Ордер на арешт Путіна: диктатор у резервації, фігура для об'єднання тиранів чи ізгой для своїх

Фанати Путіна вже не дуже активні

Міжнародний кримінальний суд у Гаазівидав ордер на арешт Путіна за підозрою в незаконній депортації дітей і незаконному переміщенні українців в Росію. Ордер, навіть "орден", на який "великий збирач земель" і автор геноциду проти українського народу заслужив. Так звана дитяча омбудсмен Росії Марія Львова-Бєлова теж потрапила до "почесного" легіону "ордероносців" Гааги.

Сам Путін промовисто відмовчується і бравурно їздить до незаконно анексованого Росією Криму. Напевно, востаннє. Напевно, аби спогади залишилися, бо до контратаки Збройних Сил України – лічені дні. Достеменно для того, аби створити жалюгідну картинку для своїх росіян, яких він для відбиття контрнаступу беззаперечно не пошкодує. Жодного з тих 400 тисяч, яких ще планує тихо мобілізувати на додаток до 327 тисяч відправлених на забій на українську землю, яка гикається йому кров'ю власного народу та міжнародними санкціями й кримінальними ордерами.

Немає тієї межі, за яку не готовий переступити "російський карлик" на повідку у своїх імперіалістичних амбіцій. Навіть сезон "бавовни" не налякав. Хоча не факт, що відео з Криму зняте насправді на тимчасово окупованому півострові, а не на хромакеї. Не факт, що на відео сам Путін, а не хтось із його численних двійників. Та й куди ж тепер поїде підозрюваний агресор, арешт якому загрожує на території 123-ох країн світу.

Від підозри з Гааги сховатися непросто, навіть у бункері. Підозри, що вже стала більш ніж історичною, чим би вона не увінчалася на практиці. Путін став четвертим у світі президентом, який офіційно отримав ордер на арешт з боку Міжнародного суду в Гаазі, і першим у Європі. Перший хоч у чомусь, бо в решті починань лише пасе задніх. Хоча від Європи в Росії хіба який територіальний наліт.

Ті ж, хто щодня роками затято та полум'яно рве на собі сорочку за 30 срібняків від диктатора, якось не надто сміливо підтримують того, із ким за криваві гроші та проплачену ідею божилися бути до кінця. Щоправда, доволі оперативно. Кремлівська політична верхівка ордер охрестила нікчемним, жалюгідним, антизаконним:

Дмітрій Медвєдєв закликає рішенням Гааги "підтертися";
Марія Захарова називає його "рецептом", який не має значення, і знову клянчить про перемовини та зняття санкцій;
Рамзан Кадиров закликає дати Путіну премію миру.

Десь ми таке вже чули: саме так офіційна Москва реагує і на всі інші рішення міжнародних інституцій щодо нехтувань міжнародними нормами і порушеннями прав людини та територіальної цілісності інших країн. Так вона оцінює всі постулати та постанови, які засуджують режим правління Росії й оголюють світу та і їм самим їхнє справжнє лице.

Тож дива не сталося. А от млявістю та слабкістю реакцій проявили себе російські пропагандисти. Кілька погроз ядерним ударом, пару мемів із Джо Байденом, скупі образи – все, на що спромоглися Владімір Соловйов, Маргаріта Сімоньян та Ольга Скабєєва. Може, не проплатили. Ймовірно, ще методички не прописали. Не виключено, що самі бояться сісти на лавочку в трибуналі поруч, хоча повинні б уже зрозуміти: наговорили давно і далеко не на один ордер.

"Чорна мітка" для Путіна

"Оточення Путіна вже взялося шукати йому наступника", – кажуть в українській розвідці. Переконані: настрої серед політичної верхівки Кремля та оточення диктатора змінилися. Думки експертів, утім розділилися. Еліти Росії цей сигнал пропустять і далі будуть їхати на "червоне" без гальм.

"Навряд чи їх уже щось зупинить", – стверджує політтехнолог Юрій Подорожній. Він аналізує: "Вони вже давно спокійно сплять. Те, що вони роблять, нормальних адекватних людей, у яких є хоча б грам совісті, вже б розірвало на частини. Таких ордерів, як щодо Путіна, просто потрібно видати більше, зокрема і для пропагандистів. Хто б не прийшов після Путіна, буде таким самим імперцем і державником".

Диктатора здадуть, спишуть, викинуть на звалище історії свої ж. Процес заміни Путіна запущено невідворотно, оточення вже підшуковує кандидатури, бо хоче назад своє сите життя і поїздки за кордон, як мінімум. "Чорна мітка" тепер із Путіним назавжди. Ніхто не хоче, щоб таке клеймо поставили і на ньому.

Хто може стати наступником агресора

Наступним сісти в крісло очільника Кремля може і син керівника російського Радбезу Нікалая Патрушева, чинний міністр сільського господарства Росії Дмітрій Патрушев. Таку думку припускає політичний експерт, керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок.

"У Росії збентежені заявою про потенційний арешт Путіна. Це "чорна мітка" для Путіна. Це розуміють російські високопосадовці, тому намагаються відмежуватися від цивілізованого західного світу. Кажуть своєму населенню, що нічого не відбувається. Але я далекий від думки, що вони спокійні за своє майбутнє. Бо чудово розуміють, що після втрати Путіним влади відповідальність тих, хто його обслуговував, нікуди не подінеться.

