MY.UAНовини
«Це велика медійна реформа, яка наближає нас до ЄС». Нардепи коментують ухвалення закону «Про медіа»
«Це велика медійна реформа, яка наближає нас до ЄС». Нардепи коментують ухвалення закону «Про медіа»

«Це велика медійна реформа, яка наближає нас до ЄС». Нардепи коментують ухвалення закону «Про медіа»

На запитання «Детектора медіа» відповіли Євгенія Кравчук, Микола Княжицький, Володимир В’ятрович, Ярослав Железняк і Ірина Констанкевич.

13 грудня ВерховнаРада ухвалила новий закон «Про медіа» у другому читанні і в цілому.  Голова комітету Верховної Ради з питань інформаційної та гуманітарної політики Микита Потураєврозповів «Детектору медіа» про процес ухвалення закону, зокрема конфлікти між різними політичними силами та компроміси, яких удалося досягнути для результативного голосування. Між іншим, і провилучення змін до Виборчого кодексу, які монобільшість тепер планує ухвалити окремим законом. Очевидно, що різні політичні сили по-різному оцінюють цей закон, його позитивні та негативні сторони, зміни правил гри для медіа та потребу в подальших змінах на шляху до медійної реформи, якої чекає від України ЄС. «Детектор медіа» запитав про це Євгенію Кравчук («Слуга народу»), Миколу Княжицького і Володимира В’ятровича («Європейська солідарність»), Ярослава Железняка («Голос») та Ірину Констанкевич («За майбутнє»).  «Детектор медіа» також звернувся по коментар до пресслужби лідерки «Батьківщини»  Юлії Тимошенко, де редакції запропонували  ознайомитися з її дописом щодо ухвалення закону у фейсбуку.

Євгенія Кравчук, фракція «Слуга народу»:

1. Як ви в цілому оцінюєте ухвалений закон «Про медіа»?  У чому він змінить правила гри для медіа?

— Я, як співавторка і людина, яка три роки працювала над цим законом, вітаю таку єдність Верховної Ради і що за годину перед прийняттям усі фракції та групи вирішили підтримати законопроєкт «Про медіа». В цей день до нас зверталася президентка Європарламенту Роберта Мецола. Вона вітала Верховну Раду з імплементацію європейського законодавства. Це не тільки імплементація директиви — це велика медійна реформа, яка має високу легітимність.

Якщо говорити про індустрію і правила гри для різних медіа, то кардинальних змін немає. Але є полегшення. Наприклад, для ліцензіатів буде створено електронний кабінет для спілкування з Нацрадою, який замінить листування з регулятором. Окрім цього, дешевшим стане ліцензування для супутникового мовлення, і таку ліцензію буде простіше отримати. Традиційні аудіовізуальні медіа отримали багато переваг. Але є й певні обмеження. Наприклад, відповідно до директиви, визначено положення щодо захисту дітей. Прописано, в який час можна показувати контент, який може бути шкідливим для дітей. Також є обмеження на час війни і російської агресії. Це був наш компроміс із європейцями, які сприйняли жорсткі норми з огляду на війну, але попросили зробити цей розділ тимчасовим.

Також у новому законі є блок змін до закону про суспільне мовлення. Нарешті Суспільне зможе працювати у копродукції з іншими мовниками. Багато сильних каналів захочуть спільно із журналістами Суспільного зробити документальні програми про війну. У Суспільного є багато філій та унікального матеріалу, який треба використовувати. Також Суспільне зможе використовувати  державне фінансування для своїх диджитальних платформ. Я дуже тішуся, що ці платформи розвиваються і можна буде просувати їх бюджетним коштом.

2. Які були найбільш дискусійні питання? Щодо яких із них удалося досягти компромісу, а щодо яких — ні?

