MY.UAНовини
«Це велика медійна реформа, яка наближає нас до ЄС». Нардепи коментують ухвалення закону «Про медіа»
«Це велика медійна реформа, яка наближає нас до ЄС». Нардепи коментують ухвалення закону «Про медіа»

«Це велика медійна реформа, яка наближає нас до ЄС». Нардепи коментують ухвалення закону «Про медіа»

На запитання «Детектора медіа» відповіли Євгенія Кравчук, Микола Княжицький, Володимир В’ятрович, Ярослав Железняк і Ірина Констанкевич.

13 грудня ВерховнаРада ухвалила новий закон «Про медіа» у другому читанні і в цілому.  Голова комітету Верховної Ради з питань інформаційної та гуманітарної політики Микита Потураєврозповів «Детектору медіа» про процес ухвалення закону, зокрема конфлікти між різними політичними силами та компроміси, яких удалося досягнути для результативного голосування. Між іншим, і провилучення змін до Виборчого кодексу, які монобільшість тепер планує ухвалити окремим законом. Очевидно, що різні політичні сили по-різному оцінюють цей закон, його позитивні та негативні сторони, зміни правил гри для медіа та потребу в подальших змінах на шляху до медійної реформи, якої чекає від України ЄС. «Детектор медіа» запитав про це Євгенію Кравчук («Слуга народу»), Миколу Княжицького і Володимира В’ятровича («Європейська солідарність»), Ярослава Железняка («Голос») та Ірину Констанкевич («За майбутнє»).  «Детектор медіа» також звернувся по коментар до пресслужби лідерки «Батьківщини»  Юлії Тимошенко, де редакції запропонували  ознайомитися з її дописом щодо ухвалення закону у фейсбуку.

Євгенія Кравчук, фракція «Слуга народу»:

1. Як ви в цілому оцінюєте ухвалений закон «Про медіа»?  У чому він змінить правила гри для медіа?

— Я, як співавторка і людина, яка три роки працювала над цим законом, вітаю таку єдність Верховної Ради і що за годину перед прийняттям усі фракції та групи вирішили підтримати законопроєкт «Про медіа». В цей день до нас зверталася президентка Європарламенту Роберта Мецола. Вона вітала Верховну Раду з імплементацію європейського законодавства. Це не тільки імплементація директиви — це велика медійна реформа, яка має високу легітимність.

Якщо говорити про індустрію і правила гри для різних медіа, то кардинальних змін немає. Але є полегшення. Наприклад, для ліцензіатів буде створено електронний кабінет для спілкування з Нацрадою, який замінить листування з регулятором. Окрім цього, дешевшим стане ліцензування для супутникового мовлення, і таку ліцензію буде простіше отримати. Традиційні аудіовізуальні медіа отримали багато переваг. Але є й певні обмеження. Наприклад, відповідно до директиви, визначено положення щодо захисту дітей. Прописано, в який час можна показувати контент, який може бути шкідливим для дітей. Також є обмеження на час війни і російської агресії. Це був наш компроміс із європейцями, які сприйняли жорсткі норми з огляду на війну, але попросили зробити цей розділ тимчасовим.

Також у новому законі є блок змін до закону про суспільне мовлення. Нарешті Суспільне зможе працювати у копродукції з іншими мовниками. Багато сильних каналів захочуть спільно із журналістами Суспільного зробити документальні програми про війну. У Суспільного є багато філій та унікального матеріалу, який треба використовувати. Також Суспільне зможе використовувати  державне фінансування для своїх диджитальних платформ. Я дуже тішуся, що ці платформи розвиваються і можна буде просувати їх бюджетним коштом.

2. Які були найбільш дискусійні питання? Щодо яких із них удалося досягти компромісу, а щодо яких — ні?

