«КримSOS» подала скаргу до ЄСПЛ щодо незаконного затримання Ірини Данилович

Громадська організація «КримSOS» подала скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо незаконного затримання громадянської журналістки Ірини Данилович в окупованому Криму.

Про це повідомив Голова Правління «КримSOS» Олексій Тільненко.

«Скарга стосується незаконного затримання громадянської журналістки Ірини Данилович, яке порушує низку прав, закріплених у Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод та протоколах до неї», — розповів Олексій Тільненко.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод передбачає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. 29 квітня Ірина Данилович була викрадена російськими силовиками на дорозі з Коктебеля до Феодосії. Рідні 12 днів не знали про долю та місце перебування Ірини. 

Затримання Ірини Данилович має всі елементи насильницького зникнення.

Європейський Суд з прав людини — міжнародний судовий орган, юрисдикція якого поширюється на всі держави-члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, і включає всі питання, які стосуються тлумачення і застосування конвенції, включно з міждержавними справами й скаргами окремих осіб. Розташований у Страсбурзі. Його рішення є обов'язковими для виконання.

Нагадаємо, 28 грудня «Феодосійський міський суд» в окупованому Криму виніс вирок медсестрі, активістці та громадянській журналістці Ірині Данилович. Їй присудили 7 років колонії загального режиму та 50 тисяч рублів штрафу. Зі звинувачення виключили частину про придбання та зберігання вибухових речовин, залишили лише  носіння.

Напередодні представники російського держобвинувачення запросили для Ірини Данилович сім років позбавлення волі і штраф у розмірі 60 тисяч рублів (майже 31,5 тисячі гривень).

Повідомлялось, що «судове засідання» в окупаційному міському «суді» Феодосії перенесли на невизначений термін через різке погіршення стану здоров’я Данилович, до зали «суду»  їй викликали швидку. Перед засіданням вона встигла повідомити, що у неї розвивається отит і жодної допомоги у СІЗО їй не надають.

Данилович звинувачують у роботі «з вибуховими "речовинами"». За попередніми обвинуваченнями в незаконному зберіганні вибухівки їй може загрожувати від 6 до 8 років позбавлення волі та штраф до 100 тис. рублів (45 тис. грн).

Російські окупанти затримали Ірину Данилович 29 квітня по дорозі з Коктебеля у Феодосію, коли вона їхала з роботи. В її будинку в селі Владиславівка під Феодосією провели обшук, вилучили її телефон та ноутбук. Застосовуючи погрози, співробітники ФСБ змусили Данилович підписати чисті аркуші паперу. Щойно журналістка підписала їх, їй повідомили, що в її сумочці знайшли двісті грамів вибухівки. Після цього представники ФСБ відвезли Данилович до «суду» для обрання запобіжного заходу.

11 травня Кримська правозахисна група повідомила, що Ірина Данилович перебуває в СІЗО окупованого Сімферополя.

Українські правозахисні організації звернулись до ООН, Ради Європи та їхніх інституцій через викрадення Данилович. Ексомбудсманка Людмила Денісова також зверталася до Комісії ООН.

11 листопада у «КримSOS» повідомили, що співробітники ФСБ планують висунути Ірині Данилович ще одне обвинувачення у «державній зраді». Покарання за цією статтею 275 Кримінального кодексу РФ передбачає ув’язнення на строк від 12 до 20 років.

15 листопада правозахисні та медійні організації заявили, що судовий процес над громадянською журналісткою Іриною Данилович є політично мотивованим.

22 листопада Ірина Данилович написала листа, у якому розповіла про посилення тиску на неї у кримському СІЗО.

30 листопада на засіданні підконтрольного Росії міського суду Феодосії Данилович заявила, що співробітники ФСБ били її та душили.

Ірина Данилович працювала медсестрою, була журналісткою, висвітлювала проблеми системи охорони здоров’я в Криму та поширювала інформацію про війну в Україні. До початку повномасштабного вторгнення вона співпрацювала з кількома медійними й правозахисними ініціативами («InЖир-медіа», «Кримський процес») та вела власний проєкт «Кримська медицина без обкладинки», де поширювала інформацію про права медичних працівників.

Фото: НСЖУ