Гучний скандал у «Слузі народу». За що розпинають депутатку Безуглу і хто може постраджати після неї

Вже рік Верховна Рада працює у підпільних умовах. Через це депутатські скандали рідко виходять на публіку. Хоча деякі особливі випадки таки отримали резонанс, на кшталт вигнання з монобільшості генератора конфузів Миколи Тищенка, позбавлення права на участь у пленарних засіданнях давно вже викинутого з рядів «слуг» Гео Лероса чи полюбовного складання мандата Олександром Трухіним, що після скандального ДТП намагався дати хабар поліцейському.

Проте таке масштабне з’ясування стосунків всередині «Слуг народу», яке зчинилося зараз, пригадати складно. Воно спалахнуло у ключовому нині комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Член комітету з пропрезидентської фракції Федір Веніславський пішов війною проти заступниці голови комітету Мар’яни Безуглої. Веніславський зареєстрував постанову, якою пропонує виключити колегу з комітету, бо її перебування на цій посаді створює не більше і не менше загрозу нацбезпеці. Варто зазначити, що Веніславський, хоч і є формально рядовим членом комітету, має вливовий статус: він є представником президента у Верховній Раді і презентує в парламенті законопроєкти, які спускає Банкова. До Безуглої ж та її активності дуже неоднозначне ставлення і у фракції, і в Офісу президента, і у значної частини громадського середовища. Голова ж Луганської ОВА Сергій Гайдай, наприклад, взагалі вкрай некоректно обізвав нардепку «ідіоткою». За словами членів безпекового комітету, давні особисті контри у Безуглої є і з Веніславським («сваряться на кожному засіданні»), тож поява його пропозиції мало кого здивувала.

Почалося все з того, що на початку лютого Безугла анонсувала можливу відставку міністра оборони Олексія Резнікова, відомство якого трясе корупційний скандал. Депутатка також повідомила, що готуються зміни до законодавства, аби міністерство в умовах воєнного часу міг очолити військовий. Нині це заборонено. Після великого інформаційного ґвалту, який здійняла ця новина, Банкова вирішила Резнікова поки не чіпати. А от занадто ініціативній Безуглій подано недвозначний сигнал.

Веніславський у своєму проєкті постанови Веніславський звинувачує колегу в тому, що вона «свідомо ввела в оману членів під час розгляду питання, з якого мало відбутися голосування». Йдеться про підготовку до другого читання законопроєкту №4210 з довгою назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань національної безпеки і оборони щодо зміцнення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, удосконалення об’єднаного керівництва силами оборони держави та планування у сферах національної безпеки і оборони».

Нібито Безугла на засіданні комітету 16 лютого під запис запевнила, що попередньо узгодила редакцію підготовленого до другого читання тексту законопроєкту з Головним управлінням розвідки. Але жодних документальних підтверджень цьому не надала. А 22 лютого цілком документальні свідчення надійшли вже від начальника ГУР Кирила Буданова, який прямо повідомив, що законопроєкт №4210 розвідкою не підтримується. Більш того, Веніславський у пояснювальній записці до своєї постанови нагадав, що дії Безуглої цілком підпадають під статтю Кримінального кодексу, що стосується депутатської діяльності.

Безугла помітила, що проєкт Веніславського стосовно неї повністю повторює її власний проєкт щодо виключення з ключового під час війни комітету колишнього ОПЗЖшника Сергія Льовочкіна. Щодо суті ж звинувачень парламентарка запевнила, що Буданова, який «раптом змінив свою думку», ввели в оману. За словами депутатки, попередньо Генштаб пропонував, аби в законопроєкті № 4210 було прописане створення окремого розвідувального органу при ньому. Його поява навряд чи сподобалась би ГРУ. Після консультації з очільником розвідки таке формулювання було зняте і прописана функція J2 (розвідоргану) в Генштабі як частина змін для інтеграції до НАТО. Але раптом з ГРУ надійшло вето на весь законопроєкт, хоча жодна правка до другого читання ще не була ухвалена. Зокрема, й та сама, що стосується дозволу обирати міністром оборони військового.

У розмові з «Главкомом» Безугла, що знову збирається їхати на фронт, зізналася, що ситуація її шокувала, і сказала, що не хоче коментувати дії колеги з фракції та кулуарні розбірки. Але ця «чорна мітка» Безуглій від соратників може мати більш довгограючі наслідки – зокрема, й для керівника фракції Давида Арахамії, який також активно «відставляв» Резнікова. Усунення Арахамії від активних процесів вже є на порядку денному Офісу президента, але поки нинішнього голову фракції банально нема ким замінити.

Опонент Безуглої Федір Веніславський в інтерв’ю «Главкому» запевняє, що ініціатива щодо покарання колеги з комітету та фракції була його особистою, і заперечує, що отримував якісь вказівки від керівника Офісу президента Єрмака.

Федір Веніславський: «Безугла до мене підійшла і сказала: «… що у тебе в голові коїться»

Чи узгоджували ви свій проєкт щодо покарання Безуглої з керівництвом фракції? Тим більше що голова «Слуги народу» у парламенті Давид Арахамія також в цьому комітеті і відповідає якраз за сферу розвідки.

