«Агресорка Польща, нацисти-українці й поганий Зеленський». Огляд російської дезінформації за 10 місяців великої війни

In English

За кілька днів до початку повномасштабної війни команда «Детектора медіа» помітила зростання кількості дезінформаційних вкидів в українському інфополі. У такий спосіб Росія готувала ґрунт до початку воєнних дій: розповідала, що українська армія обстрілює дитячі садки; що Зеленський вивозить родину з Києва, очікуючи на війну тощо. Щоб зафіксувати всі ці вкиди, команда «Детектора медіа» створила проєкт #Disisnfochronicle, де в реальному часі документувала російську дезінформацію: спростовувала фейки та маніпуляції, фіксувала пропагандистські меседжі. За десять місяців повномасштабної війни аналітики й аналітикині пояснили та спростували 1084 фейки, 354 маніпуляції, 361 меседж та зафіксували 222 викриття, в яких ішлося про різні шахрайські й пропагандистські схеми. Розповідаємо, які теми за майже рік великої війни стали найпопулярнішими для російського агітпропу й для чого Росія маніпулює ними.  

За спостереженнями аналітикинь та аналітиків «Детектора медіа», більшість зафіксованих упродовж десяти місяців фейків та маніпуляцій створювалися, щоби підживити наративи російської пропаганди, які існують уже не один рік. Тобто фейки й маніпуляції потрібні російській пропагандистській машині, щоб застовпити в суспільстві, як українському, так і російському чи навіть західному, певну вигідну їй думку, яка допоможе успішніше досягати поставлених політичних цілей. Наприклад, регулярно запускаючи в інформаційний простір дрібні фейки та маніпуляції, як-от що у Валерія Залужного — головнокомандувача Збройних сил України — браслет із нацистськими символами чи що на касках українських військових зображено нацистський хрест, агітпроп підживлює наратив, що українці — нацисти.

«Детектор медіа» виокремив основні теми й наративи, фейки для яких тиражувала російська пропаганда за десять місяців повномасштабної російсько-української війни — із 24 лютого по 24 грудня 2022 року.  

Методологія проєкту — тут.

Всі підсумкові матеріали про те, яким був для медіа та інфопростору 2022 рік, шукайте за тегом підсумки року 2022.

Зеленський і вся українська влада брешуть

Велика частина російських дезінформаційних вкидів спрямовувалася на дискредитацію чинної української влади. Зокрема, президента Володимира Зеленського і його Офісу. Популярним був меседж, що Володимир Зеленський — поганий президент, який невдовзі здасть свій народ, адже не має наміру боротися з Путіним. Наприклад, у перші дні війни російські пропагандисти поширювали фейк, що Зеленський втік із країни або що збирається це от-от зробити. Сам президент таку брехню оперативно спростував, записавши відео в центрі Києва й запевнивши, що нікуди не збирається. Проте такі фейки постійно повторювалися: Росія навіть намагалася запустити діпфейк, у якому Зеленський нібито казав, що здається, Україна капітулює, а він виїжджає за кордон. Відео з’явилося, зокрема, у фейсбуку та інстаграмі, однак компанія Meta видалила його. Схожі фейки про втечу президента російська пропаганда запускала не лише в перші місяці великої війни, а й після перших масованих ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури — у жовтні 2022 року. Тоді ж пропагандисти запустили фейк, що Росія б’є по «центрах прийняття рішень». Мовляв, ракета влучила в будівлю Верховної Ради, й Україна невдовзі капітулює, а Зеленський (укотре) тікає з країни. Насправді ж пропагандисти сплутали купол Київського міського будинку учителя, в який влучила ракета, з куполом Верховної Ради, яка насправді розташована в іншому місці.

Було й чимало російських тез про так зване зовнішнє управління і Зеленського — маріонетку колективного Заходу. Мовляв, усі рішення, які приймає Зеленський та його команда, лише шкодять Україні, адже він не думає про користь для свого народу, а старається лише виконати накази західних кураторів. За допомогою таких меседжів Росія прагне застовпити думку, що Україна — несамостійна держава, й до цього буцімто призвели дії чинної влади, яка все робить під диктовку ЄС і США. Нібито саме через це в Україні почалася війна й гинуть люди. Так Росія, зокрема, перекладає відповідальність за свою агресію й звинувачує у війні інших — насамперед українську владу й «треті сторони».

