Армії відновлення: як безробітних залучають до відбудови Харківщини після окупації

Вже ранком на подвір’ї школи в селі Клугино-Башкирівка чути стукіт молотків, кілька чоловіків працюють на руїнах місцевого ліцею – сортують цеглу, вцілілу складають до купи – ще знадобиться для відбудови навчального закладу. Російська армія зруйнувала ліцей у липні – з десяти випущених тоді ракет, дві влучили в навчальний заклад.

Олег з Чугуєва, працює на розборі завалів вже кілька днів, знаходив в руїнах дитячі щоденники, зошити – боляче, каже, адже тут вчилися чотири сотні дітей, і раптом, через божевільного сусіда все закінчилося.

– Куди так можна стріляти, щоб в школу влучити? І це ж не перша школа! В Чугуєві також зруйнована, також двічі стріляли. Б’ють по школам, університетам, навіщо?, – розповідає Олег Фартахов.

Олег один із робітників так званої Армії відновлення – це ті, хто працює над відбудовою країни в той час, коли ЗСУ виборюють незалежність. Сюди запрошують чоловіків та жінок, які втратили роботу і стоять на обліку в Центрі зайнятості. Олег розповідає як втрата роботи стала ще одним потрясінням під час війни.

 – Два місяці  як втратив роботу, закрили хлібозавод. Коли ми працювали черги стояли з кілометр, люди хлібця купити, нічого ж не працювало. І два місяці назад закрили. Запропонували мені цю роботу, треба хоч якось заробляти, хоч якось годувати родину, – каже мешканець Чугуєва.

Разом з Олегом розбирає завали Олександр – до повномасштабної війни працював слюсарем на підприємстві з виготовлення будматеріалів, воно закрилося одразу, як на Харків полетіли перші ракети і чоловік пішов шукати роботу в Центр зайнятості. На початку січня йому запропонували доєднатися до Армії відновлення – одразу погодився.

– Ми раді допомогти в відновленні України, все чим можемо і як можемо. Сподіваюсь, якісь кошти отримати за розбір завалів і допомогти країні у відновленні, – говорить Олександр Караулов.

В Чугуївській міській раді кажуть – така допомога дуже потрібна, робочі руки на вагу золота, адже розбирати завали нікому – вимушені  були звільнити всіх технічних працівників ліцею.

 – Законодавство вимагає від нас чіткого контролю за роботою працівників, і якщо в результаті обстрілу будівля була зруйнована, то через певний час ми змушені були звільнити технічний персонал школи, оскільки не було обсягу тієї роботи, яку вони виконували на своїх посадах. Але ж робота залишається і можна врятувати певну кількість і будівельних матеріалів, які можна використати і на майбутньому будівництві, які можна використати під час інших будівельних робіт в громаді, – повідомляє начальниця управління освіти Чугуївської міської ради Марина Реброва.

На Харківщині до Армії відновлення долучилися вже близько сотні людей. Не тільки розбирають руїни після російських обстрілів, а й заготовляють дрова, розвантажують гуманітарну допомогу.

– Наші бійці стоять на фронті, стоять на передовій, це їхній внесок в нашу незалежність, в нашу перемогу, в наше майбутнє, а ми, звичайно, повинні допомагати в тилу. Ми маємо зберегти нашу Україну, культуру, освіту і все, що залишається в нашій громаді. Ми віримо в те, що скоро буде перемога і ми повернемося до мирного життя, – інформує Реброва.

На Харківщині Армія відновлення запрацювала в десятьох громадах.  Одна з бригад працює в Шевченковому – тут ще одна зруйнована росіянами школа, окупанти вдарили по ній у листопаді, коли ЗСУ їх звідси вже погнали. Селище перебувало під окупацією понад пів року. Серед робітників Армії відновлення 26-річна Тетяна – плаче, коли згадує через які жахіття тоді довелося пройти.

– Важко було, дуже важко, я втратила дитину на 4 місяці під час окупації. Були обстріли, хвилювання і так сталося. Можливості до батьків їзити не було, бабуся померла, вона жила за 18 кілометрів звідси, я тільки на похорон змогла поїхати.  Важко було, ми дуже чекали на Україну! – каже жительниця Шевченкового Тетяна Сабадаш.

Тетяна наймолодша в бригаді. До Армії відновлення приєдналася, коли побачила оголошення в соцмережах, яке розмістив начальник Шевченківської військової адміністрації.

– Наш голова Старіков виставив допис, що треба працівники для відбудови нашого селища, і я одразу подзвонила своєму куратору на біржі, мені сказали – да, така можливість є, – говорить Сабадаш.

Людей залучають не тільки розбирати завали. В подальшому можуть залучати до інших суспільно корисних робіт як оборонного характеру, так і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, як-от: облаштування та укріплення блок-постів, вирубка дерев для окопів, укріплення дамб, облаштування підвалів, ремонтно-відновлювальні роботи у приміщеннях соціальної сфери, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, людям з інвалідністю, людям поилого віку.

При цьому громада не витрачає ні копійки, каже начальник селищної військової адміністрації Сергій Старіков. За роботу людям платить держава, нині це мінімальна зарплата у 6700 грн.

– Ми даємо людям робочі місця, вони отримують заробітну плату сьогодні, бо залучаються сюди ті люди, які стояли на обліку, а виплати вже не отримували в центрі зайнятості. При цьому ми не використовуємо ніяких фінансових коштів, це все держбюджет, в умовах невиконання бюджетів на деокупованих територіях це  дуже важливо, тому що ми не тратимо свої гроші, використовуємо державні, – розповідає Старіков.

З вакансіями на Харківщині тяжко, на одне робоче місце приходиться до 5 людей, переважно, це робітничі професії здебільшого на комунальних підприємствах міста та області. З початку повномасштабного вторгнення тільки на Харківщині статус безробітного отримали 28 тисяч людей, каже керівник обласного центру зайнятості  Володимир Міненко.

Програма залучення безробітних до Армії відновлення стартувала у січні після відповідних змін в постанові Кабміну, кажуть в Центрі зайнятості, поки це сто чоловіків та жінок, однак протягом року цифра збільшиться до 3 тисяч.

– На перший квартал ми запросили майже 5,5 млн грн на організацію цих робіт, вони фінансуються повністю за рахунок коштів фонду загально-обов’язкового державного соцстрахування на випадок безробіття. За цей рік ми плануємо 22 млн грн використати і залучити майже три тисячі безробітних до виконання цих робіт, – говорить Міненко.

Працювати нікого не примушують – все добровільно, і наголошують – такі роботи не пропонують вагітним та жінкам з дітьми до 3 років.

– Людина може відмовитись від роботи, у нас в Конституції записано, що право на працю є добровільне. Єдине,  якщо це жінка з дитиною до 3 років або вагітна жінка, то такі роботи не будемо пропонувати. Але якщо людина може виконувати ці роботи і вона буде відмовлятися від цих робіт, то згідно існуючого законодавства на сьогоднішній день ця людина буде позбавлена статусу безробітного і права на отримання допомоги по безробіттю.

Зараз допомога по безробіттю сплачується тільки три місяці – це в чотири рази менше, ніж було у мирний час, і коли людина буде залучена до суспільно корисних робіт, вона має право працювати і місяць, і два, і три – до шести місяців, і отримувати кожен місяць заробітну плату. На цей час допомога по безробіттю, її виплата, буде припинена, а після закінчення суспільно-корисних робіт, буде поновлена виплата допомоги, – каже він.