Ракетні обстріли, військова база, політичні та релігійні переслідування: яким був Крим у 2022 році

Військова база, територія, звідки на Україну летять ракети та літаки, а також місце політичних і релігійних переслідувань — таким став Крим за часи його окупації Росією. У 2022 році ці тенденції лише посилилися. Про це йшлося на пресконференції «Ракетні удари по Україні, переслідування та катування: яким був Крим у 2022 році» представників Кримської правозахисної групи в інформаційному агентстві «Ukraine Media Center Ukrinform».

Насамперед ішлося про затримання та ув'язнення українських громадян на півострові.

«Щонайменше 149 наших громадян перебуває у місцях несвободи — або в окупованому Криму, або вивезені в Росію. Більшість — це кримські татари, яких переслідують за сфабрикованими справами, де їх звинувачено у приналежності до "Хізб-ут Тахрір". 88 татар перебувають за ґратами», — повідомила Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи (КПГ).

Як раніше писав сайт «ЗМІ для змін», міжнародна ісламська політична організація «Хізб ут-Тахрір» називає своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн у ісламському халіфаті, але відкидає терористичні засоби досягнення цього. «Верховний суд Росії заборонив "Хізб ут-Тахрір" у 2003 році, занісши до списку з 15 об’єднань, названих "терористичними". В Україні організація діє без обмежень. Після окупації Криму російська влада стала використовувати участь у "Хізб ут-Тахрір" для тиску на кримських татар. Членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, а за публічні акції проти політичних репресій у Криму, системну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року», — цитувала Харківська правозахисна група «Кримську солідарність».

Ольга Скрипник додала, що захопленим громадянам України, журналістам і активістам, висувають звинувачення у шпигунстві, диверсіях. За її даними, щонайменше 16 людей утримують за ґратами, серед них — журналіст Владислав Єсипенко. У 2022 році він був засуджений окупаційним судом до шести років ув'язнення. Галина Довгопола, якій 67 років, за «держзраду» (при тому, що вона — громадянка України) була засуджена на 12 років ув'язнення.

«Це майже смертний вирок для неї», — зауважила Ольга Скрипник.

Окрім політичних переслідувань, поновилися на півострові переслідування за віру, зокрема, Росія переслідує свідків Єгови. Їх теж відправляють за ґрати. Як повідомила Ольга Скрипник, у 2022 році був черговий такий вирок — шість років реальної колонії просто за те, що люди мають такі погляди, таку віру.

У 2022 році Крим став не лише військовою базою, не лише місцем утримання політичних в'язнів, але і в'язницею для людей з новоокупованих територій.

«Росія вивозила людей із Запорізької та Херсонської областей до Криму. З березня їх розміщували в СІЗО №1, а з липня людей почали тримати в новому СІЗО, номер 2, його відкрила ФСБ саме для людей з новоокупованих територій. Там є журналісти, активісти, волонтери, є кілька іноземних громадян. Практика така, що людей за певними списками, які готувалися ще до 24 лютого, викрадали, піддавали жорстоким катуванням, тримали в місцях несвободи, а за декілька тижнів вивозили до СІЗО Сімферополя і на деяких відкривали кримінальні справи. Чому на деяких — тому що і досі є кілька людей, які перебувають у СІЗО в Криму, але на них не відкрито жодної справи», — розповіла Ольга Скрипник.

За її даними, у новому СІЗО №2 щонайменше 458 місць, і наприкінці 2022 року там утримували щонайменше 110 людей, вивезених із Херсонської та Запорізької областей.

«Після того, як їх перевозять у Крим, уже ФСБшники їх катують. Їх звинувачують у міжнародному тероризмі (якщо це волонтери, учасники АТО), у шпигунстві, хоча самі їх визнають громадянами України», — зазначила Ольга Скрипник.

Ірина Сєдова, дослідниця КПГ, вважає, що політика переслідувань на півострові стала більш жорсткою, окупанти вдаються до таких дій, до яких вони вдавалися ще на початку окупації.

«Викрадення, катування ми фіксуємо постійно. Сподіваємося, розголос і документування допоможуть цьому запобігти», — сказала вона.

За її інформацією, 15 кримських журналістів перебувають за ґратами. Декому вироки винесли у 2022 році.