— Хочу подякувати голові профільного комітету Микиті Потураєву та іншим колегам. Тому що після першого читання було подано 2300 правок. І ми пройшлись по кожній правці, для цього провели сім чи вісім засідань підкомітету, а далі було ще три засідання самого комітету. Багато речей ми виписали разом із колегами, досягли багатьох компромісів. Щодо основних публічних зауважень: були питання щодо квотування. У першому читанні цей закон не охоплював квоти, а до другого читання ми ухвалили компромісну правку, що квота української мови — 90% для національних каналів і 75% для регіональних — має запрацювати швидше на пів року. Фактично ми даємо рік каналам, щоб вони могли підготуватись, зробити переклад та зняти нові програми. Ми розуміємо, що, на жаль, зараз телевиробництво майже не працює. Дуже мало програм знімається, серіали та фільми стоять на паузі. Алеу бюджеті на 2023 рік закладені певні гроші на підтримку індустрії, і вони підуть на виготовлення контенту, тому квоти можна буде виконати швидше. Деякі дискусійні питання вирішувалися вже у сесійній залі. Шкода, що «Батьківщина» та «ЄС» в останній момент вирішили, що для них неприйнятні зміни до Виборчого кодексу. І поставили умову, що якщо їхня позиція не буде врахована, то вони не лише не голосуватимуть за закон (голосів і так було достатньо), а заблокують процес: вимагатимуть голосування по кожній правці, тоді розгляд затягнеться надовго і ми не встигнемо ухвалити закон вчасно. І хоча й індустрія, і громадські організації були проти вилучення змін до Виборчого кодексу, ми були змушені піти на ці вимоги двох фракцій.

Одна з вимог Євросоюзу була в тому, щоби в Україні був сильний регулятор із відповідними повноваженнями. Нарешті в Нацради будуть такі повноваження для регулювання медіа під час виборів. Але при цьому у Виборчому кодексі були старі правила агітації тощо. Вони не оновлювалися з 2009 року. І вийшло так, що повноваження в Нацради є, а правила старі. І індустрія наполягала одразу змінити і правила. Тому хоч ми і прибрали зміни щодо виборчого законодавства із закону «Про медіа», але вирішили, що цього або наступного тижня ми зареєструємо окремий законопроєкт зі змінами до Виборчого кодексу. Звісно, зараз не зрозуміло, коли будуть вибори, але ми маємо закрити цей гештальт.

І другий компроміс, якого ми дійшли в самій сесійній залі, стосувався каналу «Рада». Наші колеги з «Європейської солідарності» трохи перебільшують, коли кажуть, що немає такого поняття як парламентський канал, це все одно державне мовлення і європейці ніколи такого не пропустять. Ми перепитували у представників Ради Європи, й вони казали, що ніколи не наполягали на закритті каналу, який належить парламенту. Тому цей статус кво залишається. Але з’явилася правка, яка регламентує роботу каналу «Рада». У воєнний час, коли немає можливостей показувати у прямому ефірі засідання парламенту, ця трансляція йтиме або у запису, або у вигляді дайджесту. Також з’являється норма про створення програми за участю всіх представників фракцій та груп. А після війни канал повернеться до прямих трансляцій.   

Також на одному з останніх комітетів ми ще більше лібералізували положення для онлайн-медіа. До зареєстрованих онлайн-видань не застосовуватимуть таких санкцій, як тимчасове блокування. Для анонімних сайтів  блокування можливе. Анонімні сайти — ті, де нема ані контактів, ані імен відповідальних за видання людей, а є лише форма для зворотного зв’язку або нічого взагалі. І Нацрада, якщо побачить порушення на такому сайті, наприклад, статтю про «русский мир», навіть не зможе нікому написати. Регулятор зможе заблокувати такий сайт, якщо побачить три грубих порушення упродовж місяця.

3. Що для вашої фракції було найбільш принциповим, чи вдалося це відстояти?

— Оскільки наша фракція найбільше відповідає перед президентом за виконання євроінтеграційних кроків, для нас важливим було імплементувати директиву та дотриматись європейських норм. Також незабаром буде невеликий законопроєкт, який вносить зміни до закону «Про рекламу», і він також запроваджує вимоги директиви. Сподіваюся, що за нього вдасться проголосувати в січні. Окрім цього принциповим для нас було захистити інформаційний простір від агресора і створити рівність медійних гравців на ринку.  Так, щоб не було сірих зон у вигляді сайтів, які ніхто не бачить. Платформи спільного доступу не є резидентами й регуляція Нацради на них не може поширюватись. Але регулятор зможе писати, наприклад, адміністрації ютуба про те, що певний блогер порушує наше законодавство.

Микола Княжицький, фракція «Європейська солідарність»

1. Як ви в цілому оцінюєте ухвалений закон «Про медіа»? У чому він змінить правила гри для медіа?

