ISW: Війська рф скористалися затримками постачання зброї Україні

Про це ідеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Водночас, зазначають аналітики, повільний дозвіл та прибуття допомоги були не єдиними факторами, які обмежували здатність України продовжувати великомасштабні контрнаступальні операції. Фактори, властиві українським військовим та українським політичним рішенням, також сприяли затримці контрнаступів.

"Але Україна не має значної вітчизняної військової промисловості, до якої можна було б звернутися за відсутності підтримки Заходу. Нерішучість Заходу щодо постачання зброї у військовий час недостатньо враховувала передбачувану потребу перевести Україну з радянських систем на західні, щойно Захід взяв на себе зобов'язання допомогти Україні відбити вторгнення росії у 2022 році", - наголошується у звіті.

Грамотна схема контрнаступальної кампанії, зазначають аналітики, передбачає якнайшвидше припинення наступу противника, швидкий початок рішучих контрнаступів після кульмінації наступу противника з метою використання дезорганізованості й непідготовленості противника до подальших великих операцій, а потім продовження контрнаступальних операцій з якомога коротшими паузами між ними, щоб перешкодити противнику перегрупувати свої сили та повернути собі ініціативу.

"Багато чинників сприяють тому, що більшість збройних сил не відповідають цьому ідеальному стандарту, й українські військові зіткнулися з безліччю внутрішніх проблем. Проте зброя та припаси завжди відіграють центральну роль у плануванні та проведенні надійних кампаній. Україна не мала серйозної оборонної промисловості перед вступом у війну, і тому вона майже повністю залежала від своїх західних покровителів у забезпеченні технікою, необхідною їй для зупинення початкового російського наступу, а потім, ще більшою мірою, для ініціювання та підтримки контрнаступів. Отже, моделі західної допомоги сильно вплинули на здатність України розробляти та здійснювати розумні плани кампанії", - зазначається у звіті.

Якби мета Заходу полягала в тому, щоб скоротити війну, прискоривши визволення Україною окупованих територій, оцінка того, що запаси зброї радянських часів, що зберігаються у дружніх держав, виснажуються, мала б викликати фундаментальні зміни у наданні західної допомоги, починаючи з червня 2022 року.

"Західна коаліція не має можливості виробляти російську зброю або боєприпаси у великих масштабах, тому вичерпання запасів цих систем часів холодної війни ясно свідчило про те, що Заходу доведеться перевести Україну на повну залежність від західних систем, щоб Україна могла мати якусь військову міць загалом у майбутньому, не кажучи вже про підтримку збереження здатності України вести затяжну війну проти росії, тому Захід мав почати створювати умови для переведення України на використання західних озброєнь, включаючи танки, артилерію та авіацію, до початку літа 2022 року та до прогнозованої кульмінації російських наступальних операцій", - вважають аналітики.

Якби Захід почав постачати Україні обладнання, необхідне для тривалих контрнаступальних операцій, коли російські наступи досягли кульмінації, Україна могла б розпочати свої контрнаступальні операції раніше, ніж восени 2022 року. Крім того, якби Захід розпочав роботу з повного переведення України на західні системи, коли необхідність у цьому стала очевидною влітку 2022 року, можна було б створити умови, які давали б змогу Україні продовжити контрнаступальні операції після Херсону і тим самим позбавити росіян можливості перегрупувати свої сили та спробувати повернути собі ініціативу.

"Затримки Заходу з наданням Україні матеріальних засобів, необхідних для контрнаступальних операцій, навпаки, мали лавиноподібний вплив на здатність України проводити і підтримувати контрнаступи. Не зумівши почати ставити умови для відправлення Україні бронетехніки в травні-червні, коли необхідність стала очевидною, Захід все ж таки не був готовий зробити це, коли розпочався український контрнаступ. У такий спосіб українці не мали жодних гарантій того, що вони отримають заміну для систем озброєння, втрачених чи пошкоджених під час нового контрнаступу, і тому, ймовірно, вони стали більш обережними в ухваленні рішень про початок і продовження контрнаступів після звільнення західної частини Херсонської області", - вважають аналітики.

