«МедіаЧек»: 5 канал порушив кодекс етики і власні стандарти в матеріалі про монастир УПЦ МП, де нібито знайшли запаси для окупантів

Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.

ВИСНОВОК № 156

щодо матеріалу 5 каналу під заголовком «У Коломиї в церкві Московського патріархату знайшли заготовлені харчі для окупантів»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 8 березня 2022 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей  матеріал. Скаржниця вважає, що в матеріалі подана неперевірена інформація, заклики до міжрелігійної ворожнечі щодо Української православної церкви Московського патріархату, руйнування її храмів та до насилля над її священнослужителями. Також вона звертає увагу на обсценну лексику у відео, просить притягнути канал до відповідальності й зобов’язати його спростувати інформацію.

2. Оскаржений матеріал — відеосюжет тривалістю 1 хвилину 15 секунд, який містить логотип 5 каналу. Зазначені в ньому дата і час виходу – 5 березня 2022 року, 19:24.  

3. На початку відео телеведучий каже, що захисники виявили на Коломийщині церкву із заготовленими для окупантів продуктами та виклали відеозвернення в мережу. Далі подане відео, на якому неідентифікований чоловік стверджує, що вони виявили «багато чого наготовленого для російських окупаційних військ». Він закликав розшукувати в церквах Московського патріархату «кладки» та «*башити цих кац*пів».

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано...» (п. 10);

«Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики.» (п. 15).

2. Засади редакційної політики «5 каналу» (ТРК «Експрес-Інформ», ТРК «НБМ»)

…

«Достовірність

      Ми зобов’язані піддавати інформацію неодноразовій перехресній перевірці. Проте доволі часто достовірність  - це не лише питання правильного викладу фактів. Слід уважно розглянути всю інформацію щодо цього питання, аби дістатися справжньої суті того, що повідомляється або змальовується.

   Джерела

      Наскільки можливо, збирайте інформацію “з перших рук”. Якщо не можете цього зробити, знайдіть очевидців або тих, хто має безпосередні відомості про проблеми чи події. Міжнародний досвід свідчить, що будь-які новини повинні бути отримані із щонайменше двох перевірених і надійних незалежних джерел. Важливо переконатися, що ці два джерела є дійсно незалежними.»

… 

«Перевірка фактів та інформаторів

     Підготовка програми потребує надзвичайної ретельності. Піддавайте факти перехресній перевірці. Маючи справу з публічною особою, Вам доведеться неодноразово перевіряти і підтверджувати повідомлені співрозмовником факти. Крім того, Вам може знадобитися документальне підтвердження достовірності інформації та особи, яка її повідомила. Такого підтвердження слід шукати в інших джерелах, ніж ті, що їх пропонує сам інформатор. При цьому корисно розбірливо занотовувати під час розмови сказане, а також інші важливі деталі.»

…

«Неупередженість

  Наші програми створюються на засадах неупередженості, відкритості й відвертості! Хоч де працювали б наші репортери, вони повинні бути незмінно чесними з постачальниками або джерелами інформації і ставитися до них з повагою. Під час підготовки програми слід постійно запитувати себе  - чи справедливі ми щодо цих людей і подій?»

…

«Пошук в Інтернеті та використання інформації з мережі

…(К)ористуючись інформацією з мережевих видань та агенцій, всебічно перевіряйте інформацію. Ще ліпше, якщо Ви використовуватимете отриману у такий спосіб інформацію як привід для своїх подальших дій й можливого розслідування з виходом на першоджерела.

…

Пам’ятайте, що використання інформації з Інтернету до юридичного узгодження цього питання українського медійного простору адекватне інформації, взятій Вами “на паркані”.

Як виняток: посилання на повідомлення інтернет-видань допускається під час кризових ситуацій, при цьому чітко зазначаючи неможливість перевірки отриманої інформації з інших джерел.

  Право на відповідь

  Особам і установам, звинуваченим у зловживаннях чи некомпетентності або ж підданим у програмі суворій критиці має бути надане право і можливість дати відповідь на звинувачення або критику в межах цієї самої програми. Якщо це неможливо або недоречно, обов’язково зверніться за консультацією до безпосереднього керівництва.»

…

«Безсторонність

  Безсторонність  - це одна з основних цінностей, яка поширюється на всі програми та служби Корпорації. Ми маємо об’єктивно та неупереджено висвітлювати спірні теми у випусках новин та інших програмах, де обговорюються проблеми державної політики, політичні або трудові конфлікти...

