Допінг, кібератаки на церемонію та війна: які червоні лінії МОК для заборони на участь Росії в Олімпіаді

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) хоче знайти можливість росіянам змагатися в Парижі, попри війну в Україні та заклики до бойкоту змагань іншими країнами, якщо представників держави-терориста все ж допустять.

Спортивний репортер газети The Guardian Шон Інгл у своєму блозі випустив матеріал під назвою Отже, містере Бах, невже ніколи не буде достатньо, щоб усунути Росію від Олімпіади?

У ньому він виходить з того, що для усунення Росії вже було багато прецедентів, а також те, що незважаючи на Олімпійську хартію після Другої світової війни до Ігор не були допущені спортсмени з Німеччини, Японії та Італії. Факти ICTV наводять переклад його матеріалу.

Уявіть собі таку картинку у Парижі наступного року, у день відкриття Олімпіади. У фіналі зі стрільби з пневматичної гвинтівки на 10 м росіянин Сергій Каменський примружує око до рушниці, натискає на спусковий гачок і – через мілісекунди – тріумфально святкує золото. Тим часом за 2,4 тис. км у Києві продовжують накопичуватися уламки будинків і лікарень разом із тілами загиблих.

Перебільшено? Навряд чи. МОК сповнений рішучості надати росіянам можливість брати участь у змаганнях у Парижі. І його не зупинить широке засудження з боку українських спортсменів або очікування, що цього тижня 35 країн, включаючи Велику Британію та США, вимагатимуть заборони. Натомість у неділю президент МОК Томас Бах подвоїв свою позицію, заперечуючи, що його організація перебуває на неправильному боці історії.

Давайте на мить зупинимося на позиції МОК. Його основний аргумент у тому, що жоден спортсмен не повинен бути покараний за свій паспорт або гріхи своєї країни. Зробиш це, і де ти зупинишся? Не допустивши збірну США до Ігор-2004 за вторгнення в Ірак? Вірменію та Азербайджан за нагірно-карабахський конфлікт? Ізраїль за окупацію Палестини?

Примітно, що на його боці також є ООН. У нещодавньому листі до міністра спорту України Бах схвально зазначив, що два спецдоповідачі ООН висловили “серйозне занепокоєння”, що заборона російських і білоруських спортсменів буде дискримінаційною.

Одна з них, Олександра Ксантакі, минулого тижня заперечила свою проросійську прихильність у Twitter, додавши: Ооооо, США вели незаконну війну в 2003 році. Я не пам’ятаю, щоб люди намагалися заборонити Майклу Фелпсу плавати.

Однак у листі також вражає гнів Баха. Не щодо Росії, як можна було очікувати. Але з огляду на те, що Україна погрожує бойкотувати Ігри, це, за його словами, “порушить Олімпійську хартію”.

Спробуємо бути добрішими до Баха. Він щиро вірить, що Олімпіада об’єднує світ у мирному змаганні та дружбі. Справді, настільки дитяча віра МОК у свою місію, викликає подив, чому олімпійський гімн не замінили на Kumbaya (афроамериканська духовна пісня також ідіома, яка означає момент гармонії та єдності, – Ред.).

І все ж його однобокий фокус – дивний. Адже, хоча він шукає способи дозволити російським спортсменам змагатися, він нічого не говорить про те, що — якщо взагалі щось — потрібне для їхньої заборони.

Тож давайте, пане Бах, які червоні лінії МОК? Чи вистачило б маршу російських чобіт у Києві? Хімічної зброї? Ядерної загрози? Не можна сказати, що МОК не робив односторонніх дій у минулому. Після світових воєн спортсменів з Німеччини, Італії та Японії не допускали до участі, тоді як Південна Африка провела три десятиліття в глушині через апартеїд. Іноді іншого вибору немає.

Бах міг би також перечитати п’ятий принцип Олімпійської хартії.

— Кожна людина повинна мати можливість займатися спортом, без будь-якої дискримінації та в олімпійському дусі, який вимагає взаєморозуміння в дусі дружби, солідарності та чесної гри, – йдеться в ньому.

Як Росія все це не розтоптала? Не в останню чергу, коли 228 українських спортсменів було вбито з моменту повномасштабного вторгнення, а численні спортивні об’єкти розбомблено та зруйновано.

Дружба? Солідарність? Чесна гра? Чи робила це Росія, коли зіпсувала зимові ігри 2014 року в Сочі, застосувавши допінг для своїх спортсменів – і намагаючись приховати це за допомогою схеми, яка передбачала пропускання зразків сечі, насичених стероїдами, через “мишачу нору” перед заміною їх чистою сечею? Сам Бах назвав це “шокуючим і безпрецедентним нападом на чесність спорту та Олімпійські ігри”.

Тим не менш, чотири роки потому у Пхьончхані Росія знову опинилася у центрі скандалу, коли здійснила кібератаку на церемонію відкриття. А на зимових Іграх-2022 у Пекіні лідерка виявили позитивну .

Розмовляючи на вихідних з українським скелетоністом Владиславом Гераскевичем, він запитав, чи скаже колись МОК, коли буде досить.

— Російський спорт залишається дуже озброєним. Навіть на нещодавньому Відкритому чемпіонаті Австралії з тенісу вони дуже пишалися успіхами своїх гравців, навіть коли вони нібито були нейтральними спортсменами.

І не забувайте про натовп із літерами Z на трибунах, який розмахував російськими прапорами та тусувався з батьком Новака Джоковича, — сказав Гераскевич.

Скелетоніст додав, що у Парижі не буде інакше: Вони використовуватимуть Олімпіаду як пропаганду.

Отже, як це все може закінчитися? Якою б не була критика з боку західних урядів найближчими днями, не очікуйте масового бойкоту. У той же час МОК знає, що його чекає PR-катастрофу, якщо він масово допустить росіян до Ігор.

Інсайдери припускають, що МОК поставить кілька умов для в’їзду, зокрема заборонить російський прапор і гімн і вимагатиме від їхніх спортсменів носити повністю білу форму. Що ще важливіше, будь-хто, хто має зв’язки з російськими військовими, також, ймовірно, буде заборонений, що може призвести до того, що 75% російської команди та офіційних осіб не будуть допущені.

Дехто припускає, що такої політики може бути достатньо, щоб засмутити росіян настільки, що вони взагалі відмовилися б від участі в Паризьких іграх і це врятувало б МОК від головного болю та PR-катастрофи. Тим часом варто подумати про щось інше: прикрість від неможливості брати участь у спортивних змаганнях мізерна у порівнянні з безжальними стражданнями війни.