«Серед них Владислав Єсипенко, якому дали 5 років і катували струмом, щоб вибити зізнання за злочини, яких він не скоював. Ірина Данилович отримала 7 років за те, що висвітлювала політично вмотивовані справи в судах проти інших кримчан», — сказала Ірина Сєдова.

За фальсифікованими звинуваченнями в тероризмі засудили кримськотатарських громадянських журналістів. Ісмет Ібрагімов отримав 19 років позбавлення волі, Азамат Еюпов — 17 років ув'язнення, по 13 років — Ернест Ібрагімов і Олег Федоров.

«Вони (росіяни — ред.) націлилися на тих активістів, яких не чіпали до повномасштабного вторгнення, бо боялися розголосу. Зараз їм усе одно на розголос, і тому вони почали тиснути на всіх, кого вважають журналістами, а тих, хто підтримує Україну, переслідують за найменший прояв патріотизму. Пересічних громадян переслідують за дописи в соцмережах, був випадок, коли людина прийшла на роботу, сказала щось хороше про Україну — а хтось написав донос, її оштрафували і судили», — розповіла Ірина Сєдова.

За її словами, діє у Криму і нова стаття — за начебто поширення фейків про російську армію.

«21 жовтня в Алушті до 2.5 року колонії суворого режиму засудили Олександра Тарапона за "фейк" про російську армію (повісив на воротах родича листівку з написом "Voенный преступник" — ред.). 16 листопада "Кіровський районний суд" у Криму засудив місцевого жителя до 5 місяців примусових робіт за проукраїнське повідомлення у месенджері», — розповіла Ірина Сєдова.

«Гасло "Слава Україні!" — це штраф 50 тис. рублів згідно з рішеннями окупаційних судів, пісня "Червона калина" — 15 діб арешту, адже цю пісню називають піснею націоналістів, бойовою піснею, гімн України — 13 діб арешту. Попри це, люди продовжують підтримку України», — додала Ольга Скрипник.

Вісім років окупації населення Криму активно готували до війни проти власної держави.

«За 16 призовних кампаній через збройні сили Росії пропустили до 40 тисяч жителів. Тих, хто не хотів служити, кримінально переслідували. Наразі є 429 таких кримінальних справ і ця кількість щороку зростала. І навіть відбуття покарання не звільняло від обов'язку служити», — розповів Володимир Чекригін, заступник голови правління КПГ. 

«Ці всі пункти, комісії так і продовжили працювати і в будь-який момент мобілізаційні кампанії можуть продовжитися. При цьому двічі на рік проходять призовні кампанії, чергова розпочнеться навесні, а також існує і база для подальшої мобілізації», — додала Ольга Скрипник.

Богдан Мельникович, юрист КПГ, розповів, що у 2022 році  масштаб явища внутрішньо переміщених осіб зріс, деякі кримчани вдруге перемістилися від агресії Росії. І попри спрощення процедури набуття статусу ВПО та збільшення виплат, проблеми також зросли.

«Уряд запровадив перевірку фактичного місця проживання ВПО. Якщо людини вдома немає, то вона має протягом 10 діб з'явитися до управління соцзахисту, інакше її виплати будуть скасовані. Такі перевірки проводяться в робочий час, очевидно, що людина або на роботі, або взагалі не зобов'язана постійно перебувати вдома», — наголосив він.

Також юрист КПГ зауважив на труднощах із виплатою пенсій людям із пропискою у Криму. 

Загалом представники КПГ роблять висновок, що саме загарбання Криму стало спусковим гачком для подальшої агресії Росії у 2022 році.

«Крим був початком агресії 2014 року, яка так і лишилася непокараною. І оскільки це дозволили тоді, то тепер бачимо повномасштабну війну. Тому Крим — це міжнародна відповідальність за те, що відбулося в 2014 році. Не можна загравати з такими лідерами, не можна дозволяти скоювати агресію. У 2014 дозволили — а тепер весь світ шукає танки, бо з'явилася це загроза всій Європі», — резюмувала Ольга Скрипник.

«Крим — це голка Кащея: як тільки вона буде зламана, то Росія не зможе чинити опір ЗСУ. Це символічне місце, після втрати його самі росіяни втратять віру в своє керівництво і в перемогу», — закінчив Володимир Чекригін.