Побоююся, щоправда, аби не сталося так, що провину за війну перекинуть лише на Путіна, і вдасться уникнути колективної відповідальності. Але світ може рухатися зараз за сценарієм, коли саме зміна Путіна як персони, перекладення на нього відповідальності стане тим "вікном Овертона" для вирішення внутрішньоросійської проблеми. Якщо хтось інший, не Путін, буде уповноважений на ухвалення не таких рішень, то він не уникне відповідальності, але війська Росії можуть бути виведені з території України. Однак загроза від путінського оточення нікуди не зникне, що треба враховувати", – розмірковує Валерій Клочок.

Потужним сигналом для світових лідерів і від них стало рішення Міжнародного кримінального суду. Одноголосно топчиновники цивілізованих країн світу підтримали рішення Гааги. Назвали його виправданим, справедливим і цілком заслуженим. "Ніхто не може стояти вище, ніж закон", – вважають європейські високопосадовці. Винним у скоєнні воєнних злочинів вважають російського президента і в Білому домі.

Однак є й такі, кому почуття огиди та сорому не притаманне, попри всі нелюдські та аморальні злочини Кремля. Геноциду проти України не бачать, а натомість готові говорити з агресором, тиснути йому руку та шукати якісь точки дотику та поступ із Росією, яка рухатися вміє лише назад, лише у напрямку безодні, при цьому тягнучи за собою інших:

генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш планує і далі говорити з Путіним, аби "вирішити питання, які стоять перед ним";
президент Сербії Александар Вучич вважає ордер "кроком до нечуваної ескалації" і заявляє про "початок" третьої світової;
а от вірний антиєвропейський товариш російського диктатора та головний урядовець Угорщини Віктор Орбан поки відмовчується;
так само тихенько сидить і самопроголошений президент Білорусі Алєксандр Лукашенко. Певно, думає, в Гаазі його не помітять чи забудуть (глибоко помиляється).

Можливо, насправді не сором, а переляк, страх перед покаранням за гріхи, подібні путінським, керує такими персоналіями як президент Сербії, президент КНР Сі Цзіньпін. Вони Путіна, вочевидь, вважають аж ніяк не злочинцем, а партнером. Такої думки громадський і політичний діяч зі США, депутат окружних зборів округу Рок у штаті Вісконсин Юрій Рашкін. Тож диктатори можуть навіть ситуативно об'єднуватися для протистояння із Заходом: "Зараз Путіна намагаються делегітимізувати на міжнародному рівні, щоб він став офіційно визнаним ізгоєм та прокаженим. Питання, чи будуть його ловити та саджати, – дуже цікаве.

Але хай Путін нервує. Так, за ним будуть полювати, бо він буде мати ще більш конкретну ціну. Це не порожня заява. Це міна уповільненої дії. Але цікавий момент, що на певний період такі кроки від Гааги можуть згуртувати диктаторів, тому що тепер усі усвідомили – якщо можна підвісити Путіна, то і лідера Китаю можна потенційно, адже у нього теж великі проблеми в ставленні до людей. Зазвичай диктатори добре не закінчують. Це серйозне підштовхування каменю. Хотілося б, аби такий нещасливий кінець прийшов для них швидше", - зауважує Юрій Рашкін.

Сі Цзіньпіна не тривожить ордер для Путіна

Утретє лідер Піднебесної Сі Цзіньпін від намірів продовжити розвивати всеосяжну співпрацю і їздити до Москви не відмовляється навіть до Путіна у статусі "ордероносному". Утім далеко не факт, що поїде туди із сюрпризами та подарунками для Путіна. "Принаймні приємними вони точно не стануть", – прогнозує експерт-міжнародник, дипломат Ярослав Войтко.

"Зараз ситуація зовсім змінилася і вона геть не влаштовує Китай, якому потрібно скористатися цією ситуацією, аби закріпити за Росією статус васала, але при цьому не дозволити Росії остаточно програти і розвалитися. Адже це буде означати підвищення авторитету і перемогу західного світу. Китай разом із Росією, Іраном та Північною Кореєю хоче показати, що не може Захід у цьому світі домінувати, а має бути стриманим.

Китай не хоче остаточної поразки Росії в цій війні, але при цьому Пекін буде намагатися отримати якнайбільше вигоди з цього візиту лише для себе. Так, Сі зараз на розтяжці, тому свою позицію він скорегує, але на поверхні все залишиться, як і було. Кожна сторона буде хотіти отримати свою вигоду з цього візиту. Для світу Путін і Сі будуть вдавати гарну картинку дружби, але сюзерен Китай буде ще більше закріплюватися у своїй панівні ролі над васалом Росією", – говорить Войтко. До речі, це вже буде сорокова зустріч Путіна і Сі.

Як саме вдасться притягнути Путіна до відповідальності з урахуванням правових нюансів, і хто з очільників 123-ох країн може посприяти його арешту – питання поки що відкриті. Одне очевидно точно: обличчя ницого кривавого диктаторського режиму Путіна більше ні за якими масками і двійниками не приховати. Обличчя справжнього воєнного злочинця та терориста, хай і поки лише підозрюваного.