Юристи: Новий порядок військового обліку свідчить про посилення контролю

Про таке розповіли опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи.

Зокрема, коментуючи затверджений постановою Кабміну 30 грудня 2022 року порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (ПВР), експерти робочої групи з мобілізації юридичної фірми Asters зазначили, що він покликаний підвищити рівень поінформованості військкоматів про місцезнаходження ПВР та уніфікувати їх військовий облік.

Водночас самі ПВР відповідно до нового порядку зобов'язані особисто у семиденний термін повідомити про зміну адреси їх місця проживання або інших персональних даних через відповідні центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи або через відповідні ТЦК (територіальний центр комплектування).

Як зазначають експерти, на підприємствах обов'язки щодо ведення персонального військового обліку мають виконувати працівники служби персоналу (HR), а за їх відсутності – особи, які уповноважені вести такий облік. Отже, HR або інші відповідальні особи фактично є контактними особами від підприємства, вони ведуть безпосередню комунікацію з ТЦК, яка, серед іншого, проявляється в повідомленні на вимогу ТЦК наявних на обліку ПВР про їх виклик та забезпечення їх своєчасного прибуття, подання до ТЦК на їх вимогу відомостей про наявні ПВР, а також постійне інформування ТЦК про ПВР, що порушують правила військового обліку.

Зокрема, у разі отримання розпоряджень від ТЦК про виклик ПВР керівник, серед іншого, зобов'язаний видати наказ про повідомлення ПВР, вручити ПВР повістку та проконтролювати прибуття ПВР до ТЦК.

"Зазначений механізм оповіщення ПВР не новий, проте поки що не користувався особливою популярністю в ТЦК. Тоді як оновлення цього інституту в новому порядку та його деталізація можуть свідчити про певний прояв інтересу до цього інструменту з боку військових та можливі перспективи його застосування в майбутньому", - наголосили в робочій групі Asters.

На думку юристів, текст нового порядку дає змогу припустити, що "бізнес може очікувати перевірок, покликаних звірити стан організації та ведення військового обліку ПВР на підприємствах".

Коментуючи порядок військового обліку СПД/ФОП та чоловіків, які не мають офіційного місця роботи, у робочій групі Asters зазначили, що "законодавство не передбачає такого обмеження щодо призову на військову службу як "непрацевлаштованість" чоловіка, а обліком непрацевлаштованих осіб опікуються Центри зайнятості.

Водночас підстави для отримання непрацевлаштованими особами відтермінування від призову є загальними, зокрема відтермінування від призову на строкову військову службу надається за рішенням ТЦК та СП за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти тощо.

Так само як і непрацевлаштовані підлягають призову в загальному порядку і СПД/ФОП.

"Загалом зміст нового порядку свідчить про посилення контролю за веденням військового обліку в Україні, що, на нашу думку, буде додатковим тригером для подання підприємствами своїх військовозобов'язаних працівників на бронювання за наявності аргументованих підстав", - вважають експерти Asters.

У свою чергу радник київського офісу фірми Baker McKenzie Мар'яна Марчук, коментуючи нововведення військового обліку ПВР, також зазначила, що новий порядок встановив широке коло обов'язків і для компаній, і для їх керівників особисто.

Зокрема, одним із таких обов'язків стає визначення працівника, на якого буде покладено обов'язки щодо ведення військового обліку. Так, для роботодавців, які мають менше ніж 500 ПВР, ці обов'язки покладаються на працівника служби персоналу, якому необхідно встановити за це доплату у розмірі 50% заробітної плати.

Водночас юристка зазначила, що перелік та обсяг документів із військового обліку, які мають складатися та представлятися роботодавцями до Центру комплектування, досить великий і роботодавці зобов'язані дотримуватись встановлених термінів їх подання.

Водночас Марчук називає "слабким місцем" нового порядку систему перевірок стану військового обліку на підприємствах та, зокрема, надто великий перелік структур, які уповноважені здійснювати такі перевірки.

"Можна припустити, що це лише невдале формулювання відповідних параграфів і задум був не таким. Однак у результаті чинного тексту порядку не встановлено чіткого розподілу повноважень на перевірки за колами суб'єктів і, відповідно, конкретного відповідального за забезпечення належного стану військового обліку у роботодавців (та інших) суб'єктів військового обліку) різних категорій. Навряд чи це можна вважати ефективним та сприятливим для бізнесу", - сказала вона.

Марчук також наголосила, що "для компаній, які не мають заброньованих працівників, передбачено якийсь захист: принаймні районний Центр комплектування зможе прийти лише раз за чотири роки".