— Хочу подякувати голові профільного комітету Микиті Потураєву та іншим колегам. Тому що після першого читання було подано 2300 правок. І ми пройшлись по кожній правці, для цього провели сім чи вісім засідань підкомітету, а далі було ще три засідання самого комітету. Багато речей ми виписали разом із колегами, досягли багатьох компромісів. Щодо основних публічних зауважень: були питання щодо квотування. У першому читанні цей закон не охоплював квоти, а до другого читання ми ухвалили компромісну правку, що квота української мови — 90% для національних каналів і 75% для регіональних — має запрацювати швидше на пів року. Фактично ми даємо рік каналам, щоб вони могли підготуватись, зробити переклад та зняти нові програми. Ми розуміємо, що, на жаль, зараз телевиробництво майже не працює. Дуже мало програм знімається, серіали та фільми стоять на паузі. Алеу бюджеті на 2023 рік закладені певні гроші на підтримку індустрії, і вони підуть на виготовлення контенту, тому квоти можна буде виконати швидше. Деякі дискусійні питання вирішувалися вже у сесійній залі. Шкода, що «Батьківщина» та «ЄС» в останній момент вирішили, що для них неприйнятні зміни до Виборчого кодексу. І поставили умову, що якщо їхня позиція не буде врахована, то вони не лише не голосуватимуть за закон (голосів і так було достатньо), а заблокують процес: вимагатимуть голосування по кожній правці, тоді розгляд затягнеться надовго і ми не встигнемо ухвалити закон вчасно. І хоча й індустрія, і громадські організації були проти вилучення змін до Виборчого кодексу, ми були змушені піти на ці вимоги двох фракцій.

Одна з вимог Євросоюзу була в тому, щоби в Україні був сильний регулятор із відповідними повноваженнями. Нарешті в Нацради будуть такі повноваження для регулювання медіа під час виборів. Але при цьому у Виборчому кодексі були старі правила агітації тощо. Вони не оновлювалися з 2009 року. І вийшло так, що повноваження в Нацради є, а правила старі. І індустрія наполягала одразу змінити і правила. Тому хоч ми і прибрали зміни щодо виборчого законодавства із закону «Про медіа», але вирішили, що цього або наступного тижня ми зареєструємо окремий законопроєкт зі змінами до Виборчого кодексу. Звісно, зараз не зрозуміло, коли будуть вибори, але ми маємо закрити цей гештальт.

І другий компроміс, якого ми дійшли в самій сесійній залі, стосувався каналу «Рада». Наші колеги з «Європейської солідарності» трохи перебільшують, коли кажуть, що немає такого поняття як парламентський канал, це все одно державне мовлення і європейці ніколи такого не пропустять. Ми перепитували у представників Ради Європи, й вони казали, що ніколи не наполягали на закритті каналу, який належить парламенту. Тому цей статус кво залишається. Але з’явилася правка, яка регламентує роботу каналу «Рада». У воєнний час, коли немає можливостей показувати у прямому ефірі засідання парламенту, ця трансляція йтиме або у запису, або у вигляді дайджесту. Також з’являється норма про створення програми за участю всіх представників фракцій та груп. А після війни канал повернеться до прямих трансляцій.   

Також на одному з останніх комітетів ми ще більше лібералізували положення для онлайн-медіа. До зареєстрованих онлайн-видань не застосовуватимуть таких санкцій, як тимчасове блокування. Для анонімних сайтів  блокування можливе. Анонімні сайти — ті, де нема ані контактів, ані імен відповідальних за видання людей, а є лише форма для зворотного зв’язку або нічого взагалі. І Нацрада, якщо побачить порушення на такому сайті, наприклад, статтю про «русский мир», навіть не зможе нікому написати. Регулятор зможе заблокувати такий сайт, якщо побачить три грубих порушення упродовж місяця.

3. Що для вашої фракції було найбільш принциповим, чи вдалося це відстояти?

— Оскільки наша фракція найбільше відповідає перед президентом за виконання євроінтеграційних кроків, для нас важливим було імплементувати директиву та дотриматись європейських норм. Також незабаром буде невеликий законопроєкт, який вносить зміни до закону «Про рекламу», і він також запроваджує вимоги директиви. Сподіваюся, що за нього вдасться проголосувати в січні. Окрім цього принциповим для нас було захистити інформаційний простір від агресора і створити рівність медійних гравців на ринку.  Так, щоб не було сірих зон у вигляді сайтів, які ніхто не бачить. Платформи спільного доступу не є резидентами й регуляція Нацради на них не може поширюватись. Але регулятор зможе писати, наприклад, адміністрації ютуба про те, що певний блогер порушує наше законодавство.

Микола Княжицький, фракція «Європейська солідарність»

1. Як ви в цілому оцінюєте ухвалений закон «Про медіа»? У чому він змінить правила гри для медіа?

