Комітет гуманітарної та інформполітики рекомендував парламенту ухвалити проєкт про інформаційне забезпечення виборів

Члени комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики 19 січня 2023 року на черговому засіданні одноголосно підтримали законопроєкт №8310 «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів та здійснення передвиборної агітації», рекомендувавши парламенту ухвалити його за основу. Проєкт зареєстровано наприкінці грудня 2022 року у Верховній Раді. Ініціаторами законопроєкту є народні депутати Микита Потураєв, Олександр Корнієнко, Євгенія Кравчук (фракція «Слуга народу»), Ярослав Юрчишин («Голос»), Ірина Констанкевич (група «За майбутнє») та ін.

Нагадаємо, норми цього законопроєкту були прописані в законопроєкті «Про медіа», але уже під час голосування в сесійній залі їх вилучили на вимогу депутатської фракції «Батьківщина». Тому й було вирішено швидко зареєструвати окремий законопроєкт про інформаційне забезпечення виборів та передвиборну агітацію, куди ввійшли вилучені із закону «Про медіа» норми.

Законопроєкт дає гарантії журналістам та іншим суб'єктам, які здійснюють підготовку інформації для медіа, на безперешкодний доступ на всі публічні заходи, пов'язані з усіма типами виборів: з'їзди (збори, конференції) партії, засідання виборчих комісій, виборчу дільницю у день голосування (повторного голосування) – за умов, визначених Виборчим кодексом. Також зобов'язує посадових осіб безперешкодно надавати журналістам інформацію про перебіг підготовки та проведення виборів.

Крім цього, законопроєкт передбачає відкритість інформації, що міститься в документах, поданих до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів; у фінансових звітах про надходження та використання коштів виборчих фондів політичних партій, їхніх місцевих організацій, кандидатів на загальнодержавних та місцевих виборах; а також інформацію про адресу місцезнаходження, персональний склад із зазначенням керівних посад, номери телефонів та електронної пошти окружної, територіальної та дільничної виборчих комісій на відповідних виборах.

Законопроєкт прописує, що участь медіа в інформаційному забезпеченні виборів має базуватися на засадах достовірності, повноти, збалансованості та неупередженого подання.

А також визначає порядок поширення суб’єктами у сфері медіа матеріалів передвиборної агітації в будь-яких формах, зокрема в інтернеті, та дає визначення прихованої передвиборної агітації.

Нагляд та контроль за дотриманням вимог Виборчого кодексу в частині участі медіа в інформаційному забезпеченні виборів, а також при проведенні передвиборної агітації здійснюватиме Нацрада з питань телебачення та радіомовлення. При здійсненні такого нагляду та контролю можуть використовуватися матеріали моніторингу, надані громадськими організаціями, до статутної діяльності яких належать питання виборчого процесу та спостереження за ним. У разі виявлення порушень Нацрада вживатиме заходів, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до законопроєкту, кандидат чи партія мають право звернутися до медіа в разі поширення про них інформації, яку вони вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їхню відповідь.

Зміни до розділу Виборчого кодексу щодо особливостей поширення інформації про результати опитування громадської думки, пов'язаного з виборами, передбачають, що підприємства, установи, організації, які проводять репрезентативні опитування громадської думки, пов'язані з виборами, а також медіа під час поширення результатів такого опитування, зокрема в інтернеті, зобов'язані зазначати час його проведення, територію, на якій проводили опитування, розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитаних, метод опитування, точне формулювання питань, можливу статистичну похибку та замовників опитування.

Водночас організації, що проводять нерепрезентативні опитування громадської думки (що не дають можливості поширити результати дослідження на більшу сукупність виборців), пов'язані з виборами, а також медіа під час поширення результатів такого опитування, зокрема в інтернеті, зобов'язані зазначати точне формулювання питань, кількість осіб, які взяли участь в опитуванні, замовників опитування та розміщувати поряд із результатами текстове повідомлення: «Це опитування відображає думку лише його учасників».

Запропоновані зміни до законодавства забороняють оприлюднювати результати будь-якого опитування громадської думки, пов'язаного з виборами, зокрема щодо кандидатів, партій (організацій партій)–суб'єктів виборчого процесу, протягом останніх шести днів (наразі у Виборчому кодексі прописано, що протягом останніх двох днів) перед днем голосування (повторного голосування) та в день голосування (повторного голосування).

У законопроєкті також йдеться про те, що користувачі інтернету, платформ спільного доступу до інформації при поширенні будь-яких матеріалів про виборчий процес в Україні зобов'язані дотримуватись вимог виборчого законодавства України щодо інформаційного забезпечення та здійснення передвиборної агітації.

Раніше голова комітету гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначав, що зміни до законодавства, які гарантують права представників медіа під час виборчого процесу, будуть зареєстровані як законопроєкт про внесення змін до Виборчого кодексу. 

Нагадаємо, закон «Про медіа» у другому читанні і в цілому Верховна Рада ухвалила 13 грудня. При цьому Рада погодилась скасувати зміни до Виборчого кодексу, адже це було умовою для надання голосів за закон «Про медіа» від двох парламентських фракцій — «Європейської солідарності» та «Батьківщини».

Раніше громадські організації закликали народних депутатів підтримати зміни до Виборчого кодексу та закону України «Про всеукраїнський референдум» в частині інформаційного забезпечення та агітації. Ці зміни мали окреслити повноваження Нацради у питаннях агітації, закріпити визначення прихованої агітації та вперше пропонували комплексно врегулювати агітацію в інтернеті.

Микита Потураєв в інтерв'ю «ДМ» назвав вилучення поправок до Виборчого кодексу під час ухвалення закону «Про медіа» «болючим» компромісом. Однак, додав депутат, у майбутньому противники поправок отримають значно радикальніші зміни через нову директиву ЄС «Акт про свободу медіа», в якій є вимоги до медіа і їхніх прав під час виборів.

Архівне фото: Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики / фейсбук