Від Франка до Крушельницької: де у Львові мешкали видатні українці

У Львові проживало багато знаменитостей з усіх можливих сфер діяльності. Ми ж зупинимося лише на кількох з них, чиє ім'я точно відоме для кожного українця.

Львове, чого являєшся мені у сні?

Доля Івана Франка завжди перепліталась із Львівщиною. У місті Лева він творив і жив понад 40 років, 14 з яких – у власному будинку на вулиці Вінцента Понінського, 4 (нині вулиця Івана Франка, 152).

Вілла Івана Франка / Фото Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка

Ділянку під будівництво письменник придбав у 1901 році в краківського купця Йосифа Рогсека за 24 тисячі крон. Згодом тут з'явилася мурована будівля у швейцарському стилі, яка складалася з 5 кімнат і кухні на першому поверсі та 2 кімнат – на другому.

Франко так і не зміг повноцінно умеблювати свою домівку. Усім його гостям була помітна порожнеча дому. Незабаром далися взнаки й вади забудови, зведене на вологій землі помешкання було дуже холодне. Зараз тут працює музей, який радо вітає гостей з усіх куточків України.

Домівок багато не буває: помешкання "батька" історії України

Грушевський подарував Львову 20 своїх найбільш плідних років. Ще молодим професором він прибув із Києва в український П'ємонт уже як знаний місцевим вченим та громаді багатонадійний історик.

Перше помешкання Грушевського у Львові / Фото Державного меморіального музею М. Грушевського

Одразу по приїзді у місто Лева в 1894 році Михайло Грушевський зупинився по вулиці Длугоша, 5 (сучасна вулиця Кирила і Мефодія). З початком подружнього життя з Іванною-Марією Вояковською молода сім'я мешкала за адресою вулиця Зиблікевича, 24 (тепер Івана Франка, 54), а потім – на вулиці Замойського, 1 (зараз вулиця Юліана Романчука, 1). Також подружжя орендувало помешкання на вулиці Домбровського, 6 (вулиця Рутковича на сучасних мапах).

Сучасна вулиця Рутковича, 12 (Домбровського, 6) / Фото Бюро спадщини

Одноповерхова будівля на високому цоколі, добудований над лівою частиною споруди другий поверх, необароковий стиль, півциркульні вікна – саме тут, на вулиці Понінського, 6 (сучасна вулиця Івана Франка, 154), видатний державотворець побудував свій власний дім, де жив у 1902 – 1914 роках. Зараз тут працює музей.

Будинок Грушевського / Фото Державного меморіального музею М. Грушевського

"Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою й невтомною працею любіть Україну"

Митрополит Греко-католицької церкви Андрей Шептицький уперше побував у Львові, коли йому було 31 рік. Тоді він був призначений настоятелем Онуфріївського монастиря. Подальші 43 роки Шептицький творив у митрополичій столиці Галицького краю.

Митрополичий палац при Соборі Святого Юра / Фото з офіційного туристичного сайту Львова

Собор Святого Юра став центром діяльності ієрарха. З 17 січня 1901 року він тут жив, зустрічав гостей, приймав найважливіші рішення і створив перший музей.

Незабутня Аїда: голос, що замилував увесь світ

У 1903 році оперна співачка Соломія Крушельницька вже була на олімпі слави. Майже щоліта вона приїздила в Галичину у відпустку, а її власністю стала кам'яниця на вулиці Юзефа Крашевського, 23 (зараз вулиця названа на честь співачки).

Будинок, в якому жила співачка / Фото Музично-меморіального музею С. Крушельницької

Будинок спорудив архітектор Якуб Крох у 1884 році. Балкон на 2 поверсі прикрашений алегоричними статуями в античному дусі скульптора Леонарда Марконі.

У 1939 радянська влада відібрала в неї будинок, залишивши лише 4 кімнати. Тут Крушельницька жила під час візитів до Львова та впродовж останніх 13 років свого життя.

"Батько наш – Бандера", Львівщина – мати!

Провідник українського націоналістичного руху приїхав до Львова у вересні 1928 року. В період навчання в Академічній гімназії він винаймав квартиру в помешканні шкільного сторожа, яке розташоване на вулиці, що названа його ім'ям.

Знаковим місцем не лише для Степана Бандери, а й для всього національного руху Львова є Академічний дім на вулиці Супінського, 17 (вулиця Коцюбинського, 21). Його будували у 1904 – 1906 роках як гуртожиток для українських студентів.

Академічний дім / Фото Анастасії Патер

Академічний дім слугував для когорти українських націоналістів своєрідною штаб-квартирою. Однак із часом приховувати це від влади ставало дедалі складніше. 22 березня 1932 року тут було арештовано 15 студентів, серед яких був і Степан Бандера.