Астероїди могли зібрати цеглинки для життя з міжзоряних хмар і привезти не Землю

Амінокислоти, як відомо, є ключовим інгредієнтом життя. Так от, вони могли утворитися в міжзоряних молекулярних хмарах (подібних до тієї, з якої сформувалася Сонячна система), а потім потрапити в астероїди, які пізніше впали на Землю.

Важливий крок до розуміння походження життя

Справді, вуглисті хондритові метеорити багаті на амінокислоти та аміни (азотовмісні органічні сполуки), які є важливими компонентами білків та біологічних клітин. Тому знати, де і як утворилися амінокислоти, важливо для кращого розуміння походження життя.

• Новий великий крок до такого знання зробили вчені під керівництвом Данни Касім із Південно-західного науково-дослідного інституту в Техасі та Крістофера Матереза з Центру космічних польотів імені Годдарда в НАСА. Власне, вони створили амінокислоти в лабораторії в "умовах, як на астероїдах".
• Дослідження повертає нас в минуле, до міжзоряної хмари молекулярного газу і пилу, з якої утворилися Сонце і планети. Звідти ж походить і склад астероїдів. Так, немає прямих доказів присутності амінокислот у міжзоряних хмарах, але є докази присутності амінів. Тож справді молекулярна хмара могла забезпечити амінокислотами астероїди.

Учені взялися за відтворення умов у міжзоряних хмарах, щоб спробувати утворити амінокислоти. Вони використали льоди, такі як аміак, вуглекислий газ, метанол і вода, які зазвичай є в міжзоряних хмарах, і бомбардували все це високоенергетичними протонами, щоб відтворити космічні промені.

Вчені в лабораторії сформували амінокислоти в астероїдних умовах / Фото NASA Goddard

У підсумку протонне бомбардування розбило молекули на частини, які потім знову зібралися у складніші органічні молекули, серед яких були й аміни та амінокислоти – етиламін і гліцин.

• Отже, коли Сонячна система сформувалася з молекулярної хмари, ці аміни та амінокислоти потрапляли на вуглецеві астероїди та, зрештою, на Землю після зіткнення.
• Та астероїди також грали важливу роль: після тривалого перебування в теплі та воді органічні сполуки змінювалися та збільшувалися.

Однак є застереження: кількість амінів та амінокислот, виявлених у лабораторії, не зовсім відповідає кількості, виявленій у вуглецевих метеоритах. Можливо, вони забруднилися вже після падіння на Землю місцевим органічним матеріалом.

Понад 300 зірок "варяться" у Туманності Оріона, ймовірно, "готуючи" життя / Фото NASA

Саме тому вчені зараз із нетерпінням чекають на повернення зразків з вуглецевого астероїда Бенну, який відвідала місія НАСА OSIRIS-REx.

• Ці зразки прибудуть на Землю в капсулі на парашуті 24 вересня 2023 року, і це буде незайманий, незабруднений життям на Землі матеріал, датований періодом зародження Сонячної системи!
• Вчені нарешті зможуть точно визначити, чи утворилися амінокислоти в нашій Сонячній системі, чи десь у міжзоряному просторі.

Якщо правдою буде перше, то не виключено, що життя нашої Сонячної системи може бути унікальним у Всесвіті. Якщо ж правдою буде друге, то стане ясно, що амінокислоти поширені по всій галактиці Чумацький Шлях, що дозволяє сміливо та з упевненістю шукати життя на планетах навколо інших зірок.