"Але ж у більшості роботодавців (навіть не дуже великих) хоч один заброньований фахівець, найімовірніше, знайдеться", - наголосила юристка.

У свою чергу юристка юрфірми "Правовий Альянс" Анна Мінакова додала, що обов'язок ведення військового обліку покладено на роботодавців не вперше, тому для роботодавців, які чітко дотримувалися встановлених правил обліку, "новий порядок принесе лише декілька змін і додаткових обов'язків".

"А тим, хто чує про це вперше, доведеться розбиратися ще з однією системою ведення звітності, до того ж швидко - для всіх процедур встановлено конкретні терміни", - сказала вона.

За словами Мінакової, згідно з новим порядком, кардинальних змін не передбачено для самих військовозобов'язаних. Основними їхніми обов'язками були і залишаються прибуття до Центру комплектування для постановки на військовий облік, надання інформації про будь-які зміни в особистих даних, зняття з обліку.

Водночас, на її думку, щодо військовозобов'язаних "Кабмін покладається суто на їх чесноту та сумлінність у здійсненні ними всіх дій у контексті військового обліку, а для бізнесу ситуація протилежна".

Згідно з новим порядком, роботодавці не лише продовжать виконувати низку обов'язкових процедур, а й будуть також зобов'язані виконати низку нових.

Серед новацій, зокрема, процедура звіряння, що передбачає не лише щорічне затвердження даних працівників, а й поїздки представника роботодавця до Центру комплектування, запровадження планових перевірок ведення обліку і щорічно, і раз за чотири роки, залежно від наявності заброньованих та мобілізованих працівників.

Окрім того, загалом новий порядок розширює кількість необхідних документів, вимагаючи затвердження нових наказів, положень, списків, які раніше були не потрібні.

"Для кожної дії встановлено конкретні терміни, починаючи вже з 25 січня, тож приведення всієї звітності у відповідність до порядку має стати пріоритетом для бізнесу найближчим часом", - констатує Мінакова.

Коментуючи відповідальність, передбачену за порушення нового порядку, вона зазначила, що військовозобов'язані будуть відповідальні саме за порушення правил військового обліку, а керівництво роботодавця – вже за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для роботодавців штрафи становитимуть від 3 400 грн до 8 500 грн.

Адміністративні штрафи для військовозобов'язаних варіюватимуться від 510 грн до 1 700 грн, а кримінальна відповідальність можлива і у вигляді штрафу у розмірі від 5 100 грн до 8 500 грн, так і виправних робіт терміном до одного року.

Водночас рішення про залучення до адмінвідповідальності ухвалюватимуть самі Центри комплектування. До осіб, які ухиляються від призову на військову службу, може бути застосовано позбавлення волі на термін від трьох до п'яти років. Якщо ж така особа використовувала підроблений документ для ухилення від мобілізації, такі дії можуть бути додатково кваліфіковані в межах Кримінального кодексу України.

"У сьогоднішніх реаліях цілком зрозуміла необхідність ведення військового обліку та отримання державою точної інформації про військовозобов'язаних. Водночас обов'язки, що покладаються новим порядком на роботодавців, не тільки адміністративно ускладнюють і так непросте становище бізнесу, а й можуть частково перекреслити досягнення останніх років щодо збільшення показників офіційного працевлаштування громадян. Часто роботодавці не хочуть бути посередниками між Центрами комплектування та працівниками. Так, можна спрогнозувати нову хвилю виплат "чорної" зарплати та неоформлення працівників, зокрема чоловіків", - вважає юрист.

У свою чергу адвокат, арбітражний керуючий юрфірми "Ілляшев та Партнери" Олександр Камша стверджує, що питання військового обліку тісно пов'язані з низкою інших, зокрема з питаннями працевлаштування осіб та організації військового обліку роботодавцями.

При цьому на роботодавців покладаються обов'язки щодо доведення до ПВР правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу, а також проведення відповідної роз'яснювальної роботи.

Порядок також передбачає обов'язок роботодавця вручити ПВР повістки про явку на виклик до Центру комплектування, "але лише за наявності належним чином оформленого розпорядження від Центру комплектування".

Коментуючи відповідальність за порушення, юрист зазначив, що "роботодавці мають значний обсяг обов'язків щодо військового обліку військовозобов'язаних працівників".

"Для мінімізації ймовірних наслідків та притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб керівникам підприємств слід завчасно впорядкувати та дотримуватись вимог законодавства України в частині військового обліку", - резюмував він.