Людей із ВІЛ не залишаємо: як пацієнтські організації працюють під час війни

Агресор, відчуваючи, що на полі бою не може перемогти українців, почав тотальне знищення соціальної інфраструктури. За рік неабияк постраждала медична сфера загалом.

Протягом воєнного року було 725 нападів на заклади охорони здоров’я, медичні склади, транспорт, постачання, 1 250 медзакладів пошкоджені, ще 150 – повністю зруйновані.

Оцінна сума збитків, завданих медицині, становить $1 млрд.

Але головне, страждають люди: медики і пацієнти. Через небезпеку обстрілів обмежується мобільність багатьох із них, порушені ланцюжки постачань ліків. Масове переміщення людей не дозволяє організувати медичну допомогу та постачання препаратів на належному рівні.

Кожен п’ятий не може отримати необхідну медичну допомогу, у зонах активних бойових дій і на тимчасово окупованих територіях – кожен третій.

Основними перешкодами є вартість лікування, нестача часу й обмежена доступність транспорту, 33% переселенців потребують лікарських засобів і медичної допомоги.

Серед всіх цих людей є особи, що потребують специфічного лікування, – ВІЛ-позитивні. Дехто дізнався про свій статус перед війною, або ж на самому її початку.

ВІЛ-позитивних не покидають

У війну десятки тисяч людей із ВІЛ залишалися під загрозою переривання лікування. Тривалі повітряні тривоги та обстріли, вимушені переїзди та втрата зв’язку зі своїми лікарями, ускладнена логістика доставки препаратів, відсутність доступу до медицини на тимчасово окупованих територіях та у зонах бойових дій.

Та попри все, тестування й виявлення людей з ВІЛ продовжилося, завдяки діяльності одного із наймасштабніших проєктів у сфері громадського здоров’я HealthLink – Прискорення зусиль з протидії ВІЛ в Україні, який впроваджується БО 100% Життя (БО Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД) у партнерстві з МБФ Альянс громадського здоров’я, за підтримки USAID.

Попри складні умови роботи та зниження обсягів тестування в умовах війни, ефективність виявлення ВІЛ-позитивних людей зросла. Приблизно 83 тис. осіб пройшли тестування на ВІЛ, з яких 3,2 тис. вперше отримали АРТ.

У цей важкий воєнний рік завдяки координації команди 100% Життя з міжнародними партнерами, близько 130 тис. людей з ВІЛ забезпечені АРТ на найближчий рік, 53 млн доз препаратів доставлено в усі регіони  країни за виділені програмою PEPFAR близько $13 млн.

Вистояти, забезпечити ліками, підтримати психологічно, надати соціальний і юридичний супровід, стати сильнішими і незламними – боротьба за життя триває у кожному куточку країни.

ВІЛ-позитивні пацієнти відчувають, що їх не залишають, у них вірять – і це надихає на дії.

Я відчув, що корисний своїй країні

Андрій не міг зі зброєю в руках захищати країну, але він міг волонтерити.

У хлопця ВІЛ. Про це він дізнався ще до війни. Прийняти діагноз було непросто, хоча й мав підозру. Соціальний супровід пацієнтської організації тривалістю у пів року допоміг хлопцю повернутися до життя.

– Колись допомогли мені повірити у себе, тепер допомагаю я, – розповів Андрій. – Я отримував життєво необхідні ліки, прийняв свій  ВІЛ-позитивний статус, благополучно займався своїм бізнесом – у мене магазини одягу. Та почалася війна… Я не міг зі зброєю в руках воювати, але я міг допомагати людям.

Спільно із благодійною організацією 100% Життя. Дніпро Андрій волонтерив.

– Сидіти й чекати – це не про мене, – зауважив волонтер. – Спільно із соціальним працівником благодійної організації ми відвозили одяг у реабілітаційний центр і пораненим, згодом –  військовим і переселенцям.

