ХТО ЗДАВАВ ХАРКІВ РОСІЯНАМ? або ЯК ДИЗЕРТИРИ СТАЮТЬ ПАТРІОТАМИ

КАДР НАУМОВА

Джерела говорять, що стрімка кар’єра Дудіна в СБУ Харківщини почалася у 2020-му завдяки лобіюванню Андрія Наумова – ексгенерала Служби, а нині – фігуранта справ ДБР і біглого корупціонера, якого правоохоронці схопили на кордоні між Сербією та Північною Македонією. Нагадаємо, Наумов мав настільки щільні зв’язки з контрабандистом Олександром Акстом, що їх навіть затримали в одному автомобілі.

Цілком можливо, що Наумов взяв Дудіна під свій патронат, щоб спільно кришувати контрабанду у прикордонному регіоні. Адже до цього особливими досягненнями Роман ніколи не відзначався: служив в армії (де, як свідчить особова справа, вимагав гроші з солдатів і був позбавлений личок сержанта), а вищу освіту отримав уже після того, як влаштувався в СБУ. Жодних керівних посад йому не довіряли, але до підполковника дослужився.

Зате у своїх інтерв’ю Дудін любив нагнати пафосу і розповідав, що «з 2015 до 2017 року керував підрозділом, який займався розкриттям резонансних терористичних актів по всьому південному сходу». Хоча насправді цей підрозділ очолювала інша людина, а Дудін ніколи не мав справи із розслідуванням терактів – за свідченням колег, йому довіряли хіба що паперову роботу. Та й ту він виконував не досить вдало.

Апогей його «геройств» - це коли у 2017 році він випадково потрапив у зону АТО, то… за 500 доларів наліво продав волонтерський  автомобіль.

А всі «трофеї» Дудіна – це хіба що щука і судак. Бо у своїх інтерв’ю він більше любив розповідати про любов до риболовлі. Кажуть, навіть змушував підлеглих скидатись йому грошима на дорогий катер (на фото).

Крім того – фанатів від  ВДВ («воздушно-десантные войска» російською). Останнє, до речі, дозволило йому мати контакти з багатьма військовими рф – як із ВДВ, так і з ФСБ.

Тож ввезення з росії на Харківщину тютюнових виробів (яке у рф якраз і контролюють їхні спецслужби) приносило гарні заробітки. Як і нелегальні пункти реалізації контрабандного палива, крадіжка газового конденсату з продуктопроводу «Андріївка-Селещина» у Красноградському районі…

Читаєш наразі матеріали внутрішнього розслідування і прямо дивуєшся бізнесовій жилці цього чоловіка. Цитуємо частину документів:

• «Харківобленерго» (25 тис. дол. щомісячно)
• Нафтопереробні заводи Мерефа, Васищеве, Богодухів (5 тис. дол./міс з кожного)
• Спиртзаводи Караванський, Артемівський, Люботинський, Прайм, Бікорм (5 тис. дол./міс з кожного заводу)
• Оформлення нерухомості на підставних осіб під виглядом отримання квартир для співробітників СБУ.

Коротше кажучи, місць, де можна було заробити, в області чимало – нафтопереробні та спиртзаводи, легалізація іноземців, незаконне добування піску… З кожного бізнесу Дудін мав щомісячну плату. І вже скоро почувався таким собі місцевим царьком, якого кришував із Києва сам екскерівник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ (а нині втікач)  Наумов.

ХАРКІВ ДО ВІЙНИ

На фоні цього почуття всевладності керівник Харківського обласного СБУ щедро роздавав коментарі у ЗМІ. За місяць до вторгнення Дудін обіцяв «сюрпризи» загарбникам, рекомендував їм купувати пластикові пакети, а буквально напередодні переконував, що в області повністю сформоване військове керівництво, заміновані потенційні підходи ворога, а Харків має 2 пояси оборони. Фактично – займався самопіаром.

Але деякі заяви Дудіна можна розцінити і як пряме підігрування ворогу. Наприклад, в інтерв'ю перед війною він публічно розказував, що 17 тисяч військових готові обороняти Харківщину. Тобто відкрито (!) розповів росіянам про наш потенціал.

Місцеві патріоти вже тоді запідозрили його у сприянні проросійським політикам – мовляв, керівник СБУ засідає у президіях ветеранських організацій поруч із «ручним ветераном сепаратиста Мураєва, який кришує у місті наркоаптеки і вирубку лісу».

Навіть мали намір просити керівництво СБУ провести службову перевірку компетентності Дудіна. Та й взагалі – його здатності протидіяти російським агентам і шпигунам у прикордонному регіоні, як це мала би робити спецслужба.