Це була моя реакція на, як на мене, неетичну та неправомірну поведінку Мар’яни Володимирівні на засіданні комітету. Минулого тижня я їй відправив свій проєкт постанови в особисті повідомлення, після чого вона сама переслала його в нашу комітетську групу. Тобто всі члени комітету мали можливість його прочитати, зокрема, й Арахамія. Я ні з ким його не узгоджував, доопрацював і вчора зареєстрував.

Безугла сприйняла те, що ви їй попередньо надіслали свій проєкт постанови про санкції щодо неї, як певну погрозу з вашого боку.

Я її просто попереджував, щоб вона була готова. Я завжди, коли вчиняю якісь дії з приводу певних людей, хочу, аби вони розуміли, що я відкрито не погоджуюся з певною позицією з того чи іншого питання.

І якою була її реакція в проміжку між тим, коли ви надіслали їй свій проєкт і представили його комітету?

Вона до мене підійшла і сказала дослівно: «Я не розумію, що у тебе в голові коїться». Я їй відповів, що вводити в оману членів комітету неетично і неправомірно. Вона почала говорити, що все узгодила, хоча ніяких документів, що це підтверджують, членам комітету не надала. Я ще на засіданні комітету минулого четверга виступив і попередив, що Мар’яна Володимирівна на передостанньому засіданні ввела в оману народних депутатів. І потім так збіглося, що в четвер ввечері до комітету зайшов лист від Буданова, яким він підтвердив, що поширена нею інформація не відповідає дійсності.

І вже після цього керівництво фракції ніяк не відреагувало?

Абсолютно ні.

А інші колеги по комітету?

Не хотів би це коментувати, але реагували практично всі члени комітету.

Ваш статус представника президента в Раді допомагає вам просувати законопроєкти власного авторства? Є підозри, що за багатьма вашими особистими ініціативами, зокрема, й щодо Безуглої, стоїте не ви особисто. 

Якщо я дію від імені президента, то отримую відповідні письмові доручення на представлення його позиції. А в даному випадку я дію виключно як член комітету з питань національної безпеки оборони та розвідки і насамперед – як юрист, який розуміє, що не всі члени комітету усвідомлюють, що кожне сказане слово може мати певні юридичні наслідки. Якщо людина свідомо обманює, то ці наслідки можуть бути катастрофічними для держави. Тому я і прийняв рішення зареєструвати таку постанову.

Безугла написала, що ваш проєкт постанови про виключення її з комітету «дзеркалить» її проєкт щодо виключення екс-«ОПЗЖшника» Сергія Льовочкіна, яке досі гальмується.

Нехай говорить. Скажімо так: коли проєкт постанови про звільнення Льовочкіна з комітету буде винесено до зали, я буду голосувати «за».

Зрозуміло, що за одну помилку навряд чи питання підіймалося б так радикально. Тобто до Безуглої давно накопичувалися претензії?

Це не єдина її помилка. Така ситуація, коли вона свідомо чи не свідомо, чи «благими намірами» вводила в оману колег, траплялася не перший раз. І багато членів комітету це чудово пам’ятають та розуміють.

І які конкретно це були помилки?

Ви – все-таки не слідчий орган, а ставите мене зараз у становище обвинувача.

Безугла вже надавала пояснення після появи вашої постанови. Загальний їх тон був такий, що все це – якесь непорозуміння. І, власне, в оману хтось ввів самого Буданова. Вас, мабуть, таке пояснення не задовольнило?

Я – юрист і вважаю, що якщо хтось робить заяви, які посилаються на чиїсь позиції і від яких, зокрема, можуть залежати результати голосування в комітеті, то вони мають бути документально підтверджені. А то може складатися так, що хтось з кимось переговорив телефоном і один вважає, що про одне домовився, а другий – про інше. Телефонні розмови, на основі яких приймаються рішення, коли йдеться про засідання парламентських комітетів, взагалі є неприпустимими. Має бути офіційне листування. Якщо пані Мар’яна вважає, що я неправий і вона з кимось щось узгоджувала, то де офіційне направлення відповідного законопроєкту до тих органів, з якими вона його узгоджувала, і де офіційна позиція цих органів?

Ви вважаєте, що це була халатність з її боку чи вона цілеспрямовано просуває чиїсь інтереси?

Думаю, Мар’яна Володимирівна напевно має в глибині душі благий намір, але це та ситуація, коли вона бачить ціль та не бачить жодних перепон, зокрема, юридичних. Щодо того, що вона чиїсь інтереси відстоює, я точно не хочу коментувати, бо зараз воєнний час і наш комітет в цьому плані достатньо чутливий.

Ви взагалі виступали проти проєкту №4210, який лобіював Генштаб, і навколо якого власне уся катавасія. Які у вас претензії до нього?

Я виступав проти того, аби виносити не до кінця недопрацьований законопроєкт, і не розумів, в чому була нагальна необхідність його прийняття в дуже нервовій поспішній обстановці. Народні депутати просто не мали можливості прочитати його до кінця, бо останній варіант проєкту скинули пізно ввечері, а вже вранці треба було голосувати. Я так і не почув від представників Генштабу, які нові спроможності цей законопроєкт надасть, крім того, що призведе до необхідності якихось змін. Я вважаю, що в умовах війни це неправильно.

Павло Вуєць, «Главком»