— Проголосована у другому читанні редакція законопроекту є досить прогресивною. Тому варто подякувати людям, які працювали над текстом і доклали багато зусиль, щоб він був ухвалений.

Очевидно, що Закон про медіа досить серйозно змінить відносини між державою та медіа. Але при цьому робота самих медіа, скоріш за все, зміниться не так кардинально, оскільки проголосована вчора редакція у своїй більшості зберегла ті правила розповсюдження інформації, які вже існують. Це стосується чинних обмежень щодо російської пропаганди, квот української мови, фільмів, україномовної музики тощо.

Більш відчутно закон вплине на онлайн-медіа. Якщо дотепер їхня робота не мала спеціального регулювання, то після набрання чинності закону до інтернет-ЗМІ будуть застосовуватися норми і правила,  які протягом багатьох років застосовувалися здебільшого для телебачення.

Повністю змінилися підходи до контролю з боку Нацради. Відомо, що чинна редакція закону «Про Нацраду» не наділяє її повноваженнями навіть проводити перевірки. Зараз процедура нагляду окремо виписана в законі. Порушення з боку медіа розділені на три групи залежності від тяжкості, і відповідним чином розподілені санкції. Можна сказати, що санкції стали суворішими, але застосовувати їх Нацраді буде складніше через запроваджене регулювання нагляду.

2. Які були найбільш дискусійні питання? Щодо яких із них удалося досягти компромісу, а щодо яких — ні?

 — Під час підготовки законопроєкту до другого читання найбільші дискусії точилися навколо двох речей. По-перше, це намагання легалізувати телеканал «Рада». У 2005 році ПАРЄ прийняла резолюцію №1466 щодо України. В ній прямо вказували на необхідність ліквідації системи державних медіа та перетворення їх на суспільне мовлення. Запровадженню суспільного мовлення влада чинила опір багато років; по суті, лише Революція гідності дозволила його створити — закон про Суспільне ухвалений у квітні 2014 року.

На мій погляд, ліквідація державних медіа в Україні вже давно мала б бути пройденим етапом.  І тут не може бути компромісів, якщо йдеться про європейське майбутнє України. Відновлення державного мовлення, що відображене в законі «Про медіа» в контексті телеканалу «Рада», — це фактично відмова України від своїх євроінтеграційних зобов’язань. І те, що чинна влада вписала в такий важливий законопроєкт свої пострадянські забаганки і зробила це свідомо, це все-таки ганьба і велика темна пляма на весь законопроєкт. Ухвалені вже під час розгляду законопроєкту правки щодо каналу «Рада» частково виправили ситуацію, але все одно це не те, що ми мали зробити. Я не впевнений, чи може стати членом ЄС країна з державним телебаченням.

Друге питання стосувалось регулювання онлайн-медіа. Насправді наші євроінтеграційні зобов’язання інтернет-медіа не стосуються. Відомо, що в ЄС досі немає єдиних підходів до онлайн-медіа, тому те, що запропоновано в законопроєкті в цій частині, було здебільшого нашим уявленням про те, як мало б виглядати європейське регулювання. Але це точно не імплементація європейського регулювання. Я не був проти регулювання онлайну. Єдине, на чому я наполягав, — не допустити позасудового блокування українських онлайн-медіа. Здебільшого це вдалось відстояти, хоча мені б хотілось більше свобод для всіх українських медіа.

3.   Що для вашої фракції було найбільш принциповим, чи вдалося це відстояти?

— Для нашої фракції в першу чергу принциповими були питання інформаційної безпеки. Ми не голосували за цей проєкт у першому читанні передусім через спотворення підходів до формування переліку людей, які становлять загрозу національній безпеці, пом’якшення правил показу російських фільмів і повне ігнорування нещодавно ухвалених законів щодо заборони російської музики. Ці положення вдалося відстояти. Натомість були речі які, на жаль, погіршились. Ми наполягали на необхідності адаптації закону «Про медіа» до вимог закону «Про адміністративну процедуру» в частині мотивування Нацрадою своїх рішень, збереження загальної регуляторної процедури для нормативно-правових актів Нацради з обов’язковою реєстрацією їх у Мін’юсті тощо. Також ми наполягали, що не можна говорити про імплементацію європейських стандартів медіа, якщо вУкраїні без будь-яких рішень вимкнули мовлення трьох телеканалів. На жаль, ці питання відстояти не вдалось, але впевнений, ми до них іще повернемось і рано чи пізно зможемо привести українське законодавство та правозастосовну практику до європейських норм.

