«Україна теж гомофобна країна»: берлінський стиліст Франк Вільде розповів про свій камінг-аут у 17

Ліса Павлова.

Усі матеріали — тільки по любові.

Про Франка Вільде не чув сьогодні хіба що хтось без інтернету.

Слава про берлінського стиліста докотилась, щоправда, пропагандистським стилем, і до росії, де і з інтернетом не всюди добре.

Гей-активіст із сильною політичною агендою, людина моди та шоубізу, Франк Вільде запустив серію фото на підтримку України за два дні до наступу рф і… вже не може спинитися.

Кожного дня — нові й нові фото, нова активність, нова порція підтримки.

Франк прийшов на інтерв'ю у символічному луці і дуже гордо заявив, що далеко не все, що він носить, йому дарують українці.

Ось, наприклад, хусточку він «купив сам в улюбленої дизайнерки — Gunia Project».

Стомлений, стильний та водночас запальний — таким постав Франк сьогодні на інтерв'ю у напівпорожньому кафе Берліна.

— Як твої справи, ти тепер постійно в русі, напевне? Через таку відомість у ЗМІ.

Та ні, звичайно живу далі й працюю.

Хоча після пандемії та тепер через війну роботи стало менше.

Багато клієнтів вийшли з відносин з російським ринком, тому так.

— Шкода через роботу, але це правильний крок, звичайно.

А як твої друзі? У тебе ж багато приятелів родом із рф.

Більшість моїх друзів покинули вже давно росію, бо розумні люди не хочуть жити в цьому.

Хоча пропаганда посольств намагається дістати всіх всюди.

Я часом дивлюсь і ростелебачення, та й у Твіттері можна почитати, що вони пишуть.

Цей абсурд повністю протилежний тому, що насправді відбувається.

Ніби що це — самозахист, що українська влада — наркоманські нацисти.

А ще в них є такий пан Кирил, чоловік у довгій кутюр-сукні, що не є геєм, просто виглядає дуже по-гейськи, і він заявляє, що вони мають врятувати нещасну Україну, і російські паради там отруєні гей-пропагандою.

Ось тобі офіційна причина вбивати українців і бомбити міста.

Отруєння західною сатанинською пропагандою, і вони мають врятувати бідну Україну.

Молодим зараз набагато легше рухатись, аніж тим, хто вже постарше.

Переїжджати, міняти все.

Я теж тепер вже осідлий (посміхається).

Раніше я терпіти не міг, коли до мене вітались судіди.

А зараз я радію страшенно, коли кудись іду і всюди зустрічаю знайомих.

Раніше міг за дві години зібратись і дременути кудись.

Зараз вже ні, потрібно багато речей для комфорту.

А от мій бітько був таким, рок-н-рольного типу.

У свої 70 поїхав у мототур, дикий парубок.

— Нічого собі! А ким він був по життю?.

Але він багато чого змінював у своєму житті.

На відміну від моєї мами — вона більш спокійного сталого типу.

Отак вони мали троє дітей, і на якомусь етапі мама вирішила, що це трошки занадто, й вони пішли різними шляхами.

Батько був цікавою і дуже впертою людиною, не визнавав помилок.

Коли він брав мене до себе, ми їхали у авто, він часто міг висунутись з вікна та кричати на когось на світлофорі.

Мені було часто через це соромно, але я його любив.

Водночас він був дуже щедрим.

Коли ми кудись йшли і раптом захотіли морозива, для нього це було взагалі не питання — одразу всім скільки хто хоче.

А мама була більш консервативна й суворіша.

— Класно, що у тебе була можливість бачити два підходи до життя та брати від них все.

Батьки стояли на своєму, захищаючи те, у що вірили.

І це від них я навчився поважати свою думку.

Вони казали: ніколи не бери до серця якоїсь думки лише тому, що вона загальноприйнята.

Вони навчили мене шукати справедливості.

— І це при всій своїй християнськості? Як це можливо?.

Я теж їх вчив.

За роки до того, як прийняли закон про рівність шлюбів, ми говорили про родини, про любов серед людей тощо.

Як зараз пам'ятаю, ми дивились телевізор разом з мамою, і вона вибухнула: «Як ця пані може вживати такі фрази із Біблії, ще й на своїй канцлерській позиції! Звичайно, геї повинні мати право всиновлення та одружуватись».

Та я тоді сам був шокований її словами, не вірилось, що вона це каже: «Ви платите однакові податки, але маєте відмовитись від своїх прав?!» І це було років 18 тому, коли Меркель ще була канцлеркою.

Біблія — чудова книга, повна мудрості й гарних порад.

Але подивись на церкву, особливо на католицьку.

Ми ж усі все бачимо….

— Отже, тебе батьки просто прийняли таким, як ти є?.

Та вони не мали інакшого вибору.