Агітпроп запускав тези, що українська влада погана ще й тому, що не дбає про свій народ, адже замість погодитися на умови Росії й сісти за стіл перемовин, продовжує війну, отримує зброю від держав-партнерок, чим провокує смерті українців і руйнування українських міст і сіл. Проте, поширюючи такі меседжі, пропагандисти замовчують той факт, що війна в Україні почалася з ініціативи Росії. 

Поширеною була й теза, що українська влада наживається на війні. Мовляв, війна не закінчується, тому що Зеленський із соратниками заробляють на ній. Зокрема, продаючи зброю, отриману від держав-партнерок. Або ж пропагандисти ширили меседжі про продаж борошна й зерна за кордон у той час, коли українцям в умовах війни нема чого їсти. Восени російські пропагандисти вигадали ще один спосіб так званої наживи для української влади. Агітпроп почав тиражувати меседжі про продаж за кордон електроенергії в той час, як українці вимушені сидіти без світла. Так Росія теж намагалася перекласти з себе відповідальність і створити видимість, що проблеми з електроенергією в Україні виникли не через ворожі ракетні удари по інфраструктурних об’єктах, а через дії української влади, якій байдуже на те, як живуть люди, і якій головне — заробити, продаючи електрику іншим державам (насправді електроенергію не експортують).

Поширюючи тези про «погану українську владу», Росія прагне розхитати ситуацію, підірвати довіру українців до рішень влади й залякати їх. Мовляв, в Україні все буде погано, адже влада не дбає про народ, наживається на війні й зацікавлена в тому, щоб бойові дії тривали якомога довше. 

Зеленський втрачає популярність у світі

Дискредитувати Володимира Зеленського російські пропагандисти намагалися також, поширюючи фейки і меседжі, що з українського президента сміються у світі, не сприймають серйозно його політику, вважають клоуном. Так агітпроп реагує чи не на кожен успішний виступ Зеленського перед міжнародною спільнотою або ж на успіх України на полі бою. Наприклад, у соціальних мережах поширювали нібито нову марку, яку випустили у Польщі. На ній зображено українського президента Володимира Зеленського з вусами, схожими на вуса Адольфа Гітлера. Користувачі соцмереж запитують у коментарях, чи можна надсилати листи з такими марками в Ізраїль. Однак ця марка фейкова. У Польщі справді випустили марку із зображенням Володимира Зеленського, але це не офіційна марка, випущена Поштою Польщі, й Зеленського на ній зображено не в образі Гітлера. Також у мережі поширювали фотографію графіті нібито з Мадрида, на якому президента України Володимира Зеленського зобразили у вигляді сарани, яка пожирає Євросоюз. У дописах писали, що графіті нібито намалювали художники з мадридської групи Typicaloptical. Проте фото, яке поширюється, відфотошоплене. Насправді на фото з Пласа-де-лас-Кортес у Мадриді за 27 грудня таких графіті немає. Джерелом фейкових фото є акаунт в інстаграмі, який і раніше поширював сфабриковані фотографії карикатурних графіті Зеленського. Російський агітпроп веде системну кампанію з дискредитації президента України, для цього й поширює десятки фейкових графіті та глузливих обкладинок, які нібито доводять, що ставлення до Зеленського у світі погіршується і його більше не сприймають серйозно. 

Українці — нацисти

Цей наратив російська пропагандистська машина також просувала впродовж усіх десяти місяців великої війни, хоча виник він набагато раніше. Ще у 2014 році вторгнення на території двох областей України російська пропаганда виправдовувала так званим нацизмом, називаючи українську владу злочинною й незаконною. Нацистами українці стали буцімто через те, що «знищують народ Донбасу», забороняють російську мову, ненавидять усе російське тощо. Й так звана денацифікація стала однією з вигаданих причин повномасштабного вторгнення в Україну.

