Як держава може підтримати українську музику в час війни

Музиканти мають різні пропозиції — від дебюрократизації УКФ до музичних вставок у марафоні «Єдині новини».

Під час великої війни в українському теле- і радіоефірі не почуєш пісень російських виконавців. Однак, як з’ясувала група Molfar, кожен п’ятий українець досі слухає російську музику онлайн. Отже, відсутність російської культури в музичному просторі України може бути ще не остаточною перемогою. Тому вже зараз потрібно думати, як не допустити реваншу. Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики зібрав представників музичної індустрії на розмову про це — як посилити позиції української музики й остаточно витіснити російську.

Після 24 лютого 2022 року український медіапростір почав стрімко очищатися від російського контенту. І то не під тиском влади, без квот і примусів, а з ініціативи самих медіа і платформ: радіостанції зняли з ефіру російські пісні, ОТТ-сервіси видалили російські фільми.

Член комітету з гуманітарної та інформаційної політики Олександр Санченко навів результати дослідження соціологічної групи «Рейтинг», які свідчать, що у перший рік великої війни понад 40% опитаних взагалі перестали слухати російську музику, ще 18% не слухали раніше і зараз не слухають. Чверть опитаних — слухали й далі слухають. «Слухання української зростає, російської — падає. І ми маємо зрозуміти, як держава може підтримати цей тренд, щоб після нашої перемоги не відбулось посилення російської музики», — каже Санченко.

У 2023 році українська влада має обмежені ресурси для матеріальної допомоги культурним діячам, зокрема музикантам. За словами першого заступника голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка, влада намагається переконати закордонних партнерів допомагати також культурному сектору.

Олександр Корнієнко

Тоді як у Росії державні дотації для культурної сфери зростають. «Російська держава дає кошти Олегу Газманову на формування плейлиста патріотичних пісень», — каже міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Український культурний фонд, який надає виконавцям ґранти, 2022 року втратив фінансування через війну. Виконавчий директор фонду Владислав Берковский каже, що ґранти повернуться у 2023-му — у фонду з’явилась програма «Аудіовізуальне мистецтво». Ґранти вже отримали гурти «Піккардійська терція», «Фіолет» і співачка Марія Бурмака.

Цей перелік викликав у деяких представників індустрії, присутніх на зустрічі, скепсис. Музиканти закинули УКФ, що він підтримує «неактуальну» музику, система отримання грошей дуже бюрократизована, а результати профінансованих проєктів не відстежуються.

Владислав Берковский

Репер Олександр Ярмак нагадав, що з 2014 по 2021 рік чарти ютуба, Apple Music і Spotify були забиті російською музикою, і це, на його думку, є наслідком української культурної політики, яка могла цьому протидіяти. «Я почув назви гуртів, які отримали підтримку від УКФ, — сказав Ярмак. — Але вони не формують культуру майбутніх поколінь України. Серед них немає нікого, хто є у чартах Apple Music. Культура має бути зосереджена на молоді, яка формується в час війни. Треба бути про майбутнє». Музикант Іван Клименко погодився, що УКФ має підтримувати саме артистів, які посідають перші місця в чартах.

Фронтмен групи «Антитіла» Тарас Тополя сказав, що механізм подання заявок на ґранти УКФ заскладний: «Щоб подати заявку, треба мати команду чи професійного ґрантового менеджера. Коли “Антитіла” подавались, нам відмовили у фінансуванні, бо ціна на продакшн була вищою за середню. 150 тисяч доларів ми витратили самі, а за допомогою УКФ могли би зробити краще. За такої системи в мене більше немає бажання підключатись».

Тарас Тополя

На думку співака, держава, виділяючи гроші музикантам, має відстежувати, чи ефективно ці гроші витрачені — наприклад, чи артисти посідають високі місця в рейтингах. На це Владислав Берковський заперечив: «УКФ — не інвестор. Бо якби був інвестором, він мав би отримувати прибуток». Він нагадав, що на всю культуру в бюжеті є 150 мільйонів гривень, і навіть якби ці гроші всі пішли на музику, це було б «ні про що». Втім виконавчий директор УКФ закликав артистів подавати заявки на ґранти — мовляв, фонд часто підтримує тих, хто не пройшов уперше.

