Росія не контролює навіть донецькі ресторани: дайджест пропаганди за 22 грудня

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди РФ за 22 грудня.

1. Рогозін чекає на «домашній марс»
2. Чи з’явиться «сенатор Ворона» на Запоріжжі?
3. «Зуби дракона» – не є верхівкою «путінської пірамідки»
4. Мисливські мантри: від Рябкова до Пєскова

Рогозін чекає на «домашній марс»

22 грудня у публічному просторі несподівано з’явився давно вже не медійний начальник Генштабу ЗС РФ Герасимов. Напевно, це пов’язано з черговою телевізійною інспекцією міністра оборони Шойгу своїх окупаційних підрозділів, нібито в Україні.

Попередня, нагадаємо, проходила у гелікоптерному режимі над окопами Армянська, який знаходиться за 570 км від Бахмута та 130 км від «назавжди свого» Херсону.

На зустрічі з військовими аташе інших країн, акредитованих у Москві, Герасимов сформулював «основне стратегічне завдання СВО – взяття під контроль всієї території «ДНР».

НАСПРАВДІ, про інформаційні темпи «звільнення Донбасу» найкраще свідчать наступні два повідомлення ватажка «ДНР» Пушиліна. Перше датоване 3.03.2022 року: «Силам республики вдалося звільнити близько 55 – 60 % її території». Друге, нещодавнє, від 13.12: «Під контролем Росії перебуває понад 50% ДНР». Нагадаємо, закінчується 10 місяць війни. Виходить, якщо вірити Пушиліну, під час «визволення» втрачено 5 – 10% території.

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Шойгу із Пушиліним 11 днів брали Яковлівку

З огляду на поранену сідницю Рогозіна, який (за його чисельними фотозвітами) не вилазить з донбаських окопів, але чомусь опинився в донецькому ресторані «Шеш-беш», окупанти не контролюють навіть цей заклад харчування. «Бійці мої теж поранені, один у комі, другий загинув», – заявив Рогозін. Здається, «друга армія світу» ще ніколи не зазнавала таких втрат у ресторанний війнах.

Тому Шойгу з Герасимовим варто було б зосередитися на утриманні контролю хоча б над місцевим «шеш-бешем», який влаштувала тут Росія, а вже потім мріяти про загарбання досі вільної частини Донеччини.

Але як це зробити? Адже вони вже чудово розуміють (висловлюючись зрозумілою для екс-головного «роскосмонавта» Рогозіна мовою нардів), що їх «кокс» не за териконами. А незабаром усі вони й до свого «домашнього марсу» долетять. Так неминуче буває, коли міцно сидиш на імперських «астероїдах». Доведено історією.

Чи з’явиться «сенатор Ворона» на Запоріжжі?

У ДПСУ дотепно заявили, що Рогозіну «особисто вручити протокол про порушення держкордону України не змогли, тому небайдужі товариші «передали» його під час святкування ним дня народження».

Значно менше, ніж Рогозіну, пощастило Штепі – очільнику окупаційної адміністрації села Любимівка та Василівка Херсонської області, який підірвався біля пам’ятника «Дівчина у шинелі». 22 грудня стало днем його смерті.

За словами голови Херсонської обласної ради Сергія Хланя, Штепа крім того, що «керував» районами, продавав самогон та наркотики, а також здавав російським військам українських активістів.

Таким чином, колабораційний мартиролог: від Струка до Бардіна поповнився черговою місцевою «штепою».

Цікаво, що навіть після цих сідничних подій Пєсков проголошує, що «незважаючи ні на що, чиновники повинні їздити на Донбас у великій кількості».

НАСПРАВДІ, з цього можна зробити висновок, що «гарматне м’ясо по-кремлівськи» в Україні тепер офіційно готуватиметься не тільки з військових, але й з чиновників. Тим паче, що віднедавна їх полку, що називається, «прибуло».

У бажанні видати бажане за дійсне, Москва призначила кілька «сенаторів», які нібито представлятимуть у Раді Федерації тимчасово захоплені Росією українські території. Telegram-канал «Можемо пояснити» з’ясував, що це за особи.