Нездатність взяти на себе зобов'язання надати матеріальну частину для контрнаступу у великих масштабах після завершення херсонського контрнаступу сприяла затримкам із початком будь-яких подальших контрнаступів. Наслідки цієї невдачі та обережність, яку вона, ймовірно, спричинила в українських лідерів, можуть допомогти пояснити той факт, що українські офіційні особи регулярно заявляли, що мають намір продовжувати контрнаступ взимку 2022-го та 2023 років, тоді як деякі західні офіційні особи натомість заявляли, що очікують затишшя і тому не бачили жодної терміновості у наданні додаткових матеріалів. У будь-якому разі, українські сили не розпочали нового великомасштабного контрнаступу після виведення російських військ із західного берега Херсонської області у середині листопада.

Війська рф скористалися цими затримками та невдачами, щоб скористатися вікнами вразливості, зумовленими їх власними поразками та некомпетентністю, мобілізувавши людські ресурси і техніку та почавши раціоналізувати свої сили. Нездатність України організувати наступний контрнаступ у листопаді після відходу росіян із західної частини Херсонської області дала росії час і простір для стабілізації своїх позицій і тиску на Україну, на що Київ мав відповісти.

"Багато чинників, без сумніву, сприяли тому, що Україна не змогла продовжити контрнаступальні операції після Херсону, але нездатність Заходу надати необхідну техніку була, безумовно, ключовою. Отже, ця невдача дала змогу росіянам частково повернути собі ініціативу у війні й зайняти оборонні позиції, які створюють набагато складніше завдання для наступного контрнаступу, ніж росіяни могли створити у листопаді-грудні", - наголошують аналітики.

Отже, постійні затримки з постачанням західної військової техніки, коли стало очевидним, що вона потрібна чи скоро знадобиться, сприяли затягуванню конфлікту. Нещодавні зобов'язання Заходу щодо надання Україні танків та бронетранспортерів, необхідних їй для подальших контрнаступальних операцій, важливі, але затримки з виконанням цих зобов'язань можуть коштувати Україні можливості для контрнаступу цієї зими. російські сили, ймовірно, готуються розпочати власний наступ у Луганській області та посилюють свої дії в районі Бахмуту. Водночас Україна все ще може розпочати давно запланований контрнаступ цієї зими, що могло дещо пом'якшити наслідки зволікань Заходу з наданням необхідної допомоги. Однак затримка з початком цього контрнаступу досі дала змогу росіянам поставити умови, які зроблять його більш важким та дорогим. Затримка також дала змогу росії створити умови для свого наступу, що значно ускладнило план української кампанії.

"Якщо Україна ще не має техніки, необхідної для початку контрнаступу, то їй, можливо, доведеться очікувати багато тижнів, доки західні танки не прибудуть у кількості, достатній для підтримки відновлення зусиль. Затримку, ймовірно, буде продовжено через погодні умови. І росіянам, і українцям доведеться враховувати сезон весняного бездоріжжя, який, найімовірінше, припаде на березень і квітень, що ускладнить, якщо не унеможливить, швидкий механізований контрнаступ. Україні, можливо, доведеться почекати до кінця весни або початку літа, перш ніж відновити свої великомасштабні зусилля зі звільнення стратегічно важливої території. Поточні російські наступи можуть призвести до більшого успіху до цього", - зазначається у звіті.

Наголошується також, що Заходу необхідно уникати помилкового висновку про те, що майбутні українські контрнаступи неможливі, виходячи з часових рамок, зумовлених власними затримками Заходу у наданні необхідних матеріальних та метеорологічних умов.

"Поточні й заплановані російські наступи, найімовірінше, завершаться без досягнення вирішального оперативного успіху й у такий спосіб цілком можуть створити сприятливі умови для українських контрнаступів, особливо після того як Україна отримає західні танки. ISW продовжує вважати, що Україна може звільнити критичну територію за нинішнього та обіцяного рівня підтримки Заходу, і що це є питанням життєво важливих національних інтересів Сполучених Штатів та їх західних партнерів, щоб Україна зробила це", - підсумовують аналітики.