В умовах великої війни тезу про нацизм агітпроп підживлював дрібними фейками та маніпуляціями. Наприклад, розповідав, що українські біженці — нацисти, які б’ють людей за кордоном; стверджував, що «українські нацисти» винищують дітей Донбасу; що українці використовують різну нацистську символіку. Наприклад, у російських медіа стверджували, що на касці одного з українських військових зображений нацистський напис Jedem das Seine («кожному своє»). Пропагандисти запевняли, що «цей символ заборонено в Німеччині як нацистський і пов'язаний із закликом до масових вбивств». До таких повідомлень додавали фото нібито тієї ж каски. Проте все це — фейк. Насправді фото відредагували у фотошопі: напис Jedem das Seine нанесли на світлину навмисно. На фото — музиканти українського гурту «Антитіла», які вступили до територіальної оборони на початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Також росіяни створили фейк, що українських військових нагороджують нацистськими нагородами. Мовляв, це є доказом «процвітання нацизму» в Україні. Нібито за Харківську операцію військовослужбовців 92-ї бригади Збройних сил України нагородили «Сталевими хрестами» на кшталт «Залізних хрестів», якими у Вермахті нагороджували «найбільших головорізів». Проте нагрудний знак «Сталевий хрест» не має жодного стосунку до нацистського «Залізного хреста», й на ньому немає жодних нацистських символів. В українській нагороді «Сталевий хрест» поєднали символи полкової влади Війська Запорізького (схрещені перначі) та успішних походів проти ворогів (геральдичний знак українського гетьмана Костянтина Острозького, який розбив московське військо під Оршею 1514 року).

Були й повідомлення, що українці — нацисти, адже прикрашають ялинку на Різдво кульками зі свастикою. Фото тих самих новорічних кульок, які нібито використовують українці, розлетілося телеграм-каналами, які транслюють проросійську риторику. Кульки на фото справжні, однак до України вони не мають жодного стосунку. Це старе фото, яке з’явилося на фотостоках ще у 2011 році. Пізніше світлину поширив сайт Slate.fr. Також про ці іграшки йдеться в науковій статті польською мовою про святкування Різдва під час Другої світової війни. Ці фотографії зроблені в Музеї хліба та мистецтва (до 2018 року Музей культури хліба) в Ульмі.  Німецькі мистецтвознавці у 2013 році виставили колекцію ялинкових прикрас (400 експонатів) часів Третього рейху, щоби продемонструвати, як фанатики змінювали символи Різдва.

Всі такі фейки підживлюють наратив, що українці — нацисти. Мовляв, усі їхні дії, звички і навіть зовнішній вигляд підтверджують це.      

Польща й інші сусідні держави планують анексувати українські території

Ще один повторюваний наратив російської пропаганди, який агітпроп упродовж всіх місяців великої війни регулярно підживлював дрібними фейками та маніпуляціями. Росія постійно запевняє, що Польща планує анексувати західні області України. Зокрема, Львівщину. Однак в імовірній анексії Росія звинувачує не лише Польщу, а й інші сусідні до України держави. Ту ж Угорщину.

У кінці вересня пропаганда поширювала фейк, що Польща розпочала приховану мобілізацію, щоб у майбутньому захопити Львів. Пропагандисти роблять такі висновки на тлі новин про розгортання програми «Тренуйся з військом», яка насправді є соціальною ініціативою Міністерства національної оборони спільно з Військом польським. Проєкт покликаний розвинути навички виживання в разі надзвичайної ситуації. Тобто про початок мобілізації заради майбутньої анексії не йдеться.

Також росіяни поширювали фейк, що на Львівщині вирішили влаштувати референдуми щодо приєднання заходу України до Польщі, аналогічні тим, які Росія влаштувала на сході та півдні країни. Пропагандисти стверджували, що підготовка до «референдуму» триває повним ходом і вже нібито готові бюлетені. Подібних до цього фейків команда аналітиків та аналітикинь фіксувала десятки. Крім цього, раніше «Детектор медіа» детально пояснював для чого Росія вигадала наратив про захоплення Польщею України. 

