Різдво Христове: цікаві факти про свято

Звідки взялася коляда, що символізує вифлеємська зірка, як раніше прикрашали ялинку, читайте в матеріалі ТСН.ua

Для християн Різдво – одне з найбільших свят, цього дня варто пробачити усім, хто образив, та подякувати тим, хто підтримував увесь рік.

Свято Різдва Христового має багато таємниць та цікавих традицій, які відрізняються в різних регіонах України.

Розповідаємо цікаві факти про це світле свято:

Коляда — це назва дохристиянського свята, яке відзначалося в ніч на 25 грудня. Сенс цього свята був дещо іншим, ніж розуміється зараз. Колядою називалось старе слов’янське свято на честь оберту Сонця на весну. У цей день наші пращури вшановували кожний місяць року, співали пісні про Сонце, Місяць та і зорі.

В наші дні Коляда набула християнського сенсу, тепер так називаються різдвяно-величальні пісні. На Різдво в Україні колядники із великою зіркою ходять від хати до хати та співають колядки.

Різдвяні обереги — наші предки вірили, що у Святвечір дідух, різдвяна прикраса з соломи, набуває магічної сили. На підлогу у хаті кидали сіно, горіхи та солодощі. Розкладали обереги — часник, «щоб не приступала до хати нечиста сила», зерно — «щоб був добрий урожай», гроші — «щоб був в оселi добробут".

За повір’ям напередодні Різдва на сімейну трапезу до оселі злітаються душі померлих родичів, тому за давнім звичаєм, на стіл клали зайву тарілку з ложкою.. У гості в цей вечір не ходили, але, якщо в хату просився подорожній, його завжди приймали.

Святвечір відзначається напередодні Різдва Христового (за Юліанським календарем — 24 грудня, за Григоріанським календарем — 6 січня). Впродовж дня намагалися нічого не їсти, а вечеряти сідали, як тільки на небі з’являлася перша зірка. Під час трапези не дозволялося розмовляти, а особливо сваритися, вважалося, що якщо сваритися, у родині колотнеча буде цілий рік.

Що їли на Святвечір. Крім куті, для Святого вечора готували ще 11 пісних страв. М’ясних і молочних продуктів у меню не було, адже ще тривав піст. Пекли пиріжки – з капустою, грибами, квасолею, маком, ліпили вареники з вишнями, яблуками, сливами, грушами. Готували рибні страви, робили салати з буряка, редьки, капусти та грибів. Обов’язково ставили на стіл глиняний глечик з узваром.

Кутя. До куті було особливе ставлення, адже зерно в ритуальній страві символізує воскресіння з небуття, мак – достаток, а горіхи з родзинками – довголіття і процвітання.

Різдвяна ялинка. Насправді прикрашання ялинки — це не Новорічна, а Різдвяна традиція. У християнській релігії ялинку називали деревом Ісуса і прикрашали райським яблуком. Відома нам ялинкова куля – насправді і є стилізованим райським яблуком. Потім до яблук почали додавати пряники та печиво.

Вифлеємська зірка. За однією із гіпотез, це була комета, яка вела за собою волхвів. За іншою гіпотезою, у день народження Христа Меркурій підійшов ближче до Землі і відбив від себе світло одразу кількох інших планет.

Три східних волхви, Валтасар, Гаспар і Мельхіор, які прийшли до Ісуса насправді були вченими-астрономами. Відомі й цінні подарунки, що вони принесли маленькому Ісусику: золото, ладан і смирну. Ці дари зберігаються і до сьогодні на горі Афон.

Вертеп. Перший вертеп з живими свійськими тваринами влаштував святий Франциск Асизький у 1224 році

Читайте також: