Про "Мирний-21", Сеітаблаєва, службу та українське кіно: інтерв'ю з актором Олексієм Тритенком

У розмові для "Інтерв'ю24" Олексій розповів про найскладніший момент у зйомках, зізнався, коли востаннє був на знімальному майданчику. А також поділився думками щодо розвитку українського кіно в часі війни. Про все це та інше – читайте далі.

Було складно, – про зйомки у фільмі Сеітаблаєва "Мирний-21"

Ви зіграли у фільмі "Мирний-21" головного лиходія, який протягом всього фільму схиляє українських прикордонників до зради. Розкажіть більше про свого персонажа, як вживалися у роль?

Було складно, бо Ахтем (Сеітаблаєв – 24 Канал) вирішив, що мій персонаж має бути поголений, а я на той момент мав інший проєкт, де був з волоссям. Кожен мій знімальний день починався з того, що я 4 години проводив у кріслі гримера, робили накладку. Ото було справжнє пекло (сміється – 24 Канал). То було найскладніше.

А грати лиходія легко, бо знаєш, що все, що ти зробиш, буде виправдано тим, що він поганець.

Зйомки відбувалися у 2021 році, тоді ніхто й уявити не міг, що через рік розпочнеться повномасштабна війна. У перші дні вторгнення пішли служити. Зважаючи на новий досвід, що б змінили?

Звісно, що певного досвіду набув, але чи зіграв би я по-іншому? Як можна зіграти по-іншому, коли це досконало? (сміється – 24 Канал)

"Мирний-21": дивіться трейлер фільму

Це друг і побратим, – про Ахтема Сеітаблаєва

На знімальному майданчику ви працювали з Ахтемом Сеітаблаєвим, згодом разом з ним стали на захист України. Яким для вас Ахтем є на зйомках, а яким у воєнному житті?

Ми з Ахтемом знайомі вже десь 20 років, відколи він прийшов у театр. Коли дізналися, що народилися в один день – 11 грудня, одразу почали розуміти одне одного. Це друг і побратим. Дуже важливо, щоб на війні поруч була людина, яка знає про тебе все. Це і є Ахтем.

Глядач не дурень, – про розвиток українського кіно

Від 2014 року зняли не один фільм про події в Україні. Зокрема до багатьох долучився саме Сеітаблаєв. У час повномасштабної війни продовжують документувати все, що відбувається в нашій країні. Чому розвиток українського кіно важливий саме у часі війни?

Це двояка ситуація. З одного боку, звісно, що треба розвивати українське кіно. Але, з іншого боку, до нього долучаються багато людей, які не завжди роблять це професійно. Зараз такий час, коли всі хочуть встигнути "на гаряче", роблять це неохайно. Мені здається, що це не піде на користь, бо за цією неохайністю ховатиметься багато помилок.

Треба перестати тикати глядача обличчям в екран. Глядач не дурень, він все сам чудово розуміє.

Олексій Тритенко / Фото з інстаграму актора

Чи є якась роль, яку хочете зіграти?

Для мене, як і для будь-якого професійного актора, будь-яка роль – це виклик. Це певна боротьба з персонажем. Я, напевно, залюбки спробував би будь-яку роль, давно, як то кажуть, не брав лопату в руки. Буває, раз в місяць граю у виставах, а на знімальному майданчику був ще до початку повномасштабної війни. Але це не значить, що щось забув. Принаймні, сподіваюсь на це (сміється – 24 Канал).

Ми пішли воювати, – про ранок 24 лютого, службу та перемогу України

Пам'ятаєте ранок 24 лютого? Які думки були тоді?

Як і більшість українців, не був готовий до того, що сталося. О 6 ранку мене розбудив кум, каже: "Це війна". Я питаю: "Що трапилось?". А він: "Бомблять". Тоді я відкрив новини, побачив, що таки почалася війна. Але не було якихось особливих думок. На вулиці було доволі спокійно. Це мене розслабило.

Наступного дня вранці поїхав до Ахтема у Кримський дім, кажу: "Ну що, братику?". Ну і ми пішли воювати.

Ви рідко розповідаєте про свою службу. Якими є ваші обов'язки зараз?

Дуже різні. Не хочеться хизуватися якимись здобутками, бо не для того ми туди пішли. Сподіваюся, що робимо достатньо для наближення нашої перемоги.

Війна обов'язково закінчиться і закінчиться нашою перемогою. Що насамперед зробите після перемоги?

Насамперед у день перемоги я, напевно, посиджу і помовчу, згадуючи всіх, кого не стало. А потім будемо працювати! Але вже в країні-переможці.