  Належна безсторонність в інформаційних програмах

  Інформаційні програми повинні бути безсторонніми, достовірними і зберігати належну повагу до істини… Якщо ви повідомляєте про одну зі сторін спірного питання чи конфлікту, робіть це чесно й неупереджено. Не викривляйте поглядів чи думок протилежної сторони. Автори програми повинні чесно розкривати обрану тему незалежно від того, який спектр думок і поглядів - широкий чи звужений - буде у ній викладений.»

…

«Образливі висловлювання

  В інтересах безсторонності часом виникає потреба надати мікрофон особам, чия поведінка або погляди вважаються образливими. У таких випадках слід вести розмову твердо й негайно давати відсіч надміру образливим відповідям.»

…

  «Пристойність, людська гідність, насильство, антигромадська поведінка

  У нашому ефірі не місце програмам, що суперечать правилам пристойності або таким, які потенційно можуть заохочувати чи підбурювати до скоєння злочинів, порушень громадського порядку або ображають почуття широкого загалу. Автори програм повинні добре усвідомлювати та поважати нерідко дуже розбіжні погляди аудиторії на те, що може образити людську гідність.»

…

«Мова

  Не допускається вживання на телебаченні, радіо та в інтернет-виданнях певних лайливих виразів - головно нецензурної лайки. Це просто заборонено українським законодавством…»

3. Законодавство

3.1. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (в ред. 2006 р.; № 3759-XII):

«Текстовий супровід не може містити брутальних слів, висловів тощо…» (ч. 6 ст. 28).

«Телерадіоорганізація зобов’язана:..

поширювати об’єктивну інформацію;..» (п. «в» ч. 1 ст. 59).

«Творчий працівник телерадіоорганізації зобов’язаний:..

б) перевіряти достовірність одержаної ним інформації;

в) не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону;

г) не допускати випадків поширення в телерадіопрограмах відомостей, які порушують права і законні інтереси громадян, принижують їх честь і гідність;..» (ч. 1 ст. 60).

«Не допускається використання телерадіоорганізацій для:..

…розпалювання… релігійної ворожнечі та ненависті;..

поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи;..» (ч. 2 ст. 6).

3.2.           Кодекс України про адміністративні правопорушення (1984 р, № 8073-X):

 «Стаття 173. Дрібне хуліганство

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях,..»

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Журналістика полягає не в тому, щоби просто ретранслювати аудиторії суспільно значиме користувацьке відео з соціальних мереж, а в перевірці такої інформації (якщо її вирішили презентувати аудиторії), наведенні її джерел та контексту події.
2. Достовірність / посилання на джерела і повнота подання інформації. На початку матеріалу диктор у студії лише повідомляє про викриття на Коломийщині церкви із товарами, заготовленими для окупантів й каже: «відеозвернення захисники опублікували в мережі». Не уточнивши ані де саме й коли було опубліковане відеозвернення, ані імен його авторів чи назви храму, який фігурує на відео. Не вказано титрів з іменами чи місцезнаходженням і на відео. Тобто джерело відео та озвученої в ньому інформації залишаються не зрозумілими. Невідомі конкретні фігуранти — автор відео і настоятель храму, який хоч і не фігурує у матеріалі, але є відповідальним за нього). З сюжету не помітно, щоби журналісти перевірили інформацію.

Ініціатива самостійно змогла знайти повідомлення в іншому медіа (РІСУ) про такий інцидент у монастирі Московського патріархату в Коломийському районі Івано-Франківської області. У ньому ж міститься посилання на сайт УПЦ (Московського патріархату), де повідомляється про «захоплення» знову ж таки храму під Коломиєю.

Що ж до товарів, знайдених у храмі/монастирі, то в матеріалі РІСУ їхнє потенційне призначення для російських окупантів подається як припущення, а не факт (їх описано як речі, які типово заготовляють для військових). Коментарів УПЦ МП щодо цих товарів не навели, а вони також могли б слугувати інструментом перевірки інформації. Достеменно встановити призначення знайдених товарів мали б слідчі органи та суд (у разі потреби). Ініціатива не є слідчим органом і не може робити висновків щодо призначення знайдених товарів. Як і не має вона повноважень змусити телеканал спростувати подібне повідомлення.

Доводиться констатувати, що телеканал не вжив достатніх заходів для перевірки інформації, не навів її джерел, тобто порушив п. 6 Кодексу етики українського журналіста, зокрема і в частині повноти подання інформації. Це також являє собою порушення Засад редакційної політики 5 каналу в частині достовірності, джерел та використання інформації з мережі, а також порушення п. «б» ч. 1 ст. 60 Закону «Про телебачення і радіомовлення» (зважаючи на те, що обов’язок журналіста перевіряти інформацію опосередковано є обов’язком і для каналу).