4. Євгенія Кравчук уже сказала, що довелося вилучити зміни щодо виборчого законодавства. Чому «Батьківщина» та «ЄС» були настільки проти?

— Це була позиція «Батьківщини», «ЄС» не наполягала на цих змінах. Основна проблема змін до виборчого законодавства — у їхній політизації. Вибори — це політика. Тоді як закон «Про медіа» має бути не політичним законом, а галузевим. Тому об’єктивно найкращий спосіб вирішення подібних питань — відмовитися від змішування медіа і виборів в одному законі й вирішувати питання змін виборчого законодавства окремим законопроєктом. Думаю, новий законопроєкт щодо цього чекати довго не доведеться.

Володимир В’ятрович, фракція «Європейська солідарність»:

1. Як ви в цілому оцінюєте ухвалений закон, у чому він змінить правила гри для медіа?

— Це дуже об’ємний закон, майже триста сторінок тексту, і в ньому є різні норми, часто суперечливі. Проте в цілому ухвалення цього закону оцінюю позитивно. І тому, що наше дотеперішнє медійне законодавство писалося в часи, коли не було інтернету, й давно потребувало оновлення. І тому, що законопроєкт передбачає дієві механізми захисту від російської пропаганди. І, звичайно, тому, що його ухвалення є однією з передумов для початку переговорів про вступ України до ЄС.

2. Які були найбільш дискусійні питання? Щодо яких із них удалося досягти компромісу, а щодо яких — ні?

— Багато було дискусійних питань, і не лише зараз. Адже цьому законопроєкту в різних редакціях — близько десяти років, і весь цей час тривали дискусії і пошук оптимальних рішень. Це стосується і сфери дії закону, і термінології, і регулювання онлайн-медіа, і переліку обмежень і санкцій за їх порушення, і повноважень регулятора, і змін до інших законодавчих актів, передбачених цим законом. ​

Якщо брати тільки це скликання Ради, то обговорення проєкту 2693-д тривало майже три роки, а до другого читання було подано понад 2300 поправок. І це — не спам, а реальні змістовні поправки, які розглядалися на засіданнях комітету і щодо них виносилися рішення. Але навіть побіжний огляд усіх спірних питань і ухвалених у процесі їх розгляду рішень зайняв би пару годин, як мінімум.

3. Що для вашої фракції було найбільш принциповим і чи вдалося це відстояти?

— Перш за все, ми не могли допустити стирання культурного кордону з Росією, послаблення захисту української мови і взагалі захисту від російських впливів. Саме це послаблення викликало найбільше обурення в тексті законопроєкту, ухваленому в першому читанні. Наша фракція не могла погодитися з таким підходом. Лише я особисто вніс понад 60 поправок для виправлення ситуації. І саме питанням мови і протидії російській інформаційній агресії було приділено найбільше часу на засіданнях комітету. Практично всі наші ключові поправки з цих питань були в тій чи іншій формі враховані. До другого читання в закон повернули нормальні формулювання про перелік людей, які створюють загрозу національній безпеці, повернули заборону відтворення фонограм та кліпів російських співаків, повністю гармонізували законопроєкт із законом про державну мову, нормально виписали визначення україномовних програм та фільмів, відповідальність за російську й комуністичну пропаганду, наблизили на пів року збільшення мінімальної частки української мови на телебаченні з 75 до 90%  тощо.

Питання, які комітет не вирішив, але на яких наша фракція наполягала, — це неприпустимість існування в європейській країні державного телебачення під виглядом буцімто парламентського каналу «Рада», неприпустимість позасудового закриття онлайн-медіа і необхідність повернути незаконно викинуті з мереж три українські телеканали. В останній день наші ключові поправки про онлайн-медіа і про те, що «Рада» має бути справді парламентським каналом і висвітлювати роботу парламенту, були враховані, після чого «Європейська солідарність» проголосувала за законопроєкт у цілому.

4. Із закону вирішили вилучити зміни щодо виборчого законодавства. Чому «Батьківщина» та «ЄС» були настільки проти? Чи будуть ще закони, які доповнюватимуть закон «Про медіа»?