–        Запорізьку область у Радфеді представлятиме Дмитро Ворона із так званих «македонців» — українських чиновників доби Януковича, вихідців з Донецької області. Ще у 2016 та 2017 роках Ворона виступав проти анексії Криму та створення «ЛДНР». Втім у 2019-му став громадянином РФ, ще за рік очолив Корпорацію розвитку Криму. Тоді це дуже обурило патріотичні росЗМІ.

–        Херсонську область – Костянтин Басюк, колишній співробітник КДБ і ФСБ, голова ради директорів Хабаровського аеропорту, який встиг стати «місцевим», пробувши радником у Сальдо.

–        Луганську область – Ольга Бас, яка керувала адміністрацією очільника «республіки» Пасічника. На цій посаді вона так сильно намагалася змусити так звану місцеву ЦВК визнати дев’ять осіб депутатами заднім числом, що на неї навіть поскаржилися в Кремль.

–        Другим сенатором від «російської» Луганської області стала заступниця генсека «Єдиної Росії» Андрія Турчака та радниця Пасічника 37-річна Дар’я Лантратова. Вона є співавторкою методички для пропагандистів, яка була випущена на початку війни. В методичці стверджувалося, що «кістяк Збройних сил України складають радикальні націоналісти, іноземні найманці та рецидивісти».

Цікаво, чи з’явиться «сенатор Ворона» на Запоріжжі? Якщо він та інші виконають наказ Кремля і все ж дістануться з будівлі Радфеду за адресою: Москва, вулиця Велика Дмитрівка, 26, на «свої нові території», то їм варто пам’ятати, що ДПСУ має багато можливостей та способів вручити їм протоколи про порушення держкордону України. Рогозинські сідниці не дадуть збрехати. 

«Зуби дракона» – не є верхівкою «путінської пірамідки»

Як відомо, «методичну» маячню від Лантратової та інших різноманітних «суркових» дуже дорого «продавали» Путіну протягом кількох років, ще задовго до 2014-го. Кошти на такі «дослідження» виділялися величезні. Зараз вони продовжують шалено освоюватися.

Наприклад, Держдума 21 грудня без зайвого патріотичного пафосу тихенько затвердила цікавий закон, який регламентує «Окремі правила держзакупівель для нових територій».

НАСПРАВДІ, приймався він зі швидкістю «скаженого принтера», адже був внесений лише наприкінці листопада. Це свідчить про шалений поспіх. Цікавий і часовий термін його дії – до кінця 2023 року. Саме до цієї дати уряд РФ і керуватиме тендерами на освоєння окупованих територій.

А як це робиться, відомо ще з трьох розбитих мерседесів нових «забудовників» Маріуполя.

22 грудня великого розголосу набула історія, яку розповіла Бі-Бі-Сі, про виробництво та встановлення так званих «путінських пірамідок» (трикутні протитанкові бетонні укріплення) на окупованих територіях.

З неї можна дізнатися, що:

–   незважаючи на те, що в «зубах дракона» (як їх називає пропаганда) мало користі (адже їх ставлять у чистому полі, не маскуючи і не закопуючи в землю), їх легко об’їхати чи зруйнувати артилерією. Тим не менш, бізнес на них процвітає;

–   забудовники готові постачати «путінські пірамідки» до будь-якого прикордонного російського регіону. Але на окуповані території далекобійники їздити бояться. У підсумку, доставка пірамідок обходиться щонайменше вдвічі-втричі дорожче;

–   на «путінських пірамідках» економлять – беруть гірший бетон. «Ніхто не піде перевіряти. В поле висипали та поїхали. Роблять заради галочки», – пояснює один із постачальників «зубів».

Начальник Генштабу ЗС РФ Герасимов на зустрічі з військовими аташе заявив, що «лінія фронту в Україні розтягнулася на 815 км».

