Як управляти окупованими територіями і Кримом після звільнення: результати дослідження

За словами Альони Луньової, адвокаційної директорки Центру прав людини «Zmina», це дослідження не є першим, у 2021 році Харківський інститут соціальних досліджень спільно зі "Zmina" і Представництвом Президента в АР Крим провів опитування 10 тисяч респондентів про те, як українці бачать основи перехідного правосуддя, відповідальності, хто може бути підданий люстрації. І деякі з цих питань залишилися в цьому дослідженні, що дозволяє подивитися на зміну або відсутність змін у ставленні до них.

«Величезна кількість українців вважає, що треба зберігати зв'язки з мешканцями окупованих територій: "так" або "скоріше так" відповіли 85 відсотків. У 2021 році ми запитували, чи потрібно, щоб держава докладала до цього зусиль — тоді відповідь була 82.4%. Рух до того, що Україна мусить підтримувати стосунки — зберігся», — констатувала Альона Луньова.

За її словами під час презентації в «Укрінформі», вже були ініціативи криміналізувати отримання російського громадянства на окупованих територіях. Проти 2021 року збільшилася кількість людей, які вважають, що за це треба карати — з 10 до 14 відсотків — але більшість ставиться до цього або з розумінням, або не визнає це громадянство — на рівні майже 40 відсотків.

Дар'я Свиридова, експертка Коаліції «Україна. П'ята ранку», зауважила, що 70 відсотків опитаних відзначають, що всі, хто був учасником незаконних збройних формувань і доведено винний у вчиненні міжнародних злочинів, мають нести кримінальну відповідальність.

«Це свідчить про консенсус у суспільстві, а саме бачення збігається з підходом міжнародного права, яке говорить, що особи, винні в міжнародних злочинах (воєнні, проти людяності, геноцид), мають понести кримінальну відповідальність, і до таких осіб не може бути застосовано амністію», — сказала Дар'я Свиридова.

Згідно з результатами дослідження, 63 відсотки зазначають, що особи, які займали керівні посади на окупованих територіях, мають понести кримінальну відповідальність, а, за даними Дар'ї Свиридової, цей показник значно зріс з дослідження минулого року, коли було лише 52 відсотки.

«Зросли показники й в іншій відповіді, 49 відсотків зазначають, що всі, хто обіймав будь-які посади в окупаційних органах влади, мають понести кримінальну відповідальність, в опитуванні минулого року — лише 39. Таке збільшення є доволі очікуваним, тому що маємо інші масштаби злочинів територій і постраждалих», — прокоментувала Дар'я Свиридова.

За її словами, кримінальне законодавство в цій сфері досі не відповідає вимогам якості закону, є невизначеним, і доволі важко  сьогодні розмежувати відповідальність тих, хто добровільно співпрацював, і тих, хто був вимушений залишатися на окупованій території.

«Є високий запит на розробку державою підходів люстраційних перевірок і процедур, не завжди саме кримінальної відповідальності за співпрацю з окупаційною владою. Така практика є в постконфліктних країнах, але на сьогодні таких підходів Україною не розроблено. Наявність такого законодавства ще до деокупації є дуже важливим елементом перехідного правосуддя і суттєво сприятиме реінтеграції і передбачуваності поведінки держави на окупованих територіях», — сказала вона.

Разом із тим, різними були відповіді на запитання про адміністрування після звільнення окупованих територій і Криму. Так, 40 відсотків бачать адміністрування за допомогою військово-цивільних чи військових адміністрацій, 28 відсотків — за допомогою міжнародних експертів, ООН, 25 відсотків — за допомогою органів місцевого самоврядування.

Щодо статусу Криму, то 35 відсотків хочуть повернення автономії, 28 — утворення Кримської області і стільки ж — створення військово-цивільних або військових адміністрацій.

«Зараз саме час, щоб обговорювати, як має відбуватися адміністрування на окупованих територіях. Дослідження показало, що є питання, де ми ще маємо домовлятися. Ми бачимо, що суспільство до цього готове, бо немає захмарних відсотків і сталої позиції», — прокоментувала Альона Луньова.

Нагадаємо, що згідно з результатами дослідження:

• 95 відсотків вважають, що повернення тимчасово окупованих територій можливе;
• 78 — що Україна не має йти на жодні компроміси заради завершення війни;
• 57 відсотків — що перемогою у війні має стати повернення України до кордонів 1991 року;
• 84 — що окупація Криму є частиною війни з Росією;
• 38 і 39 відсотків — або не визнають громадянством російське громадянство, набуте мешканцями окупованих територій після 24 лютого, або ставляться до цього з розумінням, якщо це допомагає людям вижити;
• 70 — що усі, хто був учасником незаконних збройних формувань і доведено винний у вчиненні тяжких злочинів, має нести кримінальну відповідальність;
• 85 відсотків — що з жителями тимчасово окупованих територій потрібно зберігати зв'язок.

Дослідження провели за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Чехія серед 3018 респондентів віком від 18 років з усіх регіонів Україні, окрім тимчасово окупованих. Дані збирали з 05.11.2022 по 24.11.2022 методом стандартизованого кількісного опитування методом особистих інтерв’ю (face-to-face) за місцем проживання респондентів (квартирне опитування) із використанням планшетів (TAPI — Tablet Assisted Personal Interviewing) зі спеціальним програмним забезпеченням для соціологічних опитувань Lemur. Статистична похибка з ймовірністю 0.95 не перевищує 2% для одномірних розподілів усіх опитаних.