Міжнародний день сірника: 10 дивовижних фактів про сірники

Міжнародний день сірника / pixabay.com

2 березня відзначають Міжнародний день сірника. Чому вибрали саме цю дату - невідомо, але кожен погодиться з тим, що сірники в усі часи були однією з найбільш незамінних речей в нашому житті. Відтак - заслужили.

Звідки пішло слово сірник - історія дерев'яної палички
10 фактів про сірники

Раніше ми розповідали, для чого встромляти сірники в горщик з квітами - що з цього вийде.

Звідки пішло слово сірник - історія дерев'яної палички

Прототипи сірників з'явилися ще в середньовічному Китаї - про це згадується в текстах XIII-XIV століть. В Європі перший сірник з'явився в 1805 році - тоді французький хімік Жан Шансель продемонстрував перші дерев'яні палички з головкою з суміші сірки, бертолетової солі з додаванням кіноварі, які самі запалювалися. Щоправда, для цього була потрібна лінза на сонці, а коли сонця не було, використовували маленьку краплю концентрату сірчаної кислоти. Ці сірники були жахливо дорогими і плюс до всього небезпечними: сірчана кислота при запаленні головки могла розбризкатися і викликати серйозні хімічні опіки.

Відео дня

Сірники довжиною 6-7 см, який можна було чиркнути, з'явилися в 1826 році завдяки англійцю Джону Вокеру. Їх продавали в комплекті з наждачним папером. У 1830 році французький вчений Шарль Соріа придумав додати в головку сірника білий фосфор - це дозволило запалювати його об будь-яку шорстку поверхню. Але, на жаль, ця речовина виявилася надзвичайно токсичною - працівники заводів з виробництва сірників вмирали від отруєння, а самогубці спеціально ковтали головки сірників. У 1855-му шведському хіміку Йохану Лундстрему спало на думку замінити небезпечний білий фосфор на безпечний червоний. Сірники стали називати шведськими, і це ті самі сірники, якими ми користуємося донині.

Сучасний сірник не містить сполук сірки і хлору, замість них використовуються парафіни і безхлорні окислювачі. А свою назву сірники отримали, як неважко здогадатися, від слова "сірка".

10 фактів про сірники

Ми зібрали кілька цікавих фактів про сірники:

Спочатку виробництво сірників було ручним - автоматична машина з виробництва сірників з'явилася в 1888 році.
Перші коробки для сірників робили з металу, етикеток на них не було, а назву виробника штампували на кришці. Коробку для сірників, якою ми користуємося зараз, придумав в 1889 році Джошуа Пусі з Філадельфії (США).
Сірники роблять в основному з осики, але матеріалом для сірникової палички може також служити віск або картон. Є сірники, які можуть запалитися, якщо їх потерти об будь-яку поверхню, не обов'язково об коробку.
До складу сірникової головки входить сірка, бертолетова сіль, хромпік, піролюзит, цинкові білила, залізний сурик, клей, мелене скло.
Колір сірки сірників ніяк не впливає на їхнє горіння.
Головка сірника здатна нагріватися до температури 1500°С.
Вага стандартної сучасної сірники 0,09 грама, а коробкою можна користуватися як лінійкою - її довжина рівно 5 см.
Всього в світі налічується більше 100 видів сірників. Серед них є мисливські сірники (стійкі до вітру і дощу), термічні (горять з більш високою температурою), камінні (довгі), сигаретні, сигнальні (мають кольорове полум'я), а також декоративні.
Сірник, кинутий в море, розкладається тільки через 6 місяців.
Сірник може рвятувати життя: якщо ним припекти укус від отруйного степового павука (Каракурта) не пізніше, ніж через 2 хвилини після укусу, то отрута не проникне в кров.

А ще у світі є кілька музеїв, колекції яких присвячені саме сірникам - у Швеції, Швейцарії, Німеччині та сусідній Польщі.