Якщо рахувати в «пірамідках», а особливо в мільйонах, які йдуть на їх закупівлю із держбюджету, то, наприклад, не найбільша партія в 5 тисяч штук – лише для однієї прикордонної Брянської області – обійдеться приблизно в 60 – 65 млн рублів (без подальшої доставки на окуповані українські території).

На північному сході та сході протягом майже 1975 км «українські нацисти» межують ще з: Курською, Білгородською, Воронезькою та Ростовською областями РФ. А ще є тимчасово окупованим Кримом, на якому «путінські ірамідки» також активно зростають. Тому «поле» для відкатів та корупції за великим держбюджетним рахунком не оране. До того ж, це поле навряд хто «піде перевіряти».

А через те, що Росія, яку перевели у режим обложеної фортеці, під міфічною загрозою наступу НАТО (а це ще 2 115 км спільного кордону – з урахуванням Фінляндії), то «зуби дракона» – це навіть не вершина корупційної «путінської пірамідки». 

Мисливські мантри: від Рябкова до Пєскова

І наостанок про американський ЗРК Patriot. Ще нікуди він не вистрелив, а Росія його вже «перемогла». 22 грудня Путін, крім того, що нарешті назвав війну в Україні війною, а не спецоперацією, заявив: «Patriot – досить стара система, вона не працює так, як наша С-300. Нехай надають – ми переклацаємо і їх».  

НАСПРАВДІ, які ще засоби ППО вже «переклацав» Путін за 10 місяців війни в Україні, мабуть, найбільше за всіх воліють дізнатися російські військові льотчики, які вже давно не ризикують перетинати лінію фронту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ППО України проти цифр Суровікіна

Проти путінського шапкозакидального «клацання» виступила навіть Z – спільнота. Якась Telegramно-«воєнкорівська» істота, що називає себе «Старше Эдды», написала, що після появи Patriot «про придушення ППО та подальше цілодобове патрулювання повітряного простору України, у тому числі у вигляді вільного полювання, можна забути».

Але Путін наказав «не боятись». Особливо смішно його наказ лунав на тлі диму, який ще не розвіявся над єдиним російським (і мабуть саме тому багатостраждальним) авіаносцем «Адмірал Кузнєцов», який вчергове палав 22 грудня.

Саме під заграву на нещасному «Кузі» Пєсков озвучив чергові п’ять ритуальних слів: «стане законною ціллю для Росії» вже стосовно Patriot. Які попередні успіхи за 10 місяців у кремлівських мисливців за «законними цілями» краще за все можуть розповісти HIMARS, з якими Росія так і не впоралась і взялася за TMARS.

Проте, навіть невелике «гуглення» цієї мантри доводить, що чи не вперше (ще 12 березня стосовно Javelin) її прочитав заступник голови МЗС РФ Рябков. Навіть використав досить дивне слово «оркестроване»: «Ми попередили США, що оркестроване ними накачування України озброєннями з низки країн не просто небезпечний хід, а дія, яка перетворює відповідні конвої на законні цілі».

Вашингтон, на думку Москви, мабуть погано зрозумів, тому за тиждень, 19 березня, цю мантру повторив вже сам Лавров: «Будь-які вантажі, які заїжджатимуть на територію України і які, на нашу думку, перевозять зброю, стануть законними цілями».

13 квітня той самий невгамовний Рябков знову попередив, що «американо-натівські транспорти з озброєннями, що йдуть українською територією, нами розглядаються як законні військові цілі».

І нарешті, 4 травня, вже головний військовий «мисливець» Шойгу заявив: «Будь-який транспорт НАТО, що прибув на територію України з озброєнням чи матеріальними засобами для потреб ЗСУ, ми розглядаємо як законну ціль для ураження».

Далі – стало просто нецікаво. Насамперед здається, самим «кремлівським». Адже їх мантра (на відміну від західної зброї) відверто залишилася без наслідків. Але цього разу з’явився новий привід. Тому ритуальний обов’язок чергового «мисливця за привидами» доручили виконувати Пєскову. Виглядало, як і завжди, смішно, але принаймні Patriot-ично.