— Проголосована у другому читанні редакція законопроекту є досить прогресивною. Тому варто подякувати людям, які працювали над текстом і доклали багато зусиль, щоб він був ухвалений.

Очевидно, що Закон про медіа досить серйозно змінить відносини між державою та медіа. Але при цьому робота самих медіа, скоріш за все, зміниться не так кардинально, оскільки проголосована вчора редакція у своїй більшості зберегла ті правила розповсюдження інформації, які вже існують. Це стосується чинних обмежень щодо російської пропаганди, квот української мови, фільмів, україномовної музики тощо.

Більш відчутно закон вплине на онлайн-медіа. Якщо дотепер їхня робота не мала спеціального регулювання, то після набрання чинності закону до інтернет-ЗМІ будуть застосовуватися норми і правила,  які протягом багатьох років застосовувалися здебільшого для телебачення.

Повністю змінилися підходи до контролю з боку Нацради. Відомо, що чинна редакція закону «Про Нацраду» не наділяє її повноваженнями навіть проводити перевірки. Зараз процедура нагляду окремо виписана в законі. Порушення з боку медіа розділені на три групи залежності від тяжкості, і відповідним чином розподілені санкції. Можна сказати, що санкції стали суворішими, але застосовувати їх Нацраді буде складніше через запроваджене регулювання нагляду.

2. Які були найбільш дискусійні питання? Щодо яких із них удалося досягти компромісу, а щодо яких — ні?

 — Під час підготовки законопроєкту до другого читання найбільші дискусії точилися навколо двох речей. По-перше, це намагання легалізувати телеканал «Рада». У 2005 році ПАРЄ прийняла резолюцію №1466 щодо України. В ній прямо вказували на необхідність ліквідації системи державних медіа та перетворення їх на суспільне мовлення. Запровадженню суспільного мовлення влада чинила опір багато років; по суті, лише Революція гідності дозволила його створити — закон про Суспільне ухвалений у квітні 2014 року.

На мій погляд, ліквідація державних медіа в Україні вже давно мала б бути пройденим етапом.  І тут не може бути компромісів, якщо йдеться про європейське майбутнє України. Відновлення державного мовлення, що відображене в законі «Про медіа» в контексті телеканалу «Рада», — це фактично відмова України від своїх євроінтеграційних зобов’язань. І те, що чинна влада вписала в такий важливий законопроєкт свої пострадянські забаганки і зробила це свідомо, це все-таки ганьба і велика темна пляма на весь законопроєкт. Ухвалені вже під час розгляду законопроєкту правки щодо каналу «Рада» частково виправили ситуацію, але все одно це не те, що ми мали зробити. Я не впевнений, чи може стати членом ЄС країна з державним телебаченням.

Друге питання стосувалось регулювання онлайн-медіа. Насправді наші євроінтеграційні зобов’язання інтернет-медіа не стосуються. Відомо, що в ЄС досі немає єдиних підходів до онлайн-медіа, тому те, що запропоновано в законопроєкті в цій частині, було здебільшого нашим уявленням про те, як мало б виглядати європейське регулювання. Але це точно не імплементація європейського регулювання. Я не був проти регулювання онлайну. Єдине, на чому я наполягав, — не допустити позасудового блокування українських онлайн-медіа. Здебільшого це вдалось відстояти, хоча мені б хотілось більше свобод для всіх українських медіа.

3.   Що для вашої фракції було найбільш принциповим, чи вдалося це відстояти?

— Для нашої фракції в першу чергу принциповими були питання інформаційної безпеки. Ми не голосували за цей проєкт у першому читанні передусім через спотворення підходів до формування переліку людей, які становлять загрозу національній безпеці, пом’якшення правил показу російських фільмів і повне ігнорування нещодавно ухвалених законів щодо заборони російської музики. Ці положення вдалося відстояти. Натомість були речі які, на жаль, погіршились. Ми наполягали на необхідності адаптації закону «Про медіа» до вимог закону «Про адміністративну процедуру» в частині мотивування Нацрадою своїх рішень, збереження загальної регуляторної процедури для нормативно-правових актів Нацради з обов’язковою реєстрацією їх у Мін’юсті тощо. Також ми наполягали, що не можна говорити про імплементацію європейських стандартів медіа, якщо вУкраїні без будь-яких рішень вимкнули мовлення трьох телеканалів. На жаль, ці питання відстояти не вдалось, але впевнений, ми до них іще повернемось і рано чи пізно зможемо привести українське законодавство та правозастосовну практику до європейських норм.

