Хорватія — Марокко. Історія протистояння

Хорватія — Марокко.

Історія протистояння.

ua спільно з Parimatch Ukraine представляють до вашої уваг історію зустрічей команд, що сьогодні зіграють на чемпіонаті світу, який проходить у Катарі.Ось і підходить до свого логічного завершення чемпіонат світу 2022 року.

Але засмучуватися рано, адже попереду нас з вами очікують два головних протистояння — це битви за медалі.

Першими за бронзу зіграють дві командні, котрих, мабуть, ніхто не очікував бачити настільки далеко.

Це Хорватія та Марокко, які, до речі, ще й грали на цьому форумі в одній групі.

Parimatch Ukraine вважає, що трохи більше шансів на перемогу у хорватів — на прохід команди Златко Даліча можно поставити з коефіцієнтом 1.70.

Напевно, не варто докладно розповідати про зустріч цих команд у групі чемпіонату світу.

По-перше, його бачили і не встигли забути всі, хто хотів – а по-друге, він просто вийшов надто нудним, щоб писати про нього багато.

Команди, які несподівано для всіх опинилися двома грандами групи, зіграли нудні тактичні 0:0 перед головними боями.

Набагато цікавішою вийшла зустріч, яка до цього ЧС була єдиною в історії взаємин – й тут экзотичні вже час та обставини знайомства.

Знайомтеся, це Хасан II – король Марокко у 1961-1999 рр.

Уміло лавіруючи між західною та східною політичною кон'юнктурою, він добився величезного визнання – і, як наслідок, впливу.

Якщо інших автократів ЦРУ намагалося ліквідувати, Хасан II налагодив з ним тісний зв'язок – і таким чином усував конкурентів.

Безумовно, у неминучому виборі шістдесятих років між Кремлем і Білим домом король обрав Білий дім, але хорошою людиною це його не робить.

Весь час правління короля звинувачували в порушеннях прав людини, тортурах, знищенні опозиції, агресії по відношенню до Західної Сахари.

Звичайно, при ньому в Марокко нормою став культ особистості: мечеть Хасана II утримує рекорд найвищого мінарету у світі (210 метрів) та третьою у світі за місткістю (105 000 людей).

Не далекий Хасану II був і спорт: наприклад, турнір з гольфу його імені проводиться досі, вже вiдсвяткував піввіковий ювілей.

Марокко був єдиним конкурентом французів у боротьбі за проведення ЧС-1998: Франція виграла голосування із цілком пристойним рахунком 12:7.

Не дивно, що в середині 90-х з'явилося й футбольне змагання імені короля.

1996-го в Касабланці стартував дебютний розіграш Трофея Хасана II.

Суперники були підібрані топові: крім хорватів, це були Нігерія та Чехія.

Не надто вражає? Нагадаю, що чехи того ж таки 1996-го дійшли до фіналу Євро – і навіть там програли німцям лише за правилом золотого гола.

Нігерія вийшла у плей-оф ЧС-94,повторила успіх на ЧС-98, виграла Кубок Африки-94 – і взагалі була топовою командою.

На цьому тлі головним бідним родичем були якраз хорвати: так, чвертьфінал Євро-96, та й усе.

І саме з ними марокканці мали зіграти у півфіналі турніру.

Матч вийшов дуже веселим.

При тому, що рахунок було відкрито вже на 14-й хвилині, ще до цього команди обмінялися стовідсотковими моментами: у хорватів у поперечину влучив Цвітанович.

Але гра у будь-якому разі почалася так, що матч мав стати для “шашкових” легкою прогулянкою.

Мало того, що до двадцятої хвилини Влаович забив пару м'ячів, по разу ногою і головою, то ще й Цвітанович прогавив два добрі моменти.

Нова європейська топ-команда заїхала до футбольної провінції дати урок: так це виглядало до певного часу.

Але чим далі, тим більше марокканці прибирали гру до своїх ніг – і не без допомоги арбітра.

Ні, про пряму допомогу говорити не доводиться: просто суддя не відчув темпу гри і почав роздавати червоні, коли це було не обов'язково.

Ще в першому таймі команди залишилися 10 на 10: Абдельмарід Буйбуд після звичайного стику поштовхався з Асановічем, після чого обидва вирушили на трибуни.

Один гол господарі відіграли і так – після розіграшу штрафного.

А в середині другого тайму арбітр вигнав ще й Роберта Просінечки – за те, що той у боротьбі за м'яч трохи зачепив суперника рукою.

На мою думку, жовтої там би вистачило з головою, але арбітр вирішив інакше..

Роберт аж капітанську пов'язку кинув на поле – та, до речі, була майже невідмінною від югославського прапора :) У більшості марокканці і відігралися, і провели кінцівку з перевагою – “шашечним” ще пощастило, що регламент не передбачав овертайму.

А чи були ще в історії людства серії пенальті, яку хтось виграв після трьох промахів на старті? Хорвати, здавалося б, віддали господарям перемогу: Спехар, Памич та Мамич по черзі не змогли переграти воротаря.

Можливо, єдиним, хто не втратив самовладання, був Дражен Ладич.

Воротар збірної Хорватії забрав собі п'ятий удар, реалізував його – і сам не дав супернику забити три!.

Далі команди били безпомилково, доки черга не дійшла вже до марокканського воротаря.

Він пробив погано, і Ладич упорався з ударом.

Абделькадер Ель-Бразі, воротар збірної Марокко на ЧС-98, розпочав серію з абсолютного подвигу, а закінчив тим, що команда програла через нього.

Хорватія вийшла у фінал турніру, який теж виграла по пенальті.

Марокко на французькому ЧС обіграло шотландців, зіграло внічию з норвежцями – але хорвати, звісно, виступили значно яскравіше.

Турнір імені Хассана II переживе ще два розіграші: обидва до своєї колекції трофеїв доставлять французи.

Віталій Пасічний, Football.

Віталій Пасічний, Football.

Віталій Пасічний, Football.

Віталій Пасічний, Football.

Віталій Пасічний, Football.