Что ждет Украину и РФ и как бороться с усталостью мира от войны: дискуссия Зеленской и Гудзяка в Давосе

Перша леді України Олена Зеленська та Архієпископ Філадельфійської архієпархії УГКЦ, президент УКУ Борис Ґудзяк провели дискусійну панель в Українському Домі в Давосі. 

Що обговорювали Зеленська та Ґудзяк в Давосі – читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Про нове бачення України світом

Олена Зеленська висловила впевненість, що світ побачив Україну по-іншому. 

– Але я маю тут сказати слова “на жаль”. Тому що, на жаль, це сталось запізно. Україна – це в першу чергу люди. Ми, нарешті, вийшли з сірої зони, в якій перебували занадто довго без надмірної уваги світового суспільства, – зазначила вона.

Перша леді підкреслила, що ми показали себе достойно, тож сміливість, витривалість, доброта українців надихають увесь світ. 

На її думку, це сталось тому, що людям завжди потрібні супергерої – як в кіно. І коли вони бачать цілу націю супергероїв, це надихає. 

Проте вона нагадала, що в житті супергеройство досягається великими людськими жертвами, і всі жертви та сміливість українців зараз не можуть бути поза увагою світу. 

– Я впевнена, що ми цю увагу утримаємо і доведемо, що це не випадок і не просто так. Я б хотіла, щоб це надихало і надалі – і після того, як це жахіття закінчиться, – резюмувала Зеленська.

Тим часом Борис Ґудзяк повідомив, що навіть після завершення війни в Україні залишаться аспекти, які проявились зараз і в майбутньому не зміняться. Це, по-перше, гідність та розуміння цінності життя, по-друге – солідарність.

– 14 млн людей покинули свої домівки в Україні. І половина – це внутрішньо переміщені. Коли я приїхав туди, я зрозумів, що попри цю ситуацію немає безхатьків. Тобто 7 млн людей були прийняті – хтось живе у школі, хтось в монастирях, хтось в якихось організаціях. Але вони десь розміщені. Польща забрала до себе 4 млн, а Україна своєю солідарністю змогла розмістити 7 млн, – сказав він.

Архієпископ додав, що армія в Україні теж працює за принципом солідарності, вона не є вертикальною.

– По-третє – я відчув, що панує відчуття спільного блага, коли ми працюємо разом і розуміємо, що це боротьба не просто за Україну, а за свободу у світі, – сказав він. 

Про сучасні наслідки війни

Зеленська заявила, що внаслідок війни українці набагто більше всього зрозуміли про себе. Вона порівняла це з тим, коли людина зіштовхується з невиліковною хворобою і перемагає її – вона починає цінувати життя кожної хвилини. 

– Ми живемо своє життя зараз кожен день. Багато іноземців дивувались тому, як влітку в Києві знов відкривались кав’ярні і ресторани, місто було наповнене людьми – їм було дивно, як в воюючій країні можна так спокійно жити. Але ми живемо. Тому що завтра вже може не бути, – підкреслила вона.

За словами першої леді, українці цінують кожен день і кожну людину поруч, стали більш людиноцентричними. 

Наші громадяни знають, що завтра можуть вже не побачити своїх близьких, тож віддають їм всю свою любов уже сьогодні. 

– Коли наші діти йдуть до школи, ми чекаємо їх з нетерпінням, тому що знаємо, що може бути таке, що вони не повернуться. Це те, що ми зараз дуже відчуваємо – і я сподіваюсь, що ми не втратимо це й після перемоги, тому що всі процеси відновлення України ми починаємо з думкою про те, що це має бути інклюзивно. З турбуванням про інтереси і можливості всіх людей. Ми маємо відновитись кращими, ніж ми були до, і я впевнена, що так і буде, – сказала перша леді.

Про моральні травми та порівняння Путіна з Адамом

Олена Зеленська зазначила, що війна наносить страшні моральні травми, які будуть загоюватись десятиріччями. Тому вже зараз державою розробляється велика програма психологічної допомоги і соціальної підтримки. 

За її словами, потрібно створити таку модель психолого-соціальної підтримки, яка була б доступна для кожного, адже там, де немає ментального здоров’я – немає економічного росту, нормальної родини та роботи, але є асоціальна поведінка, зловживання речовинами та суїциди. 

Тим часом Ґудзяк порівняв Путіна з Адамом, який не послухав Бога і своїми руками зірвав заборонений плід, відійшовши від життя як дару – до життя як того, що він братиме сам.

– Путін – це чоловік, який бере сам. У скільки – в 28 разів РФ більша, ніж Україна? Їм треба, щоб у 29 разів більша була. Скільки ще ти можеш їсти, щоб уже наїстися? І це веде до геноциду, до військових злочинів. І єдине, як це можна вилікувати – це через любов, життя, спільну справу, добро і цінність гідності, – сказав він.

Про те, як нова Україна ставитиметься до росіян після завершення війни

Олена Зеленська підкреслила, що наразі ми знаходимось у стані, коли не можемо знайти в собі жодної емпатії до росіян. 

Вона нагадала, що вони розпочинали свою агресію з того, що називали нас “націоналістами”. 

– В Україні не було настільки багато націоналістів перед повномасштабним вторгненням, наскільки їх багато зараз. Тому що це відповідь на агресію – ти починаєш захищати свою націю. Без неї національний порив не є таким сильним. Вони досягли того, що всі наші діти будуть націоналістами, – вважає перша леді.