4. Євгенія Кравчук уже сказала, що довелося вилучити зміни щодо виборчого законодавства. Чому «Батьківщина» та «ЄС» були настільки проти?

— Це була позиція «Батьківщини», «ЄС» не наполягала на цих змінах. Основна проблема змін до виборчого законодавства — у їхній політизації. Вибори — це політика. Тоді як закон «Про медіа» має бути не політичним законом, а галузевим. Тому об’єктивно найкращий спосіб вирішення подібних питань — відмовитися від змішування медіа і виборів в одному законі й вирішувати питання змін виборчого законодавства окремим законопроєктом. Думаю, новий законопроєкт щодо цього чекати довго не доведеться.

Володимир В’ятрович, фракція «Європейська солідарність»:

1. Як ви в цілому оцінюєте ухвалений закон, у чому він змінить правила гри для медіа?

— Це дуже об’ємний закон, майже триста сторінок тексту, і в ньому є різні норми, часто суперечливі. Проте в цілому ухвалення цього закону оцінюю позитивно. І тому, що наше дотеперішнє медійне законодавство писалося в часи, коли не було інтернету, й давно потребувало оновлення. І тому, що законопроєкт передбачає дієві механізми захисту від російської пропаганди. І, звичайно, тому, що його ухвалення є однією з передумов для початку переговорів про вступ України до ЄС.

2. Які були найбільш дискусійні питання? Щодо яких із них удалося досягти компромісу, а щодо яких — ні?

— Багато було дискусійних питань, і не лише зараз. Адже цьому законопроєкту в різних редакціях — близько десяти років, і весь цей час тривали дискусії і пошук оптимальних рішень. Це стосується і сфери дії закону, і термінології, і регулювання онлайн-медіа, і переліку обмежень і санкцій за їх порушення, і повноважень регулятора, і змін до інших законодавчих актів, передбачених цим законом. ​

Якщо брати тільки це скликання Ради, то обговорення проєкту 2693-д тривало майже три роки, а до другого читання було подано понад 2300 поправок. І це — не спам, а реальні змістовні поправки, які розглядалися на засіданнях комітету і щодо них виносилися рішення. Але навіть побіжний огляд усіх спірних питань і ухвалених у процесі їх розгляду рішень зайняв би пару годин, як мінімум.

3. Що для вашої фракції було найбільш принциповим і чи вдалося це відстояти?

— Перш за все, ми не могли допустити стирання культурного кордону з Росією, послаблення захисту української мови і взагалі захисту від російських впливів. Саме це послаблення викликало найбільше обурення в тексті законопроєкту, ухваленому в першому читанні. Наша фракція не могла погодитися з таким підходом. Лише я особисто вніс понад 60 поправок для виправлення ситуації. І саме питанням мови і протидії російській інформаційній агресії було приділено найбільше часу на засіданнях комітету. Практично всі наші ключові поправки з цих питань були в тій чи іншій формі враховані. До другого читання в закон повернули нормальні формулювання про перелік людей, які створюють загрозу національній безпеці, повернули заборону відтворення фонограм та кліпів російських співаків, повністю гармонізували законопроєкт із законом про державну мову, нормально виписали визначення україномовних програм та фільмів, відповідальність за російську й комуністичну пропаганду, наблизили на пів року збільшення мінімальної частки української мови на телебаченні з 75 до 90%  тощо.

Питання, які комітет не вирішив, але на яких наша фракція наполягала, — це неприпустимість існування в європейській країні державного телебачення під виглядом буцімто парламентського каналу «Рада», неприпустимість позасудового закриття онлайн-медіа і необхідність повернути незаконно викинуті з мереж три українські телеканали. В останній день наші ключові поправки про онлайн-медіа і про те, що «Рада» має бути справді парламентським каналом і висвітлювати роботу парламенту, були враховані, після чого «Європейська солідарність» проголосувала за законопроєкт у цілому.

4. Із закону вирішили вилучити зміни щодо виборчого законодавства. Чому «Батьківщина» та «ЄС» були настільки проти? Чи будуть ще закони, які доповнюватимуть закон «Про медіа»?

