Розслідування удару по вокзалу в Краматорську: хто і чим стрілявСюжет

Міжнародні правозахисні організації Human Rights Watch та SITU Research провели своє незалежне розслідування обстрілу вокзалу.

Російські війська 8 квітня 2022 року завдали ракетного удару по залізничному вокзалу в Краматорську, звідки жителі Донецької області евакуювалися в безпечніші райони України. На момент атаки там знаходилися тисячі людей, переважно жінки та діти. Внаслідок удару загинула 61 людина, а ще 121 отримав поранення. Тоді Служба безпеки України наголошувала, що вогонь росіяни завдали з окупованої території Донецької області.

Майже рік після трагедії організації Human Rights Watch (HRW) і SITU Research закінчили своє незалежне розслідування і назвали інше місце, звідки війська РФ запустили ракети.

“Розплата за дітей”: послання помсти

Експерти повідомили, що проаналізували знімки частини ракети, яка впала приблизно в 50 метрах на південний захід від головного входу до будівлі вокзалу і, за їх інформацією, зброя, використана при цьому обстрілі, – це балістична ракета 9М79К-1 серії Точка-У.

Варіант Точка-У, використаний в атаці, є типом касетного боєприпасу. Касетні боєприпаси призначені для розкриття у повітрі та розкиду десятків, а то й сотень суббоєприпасів на великих площах. При використанні цієї зброї деякі суббоєприпаси часто не вибухають при першому ударі, залишаючи снаряди, що не розірвалися, які можуть діяти як наземні міни протягом багатьох років або навіть десятиліть.

Варіант Точки-У, запущений по Краматорську, ніс 50 осколкових бойових елементів 9Н24, уточнили в організації. А кожен бойовий елемент 9Н24 містив 1,45 кг вибухової речовини і при підриві утворив приблизно 316 осколків однакової форми (середня вага кожного з яких становить 7 г). Це означає, що по вокзалі і прилеглій території розлетілося близько 15 800 смертоносних уламків.

“Ці металеві уламки опинилися в тілах чоловіків, жінок і дітей, які перебували на вокзалі, відірвавши їм кінцівки або завдавши смертельних поранень”, – йдеться у повідомленні HRW.

Внимание! Кадры содержат сцены смерти и могут шокировать 18+

Розслідувачі також нагадали, що з боку на уламку ракети срібною фарбою російською мовою була написана фраза “Розплата за дітей”.

“Це виглядало як сигнал помсти”, – додали в організації.

Звідки йшов обстріл

Балістичні ракети Точка-У із касетною бойовою частиною є як у Росії, так і в Україні. Міноборони РФ стверджувало, що не завдавало удару по вокзалу у Краматорську, і неодноразово заявляло, що цей комплекс нібито не стоїть у них на озброєнні.

Проте іноземні експерти виявили, що з 24 лютого 2022 року російські війська розмістили ракетні комплекси Точка-У на окупованих територіях України.

Зокрема, правозахисники, вивчивши знімки із супутників, встановили, що на момент обстрілу Краматорська 12 пускових установок комплексів Точка-У та ракети до них перебували в окупантів – у районі села Куньє Ізюмського району Харківської області, яке тоді займали російські війська.

Співробітники Human Rights Watch після деокупації Харківської області відвідали село Куньє та підтвердили, що вогонь по вокзалу здійснювався з цього села, а не з окупованої території Донецької області, як вважають у СБУ. Від Куньєго до Краматорська – близько 90 кілометрів, тобто ракети Точка-У, які мають дальність польоту 120 кілометрів, повністю досягали міста.

Очевидний військовий злочин

Війна Росії в Україні регулюється міжнародним гуманітарним правом, відомим як закони війни, які забороняють навмисні напади на громадянське населення та об’єкти. Напад РФ на переповнений залізничний вокзал Краматорська мав невиборчий характер, вважають у HRW.

За словами правозахисників, залізничні колії та вокзали використовувалися ЗСУ у військових цілях і тому “можли бути законними цілями”. Проте експерти Human Rights Watch не знайшли доказів того, що саме станція Краматорськ у момент атаки використовувалася у військових цілях чи що в цьому районі були українські сили.

Розслідувачі виявили деякі свідчення можливого мінімального військового використання станції Краматорськ та прилеглої залізничної мережі під час нападу. Як повідомляється, співробітникам HRW двоє людей розповіли, що вранці 8 квітня бачили на вокзалі поїзд із металобрухтом, за словами одного, це “те, що залишилося від військової техніки”. Поїзд був на станції о 8-й ранку і пішов до нападу, прямуючи на північ. Інший чоловік сказав, що до 10 години ранку він помітив потяг довжиною близько 10 вагонів-платформ, що перевозив “зламану та пошкоджену військову техніку”, у тому числі автомобілі без коліс або гусениць.

“Навіть якби це використання станції у Краматорську було у військових цілях, напад 8 квітня все одно незаконний… Атакуючі сили зобов’язані вжити всіх можливих запобіжних заходів, щоб звести до мінімуму збитки для цивільного населення. Бомбардування залізничного вокзалу вранці, коли воно було переповнене цивільними пасажирами, сім’ями та працівниками станції, а не пізно вночі, коли там було б набагато менше людей, демонструє зневагу до життя цивільного населення”, – йдеться у повідомленні.

“Вбивство десятків мирних жителів на вокзалі для нападу для пошкодження військової техніки, ймовірно, було б невідповідною втратою життів серед цивільного населення порівняно з будь-якою військовою вигодою”, – додали експерти.

Нанесення удару по вокзалу в Краматорську є військовим злочином відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Також невиборчий напад, включаючи застосування касетних боєприпасів у населених пунктах, є військовим злочином за звичайним Міжнародним гуманітарним правом, йдеться у результатах розслідування міжнародних організацій.