Вона навела приклад – це не може тішити, коли твої діти знають, як відрізнити звук ракети від роботи ППО і від іранського дрона. І ці діти, до того ж, не мають жодної емпатії до російських військових чи громадян. 

– Коли це зміниться? Тільки коли ця країна, наш сусід, зрозуміє, що треба покаятись, виправляти багато років те, що вони накоїли. І ми не впевнені, скільки років це займе. Але ми не можемо чекати, коли вони схаменуться. Ми будемо продовжувати опір. Тож це дуже складна ситуація, – заявила Зеленська. 

На її думку, це не можна порівняти з тим, що розпалась родина і чоловік та дружина сперечаються і щось ділять – це жахлива трагедія. 

– Вони нас вбили. Вони вбили в нас всю емпатію та дружні почуття, які могли б бути до них. Важко уявити, скільки десятиріч чи сторіч знадобиться, щоб спокійно до цього поставитись, – сказала перша леді.

Архієпископ Ґудзяк, в свою чергу, зазначив, що найбільша проблема з росіянами – це те, що в них є глибока патологія імперіалізму. Вони вірять, що вони повинні бути імперією, що “ви повинні належати мені”.

Українці говорять, що американці, наприклад, не будуть колонією Британії, Алжир не буде колонією Франції, чорні – рабами білих. Це завершилось. І росіяни повинні зрозуміти це. 

– Але це не тільки Путін, політична чи бізнес-еліта – 700 ректорів університетів підписали петицію за війну. Жоден єпископ з 300 не виступив проти, а патріарх Кирилл використовує “мову джихату” і говорить – “якщо ви підете помирати у війні, вбиваючи українців, то ваші гріхи будуть прощені”. Це дуже глибинна проблема, – пояснив він.

Ґудзяк підкреслив, що ідея про те, що винна тільки одна людина, один Путін – це треба викинути з голови і сказати зробити те саме іншим. Він додав, що це глибока патологія в російській культурі: в балеті, літературі, школах і з цим щось треба робити.

– Чи можна щось з цим зробити? Я вірю в чудеса, перетворення, можливо колись це й буде, – сказав він.

Архієпископ згадав, що в часи Другої світової війни теж думали про те, як перемогти нацизм – не тільки перемогти у війні, але й побороти його як патологію. 

Тож патологію треба було якось назвати, осудити і мав бути вирок в Нюрнбергу за це. І ідеї людського братства, які почали зароджуватись під час війни, запрацювали лише через 17 років після її завершення. 

Він підкреслив, що Україна не може просто переселитись і стати сусідом Бразилії, наприклад – в якийсь момент РФ буде змушена буде зрозуміти, що гідність українців – це те, що вони будуть захищати до останньої краплі крові. І росіяни мають зрозуміти, що це жахливо – бути імперіалістом, жахливо бути власником рабів. Це тавро і сором.

– Ми маємо врятувати росіян, вигравши цю війну… Ми бачимо це на прикладі Америки, де шрами рабства не пройшли і досі, хоча пройшло вже 150 років після декларації і законів про права людини. І все рівно залишаються проблеми. Важко законом покарати гріх. Тому треба покаятись, стати на коліна і сказати: “Вибачте, я був неправий”. Інакше знову буде агресія, якісь виправдовування, обгрунтування, які будуть будуватись на небезпечному фундаменті, – резюмував він. 

Про втому світу від війни

Зеленська заявила, що якщо на заході втомились від війни в Україні і хочуть просто відпочити від цієї теми, зробити паузу і сказати, що вони цим більше не переймаються, то варто уявити, що буде, якщо від цього втомляться українці. 

– Ми також втомлені – і морально, і фізично. Але що буде, якщо ми зупинимось і скажемо: буде як буде, вирішуйте цю проблему самі, а ми поїхали – кудись до Америки або Австралії. Роз’їхались і, будь ласка, Європа, вирішуйте цю проблему самостійно, – сказала вона. 

І другий момент – суто практичний: адже європейці вже настільки багато допомагали Україні, що якщо зараз зупинитись, то це означатиме, що вся попередня допомога була марна. 

– Тому що не можна припинити гасити пожежу, коли половина будівлі все ще горить. Не можна зупинятись на середині, вона вся згорить. Тут або нічого, або все, – підкреслила перша леді. 

Про майбутнє України

Олена Зеленська зазначила, що очікує, що це буде країна можливостей, людей, які цінують одне одного і своє майбутнє. Країна, яка цінує всіх своїх партнерів та сусідів. Яка може утримувати мир, тому що знає, яка в нього ціна. 

– Я вірю, що Україна буде символом і опорою миру у світі, – сказала вона.

Тим часом Борис Ґудзяк додав, що мріє про Україну, де дітей будуть чекати, де вони будуть вільними і оточеними прекрасною природою й екологією. Про країну, яка зможе продовжувати давати хліб Африці, близькому Сходу, країнам, які будуть недоїдати. Про таку, куди всі захочуть приїхати, де будуть співати і вчити тому, як це робити, увесь світ. 

– Я мрію про Україну, яка зможе змінити весь світ, і я думаю, початок уже покладено, – резюмував він.