Дата святкування Різдва — це не питання патріотизму

Чому святкувати сьомого січня — це абсолютно нормально.

Цьогорічне Різдво в Україні виняткове. Просякнуте тихою радістю з дуже довгою тінню смутку, яка падає від різдвяної зірки на нашу землю. Як ніколи цьогорічне Різдво близьке за настроєм до Пасхи, коли народження, смерть і воскресіння стає єдиним неподільним цілим.

Але єдність українців цього дня розхитує дещо маніпулятивне протистояння щодо дати святкування Різдва. 25 грудня чи 7 січня — питання ставлять руба. Адже за нинішніх настроїв здебільшого вважається, що прогресивні й патріотичні святкують Різдво «по-західному» 25 грудня, а хто має намір святкувати 7 січня, ті ледь не поплічники Кремля. Маніпуляцій на цю тему не бракує; певно, вони триватимуть до 7 січня.

Насправді проблема в іншому, й до патріотизму вона не має жодного стосунку. Проблема в реформі календаря й переході українських церков на новий стиль.

Зараз весь світ живе за григоріанським календарем. Але частина православних церков послуговується старим юліанським. Це Єрусалимський патріархат, українська, грузинська, сербська і російська православні церкви, а також Українська греко-католицька церква (за винятком діаспори).

Різниця між календарями — два тижні. Деякі автокефальні церкви використовують новоюліанський календар, який до 2800 року буде збігатися з григоріанським: наприклад, польська, румунська, болгарська, константинопольська, олександрійська, антіохійська, албанська та інші церкви.

Те, що Православна церква України цього року дозволила святкувати Різдво 25 грудня або 7 січня, — своєрідна підготовка до такої реформи. Таким чином ПЦУ хоче з’ясувати, наскільки церкви й віряни готові до нового календаря. Кожна парафія мала визначитись, у який день планує святкувати, й повідомити про це синод. УГКЦ в Україні цього року такого рішення не прийняла, і її парафії святкуватимуть Різдво, як і раніше, 7 січня. Хоча очікування в частини вірян були інші. В Ужгороді 25 грудня під час проповіді священик сказав, що не дістав дозволу на святкування Різдва, тому служба йшла звичним чином, хоча читали два євангелія — одне з них різдвяне, а також співали святковий тропар. Угорські віряни в цьому ж храмі святкували різдвяну службу 24 і 25 грудня.

Рішення, яке запропонувала ПЦУ, непросте. Деякі громади вірян, які геть не проти єдиного Різдва і нового календаря, не святкують Христове народження 25 грудня, бо таким чином цей день був би вирваний із загального богослужбового циклу. Адже якщо Різдво 25 грудня, то піст мав би починатися раніше й закінчуватися цього дня. Якщо Різдво 25 грудня, то 6 січня слід святкувати Богоявлення (Водохреща). А якщо це свято, як і раніше, залишається 19 січня, то куди вмістити два тижня — з 25 грудня по 7 січня — які були підготовчими до Різдва за юліанським календарем або післяріздвяними святами за григоріанським?

Ті, хто не святкує Різдво й не бере участі в богослужіннях, не замислюються про це. Й вирішують святкувати двічі: перше і друге Різдво. Це починає нагадувати звичайний і «старий» Новий рік.

Щоб розв’язати цю колізію, і Православна церква України, і Українська греко-католицька церкви мають перейти на григоріанський календар. Тоді церковний календарний цикл узгоджується зі звичайним цивільним календарем. За такої умови всі наші звичні християнські свята будуть не тоді, коли ми звикли. Хрещення буде 6 січня, Покрова — 1 жовтня, Миколай приходитиме шостого грудня. До речі, ентузіастів перенесення Миколая на шосте грудня набагато менше, ніж тих, хто агітує за святкування Різдва 25 грудня.

Різдво не існує саме по собі. Це свято знаменує народження Ісуса Христа. Щоб воно природно й логічно перейшло на 25 грудня, до цього мають бути готові й самі віряни, й церковне керівництво. Реформа на часі, й глави УГКЦ Святослав і ПЦУ Епіфаній почали до неї готуватися. Та поки реформа не відбулася, святкувати Різдво 7 січня — це нормально.