«Війна тільки підсвітила те, що розуміти себе — дуже важливо»

У перші дні великої війни видавалося, що будь-який контент не про бойові дії просто не має сенсу. Телебачення цілодобово транслювало новини й експертні коментарі про перебіг війни, у телеграм-каналах щохвилини з’являлися повідомлення про вибухи, обстріли і просування ворожих військ. Кому за таких обставин спаде на думку дивитись відео про запорізьких козаків, подорожі чи діалекти української мови? Та невдовзі виявилось, що попит на такий контент не лише є, а навіть зростає. Як говорила в інтерв’ю «Детектору медіа» телеведуча Єлизавета Цареградська, людей у стресовій ситуації, в момент переоцінки цінностей і відчуття великої небезпеки почало цікавити, «а які ж ми?». Ютуб-каналам, які говорили про музику, подорожі, особисті стосунки та інші прямо не пов’язані з війною речі, довелося дещо змінити фокус або зосередитись на одних підтемах, відклавши інші. «Детектор медіа» поспілкувався з творцями сімох ютуб-каналів про зміни в їхньому житті й роботі після 24 лютого 2022 року.

Ютуб-канали про історію були популярними й до початку великої війни, але зараз їхній зоряний час: українці шукають пояснень того, що відбувається, в минулому. Олег Криштопа — ведучий проєкту «Історія для дорослих» на 5 каналі — відчув цей запит у перші дні великої війни. 5 канал тоді перейшов у режим інформаційного марафону, а люди, які працювали над програмою, вирішили робити прямі ефіри на ютуб-каналі проєкту.

«Під час першого ж стриму я зрозумів: це те, що потрібно глядачам, — розповідає Олег. — Від хвилювання я увімкнув на каналі трансляцію спершу тільки для себе й говорив у порожнечу. Але потім виправив помилку, змінив налаштування й дав доступ до стриму всім охочим. Тоді посипались коментарі на кшталт “продовжуйте, ми сидимо у бомбосховищі”. Це було ковтком свіжого повітря. Контент просився сам: переважно це були історичні паралелі. Успішними виявилися рубрики про сусідів України та російські регіони». Тепер відео на каналі стало більше, публікуються вони частіше. Якщо раніше команда планувала випуски наперед і записувала одразу по чотири, то тепер відштовхуються від актуальних тем. Попит на історичний контент, за словами Олега, «зріс у рази», і кількість підписників почала рости в усіх каналів, які говорять про історію. «Історія для дорослих» має на ютубі вже майже двісті тисяч підписників.

Зросла аудиторія і в ютуб-каналу онлайн-видання Was про маловідому історію, яскравих персонажів та визначні події минулого. Керівник каналу Дмитро Ладвіщенко розповідає, що за кілька днів після російського повномасштабного вторгнення команда вирішила «випускати контент, що відрізняється від звичного». Тоді журналісти ще сподівалися вплинути на російську аудиторію, тому в березні підготували російськомовні ролики про російську агресію. Згодом перейшли до звичайних відео українською, а від російськомовної версії відмовилися — попри прохання глядачів повернути відео, аби «доносити правду до росіян». Натомість прагнуть розвивати англомовну й запустити польськомовну версію.

Зазвичай Was просто шукав цікаві історії в минулому, а тепер став приділяти більше уваги паралелям з актуальними подіями й темами — наприклад, розповідає про військовополонених, ядерну та хімічну зброю, план Маршалла та лендліз. «Практика показала, що людям цікаві й теми, пов’язані з актуальним порядком денним — наприклад, історія Російської православної церкви, — і зовсім далекі від нього, наприклад, історія їжі», — розповідає Дмитро.

Was належить компанії, яка володіє фотостоком DepositPhotos. Із початку великої війни засновник не підтримував медіа грішми, тому довелося скоротити команду і якийсь час працювати без грошей. Однак попит на контент, зокрема на відео Was, дозволив редакції знайти інші джерела доходу, зокрема пожертви читачів і гранти. Зараз канал має 240 тисяч підписників, і ця кількість постійно зростає.

Фарід (Фахрудин) Шарафмал — львівський журналіст і ведучий каналу новин «24». Ще до повномасштабного російського вторгнення він був помітним відеоблогером; але особливу увагу до Фаріда привернув березневий телеефір, у якому він не добирав слів, емоційно реагуючи на втрати під час війни. Комісія з журналістської етики винесла ведучому дружнє попередження, а сам він тим часом почав більше уваги приділяти ютуб-каналу.

«Бажання “закинути” ютуб не було, — розповідає Фарід. — Навіть навпаки — одразу почав розповідати про війну. Робив усе, щоб пояснити людям, чому немає контрнаступу, як змінюється тактика росіян, що таке вогневий вал та як йому протистояти. Це на той момент було дуже потрібно. Намагався відповідати на найпоширеніші запитання, повʼязані з війною. Відповідаю на те, що сам знаю, через роботу з воєнною журналістикою на 24-му каналі. Раніше я робив одне відео на тиждень, а з початком повномасштабного вторгнення став робити по три». Наприклад, відео «Чому горять російські танки?» набрало майже сто тисяч.

Зараз канал «Фарід говорить» має майже 60 тисяч підписників. Його відео — тепер уже не тільки про війну, а й про історію в авторській інтерпретації, пропаганду, теорії змов та інші актуальні теми. Бувають на каналі також інтерв’ю — наприклад, із волонтеркою Меланією Подоляк або з анонімними адмінами «Першої приватної мемарні».