Але вже вранці 24 лютого «з двома лініями оборони» щось пішло не так. І те, що Харків дивом не повторив долю Херсону, – аж ніяк не заслуга Дудіна.

СПРОБА ЗДАТИ МІСТО

У перший же день вторгнення Дудін у супроводі озброєних людей у прямому сенсі слова «вломився» до кабінету голови Харківської облдержадміністрації та просто… звинуватив керівництво області у самоусуненні й зраді. Навіть «призначив» свого заступника на посаду «тво голови ХОДА». Хоча такі кадрові рішення – це виключна прерогатива Президента. Однак Дудіна це не зупинило: на пару зі своїм протеже вони провели селектор, а Терехова і Синєгубова взагалі намагалися вивезти у невідомому напрямку.

Просто самодурство чи реальна спроба залишити стратегічну область без керівників під час російського наступу? Питання відкрите. Але у мера Харкова своя думка з цього приводу.

«Це було зроблено цілеспрямовано, щоб обезголовити місто і, відповідно, щоб не було спротиву. Це ж організував ніхто інший, як Дудін. Коли це все не вдалося, він покинув місто, а я лишався у місті», – такі свідчення щодо тих подій зараз дає Терехов правоохоронцям.

Той безлад зупинив лише дзвінок Президенту і його втручання.

Як бачимо, Дудін доклався до того, щоб розхитати ситуацію зсередини, захопивши владу у свої руки. Хтозна – можливо, щоб передати її окупантам, як тільки вони зайдуть у місто?

КУДИ ЗНИК ДУДІН?

Приблизно такий же хаос того ранку панував і в Управлінні СБУ. Тут відбувалася неконтрольована роздача зброї всім, хто забажає. Саме цей факт сьогодні Дудін наводить, як найбільший доказ свого патріотизму. Мовляв, завдяки роздачі зброї вдалося втримати Харків.

Але в той же день цей «захисник» дав команду своїм підлеглим залишити територію Харківської області… Тобто зброю роздали, а самі – тікати?

25 лютого і самого Дудіна в місті вже не було. Він поїхав до мами на Волинь. Хоча сам каже, що до Києва – нібито «охороняв Урядовий квартал».  Запевняє, що така вказівка надійшла йому згори, але жодних доказів цьому не існує. Навіть у хаосі перших днів війни подібна дислокація виглядає дуже дивно: відкликати керівника спецслужби з прифронтового регіону, коли по Харкову вже їздять російські танки, яких зупиняє тероборона…

Але «патріот» Дудін без роздумів кидає напризволяще весь особовий склад СБУ.  Управління, зброя, боєкомплект, техніка, автотранспорт залишаються відкриті, без охорони. В будівлі СБУ збираються випадкові люди: хтось із них справді прийшов захищати своє місто, а хтось – просто хоче отримати автомат.

У ці перші дні в результаті безконтрольності з Управління СБУ невідомі люди винесли майже всю зброю та боєкомплект. Зброя зникла навіть зі складу речових доказів! І де вона зараз – невідомо. Отже ці кримінальні справи, які відкривало Управління, можна вважати «успішно злитими»?

РЕКЕТ І ВІДЖИМ БІЗНЕСУ

За лічені дні ця зброя з’явилася на вулицях Харкова… тільки не проти армії рф, а для рекету місцевих… З її допомогою криміналітет у лютому-березні «віджимав» у бізнесу автівки під виглядом мобілізаційних потреб і грабував автосалони. Джерела у Харкові кажуть, що все це відбувалося під кришуванням нашого персонажа.

Забігаючи наперед, скажу, що навіть після звільнення Дудіна мешканці області ще кілька місяців відчували на собі результати його «патріотизму».

Так, у червні, коли УСБУ Харківщини вже отримало нового очільника, було викрито групу із 70 осіб (серед яких – і раніше судимі за вбивства), які створили незаконне воєнізоване формування. Його учасники мали купу незареєстрованої зброї та боєприпасів. На їхньому рахунку – щонайменше десяток злочинів.

Вони перевдягалися у військову форму і займалися розбоєм: крали елітні позашляховики, гроші, електроніку та побутову техніку. Тобто не гірше, ніж росіяни, обчищали будинки в «сірій зоні», покинуті власниками.

У вересні четверо грабіжників були затримані на гарячому, а ще двоє – за місцем зберігання зброї. Не важко здогадатися, що серед їхнього арсеналу виявився АКМ з глушником і патронами, який стоїть на балансі УСБУ в Харківській області…

До речі, коли на початку березня Дудін таки повернувся до міста, то знову розгорнув бурхливий піар. Не забував розказувати ЗМІ, як він «миттєво» вивіз секретні документи і техніку.

