Звільнення "леопардів", винищувачі та реакція Путіна: інтерв'ю з очільницею оборонного комітету Бундестагу

У середу, 25 січня, Німеччина нарешті розблокувала постачання Україні своїх танків Leopard і дала дозвіл третім країнам на їхній реекспорт.

Хоча ще у вівторок, 24 січня, всі вже знали, що офіційний Берлін ухвалив це рішення після згоди Білого дому на надання Україні й своїх бойових танків Abrams. 

Така синхронна згода Берліна й Вашингтона не може бути просто співпадінням. А отже, попри спростування урядом ФРН, Німеччина таки поставила ультиматум: надаємо наші танки лише у зв'язці з американськими. Вже зараз відомо, що з Європи вже за кілька місяців Україна зможе отримати від 80 до 100 німецьких "леопардів". 

Чому Німеччина так довго тягнула з цим рішенням? Коли буде авіація? Чи застосує Путін ядерну зброю? Та чи зрештою стане Україна членом НАТО? Про це ТСН.ua розпитав у керівниці оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерман. 

- Події минулого тижня, так чи інакше, розгорталися навколо постачання Україні німецьких танків Leopard. І з боку Німеччини ми чули багато суперечливих заяв. Але нарешті офіційний Берлін не лише дозволив третім країнам надати Україні німецькі танки, але й сам здійснить таку поставку. Що змінилося?

- Я не можу сказати вам, що саме змусило канцлера Шольца змінити свою думку. Я просто рада, що він нарешті визначився і вирішив, що Німеччина не лише постачатиме Україні танки Leopard 2, але й що уряд більше не блокуватиме реекспорт бойових танків німецького виробництва нашими союзниками, наприклад Польщею.

- Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба натякнув, що наступними будуть винищувачі F-16. Ви в це вірите?

- Я вважаю, що ми маємо зосередитися на поточних питаннях, бо ми вже втратили дорогоцінний час. Я сподіваюся, що ми поставимо Україні танки Leopard 2 радше швидше, ніж пізніше. Але важливо пам’ятати, що поставити Україні лише танки недостатньо. Є цілий ланцюжок поставок, про який ми маємо пам’ятати. Якщо танк ламається і потребує ремонту, наявність запасних частин і кваліфікованого персоналу є надзвичайно важливою. Ми маємо побудувати цілу інфраструктуру навколо танків, щоб вони мали очікуваний ефект.

- Як ви в цілому оцінюєте результати восьмого "Рамштайну"? Бо із заяв міністра оборони Ллойда Остіна і голови Об’єднаного комітету начальників штабів США Марка Міллі мені здається, що насправді Україну готують до оборонної, а не контрнаступальної операції.

- Особисто я вважаю, що за винятком відкладеного рішення щодо постачання Україні танків Leopard-2, насправді це була дуже успішна зустріч. Союзники пообіцяли велику кількість іншої зброї. Наприклад, Німеччина поставить більше танків Gepard. Німеччина зробила багато, щоб підтримати Україну в її зусиллях відбити російських загарбників – і робитиме це надалі. Знаєте, це питання комунікації. У підсумку, це був хороший день для України. Однак, у центрі уваги після цього був здебільшого глухий кут у постачанні танків Leopard 2 в Україну.

- Ви праві. Але те, що було озвучено публічно, наприклад, українська розвідка заявляла, що Росія хоче збільшити чисельність своєї армії до 2 млн солдатів. І мені здається, що Путін не розуміє, що він програє цю війну. На мою думку, він навіть вірить, що може виграти. Що зараз відбувається з Росією і Путіним особисто?

- Якби Путін наказав своїм солдатам відступати, війна б закінчилася негайно. Але я не думаю, що ми побачимо, що це станеться найближчим часом. Отже, вільний світ готовий стояти з Україною стільки, скільки потрібно, щоб відштовхнути росіян назад. При цьому українська доля вирішуватиметься не у Вашингтоні, Парижі чи Берліні. Зрештою, український народ повинен сам вирішити, чи хоче він продовжувати боротьбу, чи вже настав час для переговорів про мирну угоду. Це їхню країну Путін хоче знищити.

- Як ви вважаєте, російські ядерні загрози реальні, чи це просто шантаж?

- Я вважаю, що ми повинні маємо дуже серйозно ставитися до слів і дій Путіна. Але, в той же час, ми не повинні                 боятися. Страх – поганий порадник. Якщо люди бояться, вони зазвичай не мислять чітко, ухвалюючи в підсумку неправильні рішення. На це й розраховує Путін. Він хоче збити нас з пантелику. Ми не повинні цього допустити.

- Чи вірите ви, що Україна зможе виграти цю війну у 2023 році? Від чого це залежить? І членство України в ЄС і НАТО. Знову ж таки, від чого це залежить? Чи може Україна отримати, наприклад, ПДЧ на Вільнюському саміті НАТО? Чи це реальний сценарій з вашої точки зору? Або це питання буде обговорюватися лише після закінчення війни?

- Дискусія ще триває. Звісно, є певні критерії, яким країни мають відповідати, щоб мати право на членство в ЄС. Але я думаю, що є хороші шанси, що врешті-решт Україна стане членом ЄС, цього дуже успішного мирного проєкту.

Ця війна в кінцевому рахунку закінчиться, і ми маємо думати про майбутнє. Я не можу вам точно сказати, чи стане Україна членом НАТО, але я можу вам сказати, що вільний світ завжди буде з Україною перед обличчям російської агресії. Українці борються за своє право жити в мирі та свободі від гніту – і вони борються за наше право жити в мирі та вільно від гніту також.