Нафтове ембарго і стеля цін: як Захід зробив Росію сировинним придатком Індії та Китаю

Через ембарго Росія перетворюється на сировинний придаток Китаю та Індії. Натомість Індія стає найбільшим нафтопереробним заводом для Заходу. Як саме наразі працюють санкції проти нафтового сектору Росії і в чому полягає хитрий план Заходу, розповідає журналіст 24 Каналу Олексій Печій.

Які нафтові обмеження наклали на Росію

Ціни на нафту сьогодні трохи зросли у порівнянні з падінням на 8% минулого тижня. Це пов'язано з тим, що у Китаї, на тлі поступового виходу з політики нульового COVID-19, попит на нафту почав збільшуватися. Зокрема, нафта еталонної марки Brent наразі торгується по 80 доларів за барель.

Однак це практично не стосується російської нафти, адже середня ціна основної російської експортної марки нафти Urals за підсумками січня 2023 року склала трохи менш як 50 доларів за барель, що майже у 2 рази нижче, ніж у січні 2022 року.

Водночас ті ж Індія та Китай купляють у Росії нафту зі знижкою, зокрема по 32 долари. І це неймовірне падіння, і це лише початок.

З 5 лютого в Європі почало діяти ембарго на постачання не лише російської сирої нафти, але і нафтопродуктів, таких як дизель, бензин чи навіть авіаційне пальне. Відтепер європейські країни повністю відмовилися від цих продуктів з Росії.

Крім того, з 5 лютого запроваджено стелю цін на російські нафтопродукти. Вона становить 45 доларів за барель для "темних" нафтопродуктів (мазут, гудрон, бітум) та 100 доларів для "світлих" (бензин, газ, дизель).

Вже відомо, що російські НПЗ готуються до скорочення виробництва щонайменше на 15%. Слідом за цим має впасти видобуток нафти 2023 року – якщо нема чого виробляти, то навіщо добувати?

За різними оцінками цього року, видобуток зменшиться на 10%. Загалом же переробка нафти в Росії зменшуватиметься постійно, і до 2030 року, як прогнозують самі росіяни, може скоротитися на 25%.

Ембарго може суттєво посилити ефект санкцій

За оцінками експертів, введення обмежень на постачання нафтопродуктів з території Росії може суттєво посилити ефект санкцій. Адже після 5 лютого додаткові втрати Москви оцінюють в 100 мільйонів євро на добу.

Чому так? У січні 2023 року, за даними Центру дослідження енергетики та чистого повітря, частка вартості нафтопродуктів у загальному експорті енергоресурсів Росії складала 25%, або 140 мільйонів євро на добу. Найбільші доходи Росія продовжує отримувати від поставок на світовий ринок сирої нафти – частка експорту до 50%, або 260 мільйонів євро на добу.

Також вагому роль у доходах Росії відіграє експорт вугілля та зрідженого природного газу – по 80 мільйонів євро на добу. Але після введення ембарго на російські нафтопродукти країнами ЄС, G7, Швейцарією та Австралією із 5 грудня, а також внаслідок запровадження ЄС стелі цін на дизельне пальне та мазут доходи російських нафтових компаній прогнозовано знизяться на 100 мільйонів євро на добу.

Чому Заходу потрібно, щоб російська нафта продавалася

Та виникає питання – а чи не може Росія продавати ті ж обсяги в Китай та Індію? І це цікаве питання. Дійсно – після запровадження ембарго на постачання сирої нафти Росія переключилася на Азію.

Тут варто розуміти, що мета Заходу полягала в тому аби російська нафта все ж продавалася, зберігаючи стабільність глобального ринку. Однак вона повинна продаватися за обмеженою ціною, щоб доходи Москви були меншими.

Таким чином, запроваджена "стеля" ціни дає покупцям, наприклад, Китаю та Індії, силу на переговорах, тобто можна вимагати знижку.