Українські біженці нікому не потрібні

Таке твердження аналітики й аналітикині «Детектора медіа» стали фіксувати у травні-червні минулого року. Йому передували тези про страшних українських біженців-русофобів і нацистів, які руйнують економіку країн, у які вимушено переїхали; влаштовують у тих країнах безлад і погроми; знущаються з тамтешніх жителів, а українські жінки займаються в країнах ЄС проституцією і забирають європейців із їхніх сімей. Мовляв, світ уже зрозумів, якими насправді є українці. Начебто, впустивши їх у свої країни, щоб допомогти, європейці розчарувалися й тепер будуть виганяти українців додому.

Наприклад, у мережі поширювали відео, на якому жінка похилого віку нібито скаржилася польській владі, що її «пограбували» українські біженці, яких вона поселила у свою квартиру. У різних варіантах історії чи то діти жінки, чи то міська влада вмовила 73-річну польку дати притулок українській родині. Натомість нібито українці пограбували жінку, розгромили квартиру, наробили боргів за житло і втекли. Проте відео, яке додавали до посту, не має жодного стосунку до України. Вперше воно з’явилося в мережі 24 квітня 2018 року. Жінка на відео скаржиться, що їй не надали обіцяних послуг — заміни всього обладнання на інтернет і телебачення. Ймовірно, відео зняте в офісі обслуговування клієнтів компанії Vectra, яка надає в Польщі телекомунікаційні послуги. Проте після таких фейків у мережі з’являються повідомлення, що поляки, британці, німці, іспанці чи мешканці якоїсь іншої країни, яка в умовах війни приймає українських біженців, уже не можуть терпіти українців. Зазвичай російська пропаганда робить такі висновки на основі анонімних коментарів кількох людей, проте видає це за думку всього польського, німецького чи іншого суспільства. У такий спосіб російська пропаганда прагне вкорінити думку, що через українських біженців, які погано поводяться за кордоном, Україна невдовзі опиниться наодинці зі своїми проблемами й не отримуватиме допомогу від дружніх держав. Більше про російську пропаганду щодо українських біженців читайте в дослідженні «Детектора медіа».

НАТО і держави ЄС воюють в Україні

Упродовж десяти місяців великої війни траплялося також чимало фейків, маніпуляцій і меседжів про так званих третіх сторін «конфлікту». Мовляв, Росія в Україні воює не лише власне з Україною, а й зі США, Євросоюзом та НАТО, дії яких буцімто й «спровокували Росію на війну». Наприклад, пропагандисти писали, що зведена оперативна група офіцерів і бійців польських спецсил в українській формі прибула до Марганця Дніпропетровської області для виявлення проросійськи налаштованих мешканців міста. Цей підрозділ, за версію пропаганди, перебуває під оперативним управлінням штабу НАТО. Однак держави НАТО не беруть участі у бойових діях в Україні. Немає жодних доказів присутності військ НАТО в Україні. Західні інструктори  лише  навчають українських військових користуватися сучасною зброєю, яку постачають Україні партнери; й навчання це відбувається здебільшого за межами України. Проте російська пропаганда постійно поширює наратив про іноземних військових, які нібито воюють в Україні. Мовляв, Україна підтвердила, що НАТО мало намір напасти на Росію. Також агітпроп писав, що генеральний секретар альянсу не хоче припиняти вогонь в Україні, тож НАТО «змушує» Росію знищити Україну. У такий спосіб Росія виправдовує своє вторгнення в Україну й виставляє агресорками інші держави й організації. Мовляв, саме вони прагнуть війни, хочуть знищення Росії тощо, тому російська влада й була вимушена розпочати бойові дії, щоб не допустити катастрофи. Проте в таких повідомленнях пропагандисти забувають, що війну розпочала саме Росія й задовго до 2022 року — наприкінці лютого 2014-го. Також такі меседжі допомагають Росії виправдовувати свої поразки на фронті. Мовляв, «друга армія світу» програє в бою не українському і слабкому війську, а тренованим військовим НАТО. Проте інколи пропаганда суперечить сама собі й навпаки виставляє військо НАТО слабким та небоєздатним, стверджуючи, що там служать одні гомосексуали, нібито не здатні воювати.