3. Збалансованість. У розглядуваному сюжеті немає ознак, що журналісти намагалися отримати коментарі настоятеля храму/монастиря чи його керівництва, а також коментарі правоохоронних органів. Як було сказано вище, такі коментарі могли б слугувати й засобом перевірки інформації. На момент виходу матеріалу, як видно зі статті на сайті Релігійно-інформаційної служби України, Московський патріархат уже оприлюднив свою позицію щодо інциденту в храмі/монастирі (щоправда, належна збалансованість вимагала б постановки додаткових питань, зокрема щодо знайдених там товарів).

Отже, канал порушив пункт 10 Кодексу етики та засади власної редакційної політики в частині права на відповідь.

4. Щодо обсценної лексики та релігійної ворожнечі у відео.

4.1. Чоловік, який фігурує в демонстрованому відео, явно агресивно ставиться до УПЦ МП, але Ініціатива не вважає причиною цього релігійні вірування як такі. Доктринальні відмінності між УПЦ МП та іншими поширеними в Україні православними конфесіями не виглядають аж настільки суттєвими. І визначення «міжрелігійної» чи «релігійної» ворожнечі відсутнє в українському законодавстві. Причиною агресивного ставлення швидше є зв’язки цієї релігійної структури з Росією (звертаємо увагу, що сюжет вийшов задовго до формального дистанціювання УПЦ МП від Російської православної церкви) та позиція її кліру (й частково вірян, наприклад, така) щодо російсько-української війни. Тобто знайдені в монастирі/храмі товари чоловік на відео потрактував як заготовлені для російських загарбників та поширив цю ситуацію на УПЦ МП загалом. Ініціатива не може судити, чи дійсно таким було призначення цих товарів, адже не зрозумілий ні їх повний перелік, ані походження, немає також коментарів УПЦ МП щодо них. Висновки щодо призначення цих товарів мали б зробити правоохоронні органи, але журналісти не подали їхніх коментарів у сюжеті.

Та хоч яким було призначення знайдених товарів, Ініціатива вважає, що держава має зберігати монополію на насильство, тому журналісти каналу повинні були дистанціюватися від висловлювань чоловіка на відео щодо захоплення громадянами храмів УПЦ МП  всупереч волі їхніх служителів. І принаймні спробувати подати позицію правоохоронців із цього питання (як відомо, пізніше правоохоронці справді почали розслідувати дії цієї релігійної організації). Тому в цьому аспекті є порушення Засад редакційної політики 5 каналу щодо безсторонності в інформаційних програмах та підбурювання до антигромадської поведінки.

4.2. На початку та в кінці відео в сюжеті є ненормативна лексика. Ініціатива вважає, що телеканал мав змогу приховати ці вирази, тим більше, що відео демонструвалося в час, коли зазвичай діти можуть дивитися телевізор.

Не зробивши цього, телеканал порушив засади власної редакційної політики щодо мови, п. 15 Кодексу етики в частині ненормативної лексики та ч. 6 ст. 28 Закону Про телебачення і радіомовлення. Хоча формулювання останньої норми не досить акуратно виписане, Ініціатива вважає, що воно стосується саме обсценної лексики в контенті (хоча сама ст. 28 стосується програмної концепції мовлення). На це вказує виняток для кодованих систем у ч. 6 ст. 28 та регулювання контенту в ч. 5 ст. 28.

5. Щодо притягнення каналу до відповідальності та спростування інформації. Скаржниця вимагає цього, але «МедіаЧек» не є державним органом, уповноваженим притягувати телевізійних мовників до відповідальності та зобов’язувати їх спростовувати інформацію. Такими повноваженнями наділені регулятор (Національна рада) та суди.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що 5 канал у своєму матеріалі «У Коломиї в церкві Московського патріархату знайшли заготовлені харчі для окупантів» порушив пункти 6, 10, 15 (у частині лексики) Кодексу етики українського журналіста і ч. 6 ст. 28, п. «б» ч. 1 ст. 60 Закону «Про телебачення і радіомовлення», а також Засади редакційної політики 5 каналу в аспектах мови, достовірності, джерел та використання інформації з інтернету,  безсторонності в інформаційних програмах та підбурювання до антигромадської поведінки, права на відповідь.

Ініціатива не вважає, що агресивні вислови в бік УПЦ МП на відео мають релігійне підґрунтя. Ініціатива не має компетенції та можливостей для перевірки наведених у відео тверджень щодо товарів, знайдених у храмі/монастирі.  

Копію висновку надсилаємо Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення.

11 січня 2023 року