Крихка стабільність: як працює ГМК без жорстких лімітів та масових відключень електроенергії

Гострота проблеми спала

Ситуація з постачанням електроенергії залишається відносно стабільною вже більше місяця. Попри черговий ракетний обстріл, якого росіяни завдали 9 березня, на більшості території України обмеження на споживання енергії не застосовуються, а наявних обсягів генерації, за даними «Укренерго», достатньо для покриття потреб всіх споживачів. Складнощі є в окремих регіонах, як от у Києві та на Київщині, Житомирщині, Харківщині й Херсонщині. Втім енергетики проводять необхідні ремонти, тож можна очікувати на пом’якшення або скасування обмежень і в цих областях. Більше того, Міністерство енергетики розглядає можливість відновлення експорту електроенергії за умови стабільного профіциту по країні.

Покращення ситуації в енергетиці дозволило добувним підприємствам та металургійним комбінатам планувати відновлення виробництва та поступово збільшувати завантаження. Зокрема Ferrexpo, добувні потужності якої знаходяться на Полтавщині, повідомила UAprom, що завдяки підвищенню лімітів на споживання електроенергії планує у березні запускати дві із чотирьох ліній з виробництва залізорудних котунів. Одна виробнича лінія буде працювати постійно, а інша – в режимі планування енергозатратних робіт в період найвищих лімітів постачання електроенергії.

Стабілізація постачання електроенергії всередині країни позитивно вплинула на роботу Групи Метінвест. Прес-служба компанії також повідомила, що полегшити ситуацію з дефіцитом вдалося завдяки імпорту електроенергії для власних потреб, який компанія розпочала наприкінці січня. Наразі Група очікує на збільшення обсягу завантаження гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі «щонайменше до 30% від довоєнного рівня та збереження фокуса здебільшого на виробництві окатків». Більш стабільною і гнучкою з точки зору асортименту стала робота  меткомбінатів «Каметсталь» та «Запоріжсталь». Зараз на кожному з них працюють по дві доменні печі.

Про те, що ситуація стала кращою порівняно з груднем минулого – січнем поточного року, у розмові з UAprom зазначали й представники «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Інтерпайп», хоча компанії відмовились надати більше деталей. В той же час у лютому «Інтерпайп» повідомив, що зміг вберегти позиції на експортних ринках та продовжує працювати. «Працюємо попри артилерійські обстріли, ракетні удари, ліміти на електроенергію», - зазначив гендиректор компанії Андрій Коротков, прокоментувавши таким чином намір підвищити зарплати всім працівникам із березня.

В останні тижні ситуація помітно покращилася для трубного підприємства «Сентравіс», основні потужності якого розташовані у Нікополі. «Наразі ми працюємо без обмежень у постачанні електроенергії. Виконуємо поточні замовлення, а також частину замовлень, які залишилися з того часу, коли був дефіцит електроенергії», - розповів виданню директор з виробництва компанії Андрій Красюк.

Наприкінці січня потроху почав відновлювати роботу завод з виробництва оцинкованої та фарбованої сталі Модуль-Україна, що нині входить до групи Metipol. До цього завод знаходився в простої протягом двох місяців, оскільки не був забезпечений електроенергією у достатніх обсягах, розповів директор Metipol Денис Рисухін. Інше підприємство групи – Хеві Метал на Миколаївщині – мало змогу працювати зі зниженим завантаженням. «Під кінець січня з електроенергією стало простіше. Ми почали працювати. Наскільки я знаю, сьогодні загалом по країні таких значних проблем, як раніше, немає. Тому наразі ми працюємо і отримуємо електрику із загальної мережі», - розповів Рисухін.  

Допомагає ППО, оперативність енергетиків та сонячна і тепла зима

Уникати значного дефіциту в енергосистемі в останні тижні вдається завдяки цілому комплексу факторів. Перш за все мова про посилення протиповітряної оборони України за рахунок західних систем озброєння і збільшення проміжків між обстрілами завдяки обмеженим можливостям російського ВПК. Не менш важливою є робота українських енергетиків, що вкрай оперативно ремонтують уражену інфраструктуру.

Крім цього, зараз в Україні працюють всі види генерації. Після завершення планових ремонтів до мережі підключені всі 9 енергоблоків атомних електростанцій, підконтрольних українському уряду. Завдяки теплому та сонячному лютому запрацювала зелена генерація. Помітною була роль гідрогенерації, яка збільшила виробництво на фоні паводку на основних річках.

Втім, енергосистема України все ще вразлива до російських обстрілів. До того ж, як зазначають енергетики, дуже багато об’єктів по країні зазнали суттєвих пошкоджень, і це впливатиме на стабільність їх роботи у майбутньому. Крім того, зменшення наявної потужності в системі відбуватиметься і через планові ремонти енергоблоків.

Важкий досвід допоможе у майбутньому

Російські обстріли енергетичної інфраструктури мали вкрай негативний вплив на діяльність підприємств ГМК. Переважна більшість була змушена знижувати чи навіть зупиняти виробництво через фізичну відсутність живлення. Крім того, через блекаути повідомлялося про аварійні зупинки виробництва на «Каметсталі», який згодом після ремонту обладнання відновив роботу, та Побузькому феронікелевому комбінаті, який досі знаходиться у простої. До кінця лютого підприємство не мало технічної можливості заживити виробництво, а зараз формує ремонтні бригади, щоб усунути дефекти на основному виробничому обладнанні, повідомив генеральний директор ПФК Денис Шевченко.

Водночас промисловці отримали досвід, який допоможе долати складнощі з постачанням енергії у майбутньому. «Наше виробництво було обмежене десь на третину від загальної потужності саме через проблеми з електроенергією», - зазначив Красюк із «Сентравіс». Компанія була змушена збільшити навантаження на нічні зміни, коли не було дефіциту, натомість вдень намагалися чергувати виробничі цикли і вмикати або вимикати обладнання відповідно до нагальних потреб. «Це було непросто, але ми навчилися працювати і в таких умовах. І зараз, коли немає обмежень, ми споживаємо менше електроенергії на 15%, ніж це було до відключень», - додав Красюк.

У Ferrexpo вдалися до тимчасової зупинки всіх виробничих процесів і використали цей час, щоб адаптувати виробничі процеси до наявних об’ємів електроенергії, забезпечити безпеку та уникнути можливої поломки дорогого обладнання, на ремонт якого до того ж може знадобитися багато часу. Компанія також налагодила співпрацю з «Полтаваобленерго»: розробила план дій на випадок аварійних відключень чи цілковитих блекаутів та знаходилась у постійній комунікації щодо ситуації в енергомережі.  

Які плани мають металурги

Деякі компанії розглядають можливість встановлення додаткових джерел живлення, які можуть частково забезпечити підприємства електроенергією в екстрених випадках. Зокрема, Метінвест у коментарі UAprom зазначив: «Ми хочемо встановити біля своїх підприємств мініелектростанції, щоб мати можливість утримувати виробництво під час відключень електрики. Група розглядає можливість придбання модульних електростанцій на 20 МВт та генераторних установок на 2,5 МВт. Компанія вже користується трьома такими, одна з них підтримує роботу Покровської вугільної групи».

Про плани придбати потужний генератор для виробничого майданчика в Ужгороді повідомили і в «Сентравіс». Це дозволить виконати основні технологічні операції у випадку повного відключення напруги. «Не виключаю, що будуть інші інвестиції. Все залежить від ситуації, яка швидко змінюється», - додав Андрій Красюк.

Водночас встановлення генераторів не є універсальним рішенням для промислових підприємств, оскільки навіть найбільш потужні моделі не забезпечать їх повсякденних потреб. До прикладу заводи, що входять до групи Metipol, на піку завантаження споживають близько 2,5 МВт, тож «жодні генератори не врятують», зазначив директор компанії Рисухін. При цьому обсяг інвестицій в альтернативні джерела енергії, за його словами, можна порівняти з піврічним прибутком підприємства.

Чи не єдиною альтернативою постачанням з української енергосистеми є імпорт електрики з країн Європи. Хоча і цей варіант має свої недоліки. «З відкриттям імпорту Метінвест почав закуповувати електрику з Євросоюзу. Це призвело до збільшення завантаженості «Каметсталі» на 65%», - повідомила компанія, зазначивши, що імпортна електроенергія приблизно вдвічі дорожча, ніж на внутрішньому ринку. «Ми пішли на цей крок для того, щоб виконати свої контрактні зобов’язання в умовах значних балансових обмежень, хоча економічно використання імпортної електроенергії не зовсім виправдано. Однак до слова, наше рішення імпортувати електроенергію в умовах дефіциту дозволило збільшити доступність електрики всіх споживачів в Україні», - додали у Метінвесті.

Можливість імпорту також розглядали «Сетравіс» та Ferrexpo. Однак їх зупинила висока вартість такого ресурсу та технічні обмеження, що унеможливлюють такий сценарій. «Якщо ситуація в енергосистемі дозволить технічно забезпечити умови для імпорту електроенергії з ЄС на наше підприємство, ми розглянемо можливість збільшення об’ємів електроенергії за рахунок імпорту з ЄС», - додала прес-служба Ferrexpo.