Окуповані та звільнені території

Чимало фейків, маніпуляцій і меседжів російської пропаганди, які фіксували аналітики й аналітикині «Детектора медіа», стосувалися життя на новоокупованих Росією територіях України і на територіях, які українська армія вже звільнила від російських загарбників. Життя людей в умовах окупації російська пропаганда прагне показати в позитивному світлі, розповідаючи, як людям тепер дозволяють спілкуватися рідною російською мовою; запевняючи, як їм стало краще жити через те, що російська влада про них дбає тощо. Натомість людей на звільнених територіях залякують «українськими карателями», які боротимуться з усіма, хто жив в умовах окупації і не виїхав на вільну територію України. Наприклад, після звільнення Херсона в телеграм-каналах, які транслюють проросійську риторику, з’явилися повідомлення, що в місті починається пекло для цивільних. Мовляв, із приходом української армії почнуться постійні обстріли цивільних. Також нібито всім мешканцям Херсонщини, які співпрацювали з росіянами, — «кінець». А таких, за оцінками пропагандистів, «десятки тисяч». Подібну тактику росіяни використовували й під час звільнення Київщини, Чернігівщини, Харківщини. Зокрема, пропагандисти писали, що українські військові обстрілювали будинки людей в Бучі через те, що люди брали допомогу від росіян. Також поширювали фейки, що на звільнених територіях каратимуть смертю всіх, хто не підтримує український націоналізм. У такий спосіб російська пропаганда намагається поширювати наратив про «українських нацистів-карателів» та діяти на випередження, щоби приховати злочини російської армії на окупованих територіях.

Також є чимало маніпуляцій про рівень життя на звільнених українських територіях, який, на думку пропагандистів, буцімто погіршився після того, як звідти повиходили російські війська. Мовляв, українська влада не займається відновленням звільнених територій, бо не переймається людьми. Нібито херсонці скаржаться, що після того, як Херсон звільнили від російських військ, жити там стало гірше. Буцімто про це журналістам британського видання Sky News розповіли місцеві жителі в Херсоні. Проте з контексту матеріалу пропагандисти вирвали лише одну цитату жінки, яка стверджує, що стало «гірше, дають допомогу, але не всім». Насправді більшість херсонців, згаданих у матеріалі Sky News, розповідали журналістам про свою радість, що місто повернулося під контроль України, навіть якщо тепер вони чекають нових неприємностей через російські обстріли. Але Росії вигідно маніпулювати цією темою, щоб застовпити думку, що під час російської окупації людям жилося краще. Були повідомлення, що після звільнення Херсона в місті стало неможливо жити: немає електроенергії, води, харчів тощо. Російські пропагандистські ресурси, зокрема телеграм-канал Володимира Соловйова публікували фото черг у Херсоні, де люди стоять по воду, гуманітарну допомогу, телефонні картки тощо. Вони також писали, що ті, хто не захотів жити «при русском мире», тепер хай «виживають за українського». Проте складна ситуація в Херсоні виникла якраз через Росію, яка окупувала місто. В умовах окупації росіяни грабували місто, знищували об’єкти критичної інфраструктури, в тому числі системи газо- та водопостачання, енергозабезпечення. Тепер місцеві комунальні служби намагаються повернути в місто якомога швидше світло й тепло, волонтери привозять воду та гуманітарку, мобільні оператори роздають картки, аби люди могли дзвонити родичам в інші міста.

Більшість російських фейків, маніпуляцій і меседжів, які «Детектор медіа» фіксував упродовж десяти місяців великої війни, покликані дискредитувати Україну як державу, виставити її несамостійною, знецінити боротьбу українців за свою незалежність. В очах російської пропаганди Україна — країна, якою керують треті сили, українці — нацисти, готові безжально вбивати свій власний народ, і навіть дітей, а влада використовує війну заради наживи. Всі ці меседжі допомагають Росії легітимізувати свої дії й виправдати свої злочини в Україні. Мовляв, саме Росія захищає порядок у світі, борючись із нацистами, адже якби не рішення розпочати війну, Україна би почала її першою й «усе було б гірше».

Більше спростованих російських фейків, меседжів та маніпуляцій шукайте на сайті «Детектора медіа» #DisinfoChronicle.

Візуалізації: Наталія Лобач