Вони мали або прийняти, або втратити мене.

Мама, звичайно, час від часу заводила тему, що вона б дуже хотіла бачити моїх дітей, своїх онуків.

Але я у цьому світі ж не для того, аби втілювати бажання мами.

До того ж, у мене ще два брати, старший та молодший, які можуть це робити (сміється).

По мені й одразу з дитинства було видно, що я гей, і це не просто якась фаза у житті.

Подивитись хіба на фотку, де ми всі разом: брати із палицями й замурзані, і я такий гарний посередині з квіточками (сміється).

Читайте також.

Ребел Вілсон здійснила камінг-аут і показала свою кохану дівчину.

Андрій Хветкевич з «Холостячки» розповів про весілля з бойфрендом і переваги офіційного шлюбу.

— Скільки тобі було, коли стався камінг-аут?.

Я сильно закохався.

Це було моє перше кохання.

Саме кохання, а не перший секс.

Але покидьок розбив мені серце, зрадив з другом.

Господи, я був розбитий, плакав невпинно тижнями.

Зараз я дуже радий, що тоді життя розвело мене з тим віслюком, але ж тоді було дуже гірко.

Якось я його запросив на ніч до нас і сказав про це мамі.

Все було ясно, мама сильно зітхала, не вірила вухам та пішла дзвонити моєму батькові: «Ой-ой, може, ти поговориш із Франком, він каже, що він гомосексуаліст».

Та батько доволі спокійно мені відповів, що сильно шокувало тоді мене: «Франку, ти розумна людина, мій улюблений син.

І якщо ти вирішив, що хочеш мати стосунки із чоловічими задами, то твоє право.

Я тебе все одно люблю».

Це значить дуже багато у доволі все ж гомофобному суспільстві.

— Ти сам ніколи не хотів дітей?.

(Хитає головою та сміється) Я ледь за себе можу нести відповідальність, які вже там діти.

Це не мій шлях.

Та й зараз, коли мені вже майже 60 років.

Я не створений бути батьком та не бажаю дитині такого.

— А твій партнер?.

І він теж не планує дітей.

Він сам має дуже щиру дитячу душу, він дуже світлий.

І дітей любить, але… Якось так, що ми не плануємо.

— Та й взагалі він тебе підтримує у всьому?.

Так, звичайно.

Коли я отримував нагороду CSD за активізм у русі ЛГБТК, він мені сказав, що все, що я хочу сказати та зробити — дуже правильно, і він за мене.

Я одразу сказав організаторам: я вийду, і буде ясна моя політична позиція.

Або так, або ніяк, віддавайте нагороду іншим людям.

Мої друзі також казали, мовляв, Франк, ну то недоречно.

Але ми обидва розуміли: гей-активізм та те, що відбувається в Україні — єдині.

Та я навіть хештег створив #nopridewithoutukraine.

Просто ходити сьогодні із райдужним флагом — це не активізм, це доволі дрібненько.

— А чи є у тебе якийсь зв'язок з Україною? Зараз, звісно, вже багато з'явилось знайомих та друзів з України.

Ми ж і познайомились на івенті від посольства України у Берліні.

Ти як дізнався про цю подію?.

Мені сказала подруга.

Так, зараз багато маю українських друзів.

А раніше я був на зйомках у Києві років 12 тому.

Мав роботу з братами Кличками, ще коли вони жили у Німеччині.

Боже, яким красенем тоді був молодший брат! Я їх одягав для реклами, ледь не втрачаючи свідомість — такі величезні красені в одній білизні переді мною.

З ними точно не хочеться мати проблем (сміється).

Так цікаво зараз бачити, наскільки змінюється Україна, як росте.

Мене деякі знайомі питають, чого я взагалі підтримую Україну, адже вона теж гомофобна країна.

Так, може, трошки й лишилось таких настроїв, але то здебільшого серед старшого населення.

Мені жодного разу ніхто не написав в Інстаграм нічого обурюючого з України.

А от з росією була ціла історія.

— Коли вони показували тебе по ТБ та казали, мовляв, дивіться, хто підтримує Україну?.

Так, саме це.

Ніхто не питав мене, просто взяли фотографії та скліпали образливий ролик.

Я був шокований, бо вони витягли на світ найгейськіші світлини та видали такий хейтспіч! Отак багато можна сказати про велику російську культуру — перетворити все, що можна, на пропаганду.

І всі ці заклики про ненависть, про те, що геї проти Бога, бідні діти тощо.

Ну камон, якщо ти християнин, то ти знаєш: Ісус любить кожну людину.

Втім, як подумати, як така велика й могутня росія, як вона про себе каже, може налякатись простого мене, щоб аж цілу історію зробити з цього? Я не якась велика публічна особа, не мегаінфлюенсер.

