Віцеголова Єврокомісії пропонує створити «Радіо Вільна Росія»

Новий медіапроєкт має допомогти незалежним російським ЗМІ закордоном створювати матеріали для росіян, обходячи кремлівську цензуру.

Віцепрезидентка Єврокомісії Вєра Йоурова пропонує створити європейський медіапроєкт, за допомогою якого незалежні російські ЗМІ та журналісти могли б створювати матеріали для російської авдиторії без цензури з боку Кремля. Новий проєкт означає не створення абсолютно нової радіостанції, а радше платформи для підтримки російських медіа, які опинились у вигнанні.

Про це вона заявила під час виступу в Міністерстві закордонних справ Естонії у Таллінні, передають «Радіо Свобода» та The Guardian.

«Я хочу запустити проєкт "Радіо Вільна Росія"», – сказала Йоурова. Вона згадала про своє дитинство в комуністичній Чехословаччині, як її батьки збиралися біля радіо, щоб послухати «Радіо Вільна Європа»/«Радіо Свобода» чи «Голос Америки». Обидві станції створили Сполучені Штати на початку 1950-х років для протидії радянській пропаганді та подання непідцензурних новин під час холодної війни.

Віцеголова Єврокомісії, відповідальна за цінності та прозорість, вважає, що ЄС має такий же моральний обов’язок підтримувати демократичні ідеали в Росії. «Ми не повинні покидати російське суспільство напризволяще... незалежно від того, наскільки мало чи багато людей там хочуть чути справжні новини, а не кремлівську пропаганду», — сказала вона.

«Я знаю, що є голоси, особливо зараз, які кажуть, що ми повинні відмовитися від усіх росіян. Вони підтримують Кремль, це їхній вибір. Але я відкидаю цей аргумент. Не тому, що я знавець російського суспільства, а тому, що я чула цей аргумент раніше. Це те, що говорили про країни Центральної та Східної Європи під час холодної війни. Ми були частиною ціни, яку довелося заплатити за так звану «стабільність». Але були й такі, що не відмовилися від нас», – заявила Йоурова.

За її словами, новий проєкт означав би не створення абсолютно нової радіостанції, а радше платформи для підтримки російських медіа, які опинились у вигнанні, щоб «вони могли створювати більше контенту та поширювати його ширше без будь-якого редакторського втручання».

Те, що багато незалежних журналістів були витиснуті з Росії після її вторгнення в Україну і кілька видань, таких як «Новая газета», тепер працюють в ЄС, надає для такого проєкту «унікальну можливість», каже Йоурова.

«Нам потрібно створити умови для того, щоб вони працювали та розповідали про події в ЄС, які вони бачать і відчувають, своїй російській аудиторії. Це не лише моральний обов’язок, це в наших власних інтересах», — вважає Йоурова.

(ДОПОВНЕНО) «Детектор медіа» звернувся з запитом до Вєри Йоурової та представників Єврокомісії щодо деталей нового медіапроєкту, формату його співпраці з еміграційними російськими ЗМІ, можливих джерел фінансування та редакційної політики.

У відповідь пресслужба Єврокомісії пояснила, що ідея проєкту полягає в тому, щоб «розробити скоординовану стратегію, яка об’єднає незалежні медіа, які надають контент російською мовою, та надасть технічну підтримку для охоплення людей у Росії».

«Загалом додаткова вартість від підтримки з боку ЄС полягала б у тому, щоб надати проєкту такого масштабу та синергії, які полегшили б росіянам пошук інформації своєю мовою», — кажуть у Єврокомісії.

У пресслужбі додали, що робота з даного питання триває.

Нагадаємо, після російського повномасштабного вторгнення до України у 2022 році низка російських незалежних ЗМІ вимушено пикинули країну та відкрили свої редакції у країнах ЄС, зокрема у Латвії.

Нещодавно, 27 січня, одне з них — онлайн-видання «Медуза» — генпрокуратура Росії оголосила «небажаною організацією». Ще 2021 року Мін'юст РФ включив видання «Медуза» в реєстр «ЗМІ – іноземних агентів» і воно опинилося на межі закриття. З 2022 року редакція «Медузи» працює у Латвії.

Загалом з кінця 2020 року в реєстр ЗМІ – «іноземних агентів» внесли сім недержавних видань і 25 осіб, більшість з яких були журналістами.

Інше незалежне російське медіа телеканал «Дождь» припинив мовлення в Росії у березні 2022 року, однак з липня канал почав мовлення в інтернеті та кабельних мережах вже з Латвії.

Утім, 6 грудня «Дождь» позбавили ліцензії на мовлення в Латвії після двох попереджень. Спочатку канал позначив Крим «частиною» Росії та назвав російську армію «нашою». Потім ведучий Олексій Коростельов в ефірі висловив сподівання, що редакції телеканалу вдалося допомогти багатьом російським військовим на фронті. Після цього Коростельова звільнили з каналу і йому заборонили в'їзд до Латвії.

Проти ануляції ліцензії телеканалу виступилипонад 60 російськомовних ЗМІ, зареєстрованих чи розташованих у Латвії, а також організація «Репортери без кордонів». Там вважають, що це рішення негідне європейської країни, яка захищає свободу преси, і наполягають, що латвійський регулятор повинен пояснити свої мотиви.

Українські медійники натомість підтримали рішення Латвії щодо позбавлення ліцензії телеканалу «Дождь».

В Україні «Дождь» заборонений з 2017 року — тоді Національна рада з питань телебачення і радіомовлення виключила його з переліку дозволених для ретрансляції іноземних каналів через демонстрації мапи з Кримом, позначеним як частина Росії.

22 грудня телеканал «Дождь» отримав ліцензію на мовлення в ЄС у Нідерландах.

«Детектор медіа» писав, як «Дождь» відтворює наративи російської пропаганди і вчить своїх глядачів жаліти мобілізованих. Докладніший аналіз ситуації з «Дождем» читайте в матеріалі Отара Довженка.

Про те, чи транслює «Медуза» наративи російської пропаганди і як видання доносить своїй авдиторії ті самі фейки та маніпуляції, що й російські державні медіа, лише в менш трешовій подачі, читайте у матеріалі Наталі Стеблини.