—  «Європейська солідарність» не вимагала вилучення змін до виборчого законодавства. На мою думку, більшість цих змін була цілком прийнятною. Чому «Батьківщина» так категорично була проти, мені складно пояснити, а наша фракція, як і монобільшість, просто пішла їм назустріч у цьому питанні, щоб досягти консенсусу в голосуванні за закон у цілому. Чи будуть нові законопроєкти, що випливають із закону про медіа? Так, безумовно. Щонайменше — нова редакція закону про рекламу, а також зміни до кримінального й кримінально-процесуального кодексів, що стосуються роботи медіа й захисту свободи слова.

Ярослав Железняк, фракція «Голос»:

1. Як ви в цілому оцінюєте прийнятий законопроєкт? У чому він змінить правила гри для медіа?

— Це в першу чергу вимога євроінтеграції. Сподіваємося, що ринок стане більш врегульованим, а правила — прозорішими.

2. Які були найбільш дискусійні питання, з вашого погляду, і щодо яких із них удалося досягти компромісу, а щодо яких — ні?  

— Статус каналу «Рада» і частина про вибори. В ході дискусій знайшли компроміси.

3.  Що для вашої фракції було найбільш принциповим, чи вдалося це відстояти?

— Були питання в Сергія Рахманіна щодо регулювання. У інших колег — щодо частини про вибори. Однак через те, що частину про вибори вилучили, ці питання знялися.

Ірина Констанкевич («За майбутнє»):

1.  Як ви в цілому оцінюєте ухвалений закон «Про медіа»?  У чому він змінить правила гри для медіа?

— Закон «Про медіа» важливий у кількох аспектах: оновлення та осучаснення вітчизняного медіазаконодавства; синхронізація з європейським; врегулювання медіапростору під час війни і після її завершення на етапі відбудови України; створення цивілізованих можливостей для розвитку медіа.

2. Які були найбільш дискусійні питання? Щодо яких із них удалося досягти компромісу, а щодо яких — ні?

— Дискусій було багато впродовж останніх років. І я вважаю, що це правильно, що вони були, адже лише у процесі глибокого і детального обговорення фахівців можна напрацювати якісний документ. Дискутували щодо квот (національних і мовних), повноважень і виборів Нацради, вибори і медіа, онлайн-медіа. Практично з усіх досягнуто консенсусу. Тому в залі було 299 голосів «за». Це індикатор роботи. Почали з мінусів і вийшли на плюс, даруйте за фігуральність.

3. Що для вашої групи було найбільш принциповим, чи вдалося це відстояти?

— Ми подали понад 160 правок, дві третини з них були враховані (в різний спосіб). Наші головні позиції — це дотримання демократичних принципів, мовного законодавства, виборчого кодексу, підтримка й розвиток регіональних медіа, тютюнова реклама. Це все відстояли, інші сподіваємося окремими законами врегулювати.

Наша група теж вважала, що закон переобтяжений додатковими розділами, зокрема й тим, що стосується виборів. Але логіка такого регулювання є. Адже Нацраді повноваження законом надаються, але їх виконання проблематизується через неврегулюваність і нескоординованість із Виборчим кодексом. Тому, треба напрацювати новий законопроєкт для гармонізації цих процесів і питань. Законотворчість — це не догматичний процес. Реалії життя, суспільства і світу так швидко змінюються, що і політики мають оперативно на ці зміни реагувати. 

