Різдвяний дідух: особливий символ Нового року, який варто зробити на зимові свята

Різдвяний дідух — важлива традиція українського народу, яка має свій особливий символізм. Притаманний він був більше низинним регіонам України, особливо там, де росла пшениця. Як зробити дідух і що він означає — читайте в матеріалі ТСН.ua.

Дідух — це елемент обрядовості. Його люди виплітали переважкно із пшениці. Навіть сьогодні в багатьох західних регіонах країни ця традиція передається із покоління до покоління. Цікаво, що дідух — це не християнський символ. Він існував на території сучасної України ще в дохристиянські часи. Дідух — це дух наших пращурів. Його обов'язково ставили на покуті у Святвечір, коли за святковим столом збиралася вся родина. Вважалося, що в дідух вселялися душі покійних, які також прийшли святкувати з живими членами сім'ї.

Що означає дідух на Різдво

Саме поняття "дідух" означає "найстаріший". Однак на території України в різних регіонах його називали по-різному: король, сніп, колідник, сніп-рай, колядник, дідок, дід, дідочок, дідо, коляда. Однак із старослов'янської мови це слово можна перекласти як "дух предків". Його також створювали як пожертву силам природи.

За традицією до хати дідух повинен занести господар дому. Клали його відразу біля образів (ікон), що стояли в кутку. Він вважався таким собі оберегом. Часто дідух ще й прикрашали. А селяни часто ставили його замість різдвяної ялинки, коли така традиція вже з'явилася на українських землях.

Якщо в хаті все ще була незаміжня дівчина, вона повинна була взяти ложки і покласти їх на розі будинку. Так можна було дізнатися, з якого боку до неї прийде суджений. Пізніше ці ложки додавали до перев'язі дідуха. Це був своєрідний народний оберіг. Так робили, щоб всі члени сім'ї були вкупі весь прийдешній рік.

Святковий сніп (дідух) повинен був перебувати в оселі тиждень. Подекуди його навіть залишали до Водохреща (19 січня). Різдвяний дідух був символом затишку, святкового настрою, святковості. Навіть часто в народі казали: "Дідух до хати – біда із хати".

Як зробити дідух

Дідух створювали лише з необмолочених пшеничних колосків. Інколи використовували також овес, жито. В народі вірили, якщо створити дідух з останнього обжинкового снова у полі, то жниця, яка його в'язала, скоро народить дитя. Прикрашати святкові дерева полюбляли засохлими квітами, барвистими стрічками.

Здавна існували різні технології виготовлення дідуха в різних регіонах України. Дехто створював його у вигляді коси, інші робили форму снопа чи дерева.

Якщо ви захочете сьогодні зробити дідух, то можете стикнутися з однією проблемою. У сучасному місті важко знайти матеріали для дідуха. Однак завжди можна запитати про солому на ринках чи знайти у родичів, які живуть в селі.

Як зробити дідух? Варто запам'ятати кілька важливих правил:

1. Щонайменше потрібно взяти 21 колосок.
2. Перед тим, як плести дідуха, змочіть їх у гарячій воді і залишіть на кілька хвилин. Так вони стануть еластичними і м'якими.
3. Потім розберіть колоски за розміром. Створюються пучки по сім колосків в кожному (цифра сім є символом сім'ї, семи поколінь та днів тижня).
4. Кожен пучок перев'язується мотузкою. Потрібно в'язати обережно, але міцно.
5. Потім пучки збираються докупи своєрідними "східцями".
6. Сніп розділяється на три "ноги" (якщо ви взяли багато колосків, то можна на 5 чи 7). Тоді дідух буде стійко стояти.

Найпоширеніший варіант — дідух у вигляді сезонів. Такий виріб виготовляється в чотири яруса (зима, весна, літо та осінь). Для кожного ярусу складають по чотири пучки, а в кожен пучок входить сім колосків (вони є символом тижнів та днів). Для кожного ярусу можна використовувати різні види злаків, які будуть уособлювати певну пору року.

Серед наших предків існувало повір'я: чим багатшим виглядає дідух, тим більш урожайним буде прийдешній рік. А тому його краще прикрашати дуже пишно. Не шкодуйте засушених квітів, ягід, стрічок, горішків. Деякі майстри навіть додають до дідухів цілющі трави (мак дарує гроші, звіробій — здоров'я).

Коли палять дідух

Дух предків традиційно спалювали після Різдва. Втім, вогню віддавали не той сніп, який стояв на покуті, а інший, менший. Його зазвичай клали на підлозі. Ця традиція також має свою символіку.

За народними повір'ями, коли люди спалювали дідуха, то вони випускали душі покійних в небо та оберігали живих від злих сил. На Опіллі дідуха, який стояв на покуті, обмолочували на святого Василя. На землю стелилася верітка, тоді всі члени сім'ї молотили зерно палицями, а потім ділили його на три рівні частини.

Першу частину завжди віддавали колядникам, щоб вони могли зерном засіяти в хаті. Другу згодовували худобі, а третю засівали в полі, щоб був хороший урожай.

Дідух — традиційний символ українських першоджерел, він допомагає привнести у родину небуденну радість, затишок, святковість. Вірян часто цікавить, як ставиться Церква до цього нехристиянського сиволу? Чи можна поєднувати у будинку дідух з різдвяною ялинкою? За словами протоієрея Олександра Дедюхіна, який є настоятелем Свято-Миколаївського храму в Полтаві, відповів, що Церква не забороняє ставити дідух. Навпаки, його потрібно сприймати не як дух, а як пам'ять про наших предків.