УПЦ МП відмовляється змінювати назву після рішення КСУ: «немає законних підстав»

Українська православна церква Московського патріархату відмовляється змінювати свою назву після того, як Конституційний суд визнав відповідною до Конституції вимогу до церков, релігійні центри управління якими розташовані в Росії, вказати це у своїй назві. Про це заявив голова юридичного відділу УПЦ МП протоієрей Олександр Бахов.

Бахов вважає, що рішення КСУ не зобов'язує УПЦ МП змінити назву, оскільки стосується лише відповідності закону Конституції, а «у самому законі відсутня будь-яка згадка про УПЦ».

Протоієрей наголосив, що «УПЦ зареєстрована відповідно до українського законодавства, її засновником є Собор УПЦ, її релігійний центр, як і всі органи управління, розташовані в місті Києві». Тому він розцінює спроби застосувати вимоги цього закону до УПЦ МП як порушення права на свободу совісті та віросповідання і вважає, що на сьогодні відсутні будь-які законні підстави для зміни назви релігійних організацій, що належать до УПЦ МП.

Відзначимо, офіційною юридичною назвою УПЦ МП є «Українська православна церква», а приналежність до Московського патріархату чи зв’язок із Російською православною церквою у назві жодним чином не вказані.

Нагадаємо, 27 грудня Конституційний суд України визнав закон, який зобов'язує Українську православну церкву Московського патріархату вказати у своїй назві її приналежність до Росії, таким, що відповідає Конституції.

Закон №5309, ухвалений у грудні 2018 року, передбачає, що релігійна організація, чий центр управління знаходиться в країні, визнаній агресором, зобов'язана вказувати це у своїй назві. Відповідні зміни також мають бути внесені до статуту організації.

При цьому дозволяється після повної назви церкви із зазначенням центру управління додавати «в Україні».

Як пояснював депутат Олександр Бригинець, який представляв проєкт, церкві пропонується самій змінити свою назву, наприклад, «Російська церква в Україні». Він також зазначив, що єдине обмеження, яке буде передбачено для церкви, центр якої знаходиться в країні-агресорі, то це заборона на її присутність у військових частинах та на лінії фронту.

У січні 2019 року Міністерство культури внесло УПЦ МП до переліку релігійних організацій, які підпадають під дію закону «Про свободу совісті та релігійні організації» і яким необхідно змінити свої назви.

Нагадаємо, 2 грудня Рада національної безпеки та оборони доручила уряду внести на розгляд парламенту законопроєкт щодо унеможливлення роботи в Україні афілійованих з Росією релігійних організацій. 1 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про введення цього рішення в дію.

9 грудня парламентський комітет підтримав законопроєкт щодо заборони в Україні УПЦ МП. У пояснювальній записці до документу зазначають, що дії російської церкви «мають не релігійний, а політичний характер».

11 грудня сім священників УПЦ МП потрапили під санкції Ради національної безпеки й оборони. Раніше президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про санкції проти 10 представників церкви.

З листопада СБУ проводила обшуки на об’єктах УПЦ МП по всій Україні. Правоохоронці виявляли чимало матеріалів антиукраїнського спрямування, а також документи, які підтверджують наявність російського громадянства у представників церкви.

Зокрема, слідчі знайшли в єпархіях російські паспорти, георгіївські стрічки, символіку забороненої партії «ОПЗЖ» і «методички» патріарха РПЦ Кирила щодо поширення ворожої пропаганди через вірян, у Харкові виявили прокремлівську літературу, готівку і російські сухпайки, а на Буковині – директиви з Москви та відзнаки за окупацію Криму.

Фото: lavra.ua