Ілюстративне фото: пресслужба Верховної Ради України

Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
Що подивитися, коли хочеться поплакати: 5 емоційних фільмів
24tv
2025-09-22T21:33:49Z
MamaRika – "Одне питання" – 10 місце чарту FM-TV минулого тижня.
FM-TV
2025-09-22T21:30:16Z
"Дівчата Гілмор" і не лише: 3 культові серіали, які варто подивитися восени
24tv
2025-09-22T20:09:07Z
Вагітна ROXOLANA вразила образом на концерті MONATIK у Палаці спорту
Вива
2025-09-22T19:51:44Z
Серед українських артистів особливу увагу привертає гурт БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ . Вони зараз в Німеччині презентують програму "Сильні серця" — новий етап у своїй творчості, який поєднує перевірені хіти та свіжі композиції.
FM-TV
2025-09-22T18:57:28Z
Вже не разом? Дантес з'явився на концерті Монатіка без Кацуріної
Вива
2025-09-22T18:42:35Z
Чому Володимир Зеленський відмовився від синього костюма - несподівана відповідь
GlavRed
2025-09-22T18:27:55Z
"Він як песик": спливла правда про шлюб Пугачової та Кіркорова
GlavRed
2025-09-22T18:27:08Z
Підопічна продюсера Нікітіна здивувала припущенням про його стосунки з Горбачовою після розлучення
TSN
2025-09-22T17:54:08Z
Дороги, відновлення, енергоефективність: на що підуть гроші Мінрозвитку 2026 року
Хвиля
2025-09-22T21:30:19Z
Аеропорт Копенгагена припинив роботу через дрони
УкраинФорм
2025-09-22T20:30:54Z
Альянс Безоса вкладе $7,5 мільярдів у зелену енергетику
InternetUA
2025-09-22T19:57:34Z
Росіяни масово скуповують золото, тому Кремль планує запровадити ліміт на вивезення - розвідка
УкраинФорм
2025-09-22T19:54:54Z
Українцям розповіли, як перетворити земельну ділянку на актив: що дозволено будувати та вирощувати для доходу
Хвиля
2025-09-22T19:45:09Z
Усе зміниться з 1 жовтня: НБУ ухвалив рішення про виведення цієї копійки з обігу
24tv
2025-09-22T19:27:15Z
Рівень життя покращиться? Кабмін готується осучаснити важливий показник
Знай
2025-09-22T19:12:02Z
Скільки коштує переоформлення сільського будинку у 2025 році
24tv
2025-09-22T19:03:30Z
Банки ЄС посилять перевірку грошових переказів: до чого готуватися українцям
Хвиля
2025-09-22T18:30:01Z
Білецький про мобілізацію: "Це ж несправедливість іншого порядку. Я помру, а ти ні"
ZN UA
2025-09-22T22:04:32Z
Столичну суддю підозрюють у незаконному збагаченні більше ніж на ₴16 мільйонів
Украина Криминальная
2025-09-22T21:57:47Z
Путін хоче довести Європі, що Трамп її не захищатиме
Telegraf
2025-09-22T21:54:40Z
Disney повертає в ефір ведучого Джиммі Кіммела, якого відсторонили на тлі критики Трампа
УкраинФорм
2025-09-22T21:48:58Z
Санду екстрено звернулась до громадян Молдови: "Наша незалежність під загрозою"
Европейская правда
2025-09-22T21:45:29Z
Латвія відновить болота на кордоні з РФ для посилення оборони
ГЛАВКОМ NET
2025-09-22T21:33:05Z
Трамп зустрінеться із Зеленським 23 вересня
Европейская правда
2025-09-22T21:30:35Z
Москвичі видали секретну інформацію під час масованого нальоту БПЛА
InternetUA
2025-09-22T21:30:07Z
США обмежили пересування іранської делегації на Генасамблеї ООН
УкраинФорм
2025-09-22T21:27:15Z
Запоріжжя зазнало щонайменше п'ять ворожих ударів, у регіоні пожежі
УкраинФорм
2025-09-22T21:42:43Z
У Полтаві заарештували телефон і SIM-карту у справі про поширення даних про військових
InternetUA
2025-09-22T21:00:42Z
На Сумщині ворожий дрон цілеспрямовано атакував рятувальників
УкраинФорм
2025-09-22T20:36:21Z
Міжнародний аеропорт Копенгагена закрили через появу 4 великих БпЛА, – Reuters
24tv
2025-09-22T20:06:46Z
