Були неготові та очікують розширення списку: як у Кремлі сприйняли ордер на арешт Путіна

Рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі про ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна виявилося несподіванкою для Кремля.

Про це інформує видання Медуза з посиланням на джерела, наближені до адміністрації глави РФ.

Ордер був сприйнятий у Кремлі як “найнесподіваніший крок” Заходу, до якого російська влада була не готова.

Наступного року в РФ мають відбутися президентські вибори. Тож у 2023 році Кремль планував просувати образ Путіна як такого собі “борця із Заходом”, “захисника країн Латинської Америки та Африки від колоніального гноблення”, а також як “одного з головних лідерів багатополярного світу”. Такі наративи готувалися, зокрема, для внутрішньоросійської аудиторії.

Однак для цього Путін мав би здійснювати закордонні поїздки, а рішення МКС суттєво обмежує його пересування. Так, диктатора можуть затримати за ордером у 123 країнах світу, які ратифікували Римський статут МКС.

Джерела повідомили виданню, що в Кремлі поки не зовсім розуміють, як “забезпечити безпеку” Путіна за таких умов.

Наприклад, навіть серед членів СНД (Співдружності Незалежних Держав) є країна, яка ратифікувала Римський статут: Таджикистан.

– Навіть СНД перестає бути безпечним простором (для Путіна, – Ред.), -повідомило одне з джерел.

За даними видання, в Кремлі сумніваються, що Путіна могли б арештувати на території якоїсь із країн, які раніше входили до складу СРСР. Однак там все ж не виключають, що “десяті, соті частки відсотка (ймовірності цього, – Ред.) завжди є”.

Уже зараз спостерігаються труднощі із закордонними візитами диктатора. Зокрема, в серпні цього року в Південно-Африканській Республіці має відбутися саміт групи країн BRICS, до складу якої входить і РФ. Влада ПАР уже повідомила, що “взяла до відома” ордер МКС.

У 2022 році, попри повномасштабну війну проти України, кремлівський диктатор досить регулярно здійснював закордонні поїздки для участі у самітах та форумах: до Таджикистану, Туркменістану, Ірану, Узбекистану, Казахстану та Вірменії.

Як зазначили співрозмовники видання, подібні поїздки були важливими для російської пропаганди, яка розповідала населенню РФ, що “у Росії друзів все одно більше, ніж недоброзичливців”.

– Обмеження закордонних візитів працюватимуть у протилежний бік. До ордера виїзди Путіна поєднувалися з поїздками лідерів зарубіжних країн до Москви. Тепер підтримати таку ж частоту зустрічей не вийде: не можна постійно запрошувати всіх до себе, – наголосив один із співрозмовників, наближений до Кремля.

Затримання Путіна джерела видання назвали “неможливим” через те, що диктатор просто не поїде в ті країни, де його можуть заарештувати.

Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт не лише Путіна, а й уповноваженої при президентові РФ із прав дитини Марії Львової-Бєлової, яка є ключовою фігурою в системі насильницької депортації українських дітей до Росії.

Через це в Кремлі очікують розширення списку чиновників, на яких будуть видані ордери МКС. До нього, наприклад, можуть увійти губернатори регіонів РФ, куди депортували дітей з тимчасово захоплених територій України.

Однак, за оцінкою чиновників Кремля, це не вплине на їхнє життя, оскільки “за фактом держслужбовці і так, можна сказати, не виїжджають за кордон” у зв’язку з війною.

Як відомо, Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна у справі про примусовому депортацію до РФ українських дітей.

Як пояснив прокурор МКС Карім Хан, ордер є довічним і діятиме доти, доки глава РФ не постане перед судом.