Андрій створив сайт для біженців із пошуком житла, забезпеченням необхідними медикаментами та іншими речами.

– Так я відчував, що корисний своїй країні, – ділиться Андрій.

Історія ВІЛ-позитивного Андрія – одна із багатьох, коли пацієнтські організації спільно з тими, хто раніше звертався до них сам за допомогою, нині підтримують людей, які постраждаливід війни.

БО 100% Життя – найбільша пацієнтська організація в Україні, яка представлена в кожному регіоні. За рік війни організацією доставлено 38 т їжі до лікарень, один млн продуктових наборів, 17 тис. сертифікатів для придбання їжі роздано у 15 областях, 6,5 тис. індивідуальних аптечок передано ТрО, ЗСУ, лікарям, шість тис. бронежилетів – водіям швидкої допомоги, медичним і соціальним працівникам.

Придбано три електромобілі для евакуації людей, транспортування медикаментів та гуманітарної допомоги, евакуйовано обладнання з чотирьох госпіталів Донецької та Луганської.

Медичний центр 100% Життя у Києві став гуманітарним центром, організовані п’ять шелтерів у Львові, Рівному, Чернівцях, Івано-Франківську для людей, що потребували даху над головою, у регіони доставлено 150 портативних і класичних генераторів.

І за кожною цифрою стоїть велика робота з наближення перемоги, підтримка людей, які потребують медичної допомоги.

На початку війни, я не знав, де мені отримати ліки

Михайло пройшов безкоштовне тестування на ВІЛ завдяки працівникам проєкту HealthLink. Він був активним споживачем наркотичних речовин. Побороти цю звичку самотужки не міг.

– На жаль, усі мої зароблені гроші постійно йшли на вуличний наркотик. Я не міг зупинитися, – зізнався Михайло. – Та знайомство із соціальним працівником  БО Чернігівська мережа змінило моє життя.

У благодійній організації чоловікові розповіли про можливості програми замісної підтримувальної терапії (ЗПТ).

– Для мене це був останній шанс вижити і вибратися із замкнутого кола, – сказав Михайло. – Я пройшов усі необхідні діагностичні дослідження і почув, що в мене ВІЛ, гепатит С.

Був початок війни, чоловік не знав, де отримати ліки, але повертатися до колишнього життя точно не хотів.

– Коли почалася війна, я зрозумів, що хочу жити… – згадує свою історію Михайло.

Благодійна організація Чернігівська мережа  взяла чоловіка під опіку у буквальному розумінні цього слова. Михайлу призначили антиретровірусну терапію (АРТ) і ЗПТ, поставили в чергу на отримання лікування від гепатиту С.

Навіть під час регулярних обстрілів міста працівники організації продовжували працювати і допомагати всім, хто цього потребував. У таких небезпечних для життя умовах працівники протягом двох днів надали лікування чоловіку, у якого щойно виявили ВІЛ і гепатит С.

– Уявлення не мав, як отримати ЗПТ, і вважав це нереальним. Тепер із кожним днем відчуваю, як стан здоров’я поліпшується. Більше немає необхідності шукати “речовини”, а зароблені гроші спрямовую на потреби сім’ї, – розповідає чоловік.

Чи доступне тестування на ВІЛ у війну

Проєкт HealthLink Прискорення зусиль із протидії ВІЛ/СНІДу в Україні є чи не найбільшим проєктом із тестування на ВІЛ в Україні. Уже шостий рік він впроваджується на теренах України і доводить свою дієвість, адже рятує життя людей. У війну цей орієнтир лише посилився.

І Михайло, й Андрій, як і кожен третій українець/ка, які проходять тестування, дізналися про свій ВІЛ-статус завдяки проєкту.

Навіть під час війни тестування на ВІЛ доступне – його можна пройти у медичних закладах і пацієнтських організаціях в регіонах, а також замовити оральний тест додому для самотестування на сайті