СБУ затримала агентів фсб, які постачали рашистам українські SIM-карти для дронів-камікадзе
InternetUA
2025-09-22T20:03:12Z
ТЦК Івано-Франківщини повідомив про напад на один з районних військкоматів
Лига
2025-09-22T19:45:36Z
Група невідомих напала на відділок ТЦК у Прикарпатті: мобілізовані розбіглися
TSN
2025-09-22T19:33:38Z
У турецькій Анталії пролунав вибух на ринку: є жертва та постраждалі
24tv
2025-09-22T19:06:07Z
Ледь не зачепив висотки: у Москві під час атаки дронів низько пролетів вантажний борт
Фокус
2025-09-22T18:57:57Z
Вдалося прорвати три кільця, – військовий прокоментував атаку дронів на Москву
24tv
2025-09-22T21:21:38Z
Накличете проблеми з фінансами: що категорично заборонено робити 23 вересня
Telegraf
2025-09-22T21:21:31Z
Система обліку військових «Імпульс» отримала сертифікат кібербезпеки
УкраинФорм
2025-09-22T21:12:23Z
Бігуса мобілізували до лав ЗСУ: журналіст розповів про "пропозицію від ТЦК"
Хвиля
2025-09-22T21:09:01Z
23 вересня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
ГЛАВКОМ NET
2025-09-22T21:00:44Z
У Британії суд розкритикував батьків, які встановили «жучки» у речах дітей, щоб стежити за ними
InternetUA
2025-09-22T21:00:43Z
ВМС України можуть бути направлені до Туреччини та Британії – законопроєкт Зеленського
iPress
2025-09-22T20:45:04Z
Розкриті технічні характеристики шведських десантних катерів CB90
InternetUA
2025-09-22T20:27:58Z
Доплати для пенсіонерів в Дніпропетровській області: скільки додають грошей для українців
Политека
2025-09-22T20:00:38Z
У Бурятії лікарі видалили пацієнтці здорову нирку через плутанину з аналізами
ГЛАВКОМ NET
2025-09-22T17:18:29Z
У Мюнхені стартував 190-й Октоберфест: як проходять перші дні фестивалю та чому сотні людей звернулися за медичною допомогою
ZN UA
2025-09-22T17:12:43Z
Як розподіл жиру в тілі впливає на мозок, емоції та вашу поведінку: неочікуване відкриття
24tv
2025-09-22T16:27:53Z
Тахікардія, брадикардія чи норма: яким має бути пульс у різному віці
24tv
2025-09-22T13:24:15Z
Вбережіть троянди в сезон дощів: корисна порада на жовтень
24tv
2025-09-22T12:48:25Z
Цілющі властивості гарбуза: користь і шкода, чи можна його їсти сирим
Комсомольская правда
2025-09-22T12:15:26Z
Росія втрачає покоління через масову наркоманію серед молоді
Хвиля
2025-09-22T12:15:24Z
Парацетамол під час вагітності та ризик аутизму: дослідники у США знайшли зв'язок
ГЛАВКОМ NET
2025-09-22T11:15:14Z
Як діагностують РДУГ у дорослих: пояснення психіатра
24tv
2025-09-22T09:33:01Z
Справжня оренда Jeep Wrangler за $76, але й справжній початковий внесок у $5000
Топ Жир
2025-09-22T22:06:48Z
Як перевірити амортизатори авто за хвилину: інженер розкрив простий гаражний тест
GlavRed
2025-09-22T21:27:35Z
Ваш наступний автомобіль може виявитися не таким безпечним, як очікувалося
Топ Жир
2025-09-22T21:21:27Z
Nissan заявляє, що їх система ProPilot зі штучним інтелектом може бути “трохи розумнішою” за автопілот Tesla
Топ Жир
2025-09-22T20:36:41Z
Як у BMW з’явився алюмінієвий родстер
AutoCentre
2025-09-22T19:12:22Z
Jeep припинив випуск Gladiator 4xe ще до того, як модель змогла розкрити свій потенціал
Топ Жир
2025-09-22T19:06:52Z
Спадщина Subaru відходить у минуле: найдовша назва моделі припиняє існування в Америці
Топ Жир
2025-09-22T18:36:59Z
Знаковому фургону Mercedes-Benz виповнилося 70 років
AutoCentre
2025-09-22T18:06:54Z
Податковий вирахування скасовано, але Honda зробила свої знижки на електромобілі ще вигіднішими
Топ Жир
2025-09-22T17:51:37Z
Тернополянин "спустив" в унітаз 173 тисячі грн: як таке сталося
TSN
2025-09-22T22:06:49Z
Війна, день 1307
Football.ua