На той час росіяни систематично розстрілювали Харків ракетами і «градами» з окупованих Циркунів, а керівник СБУ навіть у таких умовах встигав заробляти.

Так, подейкують, що саме з дозволу Дудіна відбувалося розграбування автосалонів, а людей на блокпостах «трусили» і забирали гроші. У Харкові знають і конкретні прізвища жертв…

Дудін також допомагав з вивезенням з окупованої Вовчанської ОТГ місцевих кримінальників братів «Чижів». Зробити це без перешкод можна було через процедуру евакуації. За кожного брата Роман мав отримати по 150 тис. доларів США. Скільки грошей він отримав по факту – невідомо. Адже на момент звільнення Харківщини лінію розмежування встиг перетнути тільки один із «Чижів».

РОСІЙСЬКІ АГЕНТИ ПІД ДАХОМ ДУДІНА

На щастя, наприкінці травня у Харків приїхав Президент і розставив крапки над «і», звільнивши цього персонажа. Аргумент – залізобетонний: Дудін «не працював на захист міста з перших днів повномасштабної війни, а думав лише про себе особисто».

Але згодом виявилося, що не тільки про особисте піклувався пан підполковник… Вже за лічені тижні СБУ встановила, що за вказівкою Дудіна на службу в Управління ще в квітні прийшов такий собі громадянин Потапенко. Він збирав внутрішню інформацію про дислокацію ЗСУ, наступальні плани, контррозвідувальну роботу і… передавав її російським спецслужбам. Словом, Дудін дуже допоміг ГРУ рф з розвідданими.

Одним із завдань Потапенка була підготовка ракетного удару по будівлі СБУ в Харкові, коли там мала відбуватися нарада командирів військових частин. Але Потапенка вчасно затримали за звинуваченням у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Йому загрожує 15 років позбавлення волі. Ще одному російському агенту підозру оголосили заочно, бо втік у Молдову.

Таким чином, протеже Дудіна виявився російським шпигуном. Але чи згадує колишній керівник УСБУ про якогось Потапенка чи свою тісну «співпрацю» з криміналітетом? Бо ж вони ніяк не вписуються в обрану ним стратегію захисту.

До речі, схожа ситуація була і з іншим «цінним кадром». Ще у 2018 році Дудін пролобіював переведення на посаду начальника відділу в Харківському СБУ такого собі Олексія Могуренка. А дружина Олексія без жодних перевірок стала працювати в одному військоматів міста (між іншим, із третьою формою допуску).

Ця пара – вихідці з Криму, мають там родичів і нерухомість. А, працюючи в СБУ, вони постійно каталися в Крим (і це підтверджено різними документами).

Більш того, у дружини Могуренка виявили російський паспорт! Її навіть відправили на поліграф, однак після втручання Дудіна цю справу зам’яли.

Сам Могуренко потім пішов на підвищення – першим заступником начальника СБУ в Дніпропетровській області. Де згодом був  публічний скандал, коли один з оперів… повісився через корупційний тиск свого начальника.

Та Могуренко працював далі. А потім, після звільнення зі Служби, Дудін допоміг йому влаштуватись в Тероборону Дніпропетровщини, де він «захищає країну» і зараз. От тільки залишається відкритим питання, чи не зливає тепер росіянам інформацію про стратегічні об’єкти регіону…   

ЩО ВИРІШИТЬ СУД?

Звісно, про все це не напишеш у листі Джо Байдену, коли хочеш зробити вигляд, що ти – політв’язень.

Тож сьогодні Дудін обрав класику захисту: звинувачує всіх довкола у зраді, звертається до світових лідерів, скаржиться генпрокурору, намагається закосити в лікарню.

Та попри весь піар, який він продукує із СІЗО, справжній патріот і офіцер «*башив» би росіян з усіх сил, а не тікав з міста, коли на горизонті з’явилися ворожі танки.

Зважаючи на такий бекграунд і «послужний список»,  Дудіну навряд чи треба розраховувати на звільнення з-під варти під заставу. Якщо суд прийме таке рішення, то воно буде не просто дивним, а стане насмішкою над справжніми патріотами. Маніпуляції фактами та всі піар-активності не повинні впливати на рішення суду. Харківщина занадто болісно розплачується за державну зраду тих, хто мав її захищати, а суспільство чекає на справедливі вироки.

Юрій Андросов