Паливо без "паліва"

Про це пише видання Політінформ. Публікуємо матеріал без коментарів та ремарок. Редакція не несе відповідальності та не перевіряє дані, надані та опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.

Більшість українців відчули:

Смерть, ракетний терор, руйнування, біль…

…Спротив, віра, мужність, єднання, …

Рецепт «Бандерівського смузі» знають навіть діти.

Основний інгредієнт – бензин.

Але в цьому «інгредієнті» не лише октанові числа, але і економічний сенс війни.

Купуючи паливо країни-агресора та його союзників, навіть для рецепту улюбленого «Бандерівського смузі», ти автоматично «донатиш» на російські кулі та ракети.

Разом з кібер розвідкою України видання з’ясувало, які нафтобази та мережі АЗС все ще співпрацюють з російськими та білоруськими постачальниками. Використовуючи європейські компанії-прокладки, вони розмальовують свої українські активи у синьо-жовті кольори, обкладаються благодійними фондами, сподіваючись що зможуть замаскуватись.

Але українці об’єднались і стали вовками, а овець у вовчій шкурі – бути не може в нашій зграї.

Наш журналістський фронт працює не для нових «букв» в мережі, а щоб донести і пояснити кожному небайдужому українцю – що перемога починається з себе і свого вибору шляху до перемоги.

Наша команда проаналізувала тисячі документів у відкритих реєстрах України, архівах, отримали інформацію від наших партнерів International Consortium of Investigative Journalists (ICIJ), проаналізували відкриті реєстри судових справ, поспілкувалися з експертами та аналітиками ринку нафтопродуктів, та дійшли висновку, що не менше 15 відсотків світлих нафтопродуктів та скрапленого газу на нафтобазах та в мережах АЗС українці купують російсько-білоруського виробництва.

Вдумайтесь, імпортована в Україну частка товарів з категорії «нафта та нафтопродукти» становить 15,6 %, що трохи більше, ніж 6,8 млрд доларів.

Частка у категорії «гази нафтові» складає 4,1 % (1,8 млрд доларів).

Це майже 11 млрд доларів.

15% з яких – тим чи інакшим способом фінансують терористичний режим.

В першій публікації ми висвітлимо роботу структури AVANTAGE 7 в перекладі з французької «ПЕРЕВАГА».

Дійсно, ця структура має «переваги», але в роботі з агресором.

Структура в котру входять нафтобази, більше ста АЗС та десятки бензовозів, контролює одна сім’я: подружжя Білик Артема та Чіріч Наталії.

Історія компанії почалася 15 років тому з покупки Біликом А.Є. 50% Макарівської газонаповнювальної станції у свого тестя. Проте, як використати придане, враховуючи свої зв’язки в росії та білорусії, новий власник зорієнтувався швидко. І залучив російський Лукойл та організував прямі поставки скрапленого газу через свої компанії в білорусії. Далі розвиток через рейдерські захоплення невеликих АЗС в Київській, Чернігівській, Житомирській, Хмельницькій областях (2011-2015) та отримання контролю над новими нафтобазами через кредитні схеми банків (Лосинівка, Заворичі).

Починають працювати паралельні структури: фармацевтика, будівництво, пиломатеріали. Тісна співпраця з корумпованими правоохоронними органами не дала руху жодній із більше ніж тридцяти кримінальних справ.

Ніби нічого незвичайного, крім одного АЛЕ:

Майже ВСІ постачання палива та скрапленого газу здійснювались та ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ з росії та білорусії.

Разом з нашими партнерами з ICIJ ми відстежили переміщення палива через підконтрольні подружжю (Більше 50!) юридичних осіб з росії/білорусії, через компанії в Литві, Польщі, Болгарії, Німеччини до України. При цьому відбувається зміна номенклатури в митних деклараціях і дивним чином А92 після ланцюга переміщень стає А95.

Подружжя Білик-Чіріч контролює більше тридцяти юридичних осіб лише в Україні. І ці компанії – учасники переплетених ланцюгів транзакцій для схем «скруток» ПДВ та зміни номенклатури.

Дешеві нафтопродукти та скраплений газ Авантаж 7 у 2010-2014 роках отримав завдяки старим дружнім зв’язкам Артема Білика та колишньому «гаманцеві» диктатора лукашенка – Юрію Чижу, котрий у той період контролював весь рух лукойлівської нафти та газу, та роботу Мозирського НПЗ. Після падіння з білоруського Олімпу Чижа, Артем Білик продовжив працювати з його бізнес-партнером, литовським бізнесменом – Вітольдом Томашевським.

І зараз у 2023 році Томашевський займається нафтовим бізнесом в росії разом з колишнім віце-президентом компанії Лукойл Валерієм Субботіним (компанія Інвест Трейд»), в білорусії з колишнім білоруським партнером Олексієм Алексіним, котрий в останні роки наділений режимом лукашенко широкими повноваженнями в нафтогазовому секторі білорусі. До речі, після розслідування Siena и BIC Алексін вже попав під санкції США та ЄС.

В Україні Томашевський активно співпрацює з мережею «Авантаж 7» компанії подружжя Артема Білика та Чіріч Наталії.

Ми проаналізували наявні статистичні звіти, імпортованих під час війни структурами «Авантаж 7» нафтопродуктів та газу, що склали: 65 тис тонн скрапленого газу та 110 тис тонн нафтопродуктів. Половина з яких вироблені з російської сировини, та поставлені через компанії зареєстровані в ЄС та Казахстані.

Вирахували середню торгову націнку оптового постачальника сировини, та отримали приголомшливу цифру у 410 млн грн чистого прибутку, перерахованих до кривавого бюджету грошей з простих українських водіїв, котрі нічого не підозрюють.

Здається, хтось хоче переплюнути «донатами» Притулу, тільки чомусь, для воєнно-промислового комплексу ворога.

Прийшов час вивести вівцю з нашої української вовчої зграї. Бо війна – це не час для подвійних стандартів. Під час війни все просто: свій або чужий.

Закликаємо свідомо робити свій вибір!

Хочемо привернути громадську увагу до кротів та пособників терористичного режиму!

Журналісти обіцяють працювати далі…