Ростислав Кулик із компанії Gastroli.UA сказав, що поки бюрократична система УКФ не зміниться, артисти не хотітимуть подаватись на ґранти навіть у разі, якщо завдяки закордонним партнерам фонд зможе розподіляти більше грошей. «Означмо певну мету, — запропонував він. — Наприклад, записати сто українськомовних треків. Зробімо однойменний лот, на кожну пісню виділимо сто тисяч гривень. Цього буде достатньо, щоб запустити студії звукозапису. Візьмімо спеціалістів за прикладом пітчингів Держкіно — людей із радіо, які точно знають, який трек буде популярним. Нехай на цьому пітичингу оберуть, яких артистів фінансувати». З ідеєю створення комісії «визнаних індустрією експертів» при УКФ погодився Іван Клименко. Слід зауважити, що в УКФ і так працюють експерти, яких добирають у тому числі за ознакою досвіду роботи в індустрії.

Ірина Горова з компанії «Мозгі груп» порадила владі насамперед створити базу виконавців, лейблів та записів, «бо ми не знаємо, з ким маємо працювати, не знаємо, що таке українська музика, як вона твориться, скільки артисти заробляють грошей». Вона також сказала, що має проєкт «системного довгострокового рішення» (ці слова зацікавили міністра Олександра Ткаченка).

Олександр Ярмак, Іван Клименко і народний депутат Максим Ткаченко, який також є творчим продюсером гурту «Без обмежень» запропонували змінити підхід до розподілення грошей УКФ. Держава, на їхню думку, має не задовольняти заявки тих, хто хоче грошей, а сама шукати виконавців, у яких варто вкладатися. «Не музикант має приходити до УКФ, а до артистів мають приходити. На базі УКФ мають працювати агенти, які знаються на культурі й готові знаходити і підтримувати гучні імена. Результат буде колосальний», — сказав Олександр Ярмак. А ось лідерка групи «Крихітка» Олександра Кольцова порадила навпаки — перестати підтримувати вже популярних виконавців, які мають ресурси для промоції, а шукати нові імена.

Олександра Кольцова

Ще одна пропозиція Олександри — підтримка дитячої музики. За її словами, зараз багато дітей росте на «старих добрих радянських піснях» або російському продукту, а Україна не має достатньої кількості альтернативи. «УКФ повинен мати лот на дитячу музику. Потрібно витісняти росіян із цього сектору», — сказала Олександра. До речі, Марія Бурмака, «актуальність» якої учасники розмови поставили під сумнів, якраз і є авторкою та виконавицею дитячих пісень.

«Якщо немає змоги боротись із редакторами Apple Music чи Spotify, зробіть плейлист у “Дії” з 50% квотою нових треків українських артистів. Організація колективного управління “Українське агентство з авторських та суміжних прав” знає про всі треки. Хай УКФ виділяє гроші, а УААСП розподіляє ці гроші як роялті серед виконавців», — запропонувала Олександра. Вона уточнила, що роялті — далеко не головне джерело доходу для артистів в України, на відміну від закордонних виконавців.

Іван Клименко також запропонував сприяти музичному просвітництву, аби артисти розуміли, як працює музичний бізнес, і знали свої права. «Бо деякі молоді виконавці не можуть відрізнити авторські права від суміжних, — пояснив він. — Молодий виконавець повинен знати, як знайти собі музикантів, розуміти, як працює музичний бізнес. Якби об’єднати це з музичною освітою, це дало б результат».

Микита Потураєв

Також учасники дискусії пропонували робити окремі слоти для української музики у телемарафоні «Єдині новини». Ця ідея надихнула голову комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиту Потураєва. «І ще про українську музику у твоєму скучному марафоні, — жартома закинув він Олександру Ткаченку. — Якщо хтось і врятує твій марафон, то це українська музика».