Із початком великої війни українців почала цікавити не тільки історія, а й українська музика. Ютуб-канал «Bezodnya Music — Українська музика» міг припинити роботу в кінці лютого — тоді його автор, музичний критик та оглядач Максим Нагорняк, звернувся до глядачів із закликом жертвувати гроші військовим. На цьому він, у принципі, планував поставити в історії каналу крапку, адже кому потрібні розмови про музику під час війни? «Але згодом зрозумів, що людям необхідно якось відволікатися від війни. Люди завжди цікавляться музикою, адже вона для них є антидеприсантом або підсилювачем емоцій. Розважальний контент іноді несе психотерапевтичну дію, що допомагає трохи перепочити у ці нелегкі часи.  Тому я почав знімати відео, у яких знайомив аудиторію з новою українською музикою, яка перегукується з сьогоденням», — розповідає Максим. Зараз його канал має 115 тисяч підписників — за час війни аудиторія зросла приблизно вдвічі.

У 2022 році Максим став приділяти більше уваги музиці, пов’язаній із війною. «Також стараюся більше знайомити аудиторію з молодими й ще маловідомими артистами. Хочу знайти альтернативу тим, хто банально не може перейти на українську», — розповідає він. На думку Максима, потрібно робити більше українськомовного контенту, аби було чим витісняти з ютуба й соцмереж російськомовний.

Відеоблогерка Катерина Лепська на каналі «Пані вчителька» говорить про освіту й допомагає тим, хто вчиться, і тим, хто навчає. Катерина — вчителька української мови й літератури, й чимало її відео присвячені якісній підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання з цих предметів. Коли почалась велика війна, канал мовчав три місяці, «бо не було ні часу, ні бажання, ні можливості, та й уявлення, що буде далі, не було». «Будьмо чесними, коли на голову падають бомби, а по оселях стріляють танки, людям якось не до літератури й навчання. Проте згодом я вирішила продовжити працювати, аби безліч українців могли дізнатися більше про свою культуру, а ті, хто готувалися складати національний мультипредметний тест (НМТ), змогли й далі готуватися до іспиту», — пояснює Катерина, чому повернулась до ведення каналу. Зараз у «Пані вчительки» 63 тисячі підписників, і Катерина вважає, що її контент допомагає вчитися тисячам українських школярів. За її словами, важливо продукувати відео перш за все для дитячої аудиторії. Адже «в умовах російської збройної агресії безліч українських дітей продовжують дивитися російські кострубаті відео, бо батьки не можуть запропонувати їм щось альтернативне або просто не знають, що таке існує».

Відверті розмови про міжлюдські стосунки під час війни також залишаються актуальним. Це доводить успіх ютуб-каналу «Ебаут», який має 116 тисяч підписників. Канал заснували теле- і радіоведуча Ярослава Кравченко, модель і продюсерка Наті Авдєєва, піарниця Катерина Мотрич, стендапер Сергій Чирков, стиліст Ігор Донскіх, ресторатор і продюсер Петро Заставний. «Наші теми не змінились, адже ми говоримо про фундамент життя кожного із нас. Ми говоримо про те, що ніколи не пропаде із життя людей: стосунки, психологію, терапію, сексологію, самоаналіз та інше. Війна тільки підсвітила те, що розуміти себе дуже важливо. Тому не думаю, що ми стали чи станемо менш актуальними. Змінилися приклади, які ми наводимо у відео, а у випуски додався контекст війни», — розповідає Катерина Мотрич. І, звісно, в українському твітері не припиняються дискусії, який «Ебаут» кращий / гірший — чоловічий чи жіночий.

І нарешті — подорожі. Хіба вони актуальні під час війни? Вадим Грінько, автор телеграм-каналу про дешеві мандрівки MyCheapTrip, веде ютуб-канал про подорожі, саморозвиток і мотивацію. Канал має близько семи тисяч підписників.

На початку 2022 року Вадим записував відео з порадами, як поводитися в аеропорту. Повернувшись із чергових зйомок у Польщі, він почав публікувати ролики про подорож, але деякі так і не вийшли на каналі, адже почалась велика війна. «Бажання вести канал залишилось, але, звісно, контент змінився. Фактично до цього часу я публікував продукт, відзнятий раніше; також робив кілька відео про воєнний Чернігів і Київ. Проте за кілька тижнів запускаю нову рубрику на каналі. Це будуть подорожі Україною в цікавому і незвичному форматі», — розповідає Вадим. Він вважає, що попри війну в розважальному контенті є сенс — «людям потрібні хороші емоції, щоб хоч трохи перекривати всі жахи, які ми переживаємо щодня». І важливо, щоб ці матеріали були саме українською мовою. Зараз для цього склалися добрі передумови. «Коли я створював канал українською у 2021 році, прекрасно розумів, що буде складно просувати його. Тоді більшість українців публікувала відео російською, а тревел-блогери, які створювали контент російською, отримували ще величезний шмат аудиторії з пострадянських країн, — пояснює Вадим. — Власне, війна і створила український ютуб. Він не був настільки модним до повномасштабного вторгнення».

Ілюстративне фото: Esther Vargas/Flickr