«Гарматному м’ясу» заборонили скиглити: дайджест пропаганди за 14-15 березня

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди РФ за 14-15 березня.

1. Мовчання «путінських ягнят» нічого не виправить
2. Медійний кінець Пригожина у PornHub
3. Міграційне вторгнення РФ до ЄС: від Лукашенка до «Вагнера»
4. Чи є в України ресурс для контрнаступу?

Мовчання «путінських ягнят» нічого не виправить

Очільник ПВК «Вагнер» Пригожин повідомив, що його найманці, нібито, захопили населений пункт Залізнянське Донецької області. На момент останнього перепису населення у ньому проживали дві особи. Інших перемог у Росії наразі немає.

Саме тому в Росії зараз дуже популярний наратив «це солдати погані, а генерали добрі». Його ще на початку березня почала потроху просувати «воєнкорівська» та інші гілки Z-блогерів, які обслуговують МО РФ.

Судячи з усього, ідея прийшлася до вподоби й офіційним особам. 14 березня Кадиров (після зустрічі з Путіним), крім того, що похвалив МО РФ (хоча раніше стабільно критикував військове керівництво), висловився на цю ж тему в дусі «бійці, не треба скиглити, шукайте боєприпаси і припиняйте писати відеозвернення».

НАСПРАВДІ, це вже (навіть візуально) схоже на лозунг сталінських штрафбатів «зброю добудете в бою». Тому мобілізованих зрозуміти можна. Вони й воювати не збиралися, а тут взагалі треба це робити без боєприпасів. Нагадаємо, протягом останніх півтора місяця військовослужбовці з 20 (!) регіонів Росії записали відеоскарги про погану підготовку, відсутність спорядження та м’ясні штурми.

Далі – тільки гірше. За лютий російські війська захопили менше ніж 0,04% території України. І саме в цей період зафіксовано рекордне зростання російських втрат.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Життя і смерть за «путінським призовом»

З 31 січня по 28 лютого РФ захопила близько 234 квадратні кілометри або 0,039% території України. Своєю чергою, група спостереження War Mapper повідомила, що в лютому Росія збільшила площу захоплених територій ще менше – лише на 85 квадратних км, що еквівалентно 0,01% української території.

Тому Кадиров, «воєнкори» та інші посадовці можуть і далі закликати російське «гарматне м’ясо» не скиглити. Або врешті-решт взагалі заборонити всілякі відеозвернення до Путіна та губернаторів. І застосовувати до прохачів кримінальні статті за «фейки та дискредитацію армії». 

Мовчання «путінських ягнят» вже нічого не виправить. Далі – дійсно тільки гірше.

Медійний кінець «Вагнера» у PornHub

Паралельно в Росії інформаційно добивають і головного «бахмутського полководця» Путіна – вождя найманців Пригожина. Усіма способами. Так, надвечір 15 березня з’явилося повідомлення, на перший погляд, з розряду звичайного «кримінального чтива»: «у Підмосков’ї затримали чоловіка з двома автоматами, він назвав себе бійцем ПВК «Вагнер».

НАСПРАВДІ, таких новин буде щоразу більше. У Пригожина все погано. І далі – все тільки гірше. Фактично піар ПВК «Вагнера» та його очільника зараз жевріє у декількох Telegram-каналах.

Сам Пригожин на публіці намагається стати «новим Жириновським» із висловлюванням на кшталт «буду наступного року балотуватися на пост президента України» і погрозами створити нову політичну силу. Тільки цим він ще й цікавий. Але від серйозної медійної підтримки його вже відімкнено.

–        Кількість відвідувань його  основного сайту для вербування «Wagner2022» у лютому обвалилася на 77% – з 35 000 до 8000 осіб на місяць (дані Similarweb).

–        Для порівняння: півроку тому кількість відвідувань ресурсу ПВК складала близько 350 000 осіб за місяць і трималася за рахунок запущених рекламних кампаній на банерах у великих містах та соцмережі VK.

–        Доступ на телебачення та радіо для Пригожина закрили через конфлікт із МО РФ, що автоматично позбавило його доступу до вербування ув’язнених.

–        Десяток провідних російських рекламних агентств, за словами самого Пригожина, «зморщили носики» та відмовилися від співпраці з «Вагнером».

–        Остаточний медійний кінець Пригожина, здається, був зафіксований 15 березня, коли реклама ПВК «Вагнер» з’явилася на PornHub.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пригожин повторить долю бен Ладена і Распутіна

За спостереженням аналітиків, падіння інтересу до рекрутингу у «Вагнер» було ще з осені та збіглося з путінською мобілізацією, серією катастрофічних поразок у Херсоні та Харківській області й нинішньою «м’ясорубкою» під Бахмутом.

Міграційне вторгнення РФ до ЄС: від Лукашенка до «Вагнера»

Прізвище Пригожина спливло також з іншої нагоди. 26 лютого неподалік італійського міста Кротоне затонуло судно, на борту якого перебувало близько 200 мігрантів. Італійський уряд заявив про причетність найманців «Вагнера» до трагедії. У заяві йшлося про «помсту країні за підтримку України».

«Атлантичний альянс стає сильнішим, якщо він також бере на себе і проблеми, що постають внаслідок колективного вибору. Але він ризикує розвалитися, якщо країни, які стикаються з найбільшою загрозою через різні види помсти, залишаються наодинці», — пояснив міністр оборони Італії Гвідо Крозетто.

