Відомо про 12 тис. воєнних злочинів РФ на Херсонщині, статистика після перемоги вразить ще більше – прокурор Коваленко

Начальник відділу протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, обласної прокуратури Андрій Коваленко вивчає воєнні злочини росіян від часу деокупації Херсонщини.

На сьогодні уже зафіксовано майже 12 тис.

Це й розстріли мирних громадян, і викрадення, катування, вогонь по житлових будинках ілікарнях.

Та навіть така космічна статистика – не остаточна.

Адже досі під окупацією лівий берег області.

І росіяни невпинно піддають тортурам усіх, кого підозрюють у патріотизмі, навіть без будь-яких пояснень.

Прокурор в інтервʼю Фактам ICTV пояснив, за які провини росіян можуть притягти до Міжнародного кримінального суду.

Зараз дивляться.

– Що вважається воєнними злочинами?.

– Це злочини, пов’язані із серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права.

Вони ґрунтуються на міжнародних договорах щодо правил ведення воєнних дій між державами у збройному конфлікті, зокрема передбачені Женевськими конвенціями і Додатковим протоколом до них.

Тобто, від умисних убивств, невибіркового обстрілу цивільної інфраструктури, незаконного ув’язнення цивільного населення, тортур і катування, масових пограбувань цивільних об’єктів.

І це ще не весь перелік.

Російські військові на початку березня окупували майже всю територію Херсонської області, започаткували режим терору, не надали цивільним жодного офіційного гуманітарного коридору.

На початку квітня окупанти, фактично, закрили жителів Херсонщини без можливості виїхати.

Нині прокуратура зареєструвала понад 11 900 злочинів.

Серед них – вбивства 247 людей, 120 тіл мали ознаки насильницької смерті, понад 1 270 викрадень цивільних осіб – це лише те, що поки вдалося зареєструвати.

У найбільшій небезпеці були й залишаються люди під окупацією.

Причому неможливо перелічити ті ознаки, за які загарбники можуть покарати.

Це може бути розстріл автомобіля, який рухався, або вбивство подружжя на власному подвір’ї.

Окупанти вбивали навіть неповнолітніх дітей.

ЗСУ звільнила територію на правому березі Дніпра, але більшість, а це 32 об’єднаних територіальних громад площею 21 630 кв.

км, залишається під окупацією.

Росіяни продовжують чинити там різноманітні злочини, жертвами яких є цивільне населення.

Серед злодіянь, приміром – примус до отримання паспортів РФ.

– Тобто примус отримувати російські паспорти вважається воєнним злочином?.

– Звісно, тому що, відповідно до Женевських конвенцій, окупаційні війська мають забезпечити гуманітарні потреби населення.

Але ми бачимо, що на окупованих територіях людей фактично позбавляють можливості отримати гуманітарну допомогу, продовольство, лікування, адже для цього необхідно пред’явити російський паспорт.

Якщо його нема, людей позбавляють навіть соціальних виплат.

Проукраїнськи налаштованих громадян забирають у полон.

Там досі понад 600 людей – і це лише за тими даними, які ми маємо.

– А де таких людей утримують?.

– Їх тримають на території Херсонщини, у Криму.

Також є факти незаконного вивезення наших громадян до Російської Федерації, де за штучно створеними, вигаданими обставинами їх притягають до кримінальної відповідальності.

Тобто інкримінують їм те, що на території нашої держави наші громадяни діяли проти окупаційної влади.

Це повний нонсенс.

– Ви згадали, що закатовані або вбиті були більше 240 людей? Наскільки вичерпний це перелік?.

– Ми маємо дані передусім зі звільнених територій.

Та бувають випадки, коли звертаються громадяни із окупованого лівого берега Херсонщини.

Звісно, це не відображає повного масштабу вчинення воєнних злочинів.

Нині територія Херсонщини масово замінована, неможливо повноцінно проводити пошукові заходи.

Після розмінувань, можливо, будуть виявлені нові поховання людей.

Їх виявляють постійно, тому що цивільних ховали навіть на подвір’ях.

Громадян із ознаками насильницької смерті ми знаходимо й у полях.

Два тижні тому на території Білозерської ОТГ знайшли два тіла розстріляних людей.

Та повну оцінку ми дамо після звільнення усієї Херсонщини і після перемоги у війні із РФ.

Тоді ж зможемо перевірити кількість безвісти зниклих, встановити обставини їхнього зникнення.

– Щодо кількості катівень: скільки їх загалом виявили на території Херсонщини?.

– На сьогодні встановили понад 20 місць, де незаконно утримували громадян.

Ми не маємо інформації, що там скрізь систематично катували людей.

Усе потребує доведення.

Нині такі дані є щодо 10 установ, та кількість знайдених катівень збільшуватиметься.

Багато громадян, які пройшли через катування, через стрес, якого вони зазнали, бояться звертатися до правоохоронних органів або ж переїхали на інші території чи навіть за кордон.

Наведу лише один приклад.

До деокупації Херсона правоохоронним органам не було відомо про облаштування катівні у офісному центрі на Пилипа Орлика.

Це у середмісті Херсона.

Коли ми потрапили туди, то побачили, що камери, якщо їх можна так назвати, облаштували просто у підвальному приміщенні.

Там були просто кімнати із металевими дверима, де одночасно тримали жінок і чоловіків.

Коли ми разом зі ЗМІ розповіли про це місце, до нас почали звертатися люди, яких тут катували.