Я просто людина, яка щось робить.

Як це насправді соромно, що вони мали зробити ефір на першому каналі про мене як приклад західної гомопропаганди.

Якесь слабоумство.

— Чим ти займаєшся зараз поза політичними справами?.

Наразі знову багато працюю із Сарою Коннор.

Ми вже 22 роки разом, прямо стосунки, як у родині.

Ми працювали разом ще над відео до From Sarah with Love, потім була пауза, і ось зійшлись знову.

Такий плин життя.

Ми завжди з нею знаходили спільну мову, з нею суперкласно працювати.

Пару років тому вона зробила трек про хлопця-гея (Vincent, — Авт.).

І тоді вона й захотіла знов попрацювати разом, бо ми так гарно на зламі 90-00 спрацювались.

Я завжди топив за рівність на сцені, а вона завжди підтримувала цю тему.

На жаль, люди швидко забувають все.

— Та і я якось не фанатка Сари Коннор, тому також все це пропустила.

Так, все, я йду звідси! (сміється).

Ба більше, вона багато зробила гуманітарної допомоги.

На початку війни у мене були комерційні зйомки у Варшаві, а наступного дня запланована примірка із Сарою.

Вже все було приготоване: купа красивенних суконь з Італії та Лондона.

І от я мав би вилітати з Варшави, але ми затримались зі зйомкою до 10 вечора, що вже не було рейсів.

Я не знав, як їхати, бо ж тоді всі залізничні шляхи були забиті біженцями.

А Сара просто фізично не могла перенести примірку — в неї був тур розписаний по хвилинах.

То зрештою її продакшн мені замовив водія, аби я вчасно повернувся у Берлін.

І кожного разу, як ми зупинялись десь покурити чи взяти кави, бачили ці нескінченні шеренги автобусів… Мені досі важко про це згадувати.

Тим не менш, я дістався додому о 4 ранку та не міг заснути — так сильно мене це схвилювало.

І десь о 7 згадав, що маю ж футболки від Кетрін Хемнет, легендарної дизайнерки, що, вважай, започаткувала політичний дизайн.

Одна No War, а інша — Peace.

Я підірвався і швидко зробив фото тих футболок мобільним і за дві години до зустрічі відсилаю Сарі ті фото зі словами: «Забудь усе, про що ми домовлялись для примірки.

Ось що ми робимо! Це те, що необхідно зробити».

Я записував їй голосове і розплакався.

Ну все, думаю, вона мене точно у божевільні запише й не буде працювати (сміється).

Може, вона й думає, що я крейзі, але її відповідь була однозначною: «Чудово, Франк! Зробімо це».

Ми зробили примірку, і я написав у лондонський офіс Кетрін — нам потрібні були мінімум з десяток тих футболок для туру.

І Кетрін сама, а не пресменеджер, як це завжди буває, відповіла нам, що з одного боку чудово, що є запит на подібні дії, але дуже прикро, що у світі все ще є потреба в цих футболках.

Однак більше у них немає футболок у наявності — якраз оговорюється можливість перевипуску через війну в Україні.

Тому, Франк, сказала вона, скопіюйте дизайн, зробіть самі футболки: важливе повідомлення, а не копірайт.

Легендарна дизайнерка!.

У центрі Берліна саме проходив концерт Sound of Peace, і Сара вирішила взяти у ньому участь, аби зібрати гроші для України.

Наш меседж був у всій німецькій пресі, це було сильно.

Так вона весь тур проїздила з цими футболками та виходила з прапором.

Окрім цього Сара й сама зі своїми дітьми ходила на вокзал допомагати людям, котрі приїжджали.

Навіть взяла до себе українську родину, що й досі живе у неї.

Ще вона для свого фан-клубу випустила копію тих футболок та 100% прибутку віддалв на проєкти для України.

Протягом туру вони назбирали 96 тисяч євро допомоги і додала від себе ще 4 тисячі для круглої суми.

То що, тепер ти фанатка чи як?.

— Можливо! І наостанок: яке питання тобі ніхто не задавав, але ти би хотів на нього відповісти?.

Ох нічого собі.

Не знаю.

Але що я хочу сказати моїм інтернет-прихильникам, а вони — набагато молодші за мене (мені 59, нагадаю): довіряйте життю, довіряйте собі й вірте в себе.

Не дозволяйте нікому вішати вам лакшину на вуха і прислухайтесь уважно до того, що відбувається навколо.

Не забувайте обіймати та цінувати тих, хто навколо.

Не відвертайтесь.

Господи, я звучу як той проповідник! (сміється).

Читайте також.

«Я гей.

І це дуже болить»: зірка «Кіборгів» здійснив камінг-аут.

Уроки толерантності: Держкіно фінансує фільм про ЛГБТ за п’єсою «Гей-парад».