2025-09-22T22:06:44Z
За матеріалами СБУ цьогоріч підозри отримали 147 поплічників Путіна у Криму
УкраинФорм
2025-09-22T22:04:56Z
У Чернігові пролунали вибухи, ворог атакував об'єкт критичної інфраструктури
УкраинФорм
2025-09-22T22:00:40Z
Ворог атакує Запоріжжя КАБами, у регіоні та обласному центрі вибухи
УкраинФорм
2025-09-22T21:27:16Z
Цим трьом знакам везтиме на кожному кроці - чим здивує останній тиждень вересня
Gazeta UA
2025-09-22T20:36:24Z
Лінія фронту станом на 22 вересня 2025. Зведення Генштабу
ГЛАВКОМ NET
2025-09-22T20:18:59Z
Запальна ніч у Криму: там пролунало багато вибухів, окупанти підіймали авіацію
24tv
2025-09-22T20:06:56Z
Підвищення тарифів на комунальні послуги в Харківській області: кому надходять рекордно великі рахунки
Политека
2025-09-22T19:30:23Z
Через добу будуть готові: як швидко приготувати мариновані помідори
Telegraf
2025-09-22T20:39:49Z
"Лінивий" спосіб: як перетворити листя на "чорне золото" лише за одну осінь
GlavRed
2025-09-22T20:27:11Z
Не тільки Пікуй: топ 3 локації, куди варто поїхати в гори зі Львова
24tv
2025-09-22T20:09:40Z
Осіннє рівнодення 2025: 4 знаки зодіаку, яким важливо поставити себе на перше місце
24tv
2025-09-22T19:27:06Z
Один день місяця приховує велику небезпеку: місячний календар на жовтень
24tv
2025-09-22T17:36:29Z
На кого чекає особлива доля та призначення: відповідь захована у даті народження
GlavRed
2025-09-22T17:27:35Z
День осіннього рівнодення: прості ритуали та корисні практики, які можна зробити вдома
24tv
2025-09-22T17:03:36Z
Жодних неприємних запахів вдома: як правильно прати рушники та ковдри для собак
24tv
2025-09-22T17:00:33Z
Можна доїхати без пересадки за 10 годин чи менше: ось куди відправитися за кордон
24tv
2025-09-22T16:51:28Z
Samsung готує One UI 9.0 на базі Android 17
InternetUA
2025-09-22T21:21:26Z
Є-Гроші: як клієнти оцінюють програму лояльності та бонуси
iPress
2025-09-22T20:45:08Z
Suzuki представила оновлений логотип, який не змінювався понад 20 років
Топ Жир
2025-09-22T19:51:04Z
Розробники ARC Raiders запросили гравців на відкритий бета-тест – коли він відбудеться
24tv
2025-09-22T19:36:50Z
У Китаї побудували гігантський детектор нейтрино, навіщо він потрібен?
360ua.news
2025-09-22T19:12:56Z
ШІ виявив катастрофічне скорочення популяції гну в Африці
360ua.news
2025-09-22T18:21:49Z
Сьогодні офіційно почалася осінь: що відбувається з планетою в час рівнодення
24tv
2025-09-22T18:21:49Z
"Айтішники майбутнього": глава Nvidia назвав найбільш затребувані професії в епоху ШІ
InternetUA
2025-09-22T18:12:59Z
Вчені та інженери з Нідерландів допоможуть Україні шукати проривні технології, які мають змінити хід війни
УкраинФорм
2025-09-22T17:51:34Z
Бонматі втретє поспіль виграла Золотий м’яч серед жінок
Football.ua
2025-09-22T21:30:20Z
«Золотий м’яч» 2025: стало відомо, хто став героєм головної футбольної події року
GlavRed
2025-09-22T21:27:21Z
Визначився володар «Золотого м'яча»
ГЛАВКОМ NET
2025-09-22T20:54:46Z
ПСЖ та Арсенал визнані найкращими командами 2025 року за версією Ballon d’Or
Football.ua
2025-09-22T20:45:09Z
ПСЖ із Забарним зазнав принципової поразки від Марселя — Де Дзербі був вилучений
Football.ua
2025-09-22T20:12:41Z
Ф'юрі вразив фанатів, заспівавши культовий хіт у ванній: кумедне відео
24tv
2025-09-22T20:09:17Z
Доннарумма — володар Трофею Яшина
Football.ua
2025-09-22T20:03:11Z
Ямаль — другий рік поспіль найкращий молодий гравець за версією France Football
Football.ua
2025-09-22T19:54:32Z
Луїс Енріке визнаний найкращим тренером сезону-2024/25
Football.ua
2025-09-22T19:51:56Z