Російська служба «Голосу Америки» взяла на роботу пропагандиста НТВ, який знімав сюжети про «ополченцев»

Щонайменше з листопада 2022 року в російській службі «Голосу Америки» працює Гаррі Княгницький, колишній кореспондент російського телеканалу НТВ. Його матеріали можна побачити на сайті американської служби іномовлення.

У часи роботи на російському телеканалі НТВ, який повністю фінансується державною компанією «Газпром» і на який наклав санкції Європейський Союз, Княгницький, був воєнним кореспондентом. Та знімав пропагандиські сюжети про російську війну проти України. 

Наприклад, матеріал про те, що українські військові буцімто здійснюють наведення артилерії за сигналом мобільних телефонів цивільних. У цьому ж сюжеті Гаррі Княгницький заявляє про жителів окупованих територій: «Если раньше среди жителей Краматорска еще были те, кто пытался остаться в стороне от происходящего и элементарно выжить, то сегодня многие из них готовы взяться за оружие».

У вільному доступі можна знайти кілька сюжетів Княгницького про буцімто обстріли українською армією мирних громадян. Наприклад, у матеріалі від жовтня 2014 року кореспондент показує, як російські бойовики буцімто «змушені стріляти у відповідь», інакше український танк зруйнує житловий квартал. 

Інший матеріал кореспондента на сайті НТВ називається «Геноцид и уничтожение»: жители Донбасса в ужасе от действий украинской армии. Для нього Княгницький обрав цитати людей, які заявляють про геноцид та начебто тікають зі звільнених українською армією міст. Матеріал завершується цитатою кореспондента про евакуйованих дітей: «Дети радуються, думая, что война позади. Но Нацгвардия уже на подступах к Донецку». Нагадаємо, що начебто захист «жителів Донбасу» від української армії — це один зі способів, яким російська пропаганда виправдовує повномасштабну агресію та депортації. 

1 вересня 2014 року Гаррі Княгницький готував матеріал про українських дітей, які начебто добровільно «переїхали» в Росію. Співробітник НТВ каже, що на фоні однолітків вони виділяються «отстраненностью и замкнутостью» в очах. А також згадує про перехід кримських шкіл на російську навчальну програму. Як повідомляє американське представництво при ОБСЄ, за час повномасштабної війни Росія викрала з України близько 14 тисяч дітей. 

У жодному зі знайдених матеріалів Гаррі Княгницький не згадує про російську агресію. Натомість російських бойовиків він називає «ополчением» чи «самообороною Донбасса». Про дії української армії каже як про «захоплення міст». Та протиставляє українські обстріли, які начебто спричинили в Донецьку гуманітарну катастрофу, допомозі від Росії. Нагадаємо, що Європейський суд із прав людини встановив, що це саме Росія з 2014 року окупує частину Донбасу. 

Крім сюжетів про війну, Княгницький також знімав для НТВ матеріали про російське «визнання» Революції гідності державним переворотом, буцімто українські погрози викладачам у Донецьку, «входження» Криму у склад Росії. За ці та інші  подібні матеріали у 2014 році журналісти занесли на Дошку ганьби.

Також Гаррі Княгницький виступив автором сюжету про буцімто затримання «терористичної групи» Олега Сенцова у 2014 році. Після цього український режисер провів у російському полоні п’ять років. Та подавав позов проти російських медіа, які проголосили його «терористом» до рішення суду.

Княгницький пропрацював до НТВ до 2017 року та пішов звідти, як сам стверджує, з етичних міркувань: «До какого состояния ты будешь прогибатся?». 

Після цього Княгницький влаштувався в нью-йоркську редакцію російського телеканалу RTVI. Там майбутній кореспондент «Голосу америки» писав, наприклад, про протести після вбивства поліцейськими афроамериканця Джорджа Флойда: «…Потому что где темнокожие — там преступность. Так говорят русские, съехавшие из Южного и Восточного Гарлема». 

Також Княгницький підготував матеріал про те, чому «ліберальна» американська преса не розслідує сексуальні звинувачення проти Джо Байдена: «Вода — мокрая, небо — голубое, New York Times получает Пулитцера за материалы о режиме Путина [...] История Тары Рид, действительно, трудно доказуема. Как и любая другая, подобная ей. Но если просто закрыть глаза на свидетельства против Байдена, не дискредитирует ли это движение #MeToo, совсем не чуждое для NYT? У редакции сложный выбор. Гораздо сложнее, чем просто отплясываться на Путине, Трампе и американских консерваторах. И Пулитцера за этот выбор не дадут».

Під час роботи на RTVI Гаррі Княгницький не залишив тему українсько-російської війни назовсім. Після того, як Росія обстріляла та захопила українські кораблі в Керченській протоці, кореспондент спекулював, що Україна спеціально спровокувала Росію. І стверджував, що в цій ситуації не зрозуміло, хто юридично винен, та хто в чиї води зайшов. Нагадаємо, що у 2014 році Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію про невизнання анексії Криму. 

У 2018 році в ефірі RTVI Гаррі Княгницький повторював тези російської пропаганди, що поява автокефальної української церкви може призвети до репресій віруючих та розколу серед українців. 

Видання Kyiv Post повідомляє, що 15 співробітників «Голоса Америки» вже направили американським конгресменам відкритого листа, у якому закликають менеджмент мовника переглянути призначення Княгницького та ще однієї журналістки Дарії Давидової. Їй колеги закидають легітимізацію анексії Криму. 

Від власних джерел «Детектора медіа» в російський службі «Голосу Америки»  нам  відомо, що співробітники медіа спочатку зверталися до власного керівництва, але воно не відреагувало. Тож звернення до конгресменів, за словами співрозмовників, було лише питанням часу. При цьому про існування листа вони також довідалися з публікації Kyiv Post і не знають, хто його підписав. 

Також наші джерела в російський службі «Голосу Америки» стверджують, що, начебто, щодо Дарії Давидової  відомо лише про один її матеріал для журналу «Русский репортер»  з окупованого Криму. Менеджера, який найняв її на роботу, звільнили. А от з приводу Княгницького керівництво російської служби начебто спробувало  просто зам’яти внутрішній скандал.

Як пише  Kyiv Post, автори звернення до Конгресу стверджують, що місію «Голосу америки» не можна довірити людям, які «працювали на російську владу та роками просували проросійські наративи. Це ставить під сумнів нашу репутацію та репутацію «Голоса Америки».