Давос-2023. Страх і «приголомшлива єдність»

У швейцарському Давосі 16-20 січня пройшов Всесвітній економічний форум під гаслом «Співпраця у фрагментованому світі». Форум у такому традиційному січневому офлайн-форматі відбувся вперше за три роки. Востаннє Давос приймав гостей узимку 2020-го. Незабаром світ накрила пандемія коронавірусу. У 2021-му форум відбувся у віртуальному форматі. Того року передбачалась ще офлайн-сесія в Сінгапурі: спершу її запланували на травень, згодом перенесли на серпень, однак вона так і не відбулась. 2022 року форум відбувся вживу, але у незвичному «літньому» варіанті (вперше за 50 років).

Участь у цьогорічному форумі взяла рекордна кількість глав держав та урядів – 52. Серед учасників форуму на цей раз не було представників РФ та Китаю. Президент Китаю не зміг приїхати, оскільки ця країна переживає значний сплеск захворюваності на Covid-19. З Росією ж Всесвітній економічний форум заморозив свої зв’язки минулого року – через вторгнення в Україну.

Єдність у підтримці України

The Washington Post пише про «приголомшливу» підтримку України, яка об’єднала усіх присутніх на форумі.

«Часто на форумі існує розрив між тим, що публічно говорять світові лідери, і тим, що насправді визнають бізнес-еліти за зачиненими дверима». Проте щодо України в Давосі, «схоже, проявилася єдність Заходу», – йдеться у матеріалі.

Серед яскравих моментів, які ілюструють той дух єдності і настрій допомогти нашій країні, видання називає кілька моментів.

По-перше, імпульсивний заклик експрем'єра Великої Британії Бориса Джонсона виділити танки для України. «Дайте їм танки! Втрачати абсолютно нічого... Ми постійно недооцінювали готовність та здатність українців боротися та захищати свою Батьківщину. Вони прагнуть перемоги. Ми повинні допомогти їм перемогти якнайшвидше».

По-друге, видання підкреслює: низка європейських лідерів, включаючи прем'єр-міністра Фінляндії Санну Марін, наголосили, що їхні уряди надаватимуть повну підтримку Україні «стільки, скільки потрібно».

По-третє, відкриттям стала і позиція американських республіканців щодо України, адже вони йшли на нещодавні вибори до парламенту під гаслами щодо обмеження нашої підтримки. На форумі у Давосі ж члени двопартійної делегації Конгресу США заявили, що не буде жодного послаблення американської підтримки.

На думку президента Польщі Анджея Дуди (чий виступ найбільше вибісив Москву), війну можна завершити лише одним способом: «росіян треба вигнати з України й вони мають отримати покарання».

«Відповідальні за те, що сталося у Бучі та багатьох інших українських містах, мають понести кримінальну відповідальність, – наголосив Дуда. – Щоб кожен знав, що буде покараний… Ми маємо зробити все, щоб убезпечити майбутні покоління від такої небезпеки».

До слова, форум у Давосі відбувся напередодні засідання у Рамштайні.

Віра у перспективи України

На форумі у Давосі йшлося не лише про підтримку України на війні, а й допомогу після перемоги.  Зокрема, гендиректор найбільшої у світі компанії з управління активами BlackRock Ларрі Фінка повідомив про плани щодо координації проєкту фінансування реконструкції України обсягом у мільярди доларів. Флінк вважає, що така ініціатива перетворить Україну на «маяк капіталізму».

Генеральний директор одного з найбільших інвестбанків Goldman Sachs Девід Соломон впевнено заявив: «Немає жодних сумнівів у тому, що в міру відновлення (України) з’являться хороші економічні стимули для реального доходу та реальних інвестицій».

Важливим моментом стало і те, що на форумі Україна постала державою, яка не дослухається до чужого технологічного досвіду, а й сама вже може бути прикладом. Як з’ясувалося у Давосі, одна з найбільш діджиталізованих країн світу – Естонія – презентувала  застосунок mRiik, створений… на базі української «Дії»!

«Український досвід надихає Естонію та інші країни. Поділилися з естонськими колегами кодом та UX/UI дизайном нашого застосунку. У лютому mRiik запускається для тестувальників. Повноцінний запуск планується на середину 2023 року», – повідомив віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

Федоров також згадав, що вперше потрапив до Естонії у 2019 році, тоді ще у статусі радника президента Володимира Зеленського.

«Вивчав досвід цифровізації. Багато чому дивувався, нотував, щоб потім впровадити в Україні. Це надихнуло», – додає Федоров.

Ба більше, США сподіваються повторити в інших країнах успіх української програми електронного управління «Дія», заявила адміністратор USAID Саманта Пауер в кулуарах щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму.

«Україна готова поділитися своїм підходом і технологіями з іншими країнами, і USAID планує розпочати обговорення з країнами щодо потенційного використання «Дії» як шаблону для створення власних за стосунків», –  додала Павер.

