою процедурою (за квотами парламенту та з’їзду науковців), а ще 8 кандидатів від з’їзду суддів перевіряє на доброчесність Етична рада. Але зараз лунають побоювання, що з’їзд суддів може саботувати оновлення ВРП, відмовившись офіційно призначати членів за своєю квотою: «Якщо не запуститься робота ВРП, то не запуститься робота ВККС. А ВРП і ВККС є серцем усієї судової системи, адже саме вони визначають стандарти доброчесності, незалежності та професійності всього суддівського корпусу».

У частині боротьби з корупцією Єврокомісія звернула окрему увагу на необхідність призначення керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро. «Конкурс на посаду керівника САП уже відбувся, а конкурс на посаду очільника НАБУ ще триває. З ним поки немає таких проблем, які були під час обрання голови антикорупційної прокуратури. Громадянське суспільство стежить за цим конкурсом, адже НАБУ є ключовою ланкою, окрім судів, щодо забезпечення ефективності антикорупційних розслідувань», — каже Михайло Серебряков, виконавчий директор ГО «Разом проти корупції».

У рекомендації Єврокомісії щодо реформування правоохоронного сектору як частини середовища безпеки України немає значних викликів, адже за останні 10 років наша країна зробила багато роботи, аби привести прокуратуру та органи правопорядку до європейських стандартів. На це звертає увагу Євген Крапивін, експерт Центру політико-правових реформ.

«Проблема залишається в тому, що органи правопорядку, створені після Революції гідності, будувалися за різними підходами та концепціями. Тому в них немає єдиного уніфікованого статусу слідчого, детектива та оперативного співробітника», — каже експерт.

Особливий прогрес у виконанні рекомендації Єврокомісії щодо забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей (FATF) Україна продемонструвала у вересні після ухвалення Верховною Радою одразу трьох законопроєктів у цій сфері. На цьому наголосила Олеся Архипська, експертка з врядування «Transparency International Україна».

«Але досі Україна входить до топп'ятнадцятки країн із великим виведенням капіталу за кордон: ми щороку втрачаємо майже одинадцять мільярдів доларів», — зауважує вона. Проте Україна тримає першість серед держав — учасниць міжнародної Ініціативи «Партнерство “Відкритий уряд“» щодо відкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, говорить Архипська: «Ми перша країна, яка відкрила реєстри, ми перша країна, яка приєдналася до глобального реєстру перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників».

Виконання рекомендації Єврокомісії щодо обмеження впливу олігархів необхідно розділити на дві частини: економічну та політичну, вважає Ігор Бураковський, співголова Ради Коаліції «Реанімаційний пакет реформ», голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

В економічній частині ключовим елементом є незалежність Антимонопольного комітету: «Йдеться про призначення керівників і заступників керівників АМКУ відповідно до Конституції, а не, скажімо, указів президента».

У політичній частині йдеться про політичну корупцію. Але боротьба з нею — прерогатива незалежних антикорупційних органів, про які йшлося вище. Водночас в Україні досі не запровадили реєстру олігархів, тому цей термін зараз є скоріш політологічним, ніж юридичним, резюмує Бураковський.

Рекомендація Єврокомісії щодо забезпечення прав національних меншин не є унікальною для України, адже раніше ця рекомендація стосувалася балканських і східноєвропейських країн, каже Юлія Тищенко, керівниця Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень. Якщо говорити про мовний аспект, то в Україні як демократичній державі важливо знайти баланс між функціонуванням українською мови як державної та захистом прав національних меншин.

У медіасфері Єврокомісія рекомендує узгодити законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги (ухвалити новий закон «Про медіа» — це сталося 13 грудня). Цей процес розпочався ще з 2012 року, але ніколи не заходив так далеко, як зараз: новий законопроєкт про медіа готується до другого читання. Про це говорив Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа». Новий законопроєкт навіть розширює Директиву ЄС за межі аудіовізуальних медіапослуг (телебачення, радіомовлення тощо), на онлайн-ресурси.

Водночас Директива ЄС регулює і питання реклами, але в Україні це не включають до нового закону про медіа, адже є окремий закон про рекламу, тому необхідний окремий закон про телерекламу.

Міжнародні партнери чітко розуміють, що рекомендації Єврокомісії є основним критерієм демократичності України і є однаково важливими для європейської та євроатлантичної інтеграції нашої країни, а також для фінансової допомоги. На цьому наголосила Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

За її словами, щодо кожної з рекомендацій Україна почала структурні процеси, які не дозволяють «уже ніяким чином маневрувати або гальмувати», а всі законодавчі ініціативи проходили і проходять міжнародну експертизу.

«[…] всі рішення, які вимагали політичної волі, рішень парламенту, уряду чи запуску системних процесів у державі, здійснені, тому ми закликаємо лідерів ЄС 15 грудня на засіданні Європейської Ради дати імпульс щодо оцінки України по семи рекомендаціях уже на початку року, щоб ми витратили час до кінця 2023 року для підготовки до перемовин і додаткових імплементаційних заходів по семи рекомендаціях», — сказала Стефанішина.

З нею погоджується і Олександр Корнієнко, перший заступник Голови Верховної Ради: «Україна зараз на шляху євроінтеграції. Це рішення та прагнення всієї країни, тому зараз працюємо над цим, щоб виконати всі рекомендації та почати переговори про вступ до європейської спільноти».

Він висловив сподівання, що наступного тижня Верховна Рада ухвалить у другому читанні законопроєкти про вдосконалення процедури добору суддів КСУ на конкурсних засадах (№ 7662), а також про національні меншини (№ 8224). Законопроєкт № 7662, каже Корнієнко, повністю відповідає рекомендаціям Венеційської комісії, а проєкт закону № 8224 ще очікує висновку Ради Європи.

Новий законопроєкт про рекламу також допрацьовується, каже перший заступник спікера Верховної Ради. Парламентський комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики може вже наступного тижня спрямувати цей проєкт закону на експертизу до Ради Європи, доопрацювати після отримання висновків та вже в січні наступного року проголосували в першому читанні.

Виконання Україною рекомендацій Єврокомісії дуже важливе, але для початку перемовин при приєднання до ЄС необхідне одностайне рішення всіх країн — членкинь Євросоюзу, нагадав Артур Гебал, Голова політичного відділу делегації ЄС в Україні.

«Виконання рекомендацій дуже важливе насамперед для модернізації самої України й подальшої євроінтеграції. Але водночас це не означає автоматичного початку переговорів із ЄС — для цього потрібне одностайне рішення Ради Євросоюзу», — каже дипломат. Єврокомісія розглядає виконання наданих нею рекомендацій як докладання зусиль щодо реформування України і сподівається, що це справді зможе наблизити Україну до ЄС, додав Гебал.

Українці демонструють надзвичайну єдність у питанні вступу своєї країни до Євросоюзу, наголошує Марчин Валєцький, старший директор Національного демократичного інституту в Україні. «У вересні 2021-го членство України в ЄС року підтримували 58 % громадян, а зараз цей показник становить 92 %», — наводить дані соціологічного дослідження НДІ Валєцький.

Захід організований Коаліцією «Реанімаційний пакет реформ» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у межах проєкту «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» (U-RAP), що реалізується Національним демократичним інститутом. Думки, висловлені під час заходу, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID.