Повістки онкохворим, 30 тис. заброньованих могил і табори для вкрадених дітей: як живе Крим після 24 лютого

Повномасштабне вторгнення Росії, як не дивно, вплинуло і на Крим, окупований вже майже дев’ять років. Саме після 24 лютого окупаційна влада написала нові статті, за якими начебто можна карати людей, створила нове СІЗО для викрадених із Херсонщини та Запоріжжя українців, а тепер готує цвинтарі та лікарні для тих, кого відправляє на злочинну війну.

Як прожив останній рік півострів? Факти ICTV розпитали главу правління Кримської правозахисної групи Ольгу Скрипник, представницю президента України в Криму Тамілу Ташеву, главу Кримськотатарського ресурсного центру Ескендера Барієва, очільника Українського центру безпеки та співпраці Сергія Кузана.

Псевдосуд у Криму вважає Стефанію
піснею бойових націоналістів

З 24 лютого Росія настрочила нові статті для репресій: і адміністративних, і кримінальних. Вони з’явилися 4 березня. Їх використовують, щоб переслідувати й кримських татар, і українців. За порушення “адміністративки” правозахисники нарахували вже 200 справ.

– Наприклад, за слоган Слава Україні або Героям Слава може бути штраф 50 тис. рублів. Ми реально знаходили такі справи, де чоловіка покарали за це. Далі це пісні, починаючи від Червоної калини, яку ми вже всі знаємо. Крім того, пісня Стефанія, яка є переможною на Євробаченні, весь світ її визнав піснею року. Замість цього знайшлися “судді”, які визнали її піснею бойових українських націоналістів. Про це йдеться в рішенні так званого суду, – розповіла очільниця правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Є і кримінальна стаття за фейки проти російської армії, якої також не було раніше. Також забороняється розголошення реальної кількості призваних, мобілізованих, загиблих, полонених – це все забороняється, за це також переслідують.

Не припиняються арешти й за “старими” статтями. Волонтерам найчастіше фабрикують “акт міжнародного тероризму”, а для кримських татар типове порушення за “законом” про незаконні збройні формування, за начебто участь у кримськотатарському батальйоні імені Номана Челебіджіхана, але тепер за всім цим окупаційна влада бачить СБУ.

– Вони почали говорити, що осередки Хізб ут-Тахрір керуються Службою безпеки України, тобто вперше з’явилися такі посилання, що всі ці осередки пов’язані зі спецслужбою України і є небезпечними для Російської Федерації, – розповів Ескендер Барієв.

Крим перетворили на в’язницю

Окрім постійних репресій проти місцевих жителів, окупаційна влада разом із ФСБ створила нове СІЗО для тих проукраїнських жителів, яких вивезли з новоокупованих територій – з Херсонщини чи Запоріжжя. Це СІЗО №2 у Сімферополі. Туди звозять волонтерів, активістів, учасників АТО.

– Там уже понад 100 людей. Я боюся, що за останній час ще більше їх стало, тому що Росія все одно продовжує звозити людей. Його відкрили ФСБшники, вони повністю курують це СІЗО. Це така катівня, де людей тримають навіть без жодного формального оформлення, – розповів Скрипник.

Правозахисники розповідають, що умови там найгірші.

– Там немає теплої води, їх возять в баню раз на два тижні, і вони змушені купатися в одязі, тому що їм дають на всіх 15 хв. Там постійно тортури, – стверджує Ескендер Барієв.

Також саме до Криму везуть дітей із новоокупованих територій.

– Окупанти насильницьки вивозять дітей з новоокупованих територій до Криму, як дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, так і в дітей, в яких є батьки. 1 939 дітей із Херсонської області було перевезено в Євпаторію, – розповів Ескендер Барієв.

Загалом же відповідно до останнього звіту Єльської лабораторії гуманітарних досліджень, пише CNN, понад 6 тис. дітей віком від кількох місяців до 17 років протягом року повномасштабного вторгнення вивезла Росія.

Це масштабні процеси з переселення, перевиховання, і навіть примусового усиновлення українських дітей. Поступово українська влада намагається їх повертати.

Під мобілізованих у Криму
готують кладовища і шпиталі

Двічі на рік в окупованому Криму призивають по 6 тис. строковиків. Одразу після 24 лютого кримці, які не бажали стати гарматним м’ясом на боці Росії, стали звертатися до правозахисників за порадами, як уникнути призову, бо розуміли, що їх не пошкодують.

– Тоді ще було трошки простіше, що можна було фізично виїхати, тоді ще не було обмежень. Це єдине, що треба було ухвалити таке непросте рішення, залишити все і поїхати просто в невідомість. Багато чоловіків так і зробили. Ті, хто не могли залишити Крим, змінювали телефони, місце проживання, жили у друзів, щоб їх не знайшли. Це стосувалося призову, який був навесні, – розповіла Ольга Скрипник.

Але і так звана часткова мобілізація, яку оголосив Путін, півострів не оминула. Вона відбувалася декілька днів, але була масштабною. Уже наступного дня після того, як Путін про неї оголосив, у Керчі було шість автобусів, які зафіксували правозахисники.

– Це вже мобілізовані. І їх швиденько відправляли до Російської Федерації на навчання. Потім так звані облави, які були в декількох селах, це те, що ми могли зафіксувати. Це були також селища, де проживали кримські татари, тобто такі компактні місця їхнього проживання. Я не можу сказати, що вся ця мобілізація була спрямована саме на кримських татар, бо ми фіксували, що й люди різних національностей підпадали під цю мобілізацію. Але було декілька сіл, де дійсно здебільшого проживали кримські татари, – зазначив Скрипник.

Кримські татари під прицілом мобілізації якраз тому, що вони – найбільш проукраїнські. Мобілізація є однією з причин, чому тисячі молодих родин кримських татар виїжджають з території півострова.

– Певною мірою через те, що кримські татари не лояльні. Російська Федерація розуміє, що кримські татари – найбільш проукраїнська сила, яка буде зустрічати Збройні сили України, тому вони намагаються їх пересаджати, мобілізувати в незаконний спосіб, відправити на війну, щоб вони там загинули, – вважає представниця президента України в Криму Таміла Ташева.

Були випадки, коли люди йшли до медичних комісій, щоб підтвердити свою непридатність, але їх там одразу забирали та відправляли на військові навчання.

– Ми зафіксували, що повістку отримала людина на інвалідному візку, з дуже тяжкою формою онкозахворювання і так далі, – стверджує правозахисниця.

Зараз очікують нову хвилю мобілізації. Судячи з документів, які публікувала окупаційна влада, у бюджет заклали щонайменше додатково 100 тис. місць у лікарнях для тих, хто буде поранений у війні, а ще 30 тис. місць – на кладовищах.

– Виходячи з цього можна тільки уявити, про які масштаби йдеться. Крім того, що це кримчани, туди ж можуть звозити ще інших із напрямку, наприклад, Запорізького, тому не виключено, що ми побачимо ще більше й більше могил. Серед вбитих кримчан, які воювали на боці Російської Федерації, ми ідентифікували (це не означає остаточну цифру, це лише ті, яких змогли ідентифікувати за документами) 202 людини, які загинули уже в рамках повномасштабної війни, ще щонайменше кілька десятків у полоні. Але знову ж таки, точних цифр ніхто не назве, тому що не всі тіла повертали до Криму, – розповідає Скрипник.

Заходи стають дедалі жорсткішими. Росія роздала вказівки місцевим окупаційним адміністраціям, щоб не розголошувати дані про загиблих. У вересні окупаційна влада заборонила чоловікам виїзд з півострова без дозволу військкоматів.

Кримськотатарський ресурсний центр та інші правозахисники поширюють інформацію про проєкт Хочу жити, за яким можна здатися в полон або ж уникнути мобілізації. Також вони поширюють імена та прізвища тих, хто роздає повістки на півострові та входить до мобілізаційних комісій, аби цих людей остерігалися.

Сили опору прокинулися

Попри репресії, сили опору, які були в Криму, зараз розгорнули активну діяльність. Особливо це стало відчутно після досягнень української армії на Херсонщині, а також з кожним ударом по військових базах у Криму.

– Була мережа людей, яка підтримує Україну, яка чекає на Україну, і яка продовжує не визнавати Росію. Ці кримці нікуди не дівалися, вони залишаються на своїх місцях. Вони активно допомагають нашим Силам оборони, повідомляючи про місця розташування бойових підрозділів ворога, повідомляючи й про місця пересування, і про діяльність окупаційних адміністрацій, – розповідає Сергій Кузан з Українського центру безпеки та співпраці.

Графіті, підпали, облиття фарбою пам’ятника Леніну, різноманітні диверсії на військових об’єктах – усе це справа рук сил опору.

– Ми бачимо посилення проукраїнського руху на території півострова, не лише кримських татар, а й українців, громадян України різних національностей. Весь рух спротиву, який існував до 2022 року, був на правозахисній тематиці, когось затримують, на підтримку людини виходять. Зараз людей затримують за гасла Слава Україні, за наліпки Ні – війні, за українські пісні на весіллях, у школах або аудиторіях студентських. Звісно, це не масові зібрання, але треба розуміти реалії Криму. Це тисячі військових і тисячі ФСБ, Центру протидії екстремізму, Росгвардії й так далі, – каже Таміла Ташева.

Тому й окупанти напружилися. З кожним нашим ударом по території півострова там активніше готуються оборонятися.

– Псевдовлада і в Криму почала розуміти, що сюди доберуться наші Сили оборони. Цим і обумовлена їхня активізація, вони спішно почали будувати інженерні споруди, укріплювати переходи з півострова на материкову частину, спішно почали проводити навчання саме їхніх загонів територіальної оборони в сподіванні, що вони сформують резерви, які зможуть якомога довше протриматися, тому що зрозуміло, що треба буде чимось відбивати наш майбутній наступ, – вважає Сергій Кузан.