Французькі вчителі розповіли про інтеграцію українських школярів до шкільної системи

КИЇВ. 18 лютого. УНН. Тисячі українських біженців записалися до французької шкільної системи. Вчителі позповіли, як пройшов процес інтеграції. Про це УНН пише з посиланням на AFP.

Деталі

З початку війни в Україні Франція зарахувала 17 677 українських учнів до початкової, середньої та старшої школи. Більшість із них приєдналися до класів у регіоні Іль-де-Франс, де розташовані три місцеві органи управління освітою: Париж, Версаль і Кретей.

Українських учнів-біженців розміщують у школах зі спеціальними підрозділами UPE2A, програмами, розробленими для дітей-іноземців, які не розмовляють французькою.

Протягом року студенти UPE2A відвідують 21 годину традиційних уроків, таких як французька мова, математика, історія, англійська мова та географія. Після першого місяця їм дозволяється приєднуватися до своїх франкомовних однолітків на заняттях, як-от фізкультура, музика чи мистецтво та ремесла. Якщо до кінця першого року вони досягли достатньо високого рівня, щоб вступити до французької шкільної системи, їх інтегрують у франкомовний клас. Якщо ні, вони можуть продовжити програму UPE2A ще на один рік. Іншими словами, люди, які не говорять по-французськи, мають два роки, щоб надолужити згаяне.

"Важливо, щоб учень був інтегрований у французьку шкільну систему після цих двох років", - каже Ніколя Монтейл, вчитель UPE2A у середній школі Blanc-Mesnil, що на північний схід від Парижа. "Особливо, коли закінчується середня школа, тому що саме тоді учні роблять вибір на курс".

У Франції учні можуть відвідувати три типи середніх шкіл: загальний ліцей (академічне навчання), технічний ліцей (мистецтво, прикладні науки або технічне навчання) або професійний ліцей (професійне навчання).

"Вчителі UPE2A знайомляться зі своїми новими учнями лише після завершення всіх процедур", - каже Фатіма Мессауді, шкільний посередник, яка працює в академічному центрі (CASNAV) у Парижі, де новоприбулі "алофонні" учні складають вступні іспити.

Українським сім’ям, як і будь-якій іншій сім’ї біженців у Франції, доводиться пройти багато проблем, перш ніж вони зможуть зарахувати своїх дітей до шкільної системи. "Вони зобов’язані зустрітися з соціальним працівником, знайти житло, перекласти документи, знайти роботу, а потім записати своїх дітей на вступні тести", – каже Мессауді. "Це може бути тривалий процес".

Ніколя Монтейл розповів про свій досвід, коли вітав трьох українських хлопців у своєму класі. Він шість років працює викладачем французької мови UPE2A в Блан-Менілі.

"Іван, і Володимир, і Артур приїхали в різний час", — каже він. Двоє старших хлопчиків Володимир, 12 років, і Артур, 13 років, приєдналися до його класу в лютому та вересні 2022 року. Іван, молодший, якому 11 років, почав навчання лише два тижні тому, незважаючи на те, що він прибув до Франції минулого року.

Монтейл визнає, що для пристосування потрібен час, але каже, що в цьому також винна адміністративна система. "Деякі студенти приїжджають до Франції і чекають півроку, щоб їх зарахували до школи. Це тому, що не вистачає одиниць UPE2A для кількості запитів, які надходять, особливо в Сені-Сен-Дені. Це один із найбідніших департаментів Франції з великою кількістю людей, які не говорять по-французськи, тому ми відчуваємо великий тиск".

Як наслідок, на початку навчального року у вересні Монтейл ніколи не має повної класної кімнати, і всі його учні мають різний рівень французької мови.

"Хоча у Володимира все добре, але з вимовою у нього виникають проблеми. З іншого боку, Артур почувається дуже комфортно в класі і припиняє докладати зусиль, коли думає, що він щось зрозумів,- каже його вчитель. - А щодо Івана-новачка, то йому важко писати".

"Є молдавські студенти, які говорять російською, і один російський студент. Хлопці також говорять російською, що дозволяє їм усім спілкуватися, – розповідає він, – Я трохи хвилювався, що прийшов російський студент, але вони всі відразу подружилися. Ось що чудово в дітях. Контекст війни не заважає їм будувати стосунки".

Французький уряд не забезпечує школи виділеними перекладачами, тому вчителі часто залишаються напризволяще, коли приймають у своїх класах нефранкомовних учнів.

Коли почалася війна, уряд Франції опублікував онлайн-буклет для вчителів, створив спеціальний план прийому шкіл для українських біженців і відкрив академічну гарячу лінію (яка зараз повноцінно функціонує).

Додамо

У Франції закон гарантує освіту всім дітям віком від 3 до 16 років, незалежно від їх статусу чи громадянства.

За даними ЮНІСЕФ, приблизно 650 000 українських дітей, які проживають як біженці в 12 приймаючих країнах, досі не зараховані до місцевої шкільної системи.