Американський технологічний гігант Palantir прийняв у своєму павільйоні Федорова для участі у дискусії щодо використання програмного забезпечення у війні проти Росії.

Економічні виклики

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш під час другого дня форуму виступив зі своїм невтішним посланням. «Світ перебуває в «жалюгідному стані» через безліч «взаємопов’язаних» викликів, включаючи зміну клімату та війну Росії в Україні, які «нагромаджуються, як автомобілі в ланцюговій аварії», – заявив глава ООН.

Багатьом регіонам світу, як зазначив голова ООН, загрожує рецесія, а всьому світу – уповільнення зростання економіки. Подолати цю кризу можна лише спільно, проте натомість світ стикається з небезпекою геополітичного поділу та відсутністю довіри.

«Нам загрожує проблема, яку я називаю «найбільшим розломом», – це поділ між двома найбільшими економіками світу», – попередив глава ООН про наростаючі розбіжності між США і Китаєм.

У результаті цього «тектонічного зсуву», як вважає Гутерріш, у світі можуть з'явитися два склепіння правил у галузі торгівлі, дві домінуючі валюти, два інтернети та дві конфліктуючі стратегії у питанні штучного інтелекту. За даними ВМФ, такий поділ призведе до скорочення глобального ВВП на $1,4 трлн.

Голова Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва також констатувала, що сьогодні існує небезпека розпаду світу на блоки-суперники. За її словами, це було б помилкою колективної політики, яка призведе до бідності і меншої захищеності.

Втім, є і гарні новини. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що санкції проти Росії за повномасштабне вторгнення в Україну занурюють російську економіку в рецесію на десятиліття. Чиновниця запевнила: РФ буде покарана за свої злочини.

Ядерна загроза

Попри те, що світ намагається не вестися на провокації Путіна, який не марнує будь-якої нагоди, аби пограти ядерними м’язами, учасники форуму не могли оминути цю тему. Так, учасників дискусії на тему перспектив ядерного протистояння у світі попросили уявити, що РФ таки застосувала ядерну зброю, і радіація у випадку такого удару поширилася також і на країни НАТО. Питання було таке: чи буде альянс вважати це російською агресією проти себе?

Виконавчий директор Європейської оборонної агенції Їржі Шедіви вважає, що все буде залежати від контексту, в якому такий російський удар відбудеться. «Зрештою, будь-яка дія буде вимагати консенсусу», – зауважив він.

У свою чергу, міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс зауважив, що стаття 5 НАТО – це про політичне рішення. І це означає, що союзники повинні домовитися про свої дії, виходячи з контексту. «Але це саме той випадок, який стосується стратегічної невизначеності. Тому я б сказав би, що може НАТО й застосує її, а, може, й ні», – пояснив Ландсбергіс.

Під час обговорення присутніх в залі попросили дати відповідь на запитання: «Чи застосує Росія ядерну зброю у війні проти України впродовж наступних 5 років?». 67% присутніх проголосували за відповідь «ні».

Коронавірус

Спікери в Давосі обговорили потенційну загрозу нової пандемії та як їй запобігти.

«Всі знають, що пандемія коронавірусу була катастрофою. Вона дестабілізувала ситуацію в світі. Досі відчуваються геополітичні наслідки пандемії», – зазначив головний виконавчий директор Коаліції з підготовки до епідемій та інновацій (CEPI) Річард Хатчетт. Він додав, що інфекції, хвороби та пандемії це реальна загроза, про яку не можна забувати. Саме тому потрібно враховувати попередній досвід. За його словами, відповідь на пандемію коронавірусу супроводжувалася нерівністю доступу до ліків та вакцин.

Голова Консультативної ради високого рівня з питань охорони здоров’я та зміни клімату Lancet Countdown Хелен Кларк вказала на ситуацію з новим спалахом коронавірусу в Китаї. «Люди у всьому світі вже «попрощалися» з коронавірусом. Але, як ми знаємо, коронавірус ще не «попрощався» з нами», – зазначила  вона. На  думку Кларк, потрібно шукати можливості для того, щоб впоратися з новою пандемією краще, ніж це зробив світ минулого разу.

Колишній прем'єр-міністр Великої Британії (1997-2007) Тоні Блер також заявив, що політичні лідери повинні, зокрема, фокусувати свою увагу на загрозі пандемій. «Реальність така, що коронавірус наразі на задньому плані у політичних дискусіях, хоча коронавірус ще нікуди не зник.  Потрібно, аби політичні лідери зрозуміли невідкладність цього питання. Якщо ми кажемо їм зараз: дивіться, існує потенційна загроза пандемії в майбутньому, вони думають: можливо, це буде проблема для когось іншого… Але всі повинні фокусуватися на можливостях змінити сферу охорони здоров’я», – вважає він.

Наталія Сокирчук, «Главком»