Вони впізнали це місце, хоча їх туди привозили із мішком на голові.

І так, із мішком на голові й відвозили.

Окупанти облаштували катівню для місцевих жителів у Василівці Запорізької області – Генштаб.

Там окупанти створили так звану Государственную службу безопасности Херсонской области.

Це був фактично аналог ФСБ, спрямований на терор цивільного населення, яке не підкорялося російській владі.

Завдання російською владою було сформульовано максимально просто: або ти себе визнаєш росіянином і відмовляєшся від національної ідентичності українця, або тебе піддаватимуть катуванням, нелюдському поводженню, аж до фактів навмисного вбивства.

Представники цього незаконного збройного формування за допомогою соціальних мереж, за допомогою фізичних осіб встановлювали проукраїнських людей, зокрема тих, хто надавав гуманітарну допомогу з контрольованих територій України, і їх без будь-яких адміністративних рішень (я не кажу вже про рішення суду) саджали до камер, застосовувався струм, змушували під відео зізнаватися у якихось незаконних речах, яких вони ніколи не вчиняли.

Наразі ми виявили 34 людей, але продовжуємо працювати над встановленням інших потерпілих.

Їх може бути й сотня.

За цим фактом ми повідомили про підозру дев’яти особам, зокрема там фігурує голова Служби безпеки часів Януковича.

Нині вони усі на окупованій території.

І ми збираємо докази їхньої провини, цього достатньо для повідомлення про підозру, суд надав нам дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування, і по завершенні обвинувальний акт буде передано до суду.

– Що загрожує воєнним злочинцям, з огляду на те, що Росія вийшла із Ради Європи, тож до Європейського суду з прав людини позиватися неможливо?.

– Представників країни-агресора можна притягнути до відповідальності на міжнародному рівні.

Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів, що вчиняються під час збройного конфлікту, який розв’язала РФ.

Йдеться і про злочини проти людяності, воєнні злочини або злочини геноциду.

Те, що Росія не є учасником Римського статуту, не перешкоджає притягненню її представників до відповідальності.

У березні 2022 року прокурор МКС розпочав розслідування міжнародних злочинів, серед яких воєнні злочини та злочини проти людяності, що вчиняються на території України.

Окупанти вкрали для “оздоровлення” та “перевиховання” у РФ: в Україну повернули двоюрідних братів з Херсона.

Зокрема предметом розслідування є депортації дітей та обстріли цивільної інфраструктури збройними формуваннями РФ.

Тобто злочинців притягатимуть до кримінальної відповідальності й на міжнародному рівні.

– Як відбувається процедура притягнення особи до відповідальності за вчинення воєнних злочинів за її відсутності?.

– Ми збираємо докази, які підтверджують склад воєнного злочину, повідомляємо про підозру, обираємо запобіжний захід, оголошуємо особу в розшук, зокрема міжнародний, а також отримуємо в суді дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування.

Після завершення досудового розслідування обвинувальний акт передається до суду, де здійснюється спеціальний судовий розгляд.

Все це відбувається із забезпеченням прав підозрюваної (обвинуваченої) особи, згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Щодо здійснення міжнародного розшуку, якщо підозрюваний (обвинувачений) за кордоном, встановлюється його чи її місце перебування, громадянина ідентифікують, повідомляють про це компетентні органи нашої держави і забезпечують екстрадицію.

На стадії досудового розслідування цим займається Офіс генпрокурора, а на стадії судового розгляду – уже Міністерство юстиції України.

Ми надаємо документи, їх додають до міжнародних баз правоохоронних органів.

І автоматично, де б особа не була, за її ідентифікації буде вжито заходів для екстрадиції.

Є декілька стадій оголошення у розшук.

Спочатку оголошується розшук на території держави, а наступна стадія – міжнародний.

– Чи вважаються колаборанти воєнними злочинцями?.

– Колаборанти можуть бути суб’єктами воєнних злочинів, якщо вони діють за попередньою змовою із представниками ЗС РФ і спільно із ними вчиняють злочини в умовах збройного конфлікту.

Розвідка назвала ім’я колаборанта, якого підірвали на окупованій Херсонщині.

– Уточніть, будь ласка, щодо обстрілів цивільної інфраструктури.

Коли їх було більше – до деокупації правої частини області чи після?.

– Збройні формування РФ з першого дня широкомасштабного вторгнення почали обстрілювати цивільну інфраструктуру і житлові будинки.

Вже 24-25 лютого 2022 року вони обстріляли селища Козацьке, Веселе Новокаховської територіальної громади, а також інші населені пункти Херсонської області.

Під обстріл потрапляли житлові будинки – це є, безумовно, злочином, бо це терор цивільного населення.

Після звільнення правобережної частини області росіяни щоденно здійснюють обстріли цивільних об’єктів, жертвами стають мирні жителі.

Згадаймо, наприклад, обстріл, центральної частини Херсона на Різдво 24 грудня 2022-го, коли загинуло 11 людей, понад 60 поранених, або обстріл у лютому 2023 року зупинки громадського транспорту, де теж були загиблі.

Це все спрямовано проти цивільного населення, та показує наміри терору щодо громадян України.

Станом на зараз розпочато 3 336 проваджень щодо обстрілів цивільної інфраструктури.

Вони забрали життя понад 500 людей.

Окупанти обстріляли село Микільське на Херсонщині, є поранені та руйнування.