—  «Європейська солідарність» не вимагала вилучення змін до виборчого законодавства. На мою думку, більшість цих змін була цілком прийнятною. Чому «Батьківщина» так категорично була проти, мені складно пояснити, а наша фракція, як і монобільшість, просто пішла їм назустріч у цьому питанні, щоб досягти консенсусу в голосуванні за закон у цілому. Чи будуть нові законопроєкти, що випливають із закону про медіа? Так, безумовно. Щонайменше — нова редакція закону про рекламу, а також зміни до кримінального й кримінально-процесуального кодексів, що стосуються роботи медіа й захисту свободи слова.

Ярослав Железняк, фракція «Голос»:

1. Як ви в цілому оцінюєте прийнятий законопроєкт? У чому він змінить правила гри для медіа?

— Це в першу чергу вимога євроінтеграції. Сподіваємося, що ринок стане більш врегульованим, а правила — прозорішими.

2. Які були найбільш дискусійні питання, з вашого погляду, і щодо яких із них удалося досягти компромісу, а щодо яких — ні?  

— Статус каналу «Рада» і частина про вибори. В ході дискусій знайшли компроміси.

3.  Що для вашої фракції було найбільш принциповим, чи вдалося це відстояти?

— Були питання в Сергія Рахманіна щодо регулювання. У інших колег — щодо частини про вибори. Однак через те, що частину про вибори вилучили, ці питання знялися.

Ірина Констанкевич («За майбутнє»):

1.  Як ви в цілому оцінюєте ухвалений закон «Про медіа»?  У чому він змінить правила гри для медіа?

— Закон «Про медіа» важливий у кількох аспектах: оновлення та осучаснення вітчизняного медіазаконодавства; синхронізація з європейським; врегулювання медіапростору під час війни і після її завершення на етапі відбудови України; створення цивілізованих можливостей для розвитку медіа.

2. Які були найбільш дискусійні питання? Щодо яких із них удалося досягти компромісу, а щодо яких — ні?

— Дискусій було багато впродовж останніх років. І я вважаю, що це правильно, що вони були, адже лише у процесі глибокого і детального обговорення фахівців можна напрацювати якісний документ. Дискутували щодо квот (національних і мовних), повноважень і виборів Нацради, вибори і медіа, онлайн-медіа. Практично з усіх досягнуто консенсусу. Тому в залі було 299 голосів «за». Це індикатор роботи. Почали з мінусів і вийшли на плюс, даруйте за фігуральність.

3. Що для вашої групи було найбільш принциповим, чи вдалося це відстояти?

— Ми подали понад 160 правок, дві третини з них були враховані (в різний спосіб). Наші головні позиції — це дотримання демократичних принципів, мовного законодавства, виборчого кодексу, підтримка й розвиток регіональних медіа, тютюнова реклама. Це все відстояли, інші сподіваємося окремими законами врегулювати.

Наша група теж вважала, що закон переобтяжений додатковими розділами, зокрема й тим, що стосується виборів. Але логіка такого регулювання є. Адже Нацраді повноваження законом надаються, але їх виконання проблематизується через неврегулюваність і нескоординованість із Виборчим кодексом. Тому, треба напрацювати новий законопроєкт для гармонізації цих процесів і питань. Законотворчість — це не догматичний процес. Реалії життя, суспільства і світу так швидко змінюються, що і політики мають оперативно на ці зміни реагувати. 