Окрім того, довший експортний маршрут, у порівнянні з доставкою в Європу, також підвищує ціну фрахту, змушуючи Росію компенсувати витрати своїм клієнтам. Отже, російська нафта балансує ринок, але Кремль заробляє на ній значно менше.

Захід вдарив по Росії: яка роль відведена Індії

Втім, з нафтопродуктами таку схему провернути не вдасться. Замістити втрату європейського ринку нафтопродуктів їм буде набагато важче, ніж нафтового, оскільки найбільші країни імпортери російських енергоресурсів поза ЄС – Китай та Індія самі є чистими експортерами нафтопродуктів.

Тобто, слід очікувати не тільки потужний удар по російському бюджету, але й по нафтопереробній галузі Росії.

Видання Bloomberg відзначило, що Індія значно збільшує обсяги закупівлі російської нафти. Однак критичної реакції з боку Заходу немає. І причина дуже проста – Індія перетворюється на хаб з переробки російської нафти для Заходу. Причому нафтопродукти з Індії йдуть як в ЄС, так і в США. І найважливіше те, що у Вашингтоні натякають, що так було і задумано.

Згідно з даними компанії Kpler, Індія постачала близько майже 90 тисяч барелів бензину та дизельного пального до Нью-Йорка минулого місяця, що є найбільшим обсягом за останні 4 роки.

Щоденний потік дизельного пального з Індії в Європу становив 172 000 барелів у січні, що є найбільшим показником з жовтня 2021 року. І тепер на Заході відверто говорять – роль Індії значно зросте, коли ембарго на нафтопродукти з Росії набере обертів. Заборона прибере з ринку величезний обсяг російського дизельного пального, і більше споживачів, особливо в Європі, будуть використовувати Азію, щоб заповнити дефіцит.

Індія зароблятиме на російській нафті: чому це вигідно Заходу

Відповідно, звідки Індія братиме нафту для своїх НПЗ? Правильно – у Росії. Але, оскільки Індія уникла тиску з боку Заходу за співпрацю з Москвою, експерти зазначають, що у відповідь Індія діє згідно з правилами стелі цін на російську нафту.

Підсумовуючи, Індія отримала для себе особливе місце – вона зароблятиме на російській нафті і не отримає санкцій з боку Заходу. Індія просто стала таким собі хабом, який дозволяє Заходу запроваджувати санкції проти Росії і не піддавати ризику власну економіку через падіння нафтового ринку.

Тепер виходить наступна ситуація – тримається Росія, за великим рахунком, завдяки Китаю та Індії. Саме вони купують сиру нафту і навіть покривають частину збитків через ембарго в Європі, але з нафтопродуктами так не буде. Оскільки і Китай, і Індія самі є великими виробниками.

Поступово Захід повертає Росію до її коріння – вона цікава світові як країна, що дає сировину, але не як країна, здатна щось виробляти. А от світовий ринок не надто від цього страждає.

Окрім того, є ще один ризик для Росії – Китай та Індія стають монополістами у купівлі російських ресурсів. Отже, саме вони будуть диктувати правила. Тож Росія просто втрачає свою суб'єктність.

Також варто додати, що наразі в ЄС готується до запровадження вже 10 пакету санкцій проти Росії. У ньому, як пише видання Politico, ЄС не запроваджуватиме нових обмежень. Але Брюссель хоче закрити "лазівки" для обходу у вже ухвалених санкціях. Зокрема, це може торкнутися і тіньового ринку нафти та нафтопродуктів.

Хоча, подробиць видання не наводить. Також Politico зазначає, що країни ЄС найближчим часом обговорять створення спеціального трибуналу для переслідування російських чиновників, які обвинувачуються у воєнних злочинах. Крім того, на порядку денному конфіскація заморожених російських активів та їх передача Україні. Поки що в ЄС щодо цього питання немає єдиної думки, однак дискусії тривають