Витягти з того світу. Як правильно надавати домедичну допомогу

Завдяки знанням основ першої допомоги кожен українець може врятувати життя собі або іншим.

“Моя наречена знаходилася вдома на восьмому поверсі, – Антон Грінченко пригадує день, коли ледь не втратив кохану під час ракетної атаки. – Я був не дуже далеко, близько метрів 500-700 звідти, почув дуже гучний вибух і побачив, що задимлення саме з того району йде. На автівці примчав за 2-3 хвилини після вибуху. Будівля ще продовжувала руйнуватися – дим, попіл, не було нічого видно. Я заліз на восьмий поверх по розвалених плитах, по шматках будівлі і почав її шукати там. Але між нами палав дуже сильний вогонь та була прірва у декілька метрів, тому я фізично не міг дістатися до неї. На щастя, її врятували люди, котрі були з іншої сторони будівлі”. 

Сьогодні під удар ворожої ракети може потрапити буквально кожен, а тому вам однозначно варто знати, як накладати турнікет, тампувати осколкове поранення і правильно виносити людину з небезпечного місця. 

Антон – айтівець. Ніколи не відвідував курси з надання домедичної допомоги: “Перше, що я зробив – з автівки взяв аптечку, рукавиці та побіг. Тренінги я хотів відвідати, але все не знаходив часу, тому дивився онлайн-курси, або просто розмови з медпрацівниками, котрі ділились важливою інформацією. З сусіднього під'їзду зміг вибратися дідусь. У нього було поранення голови та тіла. Я почав надавати медичну допомогу, а коли медики прийшли, то я зі своєї аптечки дістав бинт та інші засоби зупинення кровотечі, щоби медичні працівники могли швидше надати йому допомогу, не чекаючи, доки вони розпакують свої власні речі”. 

“Аби надати першу допомогу, для цього не треба мати медичної освіти – достатньо лише володіти певними навичками, які досить легко вивчити і запам'ятати”, – каже Михайло Тєлєшев, бойовий медик, інструктор NAEMT (Національна асоціація екстрених медичних техніків). 

Перше вміння – накладання турнікету. 

“Накладання турнікету – це найголовніше. Накласти турнікет на базовому рівні кожна людина має вміти за одну хвилину. Це реально рятує життя, тому що від масованої кровотечі людина помирає за три хвилини максимум, – попереджає бойовий медик, інструкторка NAEMT Анастасія Чумаченко. – Ми використовуємо лише сертифіковані турнікети. Турнікети C.A.T. можуть бути декількох кольорів, це не має суттєвого значення”. 

“Уявімо, що ми з вами знаходимося в зоні прямої небезпеки. В першу чергу, нам потрібно звернутися до нашого постраждалого: чи чує він вас, де в нього болить. Припустимо, болить права рука, і ми бачимо масовану кровотечу.  В зоні прямої небезпеки, незалежно від того, де саме ви знайшли кровотечу, ми будемо накладати турнікет високо і туго. Розмовляйте з вашим постраждалим, пояснюйте ті маніпуляції, які ви робите, скажіть, що ви вже викликали “швидку”, потрібно трішки потерпіти”. 

“Коли ми працюємо з турнікетом на руці, нам потрібно його застрахувати від того, аби при переміщенні турнікет не вибило. Ми закручуємо вороток якомога тугіше, або якщо ми можемо візуалізувати нашу кровотечу – до її зупинки. Якщо ви її не бачите, крутіть вороток якомога тугіше”. 

“Закручуємо вороток, фіксуємо, зазначаємо час накладання турнікету – це робиться перманентним маркером, який завжди має бути у вас в комплекті. Але в зоні прямої небезпеки ми цього робити не будемо, тому ми вже будемо робити це в зоні відносної безпеки. Уявімо, що ми туди перемістилися. Ми зазначаємо час накладання турнікету на папірці, який є на ньому, і обов'язково дублюємо час накладання турнікету на обличчі постраждалого – незалежно від того, в свідомості він чи ні. За останніми дослідженнями, безпечно носити турнікет можна до чотирьох годин, але я нагадую, що ми його самостійно не знімаємо і не послаблюємо – це може робити тільки медичний персонал”.

Друге вміння – тампонування рани. 

“Якщо ви знайшли поранення на вузловому з’єднанні або на кінцівці, але у вас немає турнікету, можна використовувати гемостатики для тампонування поранення, – продовжує Анастасія Чумаченко. – Гемостатик – це звичайний бинт, але він просочений спеціальною хімією, яка примушує кров згортатися набагато швидше”. 

“Після того, як ви знайшли поранення, в першу чергу потрібно починати тиснути прямо на рану. Не намагайтеся засовувати в рану пальці, просто тисніть зверху. Навіть якщо потім ви нічого не можете зробити, не можете змусити себе почати тампонувати, тиску на ранку вже буде достатньо для того, щоб хоч якось зупинити кровотечу. Отже, однією рукою ми тиснемо на рану. Другою рукою, якщо у вас є гемостатик, ви дістаєте його, якщо немає – дістаєте звичайний бинт. Немає звичайного бинта – дістаєте натуральну тканину, знімаєте футболку з себе, з постраждалого – немає значення”. 

При цьому пам'ятайте про санітарні заходи. 

“Не відкривайте бинт зубами, як ми дуже часто бачимо це в кіно, намагайтеся зробити це однією рукою, продовжуючи другою тиснути на поранення. Аби тампонувати поранення бинтом, нам потрібно сформувати з нього кульку, яку ми будемо засовувати в рану. Якщо ви бачите ушкоджену судину, візуалізуєте, звідки йде кровотеча, оцю першу кульку притискаєте прямо до місця кровотечі”. 

“Якщо ви не бачите, звідки тече, в будь-якому випадку тисніть в бік серця.  Після того, як ви засунули першу кульку, бинт намагайтеся не кидати поруч з вами, тому що він може заплутатись, він просочиться кров’ю, і буде доволі складно його змотувати далі. Нам потрібно максимально щільно затампонувати ваше поранення. Потрібно тампонувати так, щоб боліли пальці, тому що необхідно створити настільки сильний тиск всередині поранення, який буде утримувати кровотечу. Після того, як ви засунули пальці в поранення і почали тампонувати, пальці більше не діставайте. Якщо рана дуже глибока і одного бинта не вистачає, можна взяти другий або навіть третій і продовжити тампонувати ним.  Коли рану було затомпоновано повністю, потрібно зверху зробити горбочок і тиснути через нього. Якщо було б використано гемостатик, тисніть від трьох до п’яти хвилин – цього часу має бути достатньо, аби кров згорнулася. Якщо було використано звичайний бинт, або футболку, або будь-який природний матеріал, тиснути потрібно приблизно 10 хвилин”.

“Тисніть всією вагою тіла. Після того, як минув зазначений вище час тампонування, потрібно якимось чином зафіксувати рану або сидіти в такому положенні і чекати на приїзд “швидкої”.  Якщо при тампонуванні відчувається якийсь осколок або сторонній предмет, ні в якому разі не можна це діставати, тампонуємо разом з тим, що застрягло в рані. Тампонувати не можна природні отвори тіла, тампонувати не можна голову, дихальні шляхи, зону грудини і зону живота”.

Третє вміння – переміщення пораненого. 

“Перший спосіб називається “віддай годинника”, він підходить для переміщення постраждалого без свідомості, – дає настанови Михайло Тєлєшев. – Обираємо дистанцію таким чином, щоб можна було покласти голову постраждалого собі на коліна. Беремо постраждалого під плечі, піднімаємо. Беремо свою руку, прокладаємо під пахвою постраждалого, другу руку – під другу пахву, беремо постраждалого за руку приблизно в районі годинника. Притискаємо до себе. Встаємо з рівною спиною на ноги. Переміщуємо в зону умовної безпеки. Опускаємо і кладемо в стабільне бокове положення, ні в якому разі не залишаємо постраждалого на спині. 

Другий спосіб називається “метод рюкзак”. Він підходить для людей, які знаходяться у стані свідомості, але з якихось причин не можуть переміщатися самостійно. Ми маємо підійти до постраждалого якомога ближче. Накинути його руки собі на плечі. Притиснути своїм передпліччям до себе. Опустити свій центр ваги нижче, ніж центр ваги нашого постраждалого, трішечки підкинути на себе і починати переміщувати”.  

Знання з домедичної допомоги сьогодні має знати кожен із нас. У більшості міст України вже відкриті центри, де проводяться відповідні курси та тренінги. Не нехтуйте можливостями врятувати життя собі та іншим.