Ілюстративне фото: пресслужба Верховної Ради України

Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Згадувані персони
У Канаді помер актор, відомий за ролями у «Зеленій милі», «Міцному горішку» та «Сутінках»
ГЛАВКОМ NET
2025-09-02T05:42:57Z
“2000 метрів до Андріївки” стартував у прокаті з рекордом серед документальних фільмів року
ZN UA
2025-09-02T05:24:02Z
Його вмикали на кожній дискотеці: що відомо про найпопулярніший трек 2007 року
Telegraf
2025-09-02T04:03:58Z
Не бізнесмени: Тіна Кароль розсекретила, які чоловіки їй подобаються
24tv
2025-09-01T22:06:21Z
Після різкої заяви Галича: Alena Omargalieva вперше висловилась про творчість DREVO
24tv
2025-09-01T21:12:50Z
Alena Omargalieva несподівано заговорила про участь у Євробаченні: "Це виклик для себе"
24tv
2025-09-01T20:24:34Z
Без нього цієї осені нікуди: як виглядає наймодніший кардиган сезону
24tv
2025-09-01T19:03:17Z
Останні роки провела у злиднях: де похована "повія" з "Діамантової руки" Островська
Telegraf
2025-09-01T19:00:19Z
Ектора Хіменеса-Браво підозрюють у розсиланні "хтивок" хлопцям: у мережу злили кадри
Telegraf
2025-09-01T18:42:30Z
ЄС планує закрити лазівку для імпорту російського газу: деталі від Bloomberg
ГЛАВКОМ NET
2025-09-02T05:57:18Z
Глава Держаудитслужби назвала ключові схеми фінансових махінацій місцевої влади під час війни
ГЛАВКОМ NET
2025-09-02T05:42:02Z
Війна в Україні спричинила глобальний дефіцит тротилу — NYT
ZN UA
2025-09-02T05:36:44Z
Пенсії державним службовцям: розмір та умови отримання
TSN
2025-09-02T05:33:55Z
Дефіцит продуктів у Кривому Розі: українцям зробили оголошення, важливі подробиці
Политека
2025-09-02T05:30:12Z
Між Україною та Грузією запрацює новий поромний маршрут
Agravery
2025-09-02T05:21:23Z
Ціни на золото в Україні: які тарифи НБУ та ломбардів у вересні
24tv
2025-09-02T05:06:56Z
Як в Україні розподілити землю між співвласниками
24tv
2025-09-02T05:06:40Z
Стрімке падіння: в Україні знизилася ціна на яблука
ZN UA
2025-09-02T05:03:21Z
Дедлайн для Путіна закінчився: у Білому домі оголосили, що Трамп виступить із заявою
24tv
2025-09-02T05:57:23Z
Путін зустрівся зі Сі Цзіньпіном у Пекіні: про що домовилися
24tv
2025-09-02T05:57:19Z
Відпрацювання ядерного удару: експерт попередив про загрозу від навчань "Запад-2025" у Білорусі
TSN
2025-09-02T05:48:11Z
Три кроки, які має зробити опозиція Сербії для перемоги режиму Вучича
Европейская правда
2025-09-02T05:39:54Z
Як ТЦК вручатимуть повістки з вересня: головні зміни
Знай
2025-09-02T05:36:29Z
Лондон оголосив ключове рішення щодо українських біженців: названо новий термін
Хвиля
2025-09-02T05:36:07Z
Керівник БЕБ Олександр Цивінський: «Корупційний бек-офіс у БЕБ? Окей. Якщо хтось спробує випробувати долю — у мене чудові відносини з НАБУ»
ZN UA
2025-09-02T05:33:52Z
В Україні затримали ще одного шанувальника війни, який у соцмережах прославляв «руський мір»
InternetUA
2025-09-02T05:27:09Z
В Україні настав час для припинення вогню, яке приведе до справедливого миру - Генсек ООН на саміті ШОС
УкраинФорм
2025-09-02T05:18:50Z
Киянин спалив чужий електросамокат, бо не міг потрапити додому
ГЛАВКОМ NET
2025-09-02T05:45:35Z
Російський Ростов був під ударом БпЛА: пошкоджено багатоповерхівки, є постраждалі
24tv
2025-09-02T05:42:26Z
Рятувальники загасили пожежі у Білій Церкві внаслідок атаки ворожих дронів
УкраинФорм
2025-09-02T05:42:21Z
У Києві помер юнак, який отримав ураження струмом, забравшись на дах електрички
ГЛАВКОМ NET
2025-09-02T05:24:02Z
Під польським Любліном сплахнула пожежа на заводі сортування сміття
Европейская правда
2025-09-02T05:03:59Z
Інтернет-шахраї видурили у жінки 156 000 гривень під виглядом виплат від ООН
InternetUA
2025-09-02T04:18:03Z
Смертельна ДТП у Вінниці: водій, який збив п'ятирічного хлопчика, сидітиме 10 років
ГЛАВКОМ NET
2025-09-02T03:42:13Z
Україну атакували "Шахеди", є жертва та постраждалі: хронологія 1287 дня війни
24tv
2025-09-02T03:24:06Z
Спецоперація в Бельгії: в порту Антверпена вилучили 1,2 тонни кокаїну
УкраинФорм
2025-09-02T03:21:30Z
Збито/подавлено 120 російських БПЛА
Украина Криминальная
2025-09-02T05:57:32Z
Росіяни запустили по Україні півтори сотні дронів: як від них відбивалася ППО
ZN UA
2025-09-02T05:54:47Z
На порталі «Дія» зʼявився перший у світі національний ШІ-асистент
Детектор М
2025-09-02T05:51:59Z
Українські розробники створять вітчизняну систему ППО стандарту НАТО
InternetUA
2025-09-02T05:42:50Z
Мобілізація жінок в Україні: хто може вступити в ЗСУ та чи можна звільнитися зі служби
TSN
2025-09-02T05:33:56Z
Чехія продовжить оренду 12 шведських винищувачів Gripen до 2035 року
InternetUA
2025-09-02T05:33:26Z
Про порушення правил дорожного руху самокатниками і пішоходами: основна проблема у вседозволеності
Украина Криминальная
2025-09-02T05:27:35Z
15 доларів за постріл: у Китаї на параді покажуть "найпотужнішу лазерну систему ППО у світі"
Фокус
2025-09-02T05:15:21Z
Вода з-під крана — це небезпечно: що показали понад 700 тисяч проб з різних джерел України
Фокус
2025-09-02T05:15:08Z
Названо смертельно небезпечний овоч для котів: він є на кожній кухні
Фокус
2025-09-02T05:51:48Z
Як чипси, але смачніше та краще: рецепт сицилійських паличок панелле, який розлітається мережею
24tv
2025-09-02T05:27:36Z
Як спека впливає на серце: хто в зоні найбільшого ризику
24tv
2025-09-02T04:15:17Z
Як не купити "хімічну бомбу" замість картоплі. Звертайте увагу на кілька ознак
Telegraf
2025-09-02T04:15:12Z
Багато хто буде під загрозою: Україну накриває найсильніша магнітна буря
GlavRed
2025-09-01T21:27:58Z
Потрапляє через укус комара: у Львові виявили дирофіляріоз, гельмінта дістали з-під шкіри
24tv
2025-09-01T21:06:26Z
Кліщовий енцефаліт: чи ризикують українці підхопити страшну хворобу у цьому сезоні
ГЛАВКОМ NET
2025-09-01T19:03:23Z
Як приготувати смачну яєчню: лайфхак від кухарки, щоб страва точно не пригоріла
24tv
2025-09-01T17:27:02Z
Простий рецепт маринованої капусти на зиму: закуска, яка буде хрумкою до самої весни
Telegraf
2025-09-01T16:18:51Z
Бестселер Renault готовий до зміни покоління: подробиці та дата прем’єри
ЗаРулем
2025-09-02T05:51:20Z
Американські розробники представили новий багатоцільовий дрон Xplorer UAV
InternetUA
2025-09-02T05:21:50Z
Вибір українських водіїв: названі найпопулярніші марки та моделі нових авто у серпні
Хвиля
2025-09-02T05:12:52Z
Kia оновила свій найменший кросовер
AutoCentre
2025-09-01T19:18:25Z
«Автомат» чи «механіка»: експерти розвіяли популярний міф про економію пального
GlavRed
2025-09-01T18:27:13Z
Деталь, що рятує життя: навіщо потрібні чорні цятки на лобовому склі
GlavRed
2025-09-01T18:27:11Z
Мудрика покарали за перевищення швидкості: скільки коштує його розкішний автомобіль
24tv
2025-09-01T17:30:51Z
Новий тип літієвих акумуляторів працює 20 років: як їх зробили втричі потужнішими
Фокус
2025-09-01T15:18:21Z
В інтернеті показали унікальний львівський мінівен-кабріолет 80-х
Фокус
2025-09-01T15:12:43Z
Син Костянтина Грубича пригадав день, коли отримав поранення на фронті: "Пам'ятаю все"
24tv
2025-09-02T05:51:35Z
На фронті за добу - 172 зіткнення, Покровський і Новопавлівський напрямки найгарячіші
УкраинФорм
2025-09-02T05:48:16Z
Ворог обстріляв Білу Церкву: є жертва та постраждалі
ГЛАВКОМ NET
2025-09-02T05:39:41Z
800 окупантів, РСЗВ та десятки техніки: втрати ворога на 2 вересня
24tv
2025-09-02T05:36:08Z
Армія РФ минулої доби вбила одного жителя Донеччини, ще семеро поранені
УкраинФорм
2025-09-02T05:30:29Z
Магнітна буря 2 вересня буде дуже потужною: як себе вберегти
TSN
2025-09-02T05:24:05Z
Гороскоп для всіх знаків зодіаку на 2 вересня - сьогодні слід уникати ризиків та бути готовим до змін
Известия Киев
2025-09-02T05:24:03Z
Карта бойових дій в Україні станом на 2 вересня 2025 року
ГЛАВКОМ NET
2025-09-02T05:18:12Z
Чи чекати похолодання вже з першого тижня осені: прогноз синоптика
24tv
2025-09-02T05:06:18Z
Куди обов'язково треба піти на Тенеріфе: 5 найкрасивіших локацій
24tv
2025-09-02T05:12:33Z
Бактерії і запах зникнуть миттєво: як правильно мити дерев'яну кухонну дошку
GlavRed
2025-09-02T03:27:38Z
Гарні новини та потік удачі: на п’ятьох знаків зодіаку чекає талан 2 вересня
GlavRed
2025-09-02T03:27:23Z
Яскраво і смачно: сезонний перекус дитині у школу, який вона проситиме ще
24tv
2025-09-02T03:09:18Z
Від захвату очі розбігатимуться: де розташований один з найкрасивіших хайкінг-маршрутів у світі
24tv
2025-09-02T01:45:52Z
Тест на IQ: знайдіть 3 відмінності на зображенні з автомийницею за 43 секунди
GlavRed
2025-09-02T00:27:48Z
Таємний об'єкт у Карпатах - що заховано під горою, якої немає на жодній карті
GlavRed
2025-09-02T00:27:25Z
Чому кіт розтягується після сну: прості жести з великим сенсом
GlavRed
2025-09-01T22:27:53Z
У жодному разі не беріть цей хліб у супермаркеті: українців попередили - консерванти та технічні олії
Знай
2025-09-01T20:51:37Z
У Британії продають "шикарний сарай": користувачі мережі шоковані
24tv
2025-09-02T05:36:06Z
Далі літо - тільки за гроші. Мережею несуться яскраві меми про настання осені
Telegraf
2025-09-02T05:09:17Z
Інсайдер показав дизайн смартфонів серії iPhone 17 Air
InternetUA
2025-09-02T05:03:37Z
Науковці сформулювали 32 шляхи, якими ШІ може вийти з ладу
InternetUA
2025-09-02T04:03:51Z
Найзагадковіше озеро на Землі: де розташована водойма, що з'являється і зникає за кілька годин
24tv
2025-09-02T03:42:00Z
"Не для витривалості": експерти пояснили, чи може винищувач облетіти всю планету в один захід
Фокус
2025-09-02T03:00:13Z
Лазерна оптика допоможе генерувати зображення швидше та з меншими енерговитратами
InternetUA
2025-09-02T02:03:01Z
Шістьом організаторам мережі нелегальних онлайн-казино оголосили підозри
УкраинФорм
2025-09-02T01:21:13Z
Беруть приклад з людей: чат-боти незабаром можуть стати "грубими расистами", — експерти
Фокус
2025-09-01T23:00:42Z
Баварія орендувала Джексона з Челсі
Football.ua
2025-09-02T05:51:55Z
Юнацька ліга УЄФА: «Динамо» зустрінеться із ФК «Броммапойкарна»
УкраинФорм
2025-09-02T05:39:26Z
Ювентус орендував Опенда з Лейпцига з опцією викупу за понад 40 мільйонів євро
Football.ua
2025-09-02T05:33:12Z
Манчестер Юнайтед підписав бельгійського голкіпера Ламменса за 21 мільйон євро
Football.ua
2025-09-02T05:21:25Z
Олександр Зінченко гратиме за «Ноттінгем Форест»
УкраинФорм
2025-09-02T05:15:06Z
Зінченко змінив клубну прописку: де гратиме лідер збірної України
24tv
2025-09-02T05:00:06Z
Антоні повернувся до Бетіса та підписав контракт до 2030 року
Football.ua
2025-09-02T04:57:40Z
Збірна України розпочала підготовку до матчів із Францією та Азербайджаном
УкраинФорм
2025-09-02T04:42:28Z
Лейпциг придбав Конрада Гардера за 30 мільйонів євро
Football.ua
2025-09-02T04:36:14Z