На його думку, «експоненційне зростання міграції з Африки є гібридною стратегією ПВК «Вагнер», яка використовує свою значну вагу в деяких африканських країнах». Голова МЗС Італії Антоніо Таяні також підтвердив, що мігранти прибувають із підконтрольних найманцям районів. 

Для розуміння чергової проблеми, яка насувається на Європу: цьогоріч до Італії вже прибуло близько 20 тисяч мігрантів. За аналогічний період минулого року — лише близько 6 тисяч.

НАСПРАВДІ, спроби мігрантів незаконно перетнути кордони Європи давно є частиною гібридної стратегії Москви. Мета зрозуміла – ініціювати гуманітарну кризу всередині ЄС. Для цього Кремль використовує не лише «вагнерівські» африканські активи, а й білоруські.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кремль ґвалтує білоруську «молодшу сестру»

Це зараз вартові білоруського кордону через манекена «Валєру» вдають з себе ображених грубістю українських прикордонників. Хоча ще півтора року тому, в останні місяці перед вторгненням до України, білоруський кордон став воротами кремлівської спецоперації з іншого вторгнення – міграційного. До ЄС.

Самопроголошений президент Білорусі Лукашенко тоді заявляв, що у ситуації на кордоні, мовляв, винні самі країни Заходу, через дії яких люди тікають від війни у себе на батьківщині. Фактично не приховувалося, що такі дії Мінська є помстою за санкції ЄС проти Білорусі, запроваджені через узурпацію влади та масштабні репресії 2020 року.

Тоді прикордонники Польщі публікували відеозаписи, на яких білоруські «колеги»:

• координували мігрантів;
• стежили за ними і не пропускали їх у глиб білоруської території;
• вели їх вздовж кордону;
• залякували мігрантів, зокрема, пострілами у їхній бік.
• у деяких білоруських прикордонників помітили інструмент для різання прикордонних металевих загороджень.
• мігранти кидали каміння у польських прикордонників. Білоруська влада привозила їм щебінь на вантажівках.
• білоруські силовики роздавали мігрантам газ у балончиках. Польських прикордонників сліпили лазерними указками та стробоскопами, намагалися автомобілем зруйнувати прикордонну огорожу

«Цей напад, який здійснює Лукашенко, має свого організатора в Москві, ним є Путін», – заявив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький на екстреному засіданні польського парламенту 9 листопада.

«За нашими розвідданими, вже 15 тисяч біженців перебувають на території Білорусі. Щобільше, зараз розгортається кампанія для того, щоб їх було якнайбільше, аби тиснути безпосередньо на Євросоюз», — заявив 11 листопада 2021 року секретар РНБО Олексій Данілов.

За даними МЗС Польщі, на польсько-білоруському кордоні зібралися 4-5 тисяч осіб, тоді як через білоруські туристичні агенції до країни прибули літаками 15-20 тисяч мігрантів. «Це штучна криза, яку підготували Путін спільно з Лукашенком для Євросоюзу», — заявив Данілов.

Як бачимо, гібридні методи Москви щодо міграційного вторгнення до ЄС не змінюються. Просто тепер «театром воєнних дій» став не білоруський кордон, а Середземне море. 

Чи є в України ресурс для контрнаступу?

І наостанок про нашумілу статтю в The Washington Post, лейтмотив якої зводився до того, що у ЗСУ може не вистачити сил для масштабного наступу на російських окупантів. В статті наводиться багато думок, як від офіційних осіб, так і від неназваних.

НАСПРАВДІ, відомий військовий аналітик Олександр Коваленко на питання: «Чи є в України ресурс для контрнаступу?» – констатує наступне.

В Україні є кілька зон, скупчень військ і це:

• зона бойових дій
• зона сковування ресурсу
• тилова зона
• тренувальна зона

Зона бойових дій  –  зрозуміло.

Зони сковування ресурсу – їх три – де розміщені українські підрозділи для запобігання ймовірному вторгненню (Північний плацдарм – кордон з Білоруссю, північний схід – Чернігівська, Сумська та Харківська області, що межують з РФ та південно-західна зона – Одеська область, що межує з Придністров’ям). У кожній із них є професійний, боєздатний ресурс.

Тилова зона – де відбувається комплектування, формування, злагодження підрозділів та інші процеси.

Тренувальна зона – це безліч країн, де українські військові проходять підготовку за західними стандартами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бої за Бахмут: рішення тримати оборону

 «Одні захищаються, інші готуються», — сказав командувач Сухопутних військ ЗС України генерал-полковник Олександр Сирський, пояснючи ситуацію. Ось лише декілька цифр з офіційних джерел щодо цієї підготовки:

–   2023 році у Великій Британії пройдуть навчання ще 20 тисяч українських військових. Попередню програму було розраховано на підготовку 10 тисяч.

–   У листопаді ЄС офіційно запустив місію з навчання 15 тисяч військовослужбовців ЗСУ у рамках програми «EUMAM Україна».

–   Загалом, згідно з даними Генштабу ЗСУ, упродовж минулого року за кордоном вже пройшли навчання понад 20 тисяч українських військовослужбовців.

То ж, як казали та закликали один одного українці з початку війни: «Зберігаємо спокій і віримо в ЗСУ». Жодних підстав думати інакше зараз, на другому її році, немає. Удар ворога Україна вже витримала. Залишилося нанести свій.