«Нам усім хочеться відчувати, що ми виконуємо свою місію»: кіноспільнота України обговорила підсумки участі у Берлінале

2 березня у Києві в Будинку кіно відбулася пресконференція з обговоренням підсумків участі української делегаці у 73-му Берлінському міжнародному кінофестивалі.

Зокрема, учасники пресконференції розповіли про Український національний стенд, івенти, присвячені Україні, презентацію українських продюсерів/-ок «Spotlight on Ukrainian Producers» від Українського інституту та про делегацію українських документалістів/-ок, ініційовану Docudays UA. Також у межах EFM відбулися панельна дискусія «Moving on: Шляхи (спів) фінансування українського аудіовізуального контенту» та Пітчинг ОМКФ. Участь українських продакшенів на Берлінському кіноринку відбулася за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut.

«У нашому заході взяли участь п’ять продюсерів, які мали годинну презентацію своїх проєктів у розробці міжнародній фаховій спільноті. А після цього у нас був неформальний нетворкинг, де всі мали змогу поспілкуватися та обмінятися контактами», – розповіла Наталія Мовшович, керівниця напряму «Кіно» Українського інституту.

«Я була учасницею події від Українського інституту, після чого зав’язалися контакти з потенційними партнерами-копродюсерами з інших країн. Завдяки такій візуалізації та розвіртуалізації, як подія від Українського інституту, ми маємо довгострокові налагодження в партнерствах та інших контактах. Docudays не робив окремого івенту, але сформував делегацію документалістів/-ок, яка відвідала Кіноринок», — додала Вікторія Хоменко, кінопродюсерка, координаторка індустрійної секції Docudays UA.

Також під час Кіноринку було оголошено про запуск Європейського фонду солідарності українського кіно (ESFUF).

«На Європейському кіноринку пройшов круглий стіл, присвячений ESFUF, мета якого полягає в допомозі українським кінематографістам і сприянні копродукції. Станом на зараз фонд фінансується із внесків 16 партнерів з 13 країн та європейської кіноасоціації EFAD, але кошти продовжують надходити і вони вважаються українськими, тож це полегшуватиме створення фільмів, надаючи права українським подакшенам. Наразі триває приймання заявок від українських кінематографістів», — зауважила Тетяна Власова, PR-директорка ОМКФ.

«Berlinale Co-Production Market — це, мабуть, одна з найголовніших і найважливіших копродакшен-подій у європейському календарі. Сюди відбирають близько 35 проєктів із Європи та частково з інших країн. Ми багато спілкувалися під час заходів, і я можу сказати, що існує новий челендж для українського кіно: майже на кожному міжнародному кінофестивалі представлені українські фільми, до чого всі звикають і вже мають певні очікування — жорстких фільмів про війну чи інші події, які з нами відбуваються. Дуже не хотілося б, щоб Україну сприймали тільки так. Адже якщо ми є частиною великої європейської родини, ми можемо розповідати будь-які історії: драми, хорори, комедії. Ми хотіли б, щоб нас сприймали як рівних серед рівних. І це потребує багато роботи», — зазначив Володимир Яценко, продюсер, учасник Berlinale Co-Production Market.

«Berlinale talents — це освітня програма, яку я проходила цьогоріч. Наступного року я зможу подаватися вже з проєктом фільму. Ми мали цікавий нетворкінг, де ти знайомишся з людьми твого ж віку і можеш відшукати потенційних партнерів. Такі програми існують не лише на Берлінале, а й на інших кінофестивалях. Я раджу подаватися на них, бо це поліпшує твоє сприйняття та допомагає знайти нові зв’язки», – порадила Валерія Сочивець, продюсерка, учасниця Berlinale talents.

«Сам по собі Берлінале не передбачає жодного пітчингу і те, що ОМКФ зміг організувати таку подію, — це дійсно унікально. На Берлінале приїздять продюсери, відбірники, дистриб’ютори та сейлз-агенти з усього світу, які шукають нові проєкти. І Пітчинг став найкращим майданчиком для цього», — розповіла Ольга Бесхмельниціна, продюсерка, голова правління Української кіноакадемії та співпродюсерка документального проєкту «Прислухаючись до світу», який брав участь у Пітчингу ОМКФ.

Цьогоріч у програмах Берлінале були представлені шість українських фільмів. Зокрема, в програмі Berlinale Generation показали фільм «Ми не згаснемо» Аліси Коваленко, у секції Panorama представили фільми «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової та «Залізні метелики» Романа Любого, в програмі Encounters — «Східний фронт» Євгена Титаренка та Віталія Манського, у Generation Kplus — «Прокидаючись у темряві» Міли Жлуктенко і Даніеля Асаді Фаезі, а у секції Berlinale Shorts показали «Це побачення» Надії Парфан.

«Для мене нагороди завжди очікувані. Я завжди їду на фестиваль за призом. Але я не засмучуюсь, коли його не отримую. Тому, в принципі, це безпрограшна стратегія. Вся наша команда була дуже рада отримати спеціальну відзнаку. В конкурсі брали участь 20 фільмів, відібраних з 4000 робіт з усього світу, і це дуже почесно бути в цій двадцятці. Тим паче було приємно, що обґрунтування нашої спеціальної відзнаки писав монтажер Раду Жуде. А у нас якраз фільм, де немає монтажу», — поділився Ілля Гладштейн, співпродюсер фільму Надії Парфан, який отримав Спеціальну відзнаку журі в програмі Berlinale Shorts.

«Найбільша перемога фільму, що вдалося зробити ніжне прозоре кіно про те, що у дітей все рівно залишається дитинство, і ми маємо зробити все, щоб воно проходило не під вибухами і не в підвалах», — розповів Андрій Котляр, співпродюсер фільму «Прокидаючись у тиші» (Спеціальна відзнака журі в межах програми Generation Kplus).

«Нам всім хочеться відчувати, що ми виконуємо свою місію. 17 різних світових ЗМІ взяли інтерв’ю у Романа Любого, який розповів кожному про війну і про те, за що ми боремось. Оце мені здається найважливіше», – підсумував Роман Любий, кінорежисер, учасник Берлінале в програмі Panorama з фільмом «Залізні метелики».

Скриншот відео: